Рішення № 116864457, 08.02.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року Справа№200/162/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2023 року Донецьким окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про:

визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві в обчисленні вислуги років шляхом зарахування до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції з 21 липня 2014 року до 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року до 10 квітня 2018 року в розрахунку один місяць служби за три місяці (із зарахуванням до цих періодів часу перебування у відпустках та лікарняних);

визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у внесенні змін до наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10 квітня 2018 року № 138 о/с, від 04 листопада 2022 року № 514 о/с в частині визначення вислуги років шляхом зарахування до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції з 21 липня 2014 року до 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року до 10 квітня 2018 року в розрахунку один місяць служби за три місяці (із зарахуванням до цих періодів часу перебування у відпустках та лікарняних);

визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у підготовці та спрямуванні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області всіх необхідних документів для призначення пенсії позивачеві за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII;

зобов`язання відповідача обчислити позивачеві вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовця надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 шляхом зарахування до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції з 21 липня 2014 року до 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року до 10 квітня 2018 року в розрахунку один місяць служби за три місяці (із зарахуванням до цих періодів часу перебування у відпустках та лікарняних);

зобов`язання відповідача внести зміни до наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10 квітня 2018 року № 138 о/с, від 04 листопада 2022 року № 514 о/с відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII в частині визначення вислуги років шляхом зарахування до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції з 21 липня 2014 року до 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року до 10 квітня 2018 року в розрахунку один місяць служби за три місяці (із зарахуванням до цих періодів часу перебування у відпустках та лікарняних);

зобов`язання відповідача підготувати та спрямування до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області всі необхідні документи для призначення позивачеві пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови, оскільки пільгове обчислення періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції із зарахуванням періодів часу перебування у відпустках та лікарняних є достатнім для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду буде вирішено під час розгляду справи по суті.

14 липня 2023 року від Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вважаючи, що незарахування до вислуги років з урахуванням коефіцієнту один місяць служби за три місяці періодів перебування у відпустках та лікарняних під час залучення до складу сил та засобів на проведення антитерористичної операції є правомірним з огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 жовтня 2019 року у справі № 200/2857/19-а.

17 липня 2023 року позивач надав відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити в повному обсязі, вважаючи, що позиція відповідача не ґрунтується на законі, не містить посилань на будь-який нормативно-правовий акт, який би містив пряму вказівку на незарахування відпусток та лікарняних до періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції, а тому є лише його власним баченням правозастосування норм.

24 липня 2023 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де викладена позиція, аналогічна викладеній у відзиві.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року витребувано від відповідача додаткові докази у справі.

19 вересня 2023 року відповідачем подано клопотання про продовження встановленого строку для надання доказів, зважаючи на те, що витребується великий обсяг доказів у справі і деякі документи знаходяться в архіві, що ускладнює процес їх отримання.

04 жовтня 2023 року витребувані документи зареєстровано судом.

Перевіряючи, перш за все, дотримання строку звернення до суду, суд зазначає.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів позовної заяви суд вбачає, що наказом від 10 квітня 2018 року № 138 о/с позивача звільнено із служби в органах Національної поліції України. Наказом від 04 листопада 2022 року № 514 відповідачем оголошено вислугу років у пільговому обчисленні та внесено зміни до наказу від 10 квітня 2018 року № 138 о/с.

Відповідно до пункту 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року № 3-, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. […].

Листом відповідача від 28 грудня 2022 року № 3509/12/01-2022 повідомлено про відсутність законних підстав для направлення матеріалів до Пенсійного фонду України для призначення позивачеві пенсії за вислугою років.

Отже, строк звернення до суду рахується з 28 грудня 2022 року.

Позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом 16 січня 2023 року.

Таким чином, позивачем не пропущено встановлений статтею 122 КАС України місячний строк звернення до суду з цим позовом, а тому підстав для його поновлення немає.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10 квітня 2018 року № 138 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, визначивши вислугу років станом на день звільнення у календарному обчисленні на рівні 16 років 07 місяців 25 днів.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та під час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області з 21 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року; з 07 листопада 2015 року по 10 квітня 2018 року, що підтверджується довідками від 10 травня 2018 року № 1478/12/01-2018, від 20 грудня 2018 року № 7170/12/03-2018.

На звернення позивача листом від 04 листопада 2022 року № 1180/12/02-2022 йому направлено копію наказу відповідача від 04 листопада 2022 року № 514 о/с, яким доповнено наказ про звільнення словами: «вислуга років станом на 10 квітня 2018 року у пільговому обчисленні складає 23 рік 04 місяці 25 днів».

Після перевірки оригіналів документів наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22 вересня 2023 року № 390 о/с скасовано пункт 9 наказу від 04 листопада 2022 року № 514 о/с, яким вносились зміни до наказу про звільнення; внесено нові зміни до наказу від 10 квітня 2018 року № 138 о/с шляхом доповнення словами: «вислуга років станом на 10 квітня 2018 року у пільговому обчисленні складає 23 рік 02 місяці 21 день».

Періоди роботи позивача з 21 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 20 квітня 2016 року, з 20 квітня 2016 року по 01 серпня 2016 року, з 01 вересня 2016 року по 03 жовтня 2016 року, з 24 жовтня 2016 року по 29 грудня 2016 року, з 29 грудня 2016 року по 13 березня 2017 року, з 03 квітня 2017 року по 18 квітня 2017 року, з 21 травня 2017 року по 19 жовтня 2017 року, з 30 жовтня 2017 року по 09 листопада 2017 року, з 14 листопада 2017 року по 01 березня 2018 року, з 07 квітня 2018 року по 10 квітня 2018 року зараховано до його вислуги років з урахуванням коефіцієнту один місяць служби за три місяці, що підтверджується довідкою про вислугу років, доданої до листа відповідача від 06 грудня 2022 року № 3294/12/01-2022 (періоди викладено з урахуванням внесених виправлень, що відображені в новій довідці про вислугу років від 21 вересня 2023 року).

Відповідно до вказаної довідки періоди з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року, з 03 жовтня 2016 року по 23 жовтня 2016 року, з 13 березня 2017 року по 02 квітня 2017 року, з 18 квітня 2017 року по 20 травня 2017 року, з 19 жовтня 2017 року по 29 жовтня 2017 року, з 09 листопада 2017 року по 13 листопада 2017 року, з 01 березня 2018 року по 06 квітня 2018 року зараховано до вислуги років позивача без урахування коефіцієнту один місяць служби за три місяці.

З відомостями довідки відповідача від 03 липня 2023 року № 94/12/03-2023 (з урахуванням внесених виправлень, відображених у довідках від 19 вересня 2023 року № 470/12/03-2023, 466/12/03-2023) у зазначені періоди позивач перебував:

у щорічній черговій відпустці за 2016 рік з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; в учбовій відпустці за 2016 рік з 03 жовтня 2016 року по 23 жовтня 2016 року; в учбовій відпустці за 2017 рік з 13 березня 2017 року по 02 квітня 2017 року; у щорічній черговій відпустці за 2017 рік з 18 квітня 2017 року по 20 травня 2017 року; у щорічній черговій відпустці за 2017 рік з 19 жовтня 2017 року по 29 жовтня 2017 року; у щорічній черговій відпустці за 2018 рік з 01 березня 2018 року по 03 квітня 2018 року;

у періоди з 09 листопада 2017 року по 13 листопада 2017 року, з 03 квітня 2018 року по 06 квітня 2018 року - на лікуванні.

Позивачем спірним визначено загальні періоди з 21 липня 2014 року до 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року до 10 квітня 2018 року, які він вважає протиправно незарахованими до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах із урахуванням періодів часу перебування у відпустках та лікарняних.

Листом відповідача від 28 грудня 2022 року № 3509/12/01-2022 повідомлено про відсутність законних підстав для направлення документів до органів Пенсійного фонду з метою призначення пенсії за вислугою років у зв`язку з відсутністю у позивача на момент звільнення достатньої вислуги років.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національної поліції України, єЗакон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII(далі- Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до статті 17-1 цього Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393(далі- Порядок № 393).

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (в редакції, яка була чинна на день звільнення позивача зі служби) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієїпостанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Як встановлено судом, періоди роботи позивача з 21 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 20 квітня 2016 року, з 20 квітня 2016 року по 01 серпня 2016 року, з 01 вересня 2016 року по 03 жовтня 2016 року, з 24 жовтня 2016 року по 29 грудня 2016 року, з 29 грудня 2016 року по 13 березня 2017 року, з 03 квітня 2017 року по 18 квітня 2017 року, з 21 травня 2017 року по 19 жовтня 2017 року, з 30 жовтня 2017 року по 09 листопада 2017 року, з 14 листопада 2017 року по 01 березня 2018 року, з 07 квітня 2018 року по 10 квітня 2018 року зараховано до його вислуги років з урахуванням коефіцієнту один місяць служби за три місяці.

Таким чином, спірними є не загальні періоди з 21 липня 2014 року до 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року до 10 квітня 2018 року, визначені позивачем, а питання зарахування до вислуги років з урахуванням коефіцієнту один місяць служби за три місяці періодів перебування у відпустках та лікарняних під час залучення до складу сил та засобів на проведення антитерористичної операції з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року, з 03 жовтня 2016 року по 23 жовтня 2016 року, з 13 березня 2017 року по 02 квітня 2017 року, з 18 квітня 2017 року по 20 травня 2017 року, з 19 жовтня 2017 року по 29 жовтня 2017 року, з 09 листопада 2017 року по 13 листопада 2017 року, з 01 березня 2018 року по 06 квітня 2018 року.

Суд зазначає, що особа, перебуваючи на лікарняному та у відпустці, не бере участі в антитерористичній операції та не виконує будь-яких завдань, пов`язаних із проведенням антитерористичної операції.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що «участь в антитерористичній операції» та «залучення до складу сил та засобів», період якого визначено довідками від 10 травня 2018 року № 1478/12/01-2018, від 20 грудня 2018 року № 7170/12/03-2018, не є тотожними поняттями, з огляду на це є необґрунтованим вмотивування заявлених позовних вимог, заснованих на визначених цими довідками періодах.

Вказані висновки підтверджуються витребуваними відомостями виплати грошової винагороди за участь в антитерористичній операції (додатки № 1 до наказів управління про виплату такої винагороди).

Аналіз цих даних свідчить, що кількості днів безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, за яку він отримав оплату, відповідає періодам, що визначені довідками про вислугу років без урахування періодів перебування у відпустках та лікарняних.

Враховуючи викладене, періоди перебування у відпустках та лікарняних правомірно не зараховано відповідачем до вислуги років позивача для призначення пенсії на пільгових умовах із зарахуванням один місяць служби за три.

Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 200/2857/19-а: «суд апеляційної інстанції, враховуючи досліджені докази, дійшов правильного висновку, що відповідачем надано належне обґрунтування незарахування повних періодів, визначених в довідці, до вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії особі з урахуванням днів відпустки, під час яких особа не брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області».

Суд не приймає посилання позивача на правові висновки, викладені в постановах суду апеляційної інстанції від 26 липня 2021 року у справі № 200/12298/19-а, від 07 грудня 2021 року у справі № 200/6161/21, оскільки відповідно до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.

Крім того, у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 рокуу справі № 200/8613/21, що прийнята за часом пізніше, підтримано позицію, що викладена Верховним Судом у справі № 200/2857/19-а.

Абзацами 1, 9 пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XIIв редакції Закону від 02 липня 2015 року № 580-VIII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 06 місяців і більше.

При виборі та застосуванні вказаних норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, згідно з яким основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Із цим правовим висновком кореспондується правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 у справі № 480/4241/18, відповідно до якої пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію заЗаконом № 2262-ХІІ.

Вказані позиції підтримано Верховним Судом при розгляді аналогічної справи № 360/3128/19 (постанова від 24 листопада 2021 року).

Отже, для призначення пенсій за вислугу років заЗаконом № 2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22 вересня 2023 року № 390 о/с визначено, що вислуга років позивача станом на 10 квітня 2018 року у пільговому обчисленні складає 23 роки 02 місяці 21 день, що не є достатнім для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а»статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Повідомлення учасників справи здійснюється через електронну пошту, у тому числі неофіційну, виходячи з презумпції обізнаності (особа, яка, звертаючись до суду, в заяві, або по суті справи, або в заяві з процесуальних питань вказала свою електронну пошту, яка не є офіційною, то вона погоджується на отримання повідомлення саме на цю електронну пошту і має цікавитись, чи отримала лист, чи ні), або через систему «Електронний суд».

Учасник судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, повинен виконати вимоги частини другої статті 129 КАС України та за допомогою електронної пошти (телефону) негайно підтвердити суду про отримання судового повідомлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанціїпротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 лютого 2024 року.

Суддя Ю.М. Льговська