Ухвала суду № 116870563, 05.02.2024, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1921/23

Провадження №1-кп/157/50/24

УХВАЛА

05 лютого 2024 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030530000243, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимий;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

встановив:

Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду з реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками обвинувачених про отримання обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування, та з позовною заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у незаконній порубці дерев у лісах, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав до суду письмове клопотання, у якому просить обвинувальний акт повернути прокурору через невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначає, що обвинувальний акт дає спотворене відображення об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованого кримінального правопорушення. Це я наслідком формального підходу до розслідування, повного ігнорування прав обох обвинувачених, у тому числі ОСОБА_4 . В обвинувальному акті не зазначено ні мети, ні мотиву вчинення кримінального правопорушення, що поряд з іншими обставинами, згідно зі ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню. У Камінь-Каширському районі об`єктивно, з чим не стане сперечатися прокурор, поширена злочинна за своєю суттю практика, коли лісорубні роботи у лісах виконуються бригадами, складеними з місцевого незайнятого населення, немаючого жодного відношення до лісогосподарських підприємств, без жодних дозволів від структурного підрозділу Держгірпромнагляду, тобто без допусків до робіт із підвищеною небезпекою. Такі роботи, однак, приймаються та обліковуються як лісорубні роботи, проведені за підрядними договорами із конкретними контрагентами. І непоодинокими є факти, коли спочатку проводяться рубання, а затим, дооформлюються документи з лісовідведення. Такі так звані лісоруби, як правило, не знають чи на законних підставах так звані роботодавці використовують їх працю, та чи мають ті дозволи на проведення рубань деревини. Ознайомлення із Реєстром матеріалів досудового розслідування дозволяє переконатися у тому, що не з`ясовувалося питання про те, чи відводилися для рубання, зокрема хоча б вибіркового санітарного, ділянки у 8-му виділі, 2-го кварталу Пнівненського лісництва упродовж 2021-2023 років. Немає ані запитів, ані відповідей про лісорубні квитки, видані щодо зазначеного виділу. Лише у 2023 році (п.п. 10, 11 Реєстру) допитані працівники лісогосподарського підприємства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , котрі у своїх показаннях цього питання не висвітили. Факт зрізання 39-ти сироростучих дерев породи сосна був виявлений 13 липня 2021 року, проте від підприємства не надходили заяви, звернення, відношення із вимогою проведення досудового слідства. У справі є лист від 26 травня 2022 рокуза № 01.03/636-22, адресований Камінь-Каширському РВп, у якому директор ДП «Камінь-Каширське лісове господарство», що припинило свою діяльність через реорганізацію, ОСОБА_11 вказує на незаконну порубку дерев у кварталі № 3, а не № 2, вчинену невідомою особою (в однині). По даний час ОСОБА_11 з цього приводу не допитаний. У п. 16 р. 1 Реєжстру зазначено, що 11 червня 2022 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено мотоцикл марки «Mustang МТ 110-24» та бензопилу марки «Stihl MS 230/230С». Якщо транспортний засіб було повернуто володільцю, то бензопилу передано на зберігання до кімнати речових доказів. Якщо перечитати зміст обвинувачення, то у ньому зазначено як довершений факт учинення діяння за допомогою одного єдиного знаряддя, причому з конкретизованою маркою «Stihl MS-180». Очевидно, що бензопила «Stihl MS 230/230С» жодного відношення до справи немає. Також попри твердження (п.п. 37, 39 р. 1 Реєстру) про повідомлення саме 29 вересня 2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про завершення досудового слідства, цього учинено, фактично не було. Звернення з обвинувальним актом до суду здійснено вже після закінчення строків досудового слідства. Більше того, 12 липня 2022 року слідчим суддею ОСОБА_12 за наслідками розгляду клопотання слідчої СВ ОСОБА_13 про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні № 12021030530000243 було вирішено, що строк досудового розслідування спливає конкретно, з огляду на виняткову складність, 14 липня 2023 року. Обвинувальний акт направлений до суду поза межами строку досудового розслідування.

У підготовчому судовому засіданні захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 клопотання про повернення обвинувального акта прокурору підтримали з наведених у ньому підстав.

Окрім того, захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні в обґрунтування клопотання зазначив і те, що в обвинувальному акті не зазначеного мотиву та мети вчинення кримінального правопорушення, тяжкість наслідків обчислена з розміру податкової соціальної пільги станом на 01.07.2021 року, хоча правильним є їх обчислення, виходячи з розміру цієї пільги станом на 04.10.2023 року, та приводом до порушення кримінального провадження мала б бути заява відповідного підприємства, проте заява підприємства «Ліси України» до 26 травня 2022 року не надходила, а зазначене в обвинувальному акті бензопила як знаряддя злочину не відповідає марці бензопили, що була вилучена.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, мотивуючи тим, що викладені у обвинувальному акті обставини викладені так, як прокурор вважав їх встановленими, а інші порушенні у клопотанні захисником питання не є підставами для повернення обвинувального акта, який відповідає вимогам КПК України, прокурору. У зв`язку з неналежною процесуальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , останньому повідомлення про завершення досудового розслідування надсилалося поштовим зв`язком, а також було вручено дружині. Обвинувальний акт до суду надіслано в межах встановленого КПК України строку.

Представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання захисника з наведеним прокурором мотивів.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_6 , думку захисника ОСОБА_7 , обвинувачених, які клопотання підтримали, прокурора та представника юридичної особи, які заперечили проти задоволення клопотання, суд дійшов висновку, що у клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору належить відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, встановлено ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4 ) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ст. 291 КПК України).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 складений слідчим та затверджений прокурором, і містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення відповідної статті КК України та формулювання обвинувачення.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурор викладає в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення такими, якими він їх вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення відповідних статтей КК України та формулювання обвинувачення.

Отже, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у обвинувальному акті, правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора і не підлягає перевірці судом на стадії підготовчого судового засідання.

Наведені захисником у клопотанні обставини фактично зводяться до незгоди з пред`явленим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинуваченням і підлягають з`ясуванню під час судового розгляду, та не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

З огляду на вищезазначене, у клопотанні захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд

постановив:

У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України (тобто на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду кримінального провадження по суті).

Дата проголошення повного тексту ухвали 18 година 06 лютого 2024 року.

Головуючий: ОСОБА_1