Ухвала суду № 116860273, 07.02.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6979/23

Номер провадження 1-кп/711/208/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області Уманського району с. Тинівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

До Придніпровського районного суду міста Черкаси із Черкаської окружної прокуратури надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250310002486від 27.07.2023 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор надала суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на 60 діб без визначення розміру застави, яке мотивоване тим, що 27.07.2023 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 24.09.2023 року. 19.09.2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.10.2023 включно, без визначення розміру застави. 17.10.2023 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.12.2023 року включно, без визначення розміру застави. 12.12.2023 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.02.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено, зважаючи на те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 10.02.2024 року, але на даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, не перестали існувати та є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування/суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших учасників події, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підстави, ризики та обставини, які існували при обранні та продовжені обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду обґрунтовується тим, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, а саме втечі, що перешкоджатиме повному судовому розгляду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що обвинувачується ОСОБА_5 проживає на одній вулиці із свідками в даному кримінальному провадженні, знає місце проживання потерпілого, у зв`язку з цим, він матиме реальну можливість здійснювати на них незаконний вплив шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, а також матиме змогу незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні. Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство, оскільки відносно ОСОБА_5 неодноразово складалися протоколи відносно вчинення домашнього насильства, що свідчить про відсутність будь-яких моральних принципів та схильність до застосування фізичної сили; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що відразу після вчинення злочину ОСОБА_5 не надав потерпілому першу домедичну допомогу, при цьому здійснював спроби приховати та знищити сліди злочину, які полягали в знищенні слідів крові потерпілого в квартирі на одязі, та намагався знищити знаряддя злочину.

Разом з тим, факт вчинення злочину, пов`язаного із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 схильний до вчинення злочинів, що обґрунтовано доводить ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено. Враховуючи відсутність офіційного працевлаштування, суспільно небезпечний характер інкримінованого діяння та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного з ізоляцією особи від суспільства є неспіврозмірним з характером вчинення даною особою кримінального правопорушення. Разом з цим, просила врахувати, що вказаний злочин ОСОБА_5 вчинив із застосуванням насильства, тому враховуючи ч. 4 ст. 183 КПК з урахуванням обставин кримінального провадження, є необхідність не визначати розмір застави ОСОБА_5 , тому в судовому засіданні просила задовольнити клопотання.

Захисник ОСОБА_4 вважав клопотання прокурора необґрунтованим. Просив змінити запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Має на утриманні 3 дітей, сталі соціальні зв`язки, мети переховуватися від суду не має.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимогч. 3 ст. 5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбаченіч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певними злочинами і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» п. 32, Series А, № 182).

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбаченіст.177 КПК України.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час ризики наведені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб, тобто до 06.04.2023 року включно, без визначення розміру застави, оскільки згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Керуючись ст.ст.177,178, 331, ч.2 ст.334, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави строком на 60 днів, тобто до 06 квітня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси 07.02.2024 року о 11 год.00 хв.

Головуючий: ОСОБА_1