Ухвала суду № 116850870, 06.02.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/70/24

Провадження № 1-кс/487/1134/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

31.01.2024 старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_7 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022230000000468 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у міжнародний розшук, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив про його задоволення.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на не доведення ризиків. Крім того зазначив, що тяжкість покарання, яка загрожує його підзахисному, не може впливати на запобіжний захід.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя доходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022230000000468 від 10.12.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до контракту від 29.07.2019, наказу № 123-к від 01.08.2019 Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 05396876), розпорядження Херсонської міської ради від 29.07.2019 № 384-к, перебуваючи на посаді генерального директора вказаного Комунального підприємства, будучи службовою особою, з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, в супереч інтересам служби, шляхом зловживання службовим становищем, при закупівлі пральної машини та машини для виробництва текстильних виробів, незаконно обернув на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) грошові кошти підпорядкованого йому комунального підприємства за наступних обставин.

Проте ОСОБА_6 у порушення вимог наказу № 43-ос від 20.05.2022 Департаменту здоров`я Херсонської обласної військової адміністрації «Про умови праці закладів охорони здоров`я», яким запроваджено дистанційну роботу для всіх керівників закладів охорони здоров`я комунальної форми власності, що знаходяться у Херсонській області, на дистанційну роботу не перейшов, а навпаки, на початку червня 2022 року, але не пізніше 04.06.2022 (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено), будучи громадянином України, знаходячись в місті Херсон Херсонської області, достовірно знаючи про окупацію військовими рф території Херсонської області, діючи умисно, у період воєнного стану, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки дій та рішень окупаційної адміністрації держави-агресора рф, прийняв пропозицію невставлених досудовим розслідуванням представників окупаційної адміністрації держави-агресора рф та відповідно до так званого «Приказа» незаконно створеного окупаційною адміністрацією органу так званого «департаменту здравоохранения Херсонской области военно-гражданской администрации Херсонской области» (мовою оригіналу - російською) з 04.06.2022 зайняв посаду виконувача обов`язків головного лікаря такзваного «ГБУЗ Херсонской области «Херсонская городская клиническая больницаим. О.С. Лучанского» (мовою оригіналу - російською), а в подальшому на виконання так званого незаконного розпорядження «военно-гражданской администрации от 08.06.2022 №077-р «О реорганизации государственных учреждений здравоохранения Херсонской области» (мовою оригіналу - російською), 08.06.2022 організував реєстрацією в окупаційних органах держави-агресора рф так зване «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ «Херсонская городская клиническая больница им. О.С. Лучанского» (мовою оригіналу - російською) на базі об`єктів та майна Херсонської міської ради, яке перебувало у користуванні та оперативному управлінні Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради, зареєстрованого та розташованого за адресою: місто Херсон, вул. Кримська, 138.

У подальшому генеральний директор КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради ОСОБА_6 , в супереч інтересам служби, у період воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, втілюючи злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів, достовірно знаючи, що ФОП ОСОБА_8 , у порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону Країни «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» провадить господарську діяльність на тимчасово окупованій військовими рф території м. Херсона та не може здійснювати постачання будь-якого обладнання через окупацію військовими рф АДРЕСА_2 , за договорами № 357 про закупівлю «Електричні побутові прилади Пральні машини Промислова пральна машина» та № 358 про закупівлю «Машина для виробництва текстильних виробів (Машина сушильна промислова), які відповідно до вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є нікчемним, зловживаючи своїм службовим становищем з метою заволодіння чужим майном, незаконно обернув на користь ФОП ОСОБА_8 шляхом перерахування згідно висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/122-23/4673-ЕК від 18.12.2023, з розрахункового рахунку КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради № НОМЕР_2 , на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 № НОМЕР_3 , грошових коштів у розмірі 540000 гривень, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та у відповідності до примітки ч. 4 ст. 185 КК України являється великим розміром, якими ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд.

Крім того ОСОБА_6 уклав з ФОП ОСОБА_9 нікчемні договори від 22.07.2022 № 341 щодо поставки засобів для догляду за малюками на суму 302100 грн., від 04.08.2022 № 356, 359, щодо поставки рукавичок (які не відповідають вимогам ДСТУ), на загальну суму 246820 грн.

24.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено: прапор рф; стрічку рф; обкладинку для паспорта з написом «россия паспорт»; нагрудний значок з зображенням прапора та герба рф; наліпку з написом «вооруженные силы россии»; ноутбук DELL, model:PP29L, p/n:CX517 A00, чорного кольору.

Агітаційна символіка країни-агресора може вказувати на підтримку її власника рішень рф і незаконно створених органів окупаційної влади та незаконних дій зс рф і підконтрольних їм збройних формувань.

24.01.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: договором № 357 про закупівлю «Електричні побутові прилади Пральні машини Промислова пральна машина» зі специфікацією до нього; договором № 358 про закупівлю «Машина для виробництва текстильних виробів (Машина сушильна промислова) зі специфікацією до нього; протоколом огляду від 30.11.2023, відповідно до якого зафіксовано у приміщенні пральної КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського» Херсонської міської ради наявність вказаних пральних машин; фінансовим планом на 2022 років КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського» Херсонської міської ради щодо витрат з бюджету лікарні; показами свідка заступника генерального директора КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського» Херсонської міської ради ОСОБА_10 , яка показала, що при формуванні фінансового плану на 2022 років укладання вказаних договорів та закупівлю цих товарів не було передбачено. Закуплені рукавички не відповідають вимогам ДСТУ; показами свідка головного бухгалтера комунального закладу ОСОБА_11 , яка показала, що вищевказані договори та накладні до них для перерахування грошових коштів до бухгалтерії надав особисто ОСОБА_6 ; висновком судової почеркознавчої експертизи від 07.12.2023 № СЕ-19/122-23/4317-ПЧ, відповідно до якого підписи в договорах №357 та №358, а також в специфікаціях до них виконаний ОСОБА_6 ; висновком судової економічної експертизи від 18.12.2023 № СЕ-19/122-23/4673-ЕК, відповідно до якого 05.08.2022 року з розрахункового рахунку КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» Херсонської міської ради № НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти у розмірі 540000 гривень; протоколом огляду від 29.01.2024, в ході якого в публікації https://t.me/kavun_ks/37934 в «Телеграмі» зафіксовано інтерв`ю головного лікаря Генічеської центральної лікарні довіреної особи кандидата в президенти рф володимира путіна в Херсонській області ОСОБА_6 .

Так у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

Фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Так прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України з огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності може залишити місце проживання та виїхати за межі України або сховатися на тимчасово окупованій території. Крім того про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що останній жодного разу не з`явився на виклики слідчого та прокурора, перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у міжнародний розшук. Крім того підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на сьогоднішній день здійснюються заходи для встановлення місцезнаходження та вилучення документів, які стосуються протиправної діяльності ОСОБА_6 . Разом з тим підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки вони йому відомі, а тому, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з ними може спонукати до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду, перебуває у міжнародному розшуку, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий.

Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Таким чином з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, яким не можливо запобігти, застосувавши більш м`який запобіжний захід, слідчий суддя доходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, оскільки прокурор у судовому засіданні в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.

Крім того слідчий суддя наголошує, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне із застосуванням такого, оскільки після затримання підозрюваного питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде розглядатися слідчим суддею, судом у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.

Керуючись ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_6 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1