Рішення № 116865795, 05.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 рокусправа № 380/16010/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Пустомитівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; далі - Позивач) звернувся з вказаним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885; далі Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Кобилянської, 1 площа Центральна, м. Чернівці, Чернівецька область, 5800; код ЄДРПОУ 40329345; далі Відповідач 2) з вимогами:

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця , відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723 XII , Закону України від 10.12.2015 р. №889-VIII «Про державну службу» стаж роботи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у органах податкової служби за період з 05.12.1995 р. по даний час (06.07.2023 р.) на посадах :

З 05.12.1995 р. по 28.07.2002 р. у ДПА (ДПІ) у Пустомитівському районі, а саме з:

05.12.1995 р. на посаді старшого податкового ревізора-інспектора відділу по контролю за впровадження ЕККА Державної податкової інспекції по Пустомитівському районі;

26.11.1996 р. на посаду старшого державного податковим ревізором інспектором відділу податкових розслідувань Державної податкової адміністрації у Пустомитівському районі;

03.01.1997 р. на посаді старшим державним податковим ревізора інспектора Державної податкової адміністрації у Пустомитівському районі;

16.02.1998 р. на посаді старшого державного податкового ревізора інспектора відділу податкових розслідувань Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області;

01.04.1998 р. на посаді старшого державного податкового ревізора інспектора відділу розслідувань податкової міліції;

10.01.2000 р. на посаді старшого державного податкового ревізора інспектора відділу у відділенні дослідної перевірки.

З 29.07.2002 р. по 11.11.2004 р. у Городоцькій міжрайонній державній податковій інспекції Львівської області Державної податкової адміністрації України , а саме з:

29.07.2002 р. на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора у відділення контролю сплати непрямих податків відділу дослідних перевірок міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової адміністрації України ;

01.07.2003 р. на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора у відділення перевірок в пріоритетних галузях економіки відділу дослідних перевірок МГВПМ на час відпустки основного працівника та продовжено перебування на даній посаді до 11.09.2003 р.;

12.09.2003 р. на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора у відділення перевірок в пріоритетних галузях економіки відділу дослідних перевірок МГВПМ на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника;

01.10.2003 р. посаді головного державного податкового ревізора - інспектора у відділення перевірок сплати інших податків та зборів відділу дослідних перевірок МГВПМ;

01.11.2003 р. на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора у відділення перевірок в пріоритетних галузях економіки відділу дослідних перевірок МГВПМ;

З 12.11.2004 р. по 26.10.2005 р. у Золочівській міжрайонній державній податковій інспекції Львівської області ДПА України , а саме з:

12.11.2004р. на посаді старшого державного податкового ревізора - інспектора відділення дослідних перевірок МВПМ у Золочівську МДПІ;

З 26.10.2005 р. по 30.01.2012 р у Державній податковій адміністрації у Львівській області , а саме з:

26.10.2005р. на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора міжрегіональної координації управління контрольно-перевірочної роботи, в Державну податкову адміністрацію Львівської області;

14.08.2006 р. на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора у відділ контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб;

12.05.2009 р. на посаді головного державного податкового інспектора відділу перевірок ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб;

04.09.2009 р. на посаді головного державного податкового ревізора -інспектора відділу перевірок відшкодування ПДВ управління контролю за відшкодуванням ПДВ;

З 31.01.2012 р. по 09.06.2014 р. у ДПІ у Галицькому районі м. Львова , а саме з:

31.01.2012 р. на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Галицькому районі м.Львова ;

16.05.2012 р. на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю , на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника в ДПІ у Галицькому районі м. Львова ДПС у Львівській області;

02.01.2013 р. на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю , на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника в ДПІ у Галицькому районі м Львова ДПС у Львівській області ;

01.07.2013 р. на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора сектору камеральних перевірок управління податкового аудиту ;

З 11.06.2014 р. по 09.02.2015 р. у ДПІ у Сихівському районі м.Львова , а саме з:

11.06.2014 р. на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Сихівському районі мЛьвова ГУ ДФС у Львівській області;

З 10.02.2015 р. по 25.04.2016 р. у ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області , а саме з:

10.02.2015 р. на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу податкового аудиту (на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника) в ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області;

16.02.2016 р. переведений на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу аудиту;

З 26.04.2016 р. по 20.04.2017 р. у Галицькій об`єднаній податковій інспекції ГУ ДФС у Львівській області, а саме з:

26.04.2016 р. на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок платників управління аудиту в Галицькій об`єднаній податковій інспекції ГУ ДФС у Львівській області;

З 21.04.2017 р. по 07.07.2023 р. в ГУ ДФС у Львівській області, а саме з:

21.04.2017 р. на посаді старшого державного ревізора - інспектора відділу перевірок в сфері торгівлі управління аудиту в ГУ ДФС у Львівській області;

15.01.2018 р. на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок в сфері торгівлі управління аудиту в ГУ ДФС у Львівській області;

03.09.2019 р. на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДФС у Львівській області;

19.09.2020 р. на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області;

22.01.2021 р. на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області;

21.10.2021 р. на посаді головного державного інспектора відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області де і працюю по даний час.

А також період проходження строкової служби в рядах РА з 15.05.1979 р. по 16.05.1981 р.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення №134450009080 від 04.05.2023 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг , яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по віку на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 .

З. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 , з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно доп.10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 .з 27 квітня 2023 р. та здійснити перерахунок і виплату мені пенсії державного службовця за період починаючи з 27.04.2023 р. , тобто з часу звернення за переведенням на пенсію державного службовця та з урахуванням Довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.04.2023 р. які додані до моєї заяви яка зареєстрована за №1712 від 27.04.2023 р.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.11.2020 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», 27.04.2023 р. позивач звернувся до Пустомитівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про переведення його з пенсії по віку на пенсію за віком по іншому закону, а саме відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», подавши до такої заяви довідки Головного управління ДФС України у Львівській області про складові моєї заробітної плати: Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію) №211-13-01-10-00-11 від 27.04.2023 р.; Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію) №53-13-01-10- 21 від 27.04.2023 р. Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №210- 13-01-10-00-11 від 27.04.2023 р..

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 134450009080 від 04.05.2023 р. позивачу відмовлено у переході на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу», підставою відмови зазначено те, що норми пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УШ посади працівників податкової служби України, які є посадовими особами і мають спеціальне звання не належать до категорії посад, зазначених статтею 25 Закону № 3723-ХІ1 від 16.12.1993, а тому період роботи з 01.02.1998 - 26.07.2002, з 29.07.2002 - 30.06.2013. 01.01.2014 27.04.2023 згідно записів у трудовій книжці заявника не зараховано до стажу державної служби. Виходячи з вищевикладеного, відділом перерахунків пенсій прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_3 в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в зв`язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.».

Позивач вважає дії відповідачів протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

15.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача вказав, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , за період роботи з 05.12.1995 року по дату звернення до ПФ (27.04.2023), займав різні посади в органах державної податкової служби, йому присвоювалися спеціальні звання. Враховуючи, що за період роботи його з 01.02.1998 по 26.07.2002, з 29.07.2002 по 30.06.2013, з 01.01.2014 по 27.04.2023 року в органах державної податкової інспекції позивачеві присвоювались спеціальні чи персональне звання, тому підстави врахувати зазначений період роботи до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, на думку управління відсутні. Щодо зарахування періоду проходження позивачем строкової служби в рядах ра з 15.05.1979 по 16.05.1981, відповідач вказав, що період проходження строкової військової служби до 01.01.2004 року зараховується до страхового стажу на підставі військових квитків або довідок з військових комісаріатів. Після цієї дати, час військової служби враховується на підставі даних персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

18.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача вказав, що підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії є відсутність права на даний вид пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж на посадах віднесених до категорій посад державної служби, а не стаж державної служби.

19.09.2023 року позивачем подано заперечення на відзив на позовну заяву (вх. № 71074).

20.09.2023 до суду надійшло заперечення від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вх. № 18917 ел.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою суду від 18 липня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів) та отримує пенсію по віку на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25.11.2020 р. (пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 ).

27.04.2023 р. позивач звернувся із заявою до Пустомитівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про переведення його з пенсії по віку на пенсію за віком по іншому закону а саме відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Заяву позивача за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 134450009080 від 04.05.2023 року, прийнятим за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву № 1712 від 27.04.2023 року про переведення на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року № 889- VIII «Про державну службу».

В рішенні зазначено, зокрема, таке:

Згідно з записами трудової книжки встановлено, що заявник працював в органах податкової служби з 05.12.1995 по дату звернення.

За нормами Податкового кодексу України посадовим особам податкових органів присвоюються спеціальні звання, а не ранги державних службовців, посади посадових осіб податкових органів не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, в п.4 якого зазначено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до п.7 ч.2. статті 46 Закону № 889- VIII, якою визначено посади, робота на яких зараховується до стажу держслужби, котрий дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, надання надбавки за вислугу років посадовим особам податкової служби до посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальні, персональні звання. Таким чином, стаття 46 Закону № 889-VIII і Порядок не застосовуються для визначення стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XІІ. Враховуючи норми пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УШ посади працівників податкової служби України, які є посадовими особами і мають спеціальне звання не належать до категорії посад, зазначених статтею 25 Закону № 3723-ХІ1 від 16.12.1993, а тому період роботи з 01.02.1998 - 26.07.2002, з 29.07.2002 - 30.06.2013. 01.01.2014 27.04.2023 згідно записів у трудовій книжці заявника не зараховано до стажу державної служби. Виходячи з вищевикладеного, відділом перерахунків пенсій прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_3 в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в зв`язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.».

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII - на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що відповідачем 2 відмовлено у зарахуванні стажу роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, у зв`язку з присвоєння позивачу у цей період спеціальних звань.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМУ від 03.04.1994 №283 (далі - Порядок №283).

Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) (в тому числі): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених КМУ до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання;

Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

У додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Зокрема, згідно з додатком до Порядку №283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби та на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання;

Частиною 17 статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), а з 12 серпня 2012 року - Податковий кодекс України.

Пунктом 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно з абз. 1, 2 п. 344.1 ст.344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

В постанові від 22 жовтня 2013 року у справі № 21-340а13 (№ рішення в ЄДРСР 35667359) Верховний Суд України з посиланням на норми Закону № 509-XII вказав, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

В зазначеній постанові колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Також Верховний Суд України в постанові зазначив, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» не є підставою для відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають.

Крім того, пунктом 7 частини другої статті 46 Закону №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі - Порядок № 229), які діють з 01 травня 2016 року, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

При цьому, відповідно до п. 5 "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що період роботи в податкових органах зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Таким чином, доводи відповідача 2 про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби, - є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи встановлені обставини та наведені правові норми, судом встановлено, що позивач з 01.02.1998 по 26.07.2002 року, з 29.07.2002- 30.06.2013, з 01.01.2014 27.04.2023 безперервно працював в органах державної податкової служби, 05.12.1995 прийняв присягу державного службовця, при цьому позивачу присвоювались спеціальні звання.

Тому суд приходить до висновку, що всі періоди роботи (служби) позивача підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Відтак рішення відповідача 2 за результатами розгляду заяви позивача про переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, а тому визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Під час розгляду цієї справи суд надав оцінку тим підставам, які, на думку відповідача 2, перешкоджали призначенню позивачу пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Разом з тим, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, процедура розгляду питання про призначення позивачу пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ вважається незакінченою і пенсійний орган, реалізуючи свої законні повноваження щодо призначення пенсії, повинен повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, оскільки саме Пенсійний фонд України є тим органом до компетенції якого віднесена функція щодо обрахунку страхового стажу, обчислення розміру пенсії, та вирішення питання щодо наявності права у особи на пенсію. Суд вказує, що пенсійним органом не надано оцінку наявності у позивача права на пенсію із урахуванням спірного періоду роботи, як спеціального страхового стажу, у сукупності із іншими критеріями, які дають право на пенсію державного службовця та її розмір.

Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, період проходження строкової служби в рядах РА з 15.05.1979 р. по 16.05.1981 р., суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідачів з приводу зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, період проходження строкової служби з 15.05.1979 р. по 16.05.1981 р.

Так і в оскаржуваному рішенні не містить висновків щодо незарахування позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, період проходження строкової служби в рядах ра з 15.05.1979 р. по 16.05.1981 р.,

Таким чином, в цій частині позовних вимог відсутнє порушене право позивача. Оскільки відповідно до положень частини 1 статті 5 КАС України судовому захисту підлягають порушенні права, свободи та інтереси особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Крім того, позовні вимоги позивача в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 , з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно доп.10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 з 27 квітня 2023 р. та здійснити перерахунок і виплату мені пенсії державного службовця за період починаючи з 27.04.2023 р., тобто з часу звернення за переведенням на пенсію державного службовця та з урахуванням Довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.04.2023 р. які додані до моєї заяви яка зареєстрована за № 1712 від 27.04.2023 р., задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними, так як пенсійним органом в цій частині жодне рішення не приймалось. Відтак суд не може підмінити цей державний орган та прийняти замість такого суб`єкта владних повноважень рішення, або ж надати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, віднесених до компетенції такого органу, адже такі дії виходять за межі визначених для суду повноважень законодавцем.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, а саме у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 134450009080 від 04.05.2023 про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 27.04.2023 про переведення позивача з пенсії за віком, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII з урахуванням висновків суду за наслідками розгляду цієї справи. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги; квитанцію до прибуткового касового ордеру №04/23 від 06.07.2023 р. в сумі 2000 гривень; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги доводи відповідача про неспівмірність понесених позивачем витрат при розгляді справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. При цьому, на момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі.

Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню з відповідача 2 в сумі 1000,00 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в сумі 2147, 20 гривень, оскільки, підставою для звернення до суду стало протиправне рішення саме Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Кобилянської, 1 площа Центральна, м. Чернівці, Чернівецька область, 5800; код ЄДРПОУ 40329345) про зобов`язання вчинити дії та визнати протиправним рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 134450009080 від 04.05.2023 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.04.2023 про переведення з пенсії за віком, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII з урахуванням висновків суду за наслідками розгляду цієї справи.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2147,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна