Постанова № 116871727, 08.02.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 лютого 2024 року м. Шаргород

Справа № 152/180/24

Провадження № № 3/152/83/24,

3/152/84/24

Суддя Шаргородського

районного суду

Вінницької області Славінська Н.Л.,

розглянувши матеріали,які надійшливід ВП№2Жмеринського РВПГУНП уВінницькій областіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Копистирин Шаргородськогорайону Вінницькоїобласті,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 24.10.2007 року Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

- за ч.1 ст.173-2 КпАП України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинив адміністративніправопорушення,передбачені ч.1ст.173-2 КУпАП України, а саме: 09.11.2023 року приблизно о 19 годині в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався в адресу дружини нецензурними словами, штовхав, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої, а також 03.02.2024 року приблизно о 16 годині за тією ж адресою вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , зокрема, висловлювався в адресу дружини нецензурними словами, чим міг завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративних правопорушень зазначено с.Копистирин Жмеринського районуВінницької області.

Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду Вінницької області на підставі ст.276 КУпАП.

Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район (з адміністративним центром у м. Жмеринка) та Тульчинський район (з адміністративним центром у м. Тульчин) у складі відповідних територіальних громад, затверджених КМУ.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-IX.

ОСОБА_3 входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Відтак, справа про адміністративні правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.

Відповідно до ч.1 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вказані протоколипро адмінправопорушеннящодо ОСОБА_1 надійшли доШаргородського районногосуду тарозглядаються одночасно,тому матеріалипідлягають об`єднаннюв однепровадження.

Розгляд справи призначено на 08.02.2024 року та викликано ОСОБА_1 в судове засідання.

В суд 08.02.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується Списком осіб, повідомлених про дату слухання справи (а.с.13, 29).

При цьому, суддя зауважує, що ОСОБА_1 не подавав заяв про відкладення судового розгляду справи, про розгляд справи у його відсутності, чи інших заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частиною 1 ст.277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відтак, про дату розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся завчасно.

З огляду на викладене вважаю за можливе розглянути матеріали справи у його відсутності, що відповідає положенням ч.1 ст.268 КпАП України, якою передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ вказаної категорії.

У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом встановлено наступні обставини: 1) судова повістка вручена ОСОБА_1 особисто в суді секретарем судового засідання 06.02.2024 року, тобто завчасно; 2) будь-які клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, останнім не подані.

Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд у Шаргородському районному суді справи про адміністративні правопорушення щодо нього, але останній, не прибувши до суду на визначені дату та час для розгляду справи про адміністративне правопорушення, своїми фактичними діями ігнорує виклик, що вказує на його небажання брати участь в судовому розгляді та, фактично, таким чином він реалізує надане йому право не з`являтися для розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Проте, відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбаченіст.38 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративні правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1ст.251КУпАП).

Винуватість ОСОБА_1 доведена матеріалами справи: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАВ №424358 від 09.11.2023 року та ВАД №031507 від 03.02.2024 року (а.с.1, 20), оскільки протоколи містять відомості, передбачені ст.256 КУпАП, підписані особами, які їх склали та зазначено про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підпису в протоколі, а також зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, повідомлено про розгляд справи у Шаргородському районному суді, надано право подати пояснення до протоколів, яким останній скористався та надав пояснення (а.с.4); рапортами чергового ЧЧ ВП №2 Жмеринського РВП про надходження заяв про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, які зареєстровані у ВП 09.11.2023 року за №2550 та 03.02.2023 року за №269 (а.с.6, 21); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , котра повідомила про обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо неї (а.с.3, 22).

Також, до матеріалів справи про адміністративні правопорушення приєднано електронні носії диски DVD-R з відеозаписами фіксування адміністративних правопорушень на боді-камеру поліцейського (а.с.17, 33).

Із відеозаписів технічними засобами, здійснених поліцейськими, на яких зафіксовано події, що мали місце при складанні протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які переглянуто судом під час розгляду справи, вбачається, що 09.11.2023 року ОСОБА_1 повідомив поліцейському про те, що посварився із ОСОБА_2 на побутовому ґрунті, зокрема, святкуючи День народження дружини, не поділили алкогольні напої, тому він вчинив сварку і дав ляпаса дружині, а остання викликала поліцію. При цьому, у ОСОБА_1 дійсно наявні ознаки алкогольного сп`яніння у виді порушення мови, останній вів себе агресивно, висловлювався нецензурно; 03.02.2024 року ОСОБА_1 повідомив поліцейському про те, що посварився із ОСОБА_2 на побутовому ґрунті під час святкування власного Дня народження, при цьому, він висловлювався нецензурними словами, а остання викликала поліцію.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, що встановлено ч.2 ст.251 КУпАП.

Відтак, відомості, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, узгоджуються із відомостями, викладеними у письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та підтверджуються відеозаписами фіксування поліцейськими події адміністративного правопорушення на боді-камеру.

Суд вважає, що поліцейським зібрано достатньо доказів при складанні протоколів про адміністративні правопорушення для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Проаналізовані судом докази в сукупності, які є послідовними та не суперечать один одному, дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Таким чином,проаналізувавши матеріалисправи проадміністративні правопорушення,в діях ОСОБА_1 вбачаю склададміністративних правопорушень,передбачених ч.1ст.173-2 КУпАП України, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана та могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Такий висновок узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується судом при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій щодо фактів».

Відповідно до п.п.3, 14, 17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство формадомашнього насильства,що включаєляпаси,стусани,штовхання,щипання,шмагання,кусання,а такожнезаконне позбавленняволі,нанесення побоїв,мордування,заподіяння тілеснихушкоджень різногоступеня тяжкості,залишення внебезпеці,ненадання допомогиособі,яка перебуваєв небезпечномудля життястані,заподіяння смерті,вчинення іншихправопорушень насильницькогохарактеру.

Пунктом 1 ч.2 ст.3 вказаного Закону встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, в тому числі, на таких осіб: подружжя.

Відтак, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У зв`язку із наведеним вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст.283, 284, 287, 294, 307 КУпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 визнативинуватим зач.1ст.173-2КпАП Україниі призначитийому адміністративнестягнення увиді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а вразі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Постанова суддіу справіпро адміністративнеправопорушення можебути оскарженаособою,яку притягнутодо адміністративноївідповідальності,її законнимпредставником,захисником,потерпілим,його представникомпротягом десятиднів здня їївинесення доВінницького апеляційногосуду.

Суддя: