Ухвала суду № 116867605, 07.02.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 лютого 2024 року ЧернігівСправа № 620/6471/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участі секретаря Косенко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення та звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому просить накласти на керівника суб`єкта владних повноважень- начальника ГУ ПФУ в Чернігівській області ОСОБА_2 штраф у сумі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн за неподання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №620/6471/21, встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №620/6471/21.

Заява мотивована тим, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №620/6471/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у 30-денний строк з дати отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення від 11.10.2021. Разом з тим, у встановлений строк відповідач звіту не подав, що створює правові підстави для притягнення його до відповідальності.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Ухвалою суду від 30.01.2024 клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу та питання щодо неподання звіту про виконання рішення суду призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.02.2024 на 10:00 год.

Заявник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.207).

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд клопотання про накладення штрафу без участі представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання та справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.04.2019 з обмеженням максимального розміру. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.04.2019 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №88 від 05.08.2020, виданої Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Вказане рішення набрало законної сили 24.06.2022 і на його виконання позивачу 27.07.2022 видано виконавчий лист №620/6471/21.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом тридцяти днів з дати отримання копії цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №620/6471/21.

Вказана ухвала суду надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 13.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку документа до електронного кабінету.

Однак звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк не подано.

26.01.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

07.02.2024 до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що у лютому 2024 року на виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі 620/6471/21 позивачу проведено перерахунок пенсії, у підсумку сума нарахованої та до виплати пенсії без обмежень її максимального розміру склала з 01.03.2023 39487,28 грн. Виплата загальної суми доплати 874083,55 грн, нараховано на виконання рішення суду, буде проведена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту звіту від 06.02.2024, поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, суд встановив, що на виконання рішення суду від 11.10.2021 у справі №620/6471/21 позивачу проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019, в результаті чого з 01.12.2023 позивачу виплачувалась пенсія в сумі 37952,30 грн. У лютому 2024 на виконання ухвали суду від 13.12.2023 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 11.10.2021 у справі №620/6471/21 позивачу проведено перерахунок пенсії, в підсумку сума нарахованої та призначеної до виплати пенсії з 01.03.2023 склала 39487,28 грн.

На підтвердження вищевказаного відповідачем надано суду перерахунки пенсії (а.с. 211-221).

Згідно з розрахунками на доплату пенсії загальна сума доплати, нарахованої на виконання рішення суду від 11.10.2021 у справі №620/6471/21, становить 874083,55 грн (а.с.222-225).

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Таким чином, поданий відповідачем звіт та додані до нього документи свідчать про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі № 620/6471/21 в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

В той же час орган Пенсійного фонду вказує на неможливість виплати позивачеві нарахованої заборгованості через відсутність додаткових бюджетних асигнувань.

Суд вважає, що фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинено всі залежні від нього дії по виконанню судового рішення.

Так, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей згідно зі статтею 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З огляду на вказане, суд зазначає, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.

На переконання суду, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18), від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, щостатті 382, 383 КАС України (два види судового контролю) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

За таких обставин, зважаючи на те, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №620/6471/21, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі № 620/6471/21.

Керуючись статтями 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.02.2024 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №6471/21

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали суду складено 07 лютого 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО