Рішення № 116858908, 07.02.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року

м. Харків

Справа № 623/4940/21

Провадження № 2/638/1133/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Яковлевої В.М.,

за участю секретарів судового засідання: Поддубкіної А.В., Кріцак А.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеного позовногопровадження вприміщенні Дзержинськогорайонного судум.Харкова цивільнусправу запозовом Ізюмськогокомунального підприємстватеплових мереждо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості занадані комунальніпослуги,-

встановив:

ОСОБА_2 - представник Ізюмського комунального підприємства теплових мереж звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачка за період 01 березня 2010 року по 31 листопада 2021 року не в повному обсязі сплачував вартість наданих послуг з теплопостачання, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість, добровільно відповідачка заборгованість не погашає. У зв`язку з викладеним позивач був змушений звернутись до суду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №399/0/15-23 від 20.04.2023«Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» змінено з 01 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Дзержинському районному суду міста Харкова.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2023 року визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М., відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2023 року № 399/0/15-23 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, на Дзержинський районний суд м. Харкова.

Матеріали цивільної справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 07 червня 2023 року.

15 червня 2023 року на адресу суду надійшла довідка з Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради щодо підтвердження факту реєстрації місця проживання відповідачки.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня 2023 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

Через канцеляріюсуду представникпозивачаСавін О.С. подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідачки на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник позивача Савін О.С. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідачки на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Відповідачем у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксація судовогопроцесу технічнимизасобами нездійснювалась згідновимог частинидругої статті247 ЦПК України.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Разом з тим, передбачені статтею 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно частиноютретьою статті12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно частини першої статті 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж.

На ім`я ОСОБА_1 відкритоособовий рахунок№ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 для оплати послуг, що надає Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (а.с. 3-5).

Приписами пункту п`ятого статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV (діяв до 01.05.2019 року) що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9листопада 2017 року №2189-VIII, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Нормами пункту п`ятого частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з вимогами частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абзац другий частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого опалення відносяться до комунальних.

Відповідно до пункту 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги. Плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії, або затверджених нормативів (норм) споживання.

Відповідно до статей 150, 156, 162 ЖК України, власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім`ї також зобов`язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Договором є усна чи письмова угода між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, по яким реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією або іншим документом. Факт оплати споживачем - відповідачем послуг, тобто послуг які надає позивач, є підтвердженням факту існування договірних відносин між ними.

Судом встановлено,що відповідачканалежним чиномсвої зобов`язаннящодо оплатипослуг зтеплопостачання невиконує,плату заспожиті послугиу повномуобсязі невносить,внаслідок чогоу відповідачкиперед позивачемутворилась заборгованістьза період з 01 березня 2010 року по 31 листопада 2021 року у розмірі 26 678,16 грн (а.с. 3-5).

Згідно статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимогстатті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що відповідачка належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконувала, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Ізюмського комунальногопідприємства тепловихмереж заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01березня 2010року по31листопада 2021року у розмірі 26 678,16 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог частини першої статті 141 ЦПК України. Враховуючи, що позов судом задоволено, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Ізюмського комунальногопідприємства тепловихмереж до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза наданікомунальні послуги задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01серпня 2013року по31січня 2022року у розмірі 26678 грн. (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунальногопідприємства тепловихмереж витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, місцезнаходження: м. Ізюм, вул. Гоголя, буд. 12, кв. 19, р/р НОМЕР_2 Філія- Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 32284148.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 07 лютого 2024 року.

Суддя В.М. Яковлева