Рішення № 116864260, 05.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року Справа № 160/27676/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняДеркач О.В. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Омельченко Г.Г. Мосесов А.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00288590701, №00288570701, №00288600701 від 11.10.2023р., -

УСТАНОВИВ:

24.10.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В4» від 11.10.2023 №00288590701 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 9342376 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 11.10.2023 №00288570701 на суму збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями за платежем ПДВ за червень 2023 року у розмірі 973894 грн., за штрафними санкціями 243473,50 грн., всього 1217367,50 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «ПН» від 11.10.2023 №00288600701 штрафу за відсутність складення податкових накладних у розмірі 6800 грн.;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 26840 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вищезазначені оспорювані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на безпідставних, необґрунтованих та незаконних висновках акту перевірки, за відсутності фактів порушень позивачем податкового законодавства, тому, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки: 1) контролюючим органом не враховано, що за операціями, зазначеними на с.18-19 Акту перевірки на суму ПДВ 1152,80 грн. позивачем було дотримано вимоги п. 188.1 ст.188 ПК України та п.15 Порядку заповнення податкової накладної і складено дві податкові накладні; 2) у разі проведення експортної операції база оподаткування ПДВ визначається виключно в розмірі договірної вартості товару, зазначеній в митній декларації та Податковим кодексом України не передбачено здійснення донарахування ПДВ на різницю між ціною придбання і договірною ціною товару, що експортується, якщо договірна ціна менша ціни придбання; основним видим економічної діяльності позивача є КВЕД 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям та проведені господарські операції з DEVY GRANT LIMITED повністю відповідають цьому виду діяльності, діловою метою проведеної господарської операції з придбання одягу, що було у використанні, було отримання прибутку при продажі цього товару нерезиденту, при цьому, за аналізом господарських операцій з цим контрагентом за 2018 -2021 роки дохід товариства склав 6,5 млн. грн., а продаж товару нижче ціни придбання зазначеному контрагенту був обумовлений сформованими попередніми домовленостями про продаж товару на постійній основі, коливаннями курсу валюти тощо. Таким чином, орган податкової служби безпідставно дійшов до висновку щодо заниження податкових зобов`язань позивачем на загальну суму 380369 грн. при здійсненні експортних операцій на контрагента DEVY GRANT LIMITED; 3) у період з 01.04.2022 по 31.07.2022 товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування. На с.33 Акту безпідставно зазначається, що станом на 01.04.2022р. на залишках ТМЦ обліковувались ТМЦ у загальній кількості 10612 кг (1516+4548+9096), тоді як за обліком товариства на зазначену дату обліковувалось 19202,013 кг товару. Також згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 01.08.2022р. залишки товару, придбаного та нереалізованого у період перебування товариства на спрощеній системі оподаткування у кількості 739970,114 кг. були переведені з неоподатковуваного ПДВ товару до оподатковуваного на виконання п.198.5 ст.198 ПК України. Відомості, наведені у Акті перевірки та таблиці-додатку до нього, містять немотивовані первинним бухгалтерським обліком позивача цифри щодо обліку та руху товарів під час перебування товариства на спрощеній системі оподаткування; 4) в результаті перевірки була встановлена нестача ТМЦ Sairo Гель д/ванни та душу за кодом УКТЗЕД 3401209000 загальною вартістю 305181 грн. з посиланням на факт використання придбаних із ПДВ товарів у господарській діяльності підприємства, однак, оскільки позивач купував великий асортимент побутової хімії у постійних постачальників (які постійно змінювали код УКТЗЕД на дану номенклатуру), одна й та сама номенклатура вносилася до програми один раз з кодом УКТЗЕД, який був присвоєний кожному товару під час першої поставки продукції, в результаті чого відбувся пересорт. При цьому, позивач не використовував придбані товари із ПДВ у своїй господарській діяльності, як зазначається в Акті, а був посередником у ланцюгу постачання та ТМЦ Sairo Гель д/ванни та душу було реалізовано покупцям з кодом УКТ ЗЕД 3401300000, з яким товар від самого початку заносився до бухгалтерської програми 1С. Станом на 30.06.2023 року залишків ТМЦ Sairo Гель д/ванни та душу не було на складі, оскільки весь придбаний товар був реалізований покупцям, тобто, нестачі товарів не було, фактично була реалізація на неплатників ПДВ за помилково зазначеною номенклатурою за УКТ ЗЕД; 5) працівники ДПС фактично були допущені до всіх складів товариства - у м.Дніпрі, м.Павлоград, м.Кривий Ріг, і приймали участь у проведенні на їх вимогу інвентаризації і робили фотофіксацію складів, де фактично перебували ТМЦ. Відповідно до наказу директора товариства №4 від 14.08.2023р. «Про проведення інвентаризації» та зазначених у листі позивача від 15.08.2023р. №40, наданого перевіряючим, строків, було розпочато проведення інвентаризації товарів, які знаходяться на відповідальному зберіганні на складах товариства станом на 16.08.2023р. у присутності співробітників ДПС. Так, на оборотно-сальдовій відомості за рахунком 281 від 16.08.2023р. співробітниками ДПС ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зроблено власноручний запис «18.08.2023 інвентаризація проведено у присутності ГДІ ОСОБА_1 (підпис), ГДІ ОСОБА_2 (підпис) відхилень не встановлено (всього проінвентаризовано 259402,447 кг товару б.в.)». За позицією самого органу ДПС, офіційно оприлюдненою на сайті, співробітники ДПС можуть бути присутніми на інвентаризації, але до складу інвентаризаційних комісій не входять, тому їхня присутність на проведенні інвентаризації від її початку до закінчення не є умовою для закінчення інвентаризації та визнання/невизнання таких результатів органами податкової служби. Інвентаризація на складі у м.Дніпрі була запланована до проведення протягом одного робочого дня, але фактично проводилась сім календарних днів (п`ять робочих), коли інвентаризація не закінчилась 21.08.2023р. до кінця робочого часу, директором товариства було прийнято наказ №5 від 21.08.2023р. про залучення до надурочних робіт працівників складу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи у неробочий час, з відповідною доплатою працівникам у подвійному розмірі згідно вимог КЗпП України, крім того, до проведення інвентаризації було долучено фізичних осіб за договорами про виконання робіт із перезважування непродовольчих товарів на складі у кількості 4 осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з якими було укладено відповідні договори та проведено оплату за виконану роботу. При цьому, весь товар, що знаходився на складах, на яких проводилась інвентаризація станом на 16.08.2023р., був імпортований позивачем згідно укладених ЗЕД-контрактів, а саме: контракт купівлі-продажу №1 від 01.04.2022р. з SIBRA TRADING GmbH, контракт купівлі-продажу №1-AS від 01.04.2022р. з A Sandikci Textilrecycling (As-Tex), контракт купівлі-продажу №1-EU від 01.04.2022р. з Eurocycle GmbH, тобто він був офіційно ввезений на територію України і розміщений на складах товариства, таким чином, орган державної податкової служби безпідставно зазначає про нестачу ТМЦ на складах товариства та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 4871932 грн. з огляду на надані при перевірці первинні документи про оприбуткування цього товару, особистій присутності співробітників ДПС при проведенні інвентаризації на всіх складах товариства; 6) господарські операції з ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП», за результатами яких позивачем було задекларовано витрати та податковий кредит, були реальними, призвели до фактичної зміни майнового стану товариства, підтверджені належними обліковими та іншими документами, складання яких передбачено правовими нормами для такого роду операцій, та правильно відображені у бухгалтерському обліку. Так, 05 травня 2020 року між ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» та ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» було укладено договір реалізації №0505/20, а 07 серпня 2020 року було укладено договір реалізації №07.08.20, тоді як Договір поставки №15/05/20/2 від 15.05.2020р., на який міститься посилання на с.55 Акту, не укладався позивачем з ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП». На момент укладення договорів поставки (реалізації) та здійснення операцій з поставки товару ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» мало податкову та господарську правосуб`єктність. Тоді як висновки органу податкової служби щодо безтоварного характеру господарських операцій товариства ґрунтуються на суб`єктивних судженнях (припущеннях), зроблені на підставі Єдиного державного реєстру податкових накладних та ухвалі Копаківського районного суду м.Сум від 19.05.2021р., разом з тим, наведені в акті порушення стосуються виключно ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП», за які позивач не повинен нести відповідальність. 02.08.2022р. головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ОСОБА_9 було прийнято рішення №1369 про відповідність платника ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку, проте господарських операцій з TOB «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» після 26.04.2022р. товариство не проводило. При укладенні договору реалізації з ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» було враховано, що зазначене товариство одночасно орендувало складські приміщення поруч з позивачем за адресою м.Дніпро, вул.Журналістів, 13 та за адресою м.Дніпро, вул.Байкальська, 3А та при переміщенні товару з одного складу на інший позивачем використовувались технічне обладнання для переміщення вантажів білковий навантажувач, пакетировочний прес, робочі ресурси - вантажники, комірники, завідувачі складів, окрім того, частково товар забирався самостійно покупцями позивача безпосередньо зі складів ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» за адресами м.Дніпро, вул.Журналістів, буд.13, м.Дніпро, вул.Байкальська, 3А. Відсутність ТТН за умови знаходження складів покупця та продавця товару за однією адресою м.Дніпро, вул.Журналістів, 13 та м.Дніпро, вул.Байкальська, З-A не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків; 7) висновки органу податкової служби щодо нереального характеру господарських операцій товариства ґрунтуються на суб`єктивних судженнях (припущеннях), зроблені на підставі Єдиного державного реєстру податкових накладних та ухвалі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11.05.2019р. по справі №201/5363/19, тоді як виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, а сам факт порушення кримінальної справи чи наявність обвинувальних вироків щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Позивачем при проведенні податкової перевірки були надані у повному обсязі первинні документи, що переконливо свідчать про реальність операцій з придбання товарів у ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС». Документи, виписані на операції з придбання товару відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують реальність здійснення зазначених господарських операцій. У відповіді на відзив від 27.11.2023р. та письмових поясненнях від 27.11.2023р. позивач посилається на ті ж самі обставини, що і у позові (а.с.1-26 том 1; а.с.141-143,145-148 том 5).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, в усних поясненнях та у відзиві на позов просив у задоволенні даного адміністративного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за перевіряємий період встановлено їх заниження на загальну суму ПДВ 6 009470 грн., при цьому, перевіркою показників, відображених в рядках 1 - 9 Декларацій встановлено, що на формування цих показників вплинуло відвантаження на митній території України та експорт вживаних речей, періодом виникнення від`ємного значення з ПДВ є вересень 2018 - червень 2023, а наведене заниження виникло внаслідок наступних порушень: 1) реалізація на митній території України ТМЦ нижче ціни придбання, що встановлено співставленням даних собівартості реалізованих товарів та вартості їх продажу та аналізом ЄРПН не встановлено виписаних та зареєстрованих податкових накладних складених у зв`язку з перевищенням бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання до вказаних податкових накладних. Таким чином, позивачем занижено податкові зобов`язання внаслідок нездійснення нарахування компенсуючого ПДВ відповідно до статей 188 і 189 ПКУ на загальну суму 2 710 грн. Окрім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст.44, п. 188.1 ст. 188, пп. "г" п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст.201 ПКУ внаслідок чого занижено податкові зобов`язання за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 16446 грн., в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України за ціною нижче ціни придбання (мінімальної бази оподаткування), а саме: перевіркою встановлено, що позивач реалізує придбані товари (вживані речі), зокрема але не виключно, на контрагента покупця "DEVY GRANT LIMITED" за межі митної території України, про що складено та зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, при цьому, співставленням даних собівартості реалізованих товарів та вартості їх продажу встановлено, що позивач реалізує товари за ціною нижчою за ціну придбання (собівартість). Правові наслідки реалізації товару на експорт за ціною нижчою, ніж собівартість, мають визначатись із урахуванням доктрини ділової мети, що реалізується в податкових правовідносинах на підставі положень підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 ПК України та передбачає обов`язкову наявність у платника прагнення отримати економічний ефект за рахунок приросту (збереження) активів при здійсненні господарських операцій, а у разі встановлення, що ділова мета господарської операції є недобросовісною (зокрема, у випадку збитковості експортної операції з причин реалізації товару нижче собівартості без наявності об`єктивних економічних підстав для цього) відповідна операція може бути кваліфікована як така, що вчинена поза межами господарської діяльності платника. Перевіркою встановлено відсутність у позивача ділової мети при здійсненні вказаних вище операцій про що свідчить, у тому числі зменшення об`єкта оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості, що має місце у випадку реалізації товару за ціною, нижчою ціни придбання та не встановлено наявності об`єктивних економічних підстав для реалізації товарів за ціною меншої за ціну придбання (не встановлено зменшення ринкової вартості відповідного товару, що спричинено військовим станом, форс-мажорними обставинами, неможливістю реалізації товару внаслідок країни його походження). ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» внаслідок порушення вимог вищенаведених норм ПК України та вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 занижено податкові зобов`язання внаслідок на загальну суму 380 369 грн., перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних; 3) встановлено оподаткування при реалізації ТМЦ нижче митної вартості, а саме: аналізом картки рахунку 28 «Товари» встановлено, що імпортовані за період перебування на спрощеній системі оподаткування та суми ПДВ яких не включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість, вживані речі реалізовано у період з 01.08.2022 по 31.01.2023 р. та ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» нараховані податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ 3 303142 грн., проте, при здійсненні перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку позивача встановлено факт реалізації імпортованих товарів, база оподаткування яких нижча за їх митну вартість, а податковий кредит сформовано виходячи з бази оподаткування за митною вартістю, таким чином, перевіркою встановлено заниження бази оподаткування на загальну суму ПДВ 538 436 грн. Загальна фактурна вартість товару складає 36 537 910,28 грн., а статистична - 41 016 580 грн., база оподаткування придбаних (ввезених на митну територію України) позивачем товарів (вживаних речей) у відповідних періодах згідно інформації про імпортні ВМД складає 41 016 580 грн. Позивачем сформовано податковий кредит у сумі 4 825186 грн. та нараховано податкові зобов`язання при реалізації даних товарів у сумі 4 286 750 гри., тобто останнім користувачем ПДВ у сумі 538436 грн. є ТОВ "ЕКСПОРТ АЛЬЯНС". Позивач з новою митною вартістю товару згоден, ним сплачено митні платежі виходячи з нової вартості та включено до складу податкового кредиту суму ПДВ з базою оподаткування за митною вартістю, таким чином, перевіркою встановлено порушення п. 188.1. ст.188, п. 190.1. ст. 190 ПКУ внаслідок чого занижено податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ 538436 грн. та встановлено, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних; 4) щодо відсутності нарахованих податкових зобов`язань при виході із спрощеної системи оподаткування: ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» перебувало на спрощеній системі оподаткування (3 група зі сплатою 2%) у період з 01.04.2022 та позивачем 29.07.2022 року подано заяву і самостійно відмовлено від використання єдиного податку 3 гр. 2% з 01.08.2022 року. Підприємство з 01.08.2022 року перебуває на загальній системі оподаткування, тому повинно нарахувати ПДВ на ту частину відвантажених/реалізованих ТМЦ, які було придбано на загальній системі оподаткування, проте, в порушення п.198.5 ст.198 ПКУ не нараховано ПДВ па суму 10560,08 грн. в т.ч. за серпень 2022 року та суму 10560,08 грн. та не зареєстровано ПН на суму ПДВ 10560,08 грн. в т.ч. за серпень 2022 року на суму 10560,08 грн.; 5) щодо невідповідності номенклатурних позицій придбання та реалізації товару: перевіркою встановлено, що ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» придбано товари з номенклатурою «Ганчір`я...» у ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» у загальній кількості 30727 кг. та до собівартості списано товар з номенклатурою «Ганчір`я...» у загальній кількості 56 727кг., відповідно до даних бухгалтерського обліку: придбано товар (Одяг, що був у використанні) в кількості 26550 кг. на загальну суму 849 600 грн., ПДВ складає 169 920 грн., (до ПК не віднесено) реалізовано як ганчір`я. Ціна придбання 32,0 грн. за 1 кг. Уцінка ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» не проведена, таким чином, ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» реалізує товари нижче ціни придбання, а саме дешевше на 653 452 грн., при цьому, аналізом ЄРПН не встановлено виписаних та зареєстрованих податкових накладних складених у зв`язку з перевищенням бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання до вказаних податкових накладних, тобто, позивачем занижено податкові зобов`язання внаслідок нездійснення нарахування компенсуючого ПДВ відповідно до статей 188 і 189 ПКУ на загальну суму 130691 грн. ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» при декларуванні порушено вимоги пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14, п. 188.1 ст. 188, п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 130691 грн., перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних; 6) щодо нестачі товарно - матеріальних цінностей: за результатами аналізу даних ЄРПН, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей за кодом УКТЗЕД 3401209000 загальною вартістю 305 181 грн. (без ПДВ), який придбаний у ПП "КСЕНІЯ", придбання ТМЦ відображено у складі податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ у повному обсязі, проте, станом на 30.06.2023 року дані ТМЦ відсутні на залишках підприємства. З метою оподаткування ПДВ має значення факт використання придбаних із ПДВ товарів у господарській діяльності підприємства. Таким чином, у зв`язку з нестачею товарів, перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 61 036 грн. та встановлено, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних; 7) щодо нестачі товарно - матеріальних цінностей, виявленої за наслідками проведення інвентаризації: в ході проведення перевірки складено запит №2 від 14.08.2023 року, в якому на виконання п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Кодексу щодо проведення інвентаризації ТМЦ та інших матеріальних цінностей у присутності фахівців контролюючого органу, який 14.08.2023 року вручено під підпис головному бухгалтеру 'ГОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» ОСОБА_10 , позивачем проведено інвентаризацію фактичних залишків на загальну суму 24 359 660,87 грн. у присутності фахівців контролюючого органу, на підставі розпорядчого документа від 14.08.2023 року №4 за адресами: м. Дніпро, вул. Байкальська, 3-а, розпочата 16.08.2023 р. м. Павлоград, вул. Жуковського, розпочата 17.08.2023 р. м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/23, розпочата 18.08.2023 р. За результатами інвентаризації відхилень в ваговому виразі не встановлено та не встановлено зберігання ТМЦ відповідно до відображеної у бухгалтерських регістрах номенклатурних позицій. Таким чином, не можливо підтвердити, що на залишках ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» рахуються активи, які придбані та належать саме ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» та перевіркою не підтверджено наявність ТМЦ у загальній кількості 1 070 085,40 кг на суму обсягу 24 359 660,87 грн. Таким чином, у зв`язку з нестачею товарів, перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 4 871 932грн.; 8) щодо завищення податкового кредиту: взаємовідносини з ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» відбувались на підставі договорів Реалізації №0505/20 від 05.05.2020, Поставки №15/05/20/2 від 15.05.2020, Реалізації №07.08.2020 від 07.08.2020, на виконання умов договору ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» отримано податкові та видаткові накладні на загальну суму 25 658 803 грн. в т.ч. ПДВ 4 276 467 грн., проте, неможливо встановити яким чином вказаний товар був поставлений ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» - до перевірки не надано ТТН чи інших документів, що підтверджувало б фізичне переміщення ТМЦ. Окрім того, ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» є одним із фігурантів кримінального провадження, судова ухвала Ковпаківський районний суд м.Сум від 19 травня 2021 року по справі №592/6093/21 кримінальне провадження №42021200000000073 від 06.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та згідно з матеріалів кримінального провадження досудовим слідством встановлено, що службові особи «ТОВ «ТЕКСТИЛЬХОЛ» в лютому 2021 року шляхом проведення безтоварних операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» та групи підприємств, які в свою чергу умисно ухилились від сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання. Проведеним аналізом даних податкової звітності ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» встановлено відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, основних фондів, відсутність первинних документів, а саме: ТТН, що дає змогу підставити під сумнів факт здійснення наведеним суб`єктом господарювання задекларованого виду діяльності. Таким чином, враховуючи вищевикладене, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» не мало можливості придбати товар у ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» у зв`язку з тим, що дане підприємство було створено та використовувалось з метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність. Таким чином, позивач не мав підстав для збільшення податкового кредиту в сумі 3 823 234 грн. по розрахунках із ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» за нібито придбаний товар. Окрім того, позивач мав взаємовідносини із ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» згідно договору реалізації №040119-1 від 04.01.2019, яке є фігурантом кримінального провадження (Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська від 11 травня 2019 року по справі №201/5363/19 кримінальне провадження №42019040000000059 від 29.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cm. 364 КК України). Згідно з матеріалів кримінального провадження досудовим слідством встановлено, що службові особи ТОВ «Дніпро Текстиль Альянс», з метою ухилення від сплати податків та прикриття незаконної діяльності з реалізації товарів за готівковий розрахунок, відображали в податковій звітності в період з листопада 2018 по березень 2019 року фінансово-господарські операції по нібито реалізації товару підприємствам з ознаками фіктивності, що в свою чергу призвело до не нарахування та не сплати до державного бюджету Украйни податку на додану вартість на орієнтовну суму 4 044 553 грн., а також несплати митних платежів у великих розмірах. Проведеним аналізом даних податкової звітності ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» встановлено відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, основних фондів, що дає змогу підставити під сумнів факт здійснення наведеним суб`єктом господарювання задекларованого виду діяльності. З урахуванням вищевикладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» та ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС», отже, позивачем неправомірно відображені витрати та податковий кредит з податку на додану вартість при відображення операцій з придбання товарів у ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС». За викладеного, представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що винесені відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.116-137 том 5).

Ухвалою суду від 01.11.2023р. було відкрите адміністративне провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначене на 01.12.2023р. (а.с.107 том 5).

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. 01.12.2023р. у щорічній відпустці, підготовче засідання, призначене на 01.12.2023р., було знято з розгляду та призначено підготовче засідання на 04.12.2023р. згідно довідки секретаря судового засідання про перенесення розгляду справи від 29.11.2023р. (а.с.121 том 6).

У подальшому, 15.01.2024р. у підготовчому засіданні за згодою сторін було закрите підготовче провадження у даній адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті на підставі положень ч.7 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.135-143 том 6).

15.01.2024р., для вивчення матеріалів справи та підготовки сторін до судових дебатів, у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.02.2024р. (а.с.137-143).

У ході судового розгляду справи судом були встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» зареєстроване як юридична особа за адресою: 49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Малиновського маршала, будинок 2, Башта А 4-7, приміщення 8, перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, основним видом діяльності товариства є 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям, до видів діяльності підприємства також віднесено, зокрема, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля та 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах, що підтверджується інформацією, наведеною у копії Виписки з ЄДРПОУ від 22.07.2021р. (а.с.28 том 1).

У період з 14.08.2023р. по 25.08.2023р. на підставі направлень №4859, №4860, №4861 від 10.08.2023 відповідно до п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2023 №3783-п, наказів про подовження строків проведення перевірки від 18.08.2023 №3879-п та від 22.08.2023 №3907-п посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої був складений акт від 01.09.2023р. №3049/04-36-07-01/42391504 за висновками якого були виявлені наступні порушення, а саме:

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.231, п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, 198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.190.1 ст.190, п.201.1 ст.201 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 внаслідок чого заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету, загальною сумою ПДВ 3434550 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за червень 2023 року на 9342376 грн.;

- п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого підприємством не складено та незареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою відповідно п.120-1.2 ст.120-1 ПК України накладення штрафу 5% від обсягу постачання (без податку на додану вартість), що складає 35832,08 грн., що підтверджується змістом копії зазначеного вище акту перевірки, наявного у справі (а.с.34-108 том 1).

На підставі висновків згаданого вище акту перевірки 11.10.2023р. контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення відповідача форми ПН №00288600701, за яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем: «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 6800,00 грн. (за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 4 932 968 грн.), що підтверджується копіями наведеного рішення та розрахунку до нього (а.с.148-149 том 1);

- податкове повідомлення-рішенняформи Р №00288570701 за яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 1217367,50 грн., де сума грошового зобов`язання становить 973894 грн., за штрафними санкціями 243473,50 грн., що підтверджується змістом копій наведеного рішення та розрахунку до нього (а.с.150-151 том 1);

- податкове повідомлення-рішення формиВ4 №00288590701, за яким позивачеві зменшено суму податкового кредиту за платежем з податку на додану вартість за червень 2023 року на суму 9342 376 грн., що підтверджується копіями наведеного рішення та розрахунку до нього (а.с.152-153 том 1).

Правомірність вищенаведених податкових повідомлень-рішення є предметом спору у даній справі.

Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентує стаття 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з цим, встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

У свою чергу, положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, формування і підтвердження даних декларацій відбувається на підставі документів, визначених в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 ПК України, а тому питання законності декларування відповідних показників зводиться до підтвердження їх первинними документами.

У відповідності до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: 54.3.2 дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Статтею 1, частинами 1, 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» установлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, в декларації з ПДВ за червень 2023р. позивачем було задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 9342376,00 грн., періодом виникнення якого є вересень 2018 року червень 2023 року, що підтверджується копією акту перевірки (а.с.34-107 том 1) та не заперечується учасниками справи.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої був складений акт від 01.09.2023р. №3049/04-36-07-01/42391504 за висновками якого були виявлені наступні порушення, а саме:

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.231, п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, 198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.190.1 ст.190, п.201.1 ст.201 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 внаслідок чого заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету, загальною сумою ПДВ 3434550 грн., а саме: за лютий 2020 68311 грн., за квітень 2020 1824 грн., за травень 2020 2794 грн., за червень 2020 1968 грн., за серпень 2020 2033 грн., за листопад 2021 337905 грн., за серпень 2022 433497 грн., за вересень 2022 1055599 грн., за червень 2023 1512330 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за червень 2023 року на 9342376 грн.;

- п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого підприємством не складено та незареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою відповідно п.120-1.2 ст.120-1 ПК України накладення штрафу 5% від обсягу постачання (без податку на додану вартість), що складає 35832,08 грн., що підтверджується змістом копії зазначеного вище акту перевірки, наявного у справі (а.с.34-108 том 1).

Досліджуючи виявлене контролюючим органом порушення щодо реалізації на митній території України ТМЦ нижче ціни придбання, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ 16446 грн. (в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних), суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.191. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

За приписами п.201.1, п.201.2 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307 (далі Порядок №1307), у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Так, як встановлено судом з матеріалів справи, в 2020 2021 роках позивачем були складені податкові накладні із зазначенням позначки «15» відповідно до пункту 8 Порядку №1307 (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання), а саме: №12 від 08.04.2021р. на суму ПДВ 196,50 грн., №74 від 19.10.2020р. на суму ПДВ 64,80 грн., №86 від 27.07.2020р. на суму ПДВ 191,40 грн., №9 від 12.05.2021р. на суму ПДВ 109,80 грн., №85 від 27.07.2020р. на суму 237,90 грн., №3 від 05.11.2021р. на суму 352,40 грн. (а.с.157,161,164,169,173,177 том 1).

Проте, наведені обставини не були враховані контролюючим органом під час проведення перевірки та складання акту за результатами такої перевірки, таких доказів матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

За викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 ПК України.

Досліджуючи виявлене контролюючим органом порушення щодо здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України за ціною нижче ціни придбання (мінімальної бази оподаткування), а саме: перевіркою встановлено, що позивач реалізує придбані товари (вживані речі), зокрема але не виключно, на контрагента покупця "DEVY GRANT LIMITED" за межі митної території України, про що складено та зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання на загальну суму 380 369 грн. (в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних), суд виходить з наступного.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, вивезення товарів за межі митної території України.

Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, та операцій, звільнених від оподаткування, визначено статтями 195, 197 ПК України, а також розділом ХХ «Перехідні положення» ПК України.

У відповідності до п.п. а) п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно з ч.5 ст.255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п.189.17 ст.189 ПК України базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації.

Отже, коли операція (експорт товарів) підтверджена належним чином оформленою ВМД, то вона оподатковується ПДВ за нульовою ставкою у відповідності п.п. 195.1.1. п.195.1. ст.195 ПК України.

Так, 23.08.2018р. між ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» як Продавцем та DEVI GRANT LIMITED (Дубаї) як Покупцем був укладений зовнішньо-економічний контракт купівлі-продажу №023/08/18/ЕА, за умовами якого протягом 2019 2021 років позивачем на користь компанії DEVI GRANT LIMITED постачався товар (експорт товарів), а саме: одяг, що був у використанні, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідного контракту з додатками, інвойсів та митних декларацій (а.с.131-142, 146-195 том 4).

Окрім того, судом враховується і те, що за правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податків на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.

Наведена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у його постанові від 20.12.2023р. у справі № 440/5151/19, що підлягає обов`язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, 01.08.2023р. між ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» як Продавцем та DEVI GRANT LIMITED (Дубаї) як Покупцем був укладений зовнішньо-економічний контракт купівлі-продажу №D 01/23 (а.с.143-145 том 4), що свідчить про наявність у позивача ділової мети та досягнення економічного ефекту продовження співпраці із зазначеним контрагентом та як наслідок отримання прибутку від неї.

При цьому, позивач вказує на те, що навіть за умови реалізації зазначеному контрагенту товарів нижче ціни придбання, за період 2018 2021 років позивач не зазнав збитків, а навпаки отримав прибуток у розмірі 6500000,00 грн., що відповідачем не спростовано.

Окрім того, нормами Податкового кодексу України не передбачено здійснення донарахування ПДВ на різницю між ціною придбання та договірною ціною товару, що експортується у разі якщо договірна ціна менша ціни придбання.

За викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.14.1.36, п.п.14.1.191, п.п.14.1.231, п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Досліджуючи виявлене контролюючим органом порушення щодо відсутності нарахованих податкових зобов`язань при виході із спрощеної системи оподаткування в порушення п.198.5 ст.198 ПКУ внаслідок чого не нараховано ПДВ па суму 10560,08 грн. в т.ч. за серпень 2022 року та суму 10560,08 грн. та не зареєстровано ПН на суму ПДВ 10560,08 грн. в т.ч. за серпень 2022 року на суму 10560,08 грн., суд виходить з наступного.

Так, у період з 01.04.2022р. по 31.07.2022р. включно ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» перебувало на спрощеній системі оподаткування (3 група зі сплатою 2%) та 29.07.2022р. товариством було подано заяву та самостійно відмовлено від використання єдиного податку 3 групи з 01.08.2022р., що встановлено в акті перевірці (а.с.34-108 том 1) та не заперечується учасниками справи.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 Перехідних положень ПК України встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 ПК України.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених статтею 200-1 цього Кодексу, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Не враховуються в обрахунку показника ?НаклОтр суми податку на додану вартість за отриманими платником податку на додану вартість податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, дорівнює календарному місяцю.

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

До платників податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, положення підпункту 298.8.8 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу не застосовуються.

За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об`єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов`язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов`язань відповідно до абзацу четвертого цього підпункту за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п.198.5. ст. 198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до І липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги. необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197. підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.1 І статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, утому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» за квітень липень 2022 року станом на 01.04.2022р. обліковувалось 19202,013 кг товару, а на кінець періоду (31.07.2022р.) 759172,130 кг. (а.с.178 том 1).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» за 01.08.2022р. на початок періоду обліковувалось 759172,130 кг товару, а на кінець періоду 753932,797 кг (а.с.179 том 1).

Разом з тим, зі змісту акту перевірки видно, що станом на 01.04.2022р. на залишках рахуються ТМЦ у кількості 10612,00 грн., а вартість відвантажених ТМЦ у період з 01.04.2022п. по 31.07.2022р. (в період перебування на спрощеній системі оподаткування) складає 52800,42 грн. (а.с.34-108 том 1).

З 01.08.2022р. позивач перебуває на загальній системі оподаткування, тому повинно нарахувати ПДВ на ту частину відвантажених/реалізованих ТМЦ, які було придбано на загальній системі оподаткування на суму 10560,08 грн. в т.ч. за серпень 2022 року та суму 10560,08 грн. та зареєструвати ПН на суму ПДВ 10560,08 грн. в т.ч. за серпень 2022 року на суму 10560,08 грн. (а.с.34-108 том 1).

При цьому, наведені в акті перевірки відомості (числові показники) щодо обліку та руху товарів під час перебування товариства на спрощеній системі оподаткування не підкріплені жодними первинними документами позивача та суперечать вищенаведеним відомостям по рахунку 281 «Товари на складі».

Відповідно, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Досліджуючи виявлене контролюючим органом порушення щодо нестачі товарно - матеріальних цінностей за кодом УКТЗЕД 3401209000 загальною вартістю 305 181 грн. (без ПДВ) у зв`язку з чим встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 61 036 грн. та встановлено, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивачем у ПП «КСЕНІЯ» було придбано товар - Sairo Гель д/ванни та душу за кодом УКТЗЕД 3401209000 загальною вартістю 305181 грн. без ПДВ, реалізації товару за наведеним кодом УКТЗЕД не встановлено, проте, станом на 30.06.2023р. дані ТМЦ відсутні на залишках підприємствах, а з метою оподаткування ПДВ має значення факт використання придбаних із ПДВ товарів у господарській діяльності підприємства (а.с.34-108 том 1).

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо використання вищенаведеного товару у господарській діяльності позивача, а відповідачем таких доказів суду не надано.

Окрім того, товар - Sairo Гель д/ванни та душу було реалізовано покупцям з кодом УКТ ЗЕД 3401300000, з яким товар від самого початку продавався контрагентом позивача та заносився до бухгалтерської програми 1С, тому станом на 30.06.2023 року залишків ТМЦ Sairo Гель д/ванни та душу не було на складі, оскільки весь придбаний товар був реалізований покупцям, що не спростовано відповідачем жодними доказами.

Тобто, нестачі товарів не було, фактично була реалізація на неплатників ПДВ за помилково зазначеною номенклатурою за УКТ ЗЕД, доказів на спростування наведеного відповідачем також суду не надано.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Досліджуючи виявлене контролюючим органом порушення щодо нестачі товарно - матеріальних цінностей, виявленої за наслідками проведення інвентаризації, у зв`язку з чим встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 4 871 932грн., суд виходить з наступного.

Відповідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами п.1, п.8 розділу ІІ Положення №879 визначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Якщо інвентаризація активів у приміщенні, де вони зберігаються, не закінчена протягом одного дня, вона має бути закінчена протягом наступних днів.

Згідно роз`яснень органу державної податкової служби щодо проведення інвентаризації під час проведення податкової перевірки, опублікованих на офіційному сайті ДПС України 21.03.2023р. вбачається, що: під час проведення перевірки представники ДПС мають право вимагати від платника податків здійснити інвентаризацію; для проведення інвентаризації платник податку має отримати належним чином оформлений документ з такою вимогою; представники ДПС можуть бути присутні при інвентаризації; при проведенні інвентаризації на вимогу ДПС представники ДПС до складу інвентаризаційної комісії не входять (а.с.19-21 том 2).

Так, 14.08.2023р. головним бухгалтером підприємства позивача Мірошниченко А.П. було отримано запит №2 від 14.08.2023р. щодо проведення інвентаризації у присутності з боку фахівців Головного управління ДПС (а.с.180 том 1).

Станом на 14 серпня 2023 року ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» орендувало три складських приміщення за адресами: м.Дніпро, вул.Байкальська, 3-А, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Жуковського, 3, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Фабрична, 3/23, що підтверджується копіями договорів оренди, суборенди та документами на підтвердження перевезення вантажів (а.с.182-250 том 1; а.с.1-9 том 2; а.с.88-103 том 4).

Директором ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» 14.08.2023р. було видано наказ №4 «Про проведення інвентаризації», згідно якого було визначено проведення повної інвентаризації активів та зобов`язань підприємства з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів у терміни з 16.08. по 18.08.2023р. та призначено інвентаризаційну комісію у складі: головний бухгалтер - Мірошниченко А.П., службовець на складі (комірник) ОСОБА_3 (а.с.181 том 1).

15.08.2023р. перевіряючим було надано лист вих.№40 від 15.08.2023р., згідно якого було зазначено, що інвентаризація ТМЦ на складах ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» буде проводитись в присутності фахівців ГУ ДПС за наступними адресами: 16 серпня 2023 року м.Дніпро, вул.Байкальська, 3-а, початок о 10.00 год; 17 серпня 2023 року Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Жуковського, 3. Початок об 11.00 год; 18 серпня 2023 року Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Фабрична, 3/23. Початок об 11.00 год.

Відповідно до зазначених у листі ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» від 15.08.2023р. №40 строків, було розпочато проведення інвентаризації товарів, які знаходяться на відповідальному зберіганні на складах Товариства станом на 16.08.2023р. у присутності співробітників ДПС, а саме:

- 17.08.2023 року у м.Павлограді у присутності матеріально відповідальної особи комірника ОСОБА_3 , вантажника ОСОБА_4 , голови комісії ОСОБА_10 було складено інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, згідно якого встановлено, що на складі за адресою м.Павлоград, вул.Жуковського, 3 знаходиться ТМЦ у кількості 146362,390 кг загальною вартістю 3085596,01 грн. ТМЦ також зазначені номенклатурно у двох товарних позиціях - sibra одяг, що був у використанні (УКТ ЗЕД 6309000020) у кількості 135603,890 кг та sibra взуття та додаткові речі до взуття, чоловічі, жіночі, дитячі (УКТ ЗЕД 6309000010) у кількості 10758,5 кг., нестачі ТМЦ не встановлено (а.с.14-16 том 2).

- 18.08.2023 року у м.Кривий Ріг у присутності матеріально відповідальної особи комірника ОСОБА_3 , вантажника ОСОБА_4 , голови комісії ОСОБА_10 було складено інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, згідно якого встановлено, що на складі за адресою АДРЕСА_1 знаходиться ТМЦ у кількості 259402,447 кг загальною вартістю 7201339,17 грн. ТМЦ також зазначені номенклатурно у 11 товарних позиціях. На оборотно-сальдовій відомості за рахунком 281 від 16.08.2023р. співробітниками ДПС ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зроблено власноручний запис «18.08.2023 інвентаризація проведено у присутності ГДІ ОСОБА_1 (підпис), ГДІ ОСОБА_2 (підпис) відхилень не встановлено (всього проінвентаризовано 259402,447 кг товару б.в» (а.с.10-13 том 2).

Наказом ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» від 16.08.2023 №4/1 було продовжено терміни інвентаризації, яка була розпочата 16.08.2023р, де було проінвентаризовано ТМЦ у кількості 423600,3 кг, до 21.08.2023р. (а.с.17 том 2).

У зв`язку з тим, що інвентаризація не закінчилась 21.08.2023р. до кінця робочого часу, директором позивача було прийнято наказ №5 від 21.08.2023р. про залучення до надурочних робіт працівників складу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи у неробочий час, з відповідною доплатою працівникам у подвійному розмірі згідно вимог КЗпП України (а.с.18 том 2).

За викладеного, інвентаризація на складі у м.Дніпрі була розпочата 16.08.2023 та закінчена 22.08.2023р., за результатами якої було складено інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, згідно якого встановлено, що на складі за адресою м.Дніпро, вул.Байкальська, 3а знаходиться ТМЦ у кількості 664320,56 кг загальною вартістю 14072725,68 грн. ТМЦ також зазначені номенклатурно у двох товарних позиціях - sibra одяг, що був у використанні (УКТ ЗЕД 6309000020) у кількості 602746,86 кг; sibra взуття та додаткові речі до взуття, чоловічі, жіночі, дитячі (УКТ ЗЕД 6309000010) у кількості 61271,70 кг; EU домашній текстиль, що був у використанні (УКТ ЗЕД 6309000090) у кількості 178,00 кг та текстиль, що був у використанні (УКТ ЗЕД 6309000090) у кількості 124,00 кг., нестачі ТМЦ не встановлено (а.с.28-30 том 2).

При цьому, товар, що знаходився на складах, на яких проводилась інвентаризація станом на 16.08.2023р., був імпортований товариством згідно укладених зовнішньо-економічних контрактів з SIBRA TRADING GmbH (контракт купівлі-продажу №1 від 01.04.2022р.), з A Sandikci Textilrecycling (As-Tex) (контракт купівлі-продажу №1-AS від 01.04.2022р.), з Eurocycle GmbH (контракт купівлі-продажу №1-EU від 01.04.2022р.), відповідно, він був офіційно ввезений на територію України і розміщений на складах товариства, що підтверджується копіями відповідних контрактів та митних декларацій, наявними у справі (а.с.31-249 том 2; а.с.1-204 том 3).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами доводиться відсутність встановлених нестач ТМЦ у товаристві та доводи контролюючого органу в акті перевірки про неможливість підтвердити, що на залишках ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» рахуються активи, які придбані та належать саме позивачеві є безпідставними та жодними доказами не підтверджені.

За викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Досліджуючи виявлене контролюючим органом порушення щодо завищення податкового кредиту з ПДВ: на загальну суму 3823234 грн. у зв`язку із неможливістю підтвердити реальність господарських операцій взаємовідносинах позивача з ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП»; на загальну суму 2944 222 грн. у зв`язку із неможливістю підтвердити реальність господарських операцій взаємовідносинах позивача з ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС», суд виходить з наступного.

Так, як вбачається зі змісту акту перевірки підставами для висновків щодо нереальності господарських операцій позивача з його вищезазначеними контрагентами ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» за період з травня 2020 року по січень 2022 року та ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» за період з січня 2019 року по грудень 2020 року, були ті обставини, що посадовими особами контролюючого органу під час проведення виїзної перевірки позивача було встановлено такі порушення, а саме:

- взаємовідносини з ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» відбувались на підставі договорів Реалізації №0505/20 від 05.05.2020, Поставки №15/05/20/2 від 15.05.2020, Реалізації №07.08.2020 від 07.08.2020, на виконання умов договору ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» отримано податкові та видаткові накладні на загальну суму 25 658 803 грн. в т.ч. ПДВ 4 276 467 грн., проте, неможливо встановити яким чином вказаний товар був поставлений ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» - до перевірки не надано ТТН чи інших документів, що підтверджувало б фізичне переміщення ТМЦ. Окрім того, ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» є одним із фігурантів кримінального провадження, судова ухвала Ковпаківський районний суд м.Сум від 19 травня 2021 року по справі №592/6093/21 кримінальне провадження №42021200000000073 від 06.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та згідно з матеріалів кримінального провадження досудовим слідством встановлено, що службові особи «ТОВ «ТЕКСТИЛЬХОЛ» в лютому 2021 року шляхом проведення безтоварних операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» та групи підприємств, які в свою чергу умисно ухилились від сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання. Проведеним аналізом даних податкової звітності ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» встановлено відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, основних фондів, відсутність первинних документів, а саме: ТТН, що дає змогу підставити під сумнів факт здійснення наведеним суб`єктом господарювання задекларованого виду діяльності. Таким чином, враховуючи вищевикладене, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» не мало можливості придбати товар у ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» у зв`язку з тим, що дане підприємство було створено та використовувалось з метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність;

- позивач мав взаємовідносини із ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» згідно договору реалізації №040119-1 від 04.01.2019, яке є фігурантом кримінального провадження (Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська від 11 травня 2019 року по справі №201/5363/19 кримінальне провадження №42019040000000059 від 29.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cm. 364 КК України). Згідно з матеріалів кримінального провадження досудовим слідством встановлено, що службові особи ТОВ «Дніпро Текстиль Альянс», з метою ухилення від сплати податків та прикриття незаконної діяльності з реалізації товарів за готівковий розрахунок, відображали в податковій звітності в період з листопада 2018 по березень 2019 року фінансово-господарські операції по нібито реалізації товару підприємствам з ознаками фіктивності, що в свою чергу призвело до не нарахування та не сплати до державного бюджету Украйні податку на додану вартість на орієнтовну суму 4 044 553 грн., а також несплати митних платежів у великих розмірах. Проведеним аналізом даних податкової звітності ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» встановлено відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, основних фондів, що дає змогу підставити під сумнів факт здійснення наведеним суб`єктом господарювання задекларованого виду діяльності. З урахуванням вищевикладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ТОВ «ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» та ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС», отже, позивачем неправомірно відображені витрати та податковий кредит з податку на додану вартість при відображення операцій з придбання товарів у ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» (а.с.34-108 том 1).

Вищенаведені обставини були підставами для висновку контролюючого органу про порушення позивачем ст.ст.44, 198 ПК України, що, на думку посадових осіб контролюючого органу, призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 6009 470 грн.

Разом з тим, із наданих документів та обставин у справі щодо реальності/нереальності господарських операцій здійснених позивачем та його вищевказаними контрагентами у спірний період у сукупності із нормами чинного законодавства, судом було встановлено, що наведені вище висновки посадових осіб контролюючого органу є лише припущенням, не відповідають дійсності та спростовуються наданими позивачем копіями первинних бухгалтерських документів, у тому числі і щодо руху активів позивача по сплаті за придбані, виконані, поставлені роботи (товари, послуги), виходячи з наступного.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 П(с)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(с)БО 16).

Згідно з пунктом 7 П(с)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 8 П(с)БО 16 визначено, що якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Разом з тим, підпунктом 9.4 пункту 9 вказаного Положення передбачено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

Згідно абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, із наведеного аналізу сліду, що з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідності до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Щодо господарських відносин позивача із його контрагентом ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП».

Так, 05 травня 2020 року між ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (Покупець) та ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» (Продавець) було укладено договір реалізації №0505/20, згідно якого продавець зобов`язується поставляти взуття чоловіче, дитяче, жіноче, одяг чоловічий, жіночий та дитячий, домашній текстиль, які були у використанні та передавати у власність покупця товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору. Покупка покупцем товарів продавця по їх кількості та якості здійснюється на складі продавця (а.с.205-206 том 3).

Також, 07 серпня 2020 року між ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (Покупець) та ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» (Продавець) було укладено договір реалізації №07.08.20, згідно якого продавець зобов`язується поставляти взуття чоловіче, дитяче, жіноче, одяг чоловічий, жіночий та дитячий, домашній текстиль, які були у використанні та передавати у власність покупця товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору. Покупка покупцем товарів продавця по їх кількості та якості здійснюється на складі продавця (а.с.207-208 том 3).

При цьому, з 01.02.2019 по 30.06.2021 року позивач орендував складське приміщення площею 418,1 кв.м за адресою м.Дніпро, вул.Журналістів, 13, а з 14.03.2022р. ТОВ «ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» орендувало складське приміщення за адресою м.Дніпро, вул.Байкальська, За площею 330 кв.м., що встановлено в акті перевірки (а.с.34-108 том 1) та підтверджується копіями догоаорів оренди, суборенди (а.с.56-103 том 4).

А зі змісту листа ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» від 18.09.2023р. №30 вбачається, що останнє орендувало складські приміщення поруч з ТОВ «ЕКСПОРТ- АЛЬЯНС» за адресою м.Дніпро, вул.Журналістів, 13 та за адресою м.Дніпро, вул.Байкальська, 3А (а.с.117 том 4).

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем були придбані вілковий навантажувач та пакетировочний прес, а також на підприємстві позивача працювали вантажники, комірники, завідувачі складів (а.с.118-130 том 4).

Наявність наведеного обладнання та робітників дає можливість, за умови знаходження складів позивача та його контрагента, переміщувати товар використовуючи лише наведене технічне обладнання позивача, наведене відповідачем не спростовано.

Тому, відсутність ТТН за умови знаходження складів покупця та продавця товару за однією адресою м.Дніпро, вул.Журналістів, 13 та м.Дніпро, вул.Байкальська, З-A не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші докази свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії видаткових накладних, виписок по банківському рахунку позивача та актів звіряння (а.с.209-250 том 3; а.с.1-55 том 4).

Судом враховується також і те, що за усталеною практикою Верховного Суду сама по собі відсутність ТТН або сертифікатів якості не може бути самостійним доказом безтоварності операцій за договорами купівлі-продажу або поставки.

Наведений висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у його постанові від 17.01.2024р. у справі №320/2332/19, які підлягають обов`язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, судом враховується і те, що взаємовідносини позивача з ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» тривали у період з 05.05.2020р. по 26.04.2022р., тоді як останнє було віднесено до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку лише 02.08.2022р. за рішенням №1369 Комісії регіонального рівня, тому зазначені обставини не можуть слугувати належними доказами безтоварності за вказаним договором реалізації.

Щодо господарських відносин позивача із його контрагентом ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС», то про реальність господарських операцій з наведеним контрагентом свідчать наявні в матеріалах справи докази про рух активів, на підтвердження чого позивачем надані копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписки по банківському рахунку позивача та актів звіряння (а.с.196-250 том 4; а.с.1-99 том 5).

Також і, за вищезазначеними нормами податкового законодавства передбачено, що підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов`язань, витрат і доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарський операцій, зокрема, і реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів та послуг, що дає право покупцю на віднесення вказаних сум до податкового кредиту.

Разом з тим, ні актом перевірки, ні із наданих учасниками справи документів судом не встановлено відсутності у позивача податкових накладних або відсутності їх реєстрації у ЄРПН по взаємовідносинах позивача з його контрагентами (ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП», ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС») у спірний період за наведеними у акті перевірки господарськими операціями щодо поставки товару.

Факту відсутності складання вищенаведеними контрагентами позивача податкових накладних та реєстрації їх у ЄРПН в акті перевірки від 01.09.2023р. не встановлено та жодними доказами відповідачем не підтверджено.

Таким чином, отримання позивачем від своїх вищенаведених контрагентів рахунків на оплату, проведення оплати товарів (робіт і послуг), отриманих податкових накладних, які були зареєстровані контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних, є обов`язковими підставами для включення їх до податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем протягом звітного періоду згідно до вимог ст.ст.198,201 ПК України.

За таких обставин, висновки посадових осіб контролюючого органу про безтоварність зазначеної господарської операції є безпідставними та необґрунтованими, оскільки зроблені на припущеннях, які жодними доказами не підтвердженні, що не передбачено нормами податкового законодавства, спростовуються вище дослідженими первинними бухгалтерськими документами.

А виходячи з того, що рух активів платника податків (позивача) за наведеними господарськими операціями фактично відбувся, що не спростовано відповідачем жодними доказами, позивач придбав товари та прийняв їх, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами, висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.09.2023р. щодо неможливості підтвердити реальність таких господарських операцій, є лише припущеннями таких посадових осіб та спростовуються оформленими у встановленому законодавством порядку первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам ст.ст.1,2,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, судом не можуть бути прийняті до уваги та покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються посилання контролюючого органу на те, що ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» є одним із фігурантів кримінального провадження, судова ухвала Ковпаківський районний суд м.Сум від 19 травня 2021 року по справі №592/6093/21 кримінальне провадження №42021200000000073 від 06.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та згідно з матеріалів кримінального провадження досудовим слідством встановлено, що службові особи «ТОВ «ТЕКСТИЛЬХОЛ» в лютому 2021 року шляхом проведення безтоварних операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» та групи підприємств, які в свою чергу умисно ухилились від сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання; ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» є фігурантом кримінального провадження (Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська від 11 травня 2019 року по справі №201/5363/19 кримінальне провадження №42019040000000059 від 29.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cm. 364 КК України). Згідно з матеріалів кримінального провадження досудовим слідством встановлено, що службові особи ТОВ «Дніпро Текстиль Альянс», з метою ухилення від сплати податків та прикриття незаконної діяльності з реалізації товарів за готівковий розрахунок, відображали в податковій звітності в період з листопада 2018 по березень 2019 року фінансово-господарські операції по нібито реалізації товару підприємствам з ознаками фіктивності, оскільки вказані наведені обставини не можуть бути підставами для позбавлення саме позивача як покупця товару (робіт та послуг) права на формування податкового кредиту за умови наявності у позивача всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність господарських операцій, у тому числі і рух активів позивача як покупця товару у відповідності до норм ст.ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.44 ПК України та виходячи із того, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер за ст. 61 Конституції України, а, відповідно, позивач, як кінцевий споживач придбаного товару, не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів-постачальників.

Роблячи вищенаведені висновки, судом враховується і те, що Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009р.(«Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Тобто, позивач, сплативши до бюджету податок на додану вартість у складі вартості товару як покупець товарів (робіт, послуг), дотримався всіх умов, визначених податковим законодавством щодо сплати податку на додану вартість, включив вказані суми до податкового кредиту, а отже, має законні та обґрунтовані сподівання на їх відшкодування відповідно до вимог податкового законодавства.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено жодними належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням обставин встановлених судом та аналізу вищенаведених норм чинного податкового законодавства, які не спростовані відповідачем.

При цьому, з урахуванням вищевикладеного, судом враховується і те, що відповідно достатті 8 Конституції України,статті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українита частини першоїстатті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладнувідповідьнакожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки від 01.09.2023р. обставини, що слугували підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень є неправомірними та не обґрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що, при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень, відповідач порушив право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, передбачене нормами ст.198,201 ПК України, у зв`язку з чим таке порушене право підлягає судовому захисту та відновленню шляхом визнання протиправними та скасування вищенаведених податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача понесені ним згідно платіжної інструкції №2051 від 23.10.2023р. судові витрати по сплаті судового збору у сумі 26840 грн. 00 коп. (а.с.27 том 1).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00288590701, №00288570701, №00288600701 від 11.10.2023р. задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №00288590701, №00288570701, №00288600701 від 11.10.2023р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" (49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Малиновського маршала, будинок 2, Башта А 4-7, приміщення 8; код ЄДРПОУ 42391504) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26840 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено - 07.02.2024р.

Суддя С.О. Конєва