Рішення № 116855055, 08.02.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5136/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Київського міcького центу зайнятості, м.Київ до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м.Харків про стягнення коштів 41 614,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення 41 614,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв`язку із неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які підтверджуються рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі № 520/5989/2020 позивачем за період з 23.04.2020 по 17.09.2020 було виплачені ОСОБА_1 на допомогу по безробіттю 41 614,00 грн., які би не здійснювались позивачем у разі своєчасної призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито позовне провадження у справі № 922/5136/23, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив.

Від учасників справи після відкриття провадження у даній справі будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань на адресу суду станом на день прийняття судом цього рішення не надходило.

Позивач копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі отримав 11.12.2023 (з урахуванням п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Як вбачається із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач має зареєстровану офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11статті 242 Господарського процесуального кодексу Українивизначно, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини 6статті 242 Господарського процесуального кодексу Україниднем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач копію ухвали суду про відкриття провадження отримав 11.12.2023 (з урахуванням п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не надав.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення сторін про розгляд цієї справи та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.

27.11.2019 до Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості звернувся гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю.

Наказом Дарницької районної філії КМЦЗ №НТ191127 від 27.11.2019 відповідно до ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" гр. ОСОБА_1 надано статус безробітного з 27.11.2019.

Наказом Дарницької районної філії КМЦЗ №НТ 191204 від 04.12.2019 відповідно до ст.22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" гр. ОСОБА_1 призначено виплату допомоги по безробіттю з 04.12.2019.

Згідно до ст.23 Закону України "Про зайнятість населення" Київський міський центр зайнятості здійснює реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції через Єдину інформаційну-аналітичну систему центрального органу виконавчої влади, яка також включає інформацію що надходить від територіальних органів в процесі діяльності громадян, работодавців та органів державної влади.

Підпунктом 18 ч.2 ст.22 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння відомостей, поданих особою під час реєстрації, та/або даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також шляхом інформаційного обміну з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, щодо знаходження за межами України осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного або які бажають отримати статус зареєстрованого безробітного. У разі потреби розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п.2, п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 №7-1, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття. За результатами перевірки складається відповідний акт.

Київським міським центром зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення №2989 від 15.12.2020 яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з 23.04.2020.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі №520/5989/2020,яке набуло законної сили скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1497 від 27.04.2020, яке складено відносно ОСОБА_1 та зобов`язано призначити особі з 23.04.2020 пенсію за вислугою років.

Наказом Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості № НТ201111 від 11.11.2020 припинено гр. ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію особи як безробіної з 21.10.2020.

Листом Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 18.11.2020 за вих.№ 2000-0305-9/93188 підтверджується призначення з 23.04.2020 гр. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі №520/5989/2020.

Згідно наданої позивачем довідки-рахунку №469 від 15.12.2020 сума надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 за період з 23.04.2020 по 20.10.2020 становить 51 091,81 грн.

Наказом Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості від 17.12.2020 №НТ201217 прийнято рішення про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що з урахуванням того, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 05.10.2023 по справі №753/12243/21 за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 стягнуто з останнього 9 477,81 грн, як надлишково виплачені кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 17.09.2020 по 20.10.2020, інша сума виплаченої допомоги по безробіттю за період з 23.04.2020 по 17.09.2020 у розмірі 41 614,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки виплата допомоги по безробіттю за вказаний період не здійснювалась б у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії гр. ОСОБА_1 пенсійним органом.

Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з претензією №08-1843/10-21/23 від 06.11.2023, в якій наголошував про необхідність повернення та перерахування на розрахунковий рахунок Київського міського центру зайнятості виплачених ОСОБА_1 коштів за період з 23.04.2020 по 17.09.2020 у розмірі 41 614,00 грн, проте вказана претензія була залишена відповідачем без будь-якого реагування.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України, є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п. 7 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України.

Частинами 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, позивачем у цій справі є юридична особа Київський міський центр зайнятості.

Як встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі №520/5989/2020 скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1497 від 27.04.2020, яке складено відносно ОСОБА_1 та зобов`язано призначити особі з 23.04.2020 пенсію за вислугою років.

Отже, протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" встановлена рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі №520/5989/2020, яке набрало законної сили.

Щодо наявності шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Таким чином, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення".

Виходячи з наведених вище положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії гр. ОСОБА_1 ..

Отже, вказаними неправомірними діями відповідача Київському міському центру зайнятості завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі отриманої гр. ОСОБА_1 за період з 23.04.2020 по 17.09.2020 допомоги по безробіттю у розмірі 41 614,00 грн.

Щодо причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача і заподіяною шкодою.

Внаслідок неправомірних дій відповідача гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Київський міський центр зайнятості безпідставно здійснив виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у розмірі 41 614,00 грн. за період з 23.04.2020 по 17.09.2020 , як особі, яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Головного Управління Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №927/455/17, від 15.05.2018 у справі №920/471/17, від 20.04.2018 у справі №906/579/17, від 13.02.2018 у справі №915/282/17.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач довів наявність усіх трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії відповідача, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди відповідно до ст. 1173 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що у позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судовий збір в сумі 2684,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.129,130, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м.Харків; код ЄДРПОУ 14099344) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, вул. Жилянська, буд. 47-Б, м. Київ; код ЄДРПОУ 03491091; рахунок IBAN: UA338201720355469301700706268, Банк: Державна Казначейська служба України в м. Києві, ЄДРПОУ 03491091) кошти в розмірі 41 614 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 2 684 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "08" лютого 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне