Вирок № 116871853, 06.02.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7464/23

Провадження № 1-кп/127/233/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці об`єднане кримінальне провадження, відомості про які внесено 12 серпня 2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021025010000767 та 15.02.2023 року за №12023025020000062 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2017 року за ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 26.03.2021 року у зв`язку із відбуттям покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ст. 395 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 11 серпня 2021 року в невстановлений час, перебуваючи у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 7 (поряд з адмінбудівлею «Книжка»), зустрів ОСОБА_6 у руках якого знаходився належний йому велосипед із рамою золотистого кольору. В цей час в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, шляхом обману під приводом покататися та повернути вказаний велосипед ОСОБА_6 , ввівши останнього таким чином в оману щодо своїх дійсних намірів, взяв у останнього велосипед із рамою золотистого кольору, ринкова вартість якого, згідно висновку експерта №7353/21-21 від 26.10.2021 станом на 11.08.2021, могла становити 440 грн. та який не мав на меті повертати і поїхав у напрямку ринок «Урожай».

Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 440 грн..

Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знав, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12.03.2021 відповідно до ст. ст. 3, 5, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» йому встановлено адміністративний нагляд терміном на два роки, проте діючи умисно самовільно залишив місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду при наступних обставинах.

Так, згідно ухвали суду на ОСОБА_4 покладено наступні обов`язки: заборона виходити з будинку (квартири) за місцем його проживання з 21 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступного дня; заборона на період нагляду відвідувати місця торгівлі, де спритні напої реалізовуються на розлив (кафе, бари, ресторани, дискотеки, їдальні); заборона на період нагляду виїзду за межі району обраного місця проживання в особистих справах без дозволу керівництва РВП ГУНП (територія обслуговування); з`являтися для реєстрації в територіальному органі Національної поліції два рази на місяць за місцем проживання в першу та останню суботу щомісяця з 09 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин.

З даним рішенням суду ОСОБА_4 ознайомився, що підтверджується довідкою Державної установи «Стрижавська виправна колонія № 81» про оголошення особі, яка звільняться з місць позбавлення волі, постанови судді про встановлення адміністративного нагляду від 26.03.2021 та власним підписом ОСОБА_4 в ухвалі Вінницького районного суду Вінницької області від 12.03.2021 (справа № 128/610/21).

У подальшому, від ОСОБА_4 надійшла заява про зміну місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відносно нього ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12.03.2021 (справа № 128/610/21) встановлено адміністративний нагляд строком на два роки, а також те, що даною ухвалою суду йому визначено ряд обмежень визначених ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», не бажаючи стати на шлях виправлення, діючи умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних на те причин з 29.07.2022 залишив визначене ним місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , чим умисно порушив умови адміністративного нагляду.

Дані обставини встановлено при перевірці співробітниками відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області дотримання ОСОБА_4 умов адміністративного нагляду щодо заборони виходити з будинку (квартири) за місцем свого проживання з 21 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступного дня, яка здійснювалась 29.07.2021, 18.01.2022, 25.01.2022, 01.02.2022, 18.02.2022, 16.03.2022, 14.04.2022, 18.05.2022, 28.05.2022, 04.06.2022, 25.06.2022, 02.07.2022, 30.07.2022, 06.08.2022, 27.08.2022, 03.09.2022, 24.09.2022, 01.10.2022, 29.10.2022, 05.11.2022, 26.11.2022, 03.12.2022, 28.01.2023.

Таким чином, ОСОБА_4 виїхав за межі району обраного місця проживання в особистих справах без дозволу керівництва відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області (територія обслуговування) та був затриманий 01.02.2023, згідно протоколу затримання особи від 01.02.2023, на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2021 у справі № 127/33009/21 за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиці, ЗА.

Разом з тим, згідно реєстраційного листка на ОСОБА_4 у період часу з 29.05.2021 до моменту затримання, а саме 01.02.2023 не з`являвся для реєстрації в територіальному органі Національної поліції два рази на місяць за місцем проживання в першу та останню суботу щомісяця з 09 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, щиро розкаявся та суду повідомив, що влітку 2021 року перебуваючи біля «Книжки», зустрів ОСОБА_6 , з яким раніше декілька разів зустрічався в спільних компаніях. ОСОБА_6 був з велосипедом. Під час розмови останній повідомив, що має намір продати вказаний велосипед. В цей момент ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що в нього є знайомий, який хоче придбати велосипед та він може йому його продати, на що ОСОБА_6 погодився. Після чого, потерпілий передав йому велосипед та він поїхав до ринку «Урожай», так як домовився там з покупцем про зустріч. ОСОБА_6 залишився чекати його біля «Книжки». При цьому ОСОБА_4 зазначив, що в момент коли він заволодів велосипедом, він не мав наміру повертати потерпілому велосипед або кошти, які він вам отримати після продажу велосипеда. Разом з тим, так як покупець не прийшов на зустріч, ОСОБА_4 повернувся до «Книжки», однак потерпілого вже там не було. ОСОБА_4 залишив вказаний велосипед собі. Разом з тим, через деякий час він продав вказаний велосипед, а кошти залишив собі.

Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що у 2021 році під час звільнення з місць позбавлення волі відносно нього був встановлений адміністративний нагляд терміном на два роки, оскільки він був засуджений в тому числі за кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів. Рішенням суду відносно нього було встановлено наступні обмеження: заборона виходити з будинку за місцем його проживання з 21:00 год. до 05:00 год., заборона відвідувати місця торгівлі, де спирті напої реалізовуються на розлив; заборона без дозволу виїзду за межі місця проживання. Спочатку він мав проживати за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, ОСОБА_4 написав заяву про зміну місця проживання та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Через деякий час ОСОБА_4 поїхав працювати в Київ, однак здійснив вказане не повідомивши та без дозволу органів Національної поліції. Далі він був затриманий працівниками поліції. ОСОБА_4 повідомив, що йому відомо, що він порушив умови адміністративного нагляду, поважних причин порушення у нього не було. Також він знав про наслідки у виді кримінальної відповідальності за порушення адміністративного.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наступне.

За епізодом за ч. 2 ст. 190 КК України:

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 11.08.2021 року з заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернувся ОСОБА_6 . Згідно вказаної заяви він просив прийняти міри до малознайомого ОСОБА_7 , який 11.08.2021 року близько 17:00 год. біля будинку АДРЕСА_5, шахрайським шляхом заволодів його велосипедом золотистого кольору вартістю 800 грн.

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 11.03.2023 року, що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР.

З заяви ОСОБА_8 , протоколу огляду місця події від 14.08.2021 року вбачається, що останній добровільно видав працівникам поліції велосипед золотистого кольору, який він придбав у малознайомого чоловіка за місцем проживання 11 серпня 2021 року за 500 грн.

Відповідно до постанови про визнання предмету речовим доказом та передачу його на зберігання від 16.08.2021 року велосипед золотистого кольору було визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.08.2021 року на вищевказаний речовий доказ накладено арешт.

З висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №7353/21-21 від 26.10.2021 року вбачається, що ринкова вартість бувшого у використанні наданого на дослідження велосипеда із рамою золотистого кольору, придбаного в серпні 2021 року за кошти в сумі 800,00 грн. на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме - 11.08.2021 могла становити 440,0 грн. при умові незмінності товарного виду останнього.

За епізодом за ст. 395 КК України:

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.05.2023 року вбачається, що відомості за вказаним фактом зареєстровані у встановленому законом порядку 14.02.2023 року.

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09.06.2023 року, здійсненого на підставі ухвали суду від 25.05.2023 року, вбачається що під час досудового розслідування у кабінеті № 313 відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснено вилучення належним чином завірені документи з профілактичної справи № 12/21 від 26.03.2021 року на ОСОБА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 12.03.2021 року ОСОБА_4 встановлено адміністративний нагляд строком на два роки з наступними обмеженнями: заборона виходити з будинку (квартири) за місцем його проживання з 21:00 год. до 05:00 год. наступного дня; заборона на період нагляду відвідувати місця торгівлі, де спритні напої реалізовуються на розлив (кафе, бари, ресторани, дискотеки, їдальні); заборонено на період нагляду виїзд за межі району обраного місця проживання в особистих справах без дозволу керівництва РВП ГУНП (територія обслуговування); з`являтись для реєстрації в територіальному органі Національної поліції два рази на місяць за місцем проживання в першу та останню суботу щоміся з 09:00 год. до 11:00 год.

Згідно довідки начальника ДК «Стрижавська ВК №81», ОСОБА_4 ознайомлений з ухвалою суду про встановлення адміністративного нагляду, про що свідчить особистий підпис обвинуваченого.

З рапортів працівників поліції вбачається, що при перевірці співробітниками відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області дотримання ОСОБА_4 умов адміністративного нагляду щодо заборони виходити з будинку (квартири) за місцем свого проживання з 21 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступного дня, яка здійснювалась 29.07.2021, 18.01.2022, 25.01.2022, 01.02.2022, 18.02.2022, 16.03.2022, 14.04.2022, 18.05.2022, 28.05.2022, 04.06.2022, 25.06.2022, 02.07.2022, 30.07.2022, 06.08.2022, 27.08.2022, 03.09.2022, 24.09.2022, 01.10.2022, 29.10.2022, 05.11.2022, 26.11.2022, 03.12.2022, 28.01.2023 встановлено, що останній був відсутній за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно актів перевірки за місцем проживання адмінпіднаглядного ОСОБА_4 , які складені в присутності понятих, під час перевірки 10.02.2023 року о 22:15 год., 11.02.2023 року о 22:10 год., та 13.02.2023 року о 22:05 год., ОСОБА_4 був відсутній за місцем проживання.

З постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.06.2023 року вбачається, що копія профілактичної справи № 12/21 на ОСОБА_4 від 26.03.2021 року визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

З протоколу затримання особи, на виконання ухвали суду вбачається, що ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції 01.02.2023 року у м. Київ по вул. О. Кошиці, 3А .

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ними не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналіз наведених доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною.

Так, з показань обвинуваченого, письмових доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені шахрайства, вчиненого повторно є доведеною. Так, суд приймає до уваги як належні та допустимий докази у справі показання обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав, що дійсно шахрайським шляхом, здійснивши обман потерпілого, заволодів велосипедом та розпорядився ним на власний розсуд. Обвинувачений підтвердив спосіб заволодіння майном - шляхом обману, вказав на майно, що стало предметом протиправного посягання, вказав на час і місце вчинення правопорушення та повідомив про спосіб розпорядження майном - його продаж особі у якої вказаний велосипед і було вилучено в ході досудового розслідування.

Обвинуваченим суду повідомлено всі обставини вчинення шахрайських дій та такі показання узгоджуються із заявою потерпілого, якими підтверджено спосіб незаконного заволодіння його майном, час та місце вчинення кримінального правопорушення. Викладені в обвинувальному акті факти, що підтверджені обвинуваченим, також підтверджуються даними з постанови про визнання речовим доказом, висновком експерта, яким підтверджено суму заподіяної шкоди.

Також у своїх показаннях ОСОБА_4 повідомив всі обставини щодо самовільного залишення ним місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, які узгоджуються з судовим рішенням, яким встановлено адміністративний нагляд, матеріалами профілактичної справи, яка містить акти та рапорти працівників поліції про відсутність ОСОБА_4 за місцем проживання. Вказані докази суд приймає до уваги як належні та допустимі. Так, ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують наявність умислу в діях обвинуваченого на самовільне залишення місця проживання та спеціальної мети вказаного - ухилення від адміністративного нагляду. Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 в своїх показаннях зазначив те, що він був обізнаний про те, що відносно нього встановлено адміністративний нагляд та заборони застосовані судом, знав про наслідки у виді кримінальної відповідальності за порушення адміністративного нагляду, проте, діючи свідомо та умисно, бажаючи порушити заборони та бути неконтрольованим працівниками міліції, покинув місце свого проживання, проїхавши до м. Київ, де в подальшому і був затриманий працівниками поліції.

Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , суд кваліфікує дії обвинуваченого:

за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно;

за ст. 395 КК України, тобто порушення правил адміністративного нагляду, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 29/976 від 16.02.2023 року ОСОБА_4 на обліку у даному закладі не перебуває, за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.

Згідно з довідкою КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР №515 від 16.02.2023 року ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку перебував з 14.06.2007 року.

Згідно вимоги про судимість та копії вироків обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2017 року за ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 26.03.2021 року у зв`язку із відбуттям покарання.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, вчинив сукупність умисних кримінальних правопорушень, в тому числі корисливе кримінальне правопорушення, винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, щиро розкаявся.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального провадження.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочинів, що утворює непогашена судимість від 06.12.2017 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив умисні кримінальні правопорушення у період непогашеної судимості, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде остаточне покарання у виді позбавлення волі, оскільки вказане покарання досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженою.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинено сукупність кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 70, 72 КК України та призначити остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 03.02.2023 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 місяці арешту. Обвинувальний акт розглянутий судом в порядку спрощеного провадження, без участі особи. На даний час вказаний вирок оскаржений стороною обвинувачення, справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції, відповідно зазначений вирок не набув законної сили.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для застосування щодо обвинуваченого вимог ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки суд не може вирішити питання про призначення покарання за сукупністю злочинів з врахуванням вироку, що не набув законної сили. Доцільності в очікуванні остаточного рішення суд не вбачає, оскільки зазначене не відповідає завданням кримінального провадження. Так, ОСОБА_4 утримується під вартою у вказаному провадженні, всі докази та обставини справи судом досліджені, що призводить лише до відкладення судових засідань до невідомої дати прийняття рішення апеляційним судом у іншій справі.

Крім того, п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд має право вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, що свідчить про можливість вирішення вказаного після набуття вироками щодо ОСОБА_4 законної сили судом, в межах територіальної юрисдикції якого буде виконуватись вирок ( п.2 ч. 2 ст. 539 КПК України).

Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 686,44 гривень.

Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

Зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 194 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду в зв`язку з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, а також приймаючи до уваги дані, що свідчать про те, що обвинувачений раніше судимий, вчинив кримінальні правопорушення в період не знятої та не погашеної судимості, тобто може продовжити протиправну діяльність, суд приймає рішення про продовження відносно ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді утримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 65-67, 190, 395 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ст. 395 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 395 КК України у виді шести місяців арешту.

На підставі ст. 70, 72 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з часу його затримання, тобто з 01.02.2023 року до набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити без змін тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 686,44 гривень.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.08.2021 - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: велосипед золотистого кольору, що зберігається в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 3633 від 11.12.2021) - повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме копію профілактичної справи № 12/21 на ОСОБА_4 від 26.03.2021 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: