Ухвала суду № 116871151, 08.02.2024, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/83/23

№ провадження 1-кп/196/10/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання:? Дорошенко В.В.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? прокурора:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Михайлова Є.М.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ?захисника обвинуваченого:? ? ? ? Хоміч Р.Г.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?обвинуваченого:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?Чеботарь О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Царичанського районного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора Михайлова Євгена Миколайовича про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ішим Тюменської області РФ, громадянина РФ, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, не працюючого, не маючого місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане 07.02.2024 через канцелярію суду клопотання про продовження ОСОБА_2 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. В обґрунтування клопотання вказує, що обвинувачення висунуте ОСОБА_2 є повністю обґрунтованим та підтверджується доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження та будуть досліджені в судовому засіданні, у тому числі: показаннями потерпілих, свідків, письмовими та речовими доказами. На стадії судового розгляду по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.07.2023, строк дії якого ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області продовжено до 03.09.2023 включно, а також ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 обвинуваченому продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.10.2023 включно. Крім того,? ? ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.12.2023 включно, та ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.02.2024 включно однак на даній стадії судового розгляду кримінального провадження виникла необхідність у його продовженні.

Метою продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які знайшли своє підтвердження під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на даній стадії судового розгляду не перестали існувати.

В обґрунтування ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України вказує, що ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та за які передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; є громадянином Російської Федерації, проживає на території Царичанської ОТГ Дніпровського району без визначеного місця реєстрації, ніде офіційно не працевлаштований, хоча за станом свого здоров`я може працевлаштуватись та отримувати засоби для існування, вказане кримінальне правопорушення вчинив умисно з корисливого мотиву з метою збагачення, без поважних причин не з`являвся в судові засідання та про причини неявки суд не повідомляв, знає де проживають потерпілі та свідки у цьому ж кримінальному провадженні, які на даній стадії судового розгляду ще не допитані, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності (зокрема вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 22.06.2010 за фактом вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 15-185 ч.3 КК України) та обвинувачується у вчиненні декількох епізодів злочину, передбаченого ст. 185 КК України, та 28.04.2023 прокурором Царчианського відділу Слобожанської окружної прокуратури було скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023041600000055 за фактом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, який він вчинив у період дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Також, 28.06.2023 прокурором Царичанського відділу Слобожанської окружної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023041600000087 за фактом вчинення ОСОБА_2 декількох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке у подальшому було об`єднане з кримінальним провадженням №12022041600000103.

Вказане свідчить про те, що обвинувачений може не виконувати свої обов`язки, передбачені КПК України, та може в подальшому ухилятись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом вмовляння, погроз чи підкупу, з метою зміни ними раніше наданих свідчень на свою користь, та вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі злочини проти власності, а тому застосування менш суворого запобіжного заходу на даній стадії є недоцільним, так як не дасть можливості забезпечити правомірну поведінку обвинуваченого та нормальний хід судового розгляду по вказаному кримінальному провадженню. Крім того, вказав, що для зміни розміру застави, визначеної ухвалою суду від 16.05.2023, відсутні.

На підставі викладеного, просить суд продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та прохав його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні прохав не продовжувати обраний у відношенні нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та надати йому можливість виправитися і застосувати до нього домашній арешт, пояснивши, що до суду не з`являвся з поважних причин та провівши під вартою близько дев`яти місяців зробив для себе відповідні висновки.

Захисник Хоміч Р.Г. в судовому засіданні також прохав змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки останній має сталі соціальні зв`язки, є громадянином РФ, що досить ускладнює його перебування в слідчому ізоляторі.

Заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,ухвалою судуЦаричанського районногосудуДніпропетровської області від 16.05.2023 року обвинуваченому ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.07.2023 року включно, строк дії якого ухвалою суду від 05.07.2023 продовжено на 60 днів до 03.09.2023 включно, ухвалою суду від 28.08.2023 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів до 26.10.2023 включно, ухвалою суду від 24.10.2023 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів до 22.12.2023 включно та ухвалою суду від 12.12.2023 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів до 09.02.2024 включно.

Підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_2 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких доказів про зменшення вищевказаних ризиків суду не надано.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, враховуючи наявні відомості про особу обвинуваченого, відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 обвинувачується, скоєння ним інших кримінальних правопорушень під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по даному кримінальному провадженню, неодноразове ухилення від явки до суду під час дії більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи та обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, суд вважає, що утримання обвинуваченого під вартою буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні, запобіганню скоєння ним нових кримінальних правопорушень і буде сприяти виконанню процесуальних рішень.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Також, суд вважає за необхідне залишити розмір застави та покладені на обвинуваченого, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, обов`язки у разі внесення останнім застави, визначені ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 331, 350, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Михайлова Євгена Миколайовича про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 квітня 2024 року включно.

Залишити ОСОБА_2 розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 107360 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_2 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У цьому разі суд зобов`язує обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати? ? за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу? ? суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвалу направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» Міністерства юстиції України.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.

? ? ? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков