Вирок № 116850445, 07.02.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1594/21

провадження №1-кп/136/115/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62021240040000085 від 15.06.2021, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Прилука, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, має одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

з боку обвинувачення

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з боку захисту

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

інших учасників кримінального провадження

потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

представників потерпілої ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 954 о/с від 06.12.2019, ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора роти № 1 батальйону №4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_3 являвся працівником правоохоронного органу.

Так, близько 22 години 14.06.2021 водій ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, всупереч вимог п. 2.9 (а), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , який на території України не зареєстрований, рухаючись автодорогою зі сторони с. Лісова Лисіївка Хмільницького (Калинівського) району Вінницької області, поблизу с. Нова Прилука Вінницького (Липовецького) району Вінницької області (Турбівська об`єднана територіальна громада), на заокругленій ділянці дороги ліворуч, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним в межах смуги руху, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини праворуч у кювет, де відбулось зіткнення із деревом, від чого транспортний засіб перекинувся.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_9 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, а пасажирка ОСОБА_12 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці в салоні даного автомобіля.

Відповідно до висновку експерта № 537/567 від 22.07.2021 за результатами судово-медичної експертизи у ОСОБА_9 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: Політравма. Закрита черепно - мозкова травма. Струс головного мозку. Закрита хребетно-спино-мозкова травма, перелом поперечних відростків L4 хребця праворуч L4, L3, L2 хребців ліворуч. Frankel Е. Закрита травма грудної клітки. Багаточисельні переломи ребер справа (6, 7, 8, 9, 10, 11) та зліва (9, 10, 11). Забій обох легень. Перелом переднього та заднього напівкілець тазу без ознак зміщення. Множинні забої тулуба та кінцівок. Травматичний шок IV ст. Постравматичний двобічний плеврит. Гостра постгеморагічна анемія 1 ст. Метаболічна кардіоміопатія. НЦД за гіпертонічним типом з аритмічним синдромом. Екстрасистолія II клас за ЛАУНОМ. СН 0 ст. Тілесні ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді сполученої травми тіла, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку; закрита хребетно-спино-мозкова травма - переломи поперечних відростків 4-го поперекового хребця праворуч та 2, 3, 4-го поперекових хребців ліворуч; закрита травма грудної клітки - множинні переломи ребер (6, 7, 8, 9, 10, 11-го справа та 9, 10, 11-го зліва), забій обох легень; переломи кісток переднього та заднього напівкілець тазу; множинні забої тулуба та кінцівок, - виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмету (предметів), давністю утворення відповідають терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи - 14.06.2021, за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися небезпечними для життя в момент заподіяння і спричинили загрозливі для життя явища - травматичний шок тяжкого (4-го) ступеня.

Згідно з висновком експерта №572 від 30.07.2021 за результатами судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_12 виявлено сполучну травму тіла: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу в м`які покрови голови відповідно лобно-тім`яно-скроневій ділянці справа, переломів кісток склепіння та основи черепа, тотального субарахноїдального крововиливу навколо обох півкуль мозку та мозочка, крововиливів в довгастий мозочок, крововиливу в шлуночки мозку; закрита тупа травма грудей у вигляді крововиливу в м`які тканини по передній поверхні, струсу та забою легень; синці на кінцівках та животі. Сполучна травма тіла виникла від дії тупих твердих предметів, можливо 14.06.2021 за обставин ДТП, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння та стоїть в причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_12 настала від отриманої сполучної травми тіла, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку. Даний висновок підтверджується даними отриманими під час секції трупа та даними судово-гістологічної експертизи. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_12 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,2 %0, інші спирти та їх ізомери не виявлено. Така концентрація етилового спирту в крові у живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

У відповідності до висновку експерта № 1701 від 22.06.2021 за результатами судово-медичної експертизи крові ОСОБА_3 , виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8 %о етилового алкоголю, інших спиртів та їх ізомерів не виявлено, що перевищує допустиму норму у розмірі 0,2 %0.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-21/9328-ІТ від 12.07.2021 за результатами судової авто технічної експертизи в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а в разі руху із швидкістю понад 90 км/год. ще і п. 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці, можливість попередження з`їзду з проїзної частини та послідуючого контактування з деревом з боку водія автомобіля «Volkswagen Touran» ОСОБА_3 , з технічної точки зору забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом цього автомобіля. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Volkswagen Touran» ОСОБА_3 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а вразі руху із швидкістю понад 90 км/год ще і п. 12.6(ґ) Правил дорожнього руху України.

З урахування викладеного, ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 2.9 (a), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п.2.9 (а) «Водієві забороняється: - керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних та токсичних речовин»;

- п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. п. 2.9 (а), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та спричинення смерті пасажирки ОСОБА_13 .

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження та спричинили смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення йому суті обвинувачення зазначив, що вину визнає повністю в інкримінованому йому злочині, визнав цивільний позов, утім вказав, що не пам`ятає моменту ДТП.

Будучи допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що 13.06.2021 він приїхав в с. Нова Прилука, на батьківщину де виріс, та у телефонному режимі домовився із братами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , з якими давно товаришує, про зустріч. 14.06.2021 він на власному автомобілі «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_1 заїхав до ОСОБА_14 за місцем його проживання та вони поїхали в смт. Турбів на базар аби придбати продуктів та випивки для спільного відпочинку. Приїхавши до ОСОБА_9 , вони готували юшку та вживали спиртні напої. Пізніше прийшла дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_17 та повідомила, що до них хоче приєднатись ОСОБА_12 , про що вони не заперечували. Після приходу ОСОБА_12 вони також вживали спиртні напої. Пізніше хтось із присутніх запропонував поїхати на раки в с. Лісова Лисіївка, на що всі погодились, тому він ОСОБА_3 відвіз дітей ОСОБА_14 та сина ОСОБА_19 на своєму автомобілі до батьків ОСОБА_14 , після чого, десь після 16 години усі поїхали на річку в с. Лісова Лисіївка, хто та на якому місці сидів у транспортному засобі він не пам`ятає. На річці вони вживали спиртні напої та ловили раки, дівчата були на березі, а коли закінчились напої вони із ОСОБА_14 поїхали до магазину, тоді за кермо транспортного засобу сідав ОСОБА_14 , та в той день останній, як мінімум двічі керував його автомобілем. Після 19:00 чи 20:00 години, він, ОСОБА_3 , точно не пам`ятає, очутився коли сталось ДТП, авто було перекинуте, на якому боці лежав автомобіль він не пам`ятає, вилазив із автомобіля першим через верх але з якої сторони дверей чи з лівого чи з правого боку, чи через ОСОБА_14 чи зі своєї сторони не пам`ятає. Вибравшись із автомобіля, допомагав ОСОБА_14 , однак з якої сторони транспортного засобу він витягував його не пам`ятає. Вони намагались у двох із ОСОБА_14 перевернути транспортний засіб, утім це було безрезультатно. Пізніше з`явився невідомий йому хлопець та вони намагались поставити автомобіль на колеса за дуги, коли авто лежало на лівій стороні, тобто стороні водія, однак не спромоглись, а в подальшому приїхали інші люди, які й перекинули автомобіль. Механізм ДТП йому не відомий. Розташування учасників ДТП в транспортному засобі на момент ДТП він не пам`ятає, стверджував, що особи міняли взаємне розташування в автомобілі коли це було не може сказати. Після ДТП, коли вони стояли із ОСОБА_14 біля автомобіля, механічних пошкоджень якого він не бачив, а на запитання останнього відповів, що - «мабуть він був за кермом автомобіля», отож був переконаний в ході досудового розслідування, що саме він вчинив ДТП, однак в ході судового провадження у 2022 році було віднайдено відеореєстратор, про існування якого йому повідомив ОСОБА_9 , зазначивши, що його віднайшов односельчанин ОСОБА_20 , на полі де відбулось ДТП. Забравши відеореєстратор він виявив, що на ньому не зберігся запис, ніяких дій щодо знищення відео із реєстратора він не вживав, прилад був в ідеальному стані. Приймаючи до уваги віднайдення відеорєстратора, механічні пошкодження транспортного засобу у співставленні до тілесних ушкоджень учасників ДТП, став сумніватись у тому, що саме він керував автомобілем. Під час останнього слова зазначив, що просить у потерпілих вибачення, якщо доведуть, що подія сталась за його вини, частково відшкодував шкоду.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показав, що він приходиться рідним братом загиблої ОСОБА_12 , очевидцем ДТП не був, а про смерть сестри дізнався зі слів матері близько 23:00 години 14.06.2021. Цивільного позову він не подавав. При призначенні покарання обвинуваченому просив врахувати, що його дії призвели до смерті близької йому людини, а його поведінка бажає застосування найсуворішого виду покарання.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що приходиться рідною матір`ю ОСОБА_12 , з якою проживали однією сім`єю, дочка виховувала самотужки неповнолітнього сина. Обвинуваченого ОСОБА_3 знає з дитинства, завжди перебували в добрих стосунках. 14.06.2021 близько 15:00 години, вона зустріла свою дочку ОСОБА_12 , яка попередила, що піде погостювати до подружки ОСОБА_17 , які проживають неподалік від них в с. Нова Прилука. Цього дня біля 22:00 годині, коли дочка не повернулась додому, вона почала переживати та їй телефонувати, оскільки наступного дня їй потрібно було раненько підійматись на роботу. На телефонні дзвінки дочка не відповідала, тому вона дзвонила до ОСОБА_21 , який також трубки не брав, в подальшому прийняла рішення йти до будинку, де проживає останній. Неподалік будинку ОСОБА_14 вона побачила скупчення людей та почула крик та гамір, тому побігла туди, де побачила транспортний засіб, біля швидкої допомоги стояв ОСОБА_3 , а ОСОБА_17 , підійшовши до неї повідомила, що вони потрапили в ДТП і її дочка ОСОБА_12 загинула. В силу отриманого шоку інших деталей не може відтворити. Цивільний позов підтримала, підтвердила, що коли справа перебувала у суді ОСОБА_3 частково відшкодував їй шкоду у розмірі 60 000,00 грн. та 5 000 доларів США, про що вона написала розписку відповідного змісту. Зазначила, що обвинувачений намагався підійти до неї, однак такий його жест як розкаяння вона не сприйняла. При призначенні покарання обвинуваченому просила врахувати незворотні наслідки дій обвинуваченого такі як смерть її дочки, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, невизнання ним своєї вини та обрати найсуворіший вид покарання у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання про який просив прокурор.

Потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що з обвинуваченим ОСОБА_3 вчились в одній школі, тривалий час підтримують дружні відносини. ОСОБА_12 приходиться похресницею його батьку, а тому з дитинства в гарних стосунках. Крім цього, його дружина ОСОБА_17 та ОСОБА_12 дружили. Повідомив, що працює Інспектором сектору реагування патрульної поліції. Суду показав, що 14.06.2021 він зустрів ОСОБА_3 , а так як давно не бачились, то вирішили відмітити таку подію. Цього ж дня, в обідню пору, він, ОСОБА_9 , його брат ОСОБА_14 , та ОСОБА_3 варили юшку, в процесі цього вони вживали спиртні напої, пізніше до них приєдналась дружина ОСОБА_17 та ОСОБА_12 . Приблизно біля 17:00 години вони вирішили усі разом поїхати на річку в с. Лісова Лісіївка ловити раки. ОСОБА_23 сів за кермо свого транспортного засобу «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 . На пасажирському сидінні біля водія сидів його брат ОСОБА_14 , вони з дружиною ОСОБА_17 та ОСОБА_24 сиділи позаду них, дружина з ліва, а ОСОБА_19 справа, він між дівчатами. Коли приїхали на річку, він заліз у воду ловив раки. Оскільки був червень місць вода у річці не була добре прогріта, тому він можливо перемерз. Додому вирішили повертатись ще завидна, сонце сідало, сівши в машину, кожен із них зайняв місця у тому ж порядку як вони слідували на річку. ОСОБА_3 сів за кермо. Далі, оскільки в машині було тепло, він заснув, тому інших обставин, у тому числі дорожньої обстановки та ДТП не пам`ятає, до тями прийшов в лікарні. У ході судових дебатів при призначені покарання підтримав позицію сторони обвинувачення, яка просила призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання на строк десять років.

У ході повторного допиту, у зв`язку із виявленням відео реєстратора із транспортного засобу належного ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що про віднайдення відео реєстратора йому в телефонному режимі повідомив односельчанин ОСОБА_25 в кінці літа у 2021 році, на той час він перебував в медичному закладі, одразу зателефонував ОСОБА_3 , хто в кого та коли забирав прилад йому не відомо, його долею не цікавився.

Свідок ОСОБА_26 суду показала, що вона приходиться дружиною свідка ОСОБА_14 , суду пояснила, що 14.06.2021 вона перебувала на робочому місці в аптеці в смт. Турбів, де працює фармацевтом. Десь біля 21:15 годині вона зателефонувала сестрі ОСОБА_17 , утім та не відповіла, через деякий час сестра передзвонила та почала в телефон кричати, що вони потрапили в ДТП, утім де це саме сталось зі слів останньої вона не зрозуміла, тому поїхала їх шукати. На повороті біля с. Лісова Лісіївка , з дороги, вона помітила машину в кюветі, видимість була достатня, машина лежала на бік, біля машини стояв ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , а в машині знаходились інші учасники - ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 . Машина лежала на стороні водія. У подальшому вони спинили іншу машину, прийшли сусіди та усі разом допомагали перевертати транспортний засіб аби дістати інших осіб. Вона особисто бачила, коли діставали із транспортного засобу, що її сестра ОСОБА_17 сиділа на сидінні пасажира за водієм, ОСОБА_9 ззаду посередині, а ОСОБА_19 позаду пасажирського переднього сидіння. ОСОБА_3 особисто їй повідомив, що він керував транспортним засобом внаслідок чого сталась ДТП. Стан ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , який вона застала після ДТП, дозволяв їм усвідомлювати обставини, що відбувались, вони вживали усіх заходів для того аби визволити з машини інших пасажирів. Після цього приїхала швидка допомога, яку викликала ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що вона приходиться дружиною потерпілого ОСОБА_9 , суду пояснила, що 14.06.2021 десь біля 07:00 години ранку ОСОБА_3 подзвонив до її чоловіка ОСОБА_9 коли вони ще спали, запропонував зустрітись. Цього ж дня о 10:00 годині подзвонила ОСОБА_12 та запитала чи не мають вони наміру їхати в смт.Турбів, оскільки їй потрібно було зняти кошти. Десь біля 12:00 години вони забрали ОСОБА_12 та поїхали у смт.Турбів, коли повертались додому, вона запросила ОСОБА_12 у гості, оскільки хлопці будуть варити юшку. Близько 14:00 години ОСОБА_12 із сином, прийшли до них, де вони частували юшку та вживали алкогольні напої, а пізніше вирішили поїхати на річку в с. Лісова Лисіївка ловити раки. Залишивши дітей у їх батьків, куди відвіз ОСОБА_3 , близько 17:00 години вони поїхали на річку. За кермом транспортного засобу «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 був ОСОБА_3 , а оскільки задня ліва дверка автомобіля за водієм не відчинялась, вирішили, що вона як найменша по комплектації, сяде за водієм, біля неї сидів її чоловік ОСОБА_9 , потім ОСОБА_12 , а на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_14 . Саме у такому положенні вони їхали як на річку так і з річки. На річці її чоловік ОСОБА_9 ловив раки, вони із ОСОБА_12 перебували біля нього на березі, в процесі цього вживали спиртні напої, а коли вони закінчились, то ОСОБА_3 та ОСОБА_14 поїхали до магазину докупити. Близько 20:00 години, вони вирішили повертатись додому, ще було світло, коли вони сіли в транспортний засіб вона цей момент зафіксувала на камеру свого мобільного телефону, який було долучено до кримінального провадження. Коли рушили з місця, оскільки в машині було тепло, вона не помітила як чоловік ОСОБА_9 біля неї заснув, а вона із ОСОБА_12 ще деякий час по дорозі розмовляли. ДТП сталась миттєво, на заокругленій дорозі, транспортний засіб з`їхав із траси, перескочив через рів, подолавши кілька метрів вдарився об дерево, та в подальшому перевернувся на ліву сторону з якої сиділа вона. Її чоловік ОСОБА_9 та ОСОБА_12 лежали на ній, а ОСОБА_14 на ОСОБА_3 . Через деякий момент ОСОБА_14 запитав чи всі живі, вони почали подавати ознаки життя. Перший виліз із машини ОСОБА_3 , тоді допоміг ОСОБА_14 , вони намагались перевернути машину, утім у них це не виходило. Вона однією рукою знайшла телефон та почала набирати сусідів, сестру, це було о 20:15 годині, що зафіксовано на телефоні. Далі прийшли сусіди та допомогли ОСОБА_3 та ОСОБА_14 перевернути їх авто. Зазначила, що сама є водієм, причиною ДТП є те, що ОСОБА_3 не врахував заокруглений поворот та перевищив швидкість руху.

Свідок ОСОБА_14 , суду показав, що приходиться рідним братом потерпілого ОСОБА_9 , суду пояснив, що 15.06.2021 мала місце ДТП, однак в подальшому під час надання вільних показів пояснив, що оскільки був учасником лише однієї ДТП, яка є предметом цього судового розгляду, то можливо припустився помилки щодо дати, отож подія була 14.06.2021. Цього дня десь о 09:00 годині ОСОБА_3 , з яким вони перебували у дружніх відносинах, запропонував зустрітись так як він живе у м. Києві рідко приїздить до села, тому вони вирішили поїхати до брата ОСОБА_9 варити юшку, де вживали спиртні напої. До них приєдналась дружина брата ОСОБА_17 та ОСОБА_12 .. Після 17:00 години вони вирішили поїхали на річку в с. Лісова Лісіївка ловити раки, де також вживали спиртні напої, коли випивка закінчилась, то вони із ОСОБА_3 поїхали до магазину купити горілки, з дозволу ОСОБА_3 на цей раз він сів за кермом. Біля 20:00 години вирішили повертатись додому, усі сіли в транспортний засіб, ОСОБА_3 за кермо, він на пасажирське сидіння біля нього, ззаду ОСОБА_9 по середині, ОСОБА_17 зліва від нього, а ОСОБА_12 справа. На повороті з с. Лісова Лісіївка, десь о 20:30 год. ОСОБА_3 , рухаючись зі швидкістю більше 80 км/год не впорався із керуванням транспортного засобу, асфальт був мокрий, оскільки зранку була мряка, ОСОБА_3 з`їхав у рів, машина вдарилась об землю, у подальшому вдарилась об дерево та перевернулась на сторону водія. Пам`ятає, що від удару він на якусь мить втратив свідомість, прийшовши до тями, відчув різкий біль у ключиці, першим із машини вибрався ОСОБА_3 через нього, а ОСОБА_17 почала телефонувати про допомогу. Далі ОСОБА_3 та сусід ОСОБА_28 , що прибув на місце події допомогли вибратись йому із транспортного засобу, коли машина ще була на боку, тоді ОСОБА_3 пробував розбити вікна аби якимось чином допомогти іншим пасажирам. Після приїхали сусіди та допомогли перевернути транспортний засіб, далі приїхала швидка допомога, поліція та батьки ОСОБА_12 .

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст..286-1 ч.3 КК України, його винуватість підтверджується наступними доказами, які були безпосередньо дослідженні в ході судового розгляду.

Так, згідно з Протоколом огляду місця події від 15.06.2021 (а.п.100-117 Том №2) складеного в період часу з 00:10 години до 03:20 годин 15.06.2021, було зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме дорога із с. Лісова Лисіївка в напрямку с. Нова Прилука; виїзд транспортного засобу за межі проїжджої частини; горизонтальна ділянка в напрямку с. Нова Прилука, де наявне заокруглення дороги ліворуч; асфальтобетонне покриття; частково мокре покриття; із однією смугою руху, лінії горизонтальної розмітки відсутні; регулювання руху не здійснюється, освітлення на даній ділянці дороги відсутнє. Зафіксовано розташування транспортного засобу «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_1 , за межами проїзної частини, на відстані 4,10 м та 1,7 м від осі лівих коліс до дерева та на відстані 1,5 м від осі лівого переднього колеса до дерева. Оглядом встановлено характер механічних пошкоджень транспортного засобу, «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_1 , а саме: на момент огляду основні пошкодження спостерігаються у лівій бічній, задній частині та по лівій бічній частині автомобіля. На момент огляду переднє ліве крило автомобіля у центральній частин має пошкодження у вигляді складок металу. Зруйноване та відсутнє ліве дзеркало заднього виду автомобіля, зруйноване та відсутнє скло лівої задньої дверки автомобіля, а також скло багажного відсіку з лівого боку. Задня ліва дверка має пошкодження металу по всій поверхні. Заднє ліве крило автомобіля має пошкодження металу по всій поверхні. Дах автомобіля в районі закінчення лівої задньої дверки має пошкодження невизначеної форми, а також деформовано метал з пошкодження лакофарбового покриття. З лівого боку автомобіля наявне нашарування бруду та трави. Також наявне нашарування бруду на поверхні усіх коліс. Вітрове скло автомобіля в районі водійського сидіння має пошкодження у вигляді розбиття. На краю проїжджої частини на ґрунтовому покриттю розташовується слід колеса (юзу колеса) автомобіля, який має загальну довжину 42,7 м та закінчується на відстані 13,6 м від краю проїжджої частини. На відстані 5,0 м від початку правого сліду розташовується другий слід юзу колеса, який на довжину 37,8 м, який закінчується на відстані 11,10 м від краю проїжджої частини. На відстані 9,0 м. та 10,0 м від краю проїжджої частини розташовані зрихлені ділянки землі розмірами 10,0 м на 2,6 м. В місці закінчення зрихлення ділянки знаходиться осип уламків, речей і частин автомобіля, який має розміри 11,7 м на 10,40 м. На відстані 11,3 м від закінчення сліду та 12,5 м до краю проїжджої частини розташоване дерево, яке має діаметр 70 см та яке пошкоджене. Зазначено дані про труп ОСОБА_29 його місце розташування на задньому сидінні автомобіля. У ході огляду було вилучено автомобіль «Volkswagen Touran» знак НОМЕР_1 , змиви РБК з поверхні вітрового скла з місця пошкодження, а також речі у вигляді ключів з брилком із замка живлення, чохол з керма автомобіля, вирізка із тканини РБК з лівої бічної подушки безпеки (а.с.100-117 Том №2).

Огляд проведено із застосуванням відео та фото фіксації, за участі понятих, зі складенням схеми ДТП на якій зафіксовано: сліди юзу колес; зрихлення ділянки землі; осип речей уламків частини автомобіля; ґрунтове узбіччя; пошкоджене дерево; автомобіль «Volkswagen Touran» знак НОМЕР_1 . До протоколу додано фото таблиці, де зафіксовано вигляд частини дороги по ходу руху автомобіля у напрямку с. Нова Прилука, початок слідів юзу коліс на межі проїзної частини; вигляд узбіччя із слідами юзу коліс; вигляд слідів руху автомобіля за межами проїзної частини; вигляд слідів руху автомобіля за межами проїзної частини та місце розташування автомобіля; вигляд пошкодженого автомобіля із різних сторін; вигляд пошкоджень на лівій бічній частині автомобіля та вітрового переднього скла; розташування трупа в салоні автомобіля.

Згідно з висновком експерта № 537/567 (а.п. 177-181 Том №2), у ОСОБА_9 встановлено тілесні ушкодження: Політравма. Закрита черепно- мозкова травма. Струс головного мозку. Закрита хребетно-спино-мозкова травма, перелом поперечних відростків L4 хребця праворуч L4, L3, L2 хребців ліворуч. Frankel Е. Закрита травма грудної клітки. Багаточисельні переломи ребер справа (6,7,8,9,10,11) та зліва (9,10,11). Забій обох легень. Перелом переднього та заднього напівкілець тазу без ознак зміщення. Множинні забої тулуба та кінцівок. Травматичний шок IV ст. Постравматичний двобічний плеврит. Гостра постгеморагічна анемія 1ст. Метаболічна кардіоміопатія. НЦД за гіпертонічним типом з аритмічним синдромом. Екстрасистолія II клас за ЛАУНОМ. СН 0 ст. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді сполученої травми тіла, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку; закрита хребетно-спино-мозкова травма - переломи поперечних відростків 4-го поперекового хребця праворуч та 2,3,4-го поперекових хребців ліворуч; закрита травма грудної клітки - множинні переломи ребер (6,7,8,9,10,11-го справа та 9,10,11-го зліва), забій обох легень; переломи кісток переднього та заднього напівкілець тазу; множинні забої тулуба та кінцівок, - виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмету (предметів), давністю утворення відповідають терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи - 14.06.2021р., за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися небезпечними для життя в момент заподіяння і спричинили загрозливі для життя явища - травматичний шок тяжкого (4-го) ступеня.

Згідно з висновком експерта №572 від 30.07.2021 (а.с.128-130 Том №2), за результатами судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_12 виявлено сполучну травму тіла: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу в м`які покрови голови відповідно лобно-тім`яно-скроневій ділянці справа, переломів кісток склепіння та основи черепа, тотального субарахноїдального крововиливу навколо обох півкуль мозку та мозочка, крововиливів в довгастий мозочок, крововиливу в шлуночки мозку; закрита тупа травма грудей у вигляді крововиливу в м`які тканини по передній поверхні, струсу та забою легень; синці на кінцівках та животі. Сполучна травма тіла виникла від дії тупих твердих предметів, можливо 14.06.2021 за обставин ДТП, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння та стоїть в причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_12 настала від отриманої сполучної травми тіла, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи за №1716 від 23.06.2021 (а.с.131 Том №2), в крові трупа ОСОБА_12 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,2 о/оо у крові.

Відповідно до висновку судово-гістологічної експертизи за №1212 від 05.07.2021 (а.с.132, 133 Том №2), встановлено, що у ОСОБА_12 констатовано набряк речовини головного мозку. Дистрофічні зміни нейроцитів по ішемічному типу. В зрізах виготовлених з зон підкіркових структур - численні периваскулярні крововиливи; численні, інфільтративного характеру крововиливи в тканині мозку з початковими реактивними змінами. В паренхімі легень - вогнища альвеолярної емфіземи, альвеолярного набряку з вираженим геморагічним компонентом, вогнища крововиливів у альвеоли дрібних і середніх розмірів. Нерівномірне кровонаповнення представлених в зрізах інтрамуральних судин міокарду різних типів з тенденцією до недокрів`я. Гіпертрофія ядер кардіоміоцитів. Втрата та акцентуація поперечної посмугованості кардіоміоцитів. Виражений набряк строми міокарду. Зональний жировий гепатоз. Вогнища дискомплектації гепатоцитів в паренхімі печінки. Некробіози-некрози груп клітин епітелію прямих і звивистих канальців нирок середніх та великих розмірів

Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 15.06.2021 за №1497 (Том №2 а.к.п. 191), констатовано, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку експерта № 1701 від 22.06.2021 (а.к.п.27-28 Том №3) за результатами судово-медичної експертизи у крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8 °/оо.

Відповідно до висновку № СЕ-19/102-21/9323-ІТ від 12.07.2021 (а.к.п. 47-58 Том №3) на момент експертного огляду робоча гальмівна система, рульове керування автомобіля «Volkswagen Тouran» н.з. НОМЕР_1 знаходиться у працездатному стані. У деталях та вузлах робочої гальмівної системи, рульового керування автомобіля на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП на могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено. На момент експертного огляду частина автомобіля знаходиться в технічно несправному та непрацездатному стані через несправності вказані в дослідницькій частині висновку. У деталях та вузлах ходової частини автомобіля на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля не виявлено. Зазначені несправності виникли в процесі розвитку події ДТП.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-21/9328-ІТ від 12.07.2021 за результатами судово - авто технічної експертизи (а.к.п.60-64 Том №3), в заданій дорожній обстановці дії водія автомобіля «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а в разі руху із швидкістю понад 90 км/год. ще і п. 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці, можливість попередження з`їзду з проїзної частини та послідуючого контактування з деревом з боку водія автомобіля «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , з технічної точки зору забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п. п. 10.1,12.1 Правил дорожнього руху України, для чого були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом цього автомобіля. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а вразі руху із швидкістю понад 90 км/год ще і п. 12.6(ґ) Правил дорожнього руху України. Для вирішення частини питання, про перебування даних невідповідностей в причинному зв`язку із наслідками ДТП, необхідна оцінка всіх обставин по справі, що виходить за межі компетенції експерта - автотехніка, тому питання не досліджувалось і може бути вирішено органом слідства (суду) самостійно на основі юридичного аналізу всіх зібраних по справі матеріалів з урахуванням висновків експерта.

За заявою ОСОБА_17 до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого від 24.06.2021 приєднано оптичний диск із відеозаписом назва - 20210614-210455mp4 (а.с.151, 152, 153 Том №2), на якому зафіксовано місце знаходження осіб у транспортному засобі. При перегляді відео файлу встановлено, що ОСОБА_3 стоїть біля водійської дверки автомобіля, випиває стопку ймовірно горілки та передає її ОСОБА_12 . Після того ОСОБА_12 наливає в дану стопку горілку з пляшки та дає її випити ОСОБА_14 , який сидить на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_3 сідає на водійське сидіння даного автомобіля. ОСОБА_17 сидить на задньому пасажирському сидінні з лівої сторони. На задньому сидінні по середині сидить ОСОБА_9 , а на задньому пасажирському сидінні з правої сторони сидить ОСОБА_12 .

Вказаний відеозапис під назвою « НОМЕР_2 », був безпосереднім предметом дослідження в ході судового розгляду, при перегляді якого сторона захисту вказувала, що він не може бути доказом місця знаходження осіб у транспортному засобі в момент ДТП, оскільки він не містить а ні дати, а ні часу.

Суд вважає такі доводи сторони захисту неспроможними, оскільки як слідує із назви файлу сформованого за допомогою мобільного телефону - « 20210614_210455 », він повністю відповідає даті «14.06.2021 та часу 21:04:55 год.», яка зазначена на відео файлі.

Відповідно до додатку до Протоколу огляду від 24.06.2021 зафіксовано вигляд мобільного телефону, на якому містяться відомості про дату - 14.06.2021, час - 21:05 година, тривалість 00:28, отож автоматичні налаштування мобільного телефону відобразили дійсну дату та час.

Крім цього, у ході судового розгляду кримінального провадження свідок ОСОБА_17 підтвердила, що нею було здійснено вказаний відеозапис безпосередньо перед виїздом їх із річки додому та такий доказ надано нею добровільно, на що вказує заява відповідного змісту від 24.06.2021, що долучена до кримінального провадження.

Суд визнає вищевказаний відеозапис, на якому відображено конкретні події, носієм інформації про обставини даного кримінального правопорушення, які вказують на причетність ОСОБА_3 до нього

У ході судового розгляду кримінального провадження 18.01.2023 судом було проведено виїзне судове засідання та оглянуто речовий доказ - автомобіль «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , на якому наявні механічні пошкодження, а саме: пошкодження спостерігаються у лівій бічній, задній частині та по лівій бічній частині автомобіля «Volkswagen Тouran» н.з. НОМЕР_1 . Переднє ліве крило автомобіля у центральній частин має пошкодження у вигляді складок металу. Зруйноване та відсутнє ліве дзеркало заднього виду автомобіля, зруйноване та відсутнє скло лівої задньої дверки автомобіля, а також скло багажного відсіку з лівого боку. Задня ліва дверка має пошкодження металу по всій поверхні. Заднє ліве крило автомобіля має пошкодження металу по всій поверхні. Вітрове скло автомобіля в районі водійського сидіння має пошкодження у вигляді розбиття.

Недопустимості зазначених вище доказів в рамках цього кримінального провадження згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі письмові та речові докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні документи, висновки експертів та під час виїзного судового засідання речовий доказ відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів чи протиріч у суду.

Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати зазначені висновки суду під час розгляду справи, встановлено не було.

Повертаючись до обставин даного кримінального провадження та надаючи оцінку доводам сторони захисту, що ОСОБА_3 не був за кермом транспортного засобу «Volkswagen Тouran» н.з. НОМЕР_1 в момент ДТП, тобто не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст..286-1 ч.3 КК України, оскільки у нього взагалі відсутні тілесні ушкодження, тоді як характер отриманих ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, травма на голові, а також той факт, що тільки його сліди ДНК та крові були вилучені з внутрішньої сторони лобового скла навпроти місця водія та з водійської подушки безпеки, у співставленні до механічних пошкоджень транспортного засобу вказують на той факт, що за кермом могла перебувати інша особи, суд виходить з наступного.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 23.12.2005 № 14, «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб`єктом злочину, передбаченого у ст. 286, 286-1 КК, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право.

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_3 було видано посвідчення водія (а.п. 193 Том №2).

Спростовуючи доводи сторони захисту в частині того хто був за кермом в момент ДТП, суд визнає показання потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , які також є процесуальними джерелами доказів, та які були безпосередніми учасниками ДТП, повідомили місце знаходження осіб у транспортному засобі, які були приведені судом до присяги - істинними, правдивими, отриманими відповідно до вимог КПК України й такими, що узгоджуються між собою і дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами, вони є послідовними, логічними відповідають фактичним обставинам справи.

Правдивими суд визнає також покази свідка ОСОБА_26 , з аналогічних міркувань, яка підтвердила місцезнаходження у транспортному засобі осіб, що перебували на задніх сидіннях у момент її прибуття на місце події.

Суд не встановив наявності у потерпілого та свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, підстав обмовляти обвинуваченого, з яким вони перебували в дружніх відносинах, а та обставина, що вони є між собою родичами, з урахуванням вищевказаних мотивів суду, позиції обвинуваченого під час судового розгляду, який в ході їх допиту жодним чином такі покази не спростував, не вказував на наявність суперечностей чи протиріч, не можуть ставитись під сумнів.

Суд визнає належним доказом і відеозапис наданий свідком ОСОБА_17 з її мобільного телефону про обставини, які передували кримінальному правопорушенню щодо обставин місцезнаходження осіб у транспортному засобі у момент ДТП, оскільки він узгоджується із показами потерпілого та свідків у співставленні із датою, часом ДТП, часом в проміжку якого вона сталась.

Разом з цим, в контексті цього питання, суд звертає на непослідовну позицію самого обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки після роз`яснення йому суті обвинувачення останній вказав, що свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає повністю, визнав цивільний позов, зазначивши, що не пам`ятає лише моменту ДТП.

Досліджуючи обставини провадження в цьому аспекті суд звертає увагу, що в ході допиту обвинувачений, без надання логічних пояснень, почав заявляти про вибіркову його пам`ять у продовж дня 14.06.2021, щодо виконання ним функцій водія, місцезнаходження осіб у транспортному засобі, що задовго передували події ДТП, тоді як інші моменти детально описував, що свідчить про неправдивість його показів та намагання ввести суд в оману, з огляду на викладене суд оцінює їх критично, а також зазначає, що вони суперечать іншим зібраним та безпосередньо дослідженими судом доказами.

Спростовуючи доводи сторони захисту в частині відсутності в обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, що може свідчити, що вони займали місця в автомобілі з правої (неушкодженої) сторони внаслідок ДТП, а ОСОБА_14 та ОСОБА_12 саме з лівої сторони транспортного засобу, яка є найбільш пошкодженою, окрім показів потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , які суд визнав правдивими спростовуються наступними доказами.

Так, за наслідками ДТП у ОСОБА_3 згідно з висновокм експерта №524/536 (а.п. 8 Том №3), виявлено тілесні ушкодження у вигляді: садна в тім`яній ділянці справа, на правій гомілці; синець на правому плечі; синець та рана на лівому плечі; синець на задній поверхні грудної клітини праворуч; рани на лівій гомілці. Забій-садно лівого плечового суглобу, забій поперекової ділянки. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли від травматичної дії (удар, тертя) тупого твердого предмету (предметів), за давністю утворення відповідають терміну вказаному у постанові про призначення експертизи - 14.06.2021, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Згідно з випискою №12564 з медичної картки хворого ОСОБА_3 (а.п.225, 226 Том №2), 15.06.2021 у ОСОБА_3 встановлено діагноз: забій садно лівого плечового суглобу. Забій поперекової ділянки.

Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_17 , оскільки вони спростовуються висновком експерта №510/534/566 (а.п.149, 150 Том №2), який проведений на підставі документів наданих КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», відповідно до якого у останньої були виявлені тілесні ушкодження: синці на передній поверхні правого плеча, на внутрішній поверхні правого плеча, на задній поверхні лівого плеча, на задній поверхні лівого передпліччя, на бічній поверхні правого стегна, на внутрішній поверхні лівого стегна; садна на зовнішній поверхні правого плеча, на задній поверхні живота, та задній поверхні лівого ліктьового суглоба, на бічній поверхні тулуба, на передній поверхні правого стегна, на бічній поверхні правого стегна, на передній поверхні правого колінного суглобу, на зовнішній поверхні лівого стегна, на передній поверхні лівого колінного суглобу.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту в частині того, що саме ОСОБА_14 перебував за кермом, оскільки наявність пошкодженого вітрового скла зі сторони водія та виявлені сліди крові людини виявлені на наданому на експертизу змиві з поверхні лобового скла в місці пошкодження збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка його крові, суд виходить з наступного.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

З аналізу вказаної норми суд не зобов`язаний перевіряти причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення.

Принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості закріплено у статті 22 КПК України. Зокрема, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Разом з цим, з метою виключення будь-яких сумнівів щодо непричетності ОСОБА_3 до даного злочину та версії сторони захисту в цій частині, суд зазначає, що відповідно до висновку експерта за №СЕ-19/102-21/9351-БД від 27.08.2021 (а.п.77-110 Том №3), в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків крові відібраних у підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 . Вказаним дослідженням встановлено генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на наданій на експертизу вирізці зі слідами речовин бурого кольору із бічної водійської подушки безпеки (об`єкт 4.1.) та генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на наданому на експертизу змиві з поверхні лобового скла в місці пошкодження (об`єкт 6.1.), що збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_14 та не збігаються із генетичними ознаками зразків крові підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_9 .

Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на наданому на експертизі змиві речовини бурого кольору із керма автомобіля (об`єкт 5.1.) та генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами виявлених на поверхні чохла з керма автомобіля (об`єкт 8.1) не збігаються із генетичними ознаками зразків крові підозрюваного ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_14 та належать невстановленій особі жіночої генетичної статі. Походження вищевказаних слідів крові людини від ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , ОСОБА_14 виключається.

Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на поверхні чохла з керма автомобіля (об`єкт 8.2) є змішаними, належать більш ніж двом особам, містять генетичні ознаки зразків крові підозрюваного ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_14 та особи ДНК-профілі якої встановлено з слідів крові людини, виявлених на наданому на експертизі змиві речовини бурого кольору із керма автомобіля (об`єкт 5.1) та слідів крові людини та клітин з ядрами виявлених на поверхні чохла з керма автомобіля (об`єкт 8.1.) та не містять генетичних ознак зразка крові потерпілого ОСОБА_9 .

Суд звертає увагу, що завданням молекулярно-генетичної експертизи є встановлення генетичних ознак людини в об`єктах біологічного походження. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів біологічного походження, використовують для того, щоб встановити ймовірність випадкового збігу генетичних ознак цих слідів з генетичними ознаками осіб, що проходять по справі, або виключити можливість походження слідів від конкретної особи.

Спростовуючи версію сторони захисту у цьому колі зору, суд вважає, що висновок експерта відповідає вимогам ст..101-102 КПК України, у ньому встановлено збіг генетичних ознак слідів з генетичними ознаками осіб, що проходять по справі, утім за обставин даного кримінального провадження, характеру та локалізації тілесних ушкоджень в усіх учасників ДТП, а це п`ять осіб, механізму ДТП, оскільки в даному випадку мав місце з`їзд автомобіля з траси в кювет, а у подальшому удар об дерево, з перевертанням, тобто тіла осіб були у різних площинах, що підтверджено зібраними доказами та такі обставини є безсумнівними, отож під час цього відбувалось контактування різних частин тіл осіб, що знаходились в салоні транспортного засобу з внутрішніми частинами салону, як було встановлено ними були отримані тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, кров була по салоні автомобіля, відтак твердження сторони захисту, що наявність слідів крові може бути прив`язана до місця, яке займала особа в салоні виключається, а є нічим іншим як версією сторони захисту з метою не притягнення обвинуваченого до відповідальності за злочин внаслідок якого одна особа загинула, а інші отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Неспроможними суд вважає і доводи захисника в частині того, що речовий доказ він не бачив до виїзного судового засідання, тобто він був не відкритий, з огляду на таке.

Судом встановлено, що стороною обвинувачення було відкрито стороні захисту усі докази (а.п.167-179 Том №3), у тому числі речові докази, про що обвинуваченим та його захисником вчинено відповідний запис особисто, жодних заяв чи клопотань в частині того що їм не було відкрито якісь із доказів, чи частково відкрито вони не заявляли, фактично з 15.06.2021, з моменту пред`явлення ОСОБА_3 підозри мали право доступу до матеріалів кримінального провадження.

Крім цього, під час досудового розслідування було складено протокол огляду місця події, до якого долучено схеми, фото таблиці та така дія фіксувалась на технічні засоби, де зафіксовано механічні пошкодження транспортного засобу, у тому числі лівої частини вітрового скла.

Суд констатує, що відкриття стороні захисту речового доказу було здійснено з дотриманням вимог ч. 11 ст. 290 КПК, рішення сторони захисту про відмову отримувати доступ до нього було прийнято нею за власний розсуд, при розгляді цього кримінального провадження судом не було встановлено порушення балансу інтересів сторін провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання доказів і у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК, отож такі заяви в ході судового розгляду кримінального провадження свідчить лише про несумлінну поведінку сторони захисту.

В силу вимог частини шостої статті 22 КПК України, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Судом було задоволено клопотання сторони захисту про допит свідка ОСОБА_25 , який суду показав, що він працює на СТО, з ОСОБА_9 знайомі, оскільки пересікались в силу його роботи, також знає, що ОСОБА_3 виріс у їх населеному пункті, однак проживає у м. Києві. Точної дати та часу він не пам`ятає, це була літня пора 2021 року, його знайомий ОСОБА_31 , приніс йому відео реєстратор із місця де відбулось ДТП, оскільки там косив траву. Жодних дій з приладом він не вчиняв, його не вмикав та таких дій не міг вчиняти хтось на момент коли він у нього перебував у гаражному приміщенні. Обставина щодо місця ДТП в селі всім відомі за участі кого та де воно відбулось, саме з цих міркувань він набрав ОСОБА_9 , а після цього приїхав ОСОБА_3 та самостійно забрав відеореєстратор, тому подальша його доля йому не відома.

Ухвалою суду від 04.05.2023 було задоволено клопотання сторони захисту та долучено до матеріалів кримінального провадження відеореєстратор Smart Dash Camera, Model YSG1015.INTта micro SD картку об`ємом 32 gb та Акт оцінки технічного стану від 18.04.2023 складеного ТОВ «Рекавері дата медіа».

11.05.2023 ухвалою суду за клопотанням сторони захисту було призначено у кримінальному провадженні експертизу відеозвукозапису, за наслідками якої складено висновок, відповідно до якого відтворити відеофонограми на відео реєстраторі та карті пам`яті Patriot micro SD HC 32 GB у період з 14.06.2021 та 15.06.2021 неможливо.

Таким чином суд перевірив версію сторони захисту у співставленні наданих ними усіх доказів у ході судового розгляду даного кримінального провадження та тих, що були зібрані стороною обвинувачення, які «поза будь-яким сумнівом» вказують, що 14.06.2021 ОСОБА_3 керував автомобілем «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою зі сторони с. Лісова Лисіївка Хмільницького (Калинівського) району Вінницької області, поблизу с. Нова Прилука Вінницького (Липовецького) району Вінницької області, на заокругленій ділянці дороги, відтак є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

При цьому, з урахуванням висновку експерта № СЕ-19/102-21/9328-ІТ від 12.07.2021, всіх обставин справи встановлених судом, суд приходить до висновку, що першочерговою та основоположною причиною розглядуваної ДТП є недотримання водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.1 ПДР України, який вимагає від водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також вимог п.10.1 ПДР, який зобов`язує перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Такі порушення допущені ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та спричинення смерті пасажирки ОСОБА_13 .

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов`язаними для прийняття відповідного процесуального рішення, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку «поза розумним сумнівом» щодо підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження та спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 2 ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23.12.2005 року №14, при призначенні покарання за ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, на що вказує Вимога УІАП ГУНП у Вінницькій області.

З лочин, який вчинив ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, який із суб`єктивної сторони характеризується необережністю.

Обвинувачений вину у вчиненні вказаного злочину в межах пред`явленого обвинувачення не визнав, критичної оцінки своїй поведінці не висловив, однак частково відшкодував потерпілій ОСОБА_8 заподіяну шкоду.

Відповідно до довідок виданих КП «Липовецька міська лікарня» Липовецької міської ради, ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно з довідкою КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», ОСОБА_3 під наркологічним диспансерно - динамічниим наглядом не перебуває.

Відповідно до довідки КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» ОСОБА_3 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває.

ОСОБА_3 одружений, має сина ОСОБА_32 , 2012 року народження, в підтвердження чого є відповідні свідоцтва.

Відповідно до відомостей наданих КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва», дитина ОСОБА_33 , 2012 року народження перебуває на обліку в медичному закладі, у зв`язку із встановленими у нього діагнозами.

Як слідує із довідки - характеристики виданої дільничним офіцером поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві, ОСОБА_3 за місцем проживання в АДРЕСА_1 , зарекомендував себе з позитивної сторони.

Судом встановлено, що згідно з наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 954 о/с від 06.12.2019, ОСОБА_3 призначено було на посаду інспектора роти № 1 батальйону №4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, отож відповідно до вимог п. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_3 на момент події являвся працівником правоохоронного органу.

Відповідно до посвідчення виданого 31.01.2024 ОСОБА_3 є ветераном війни - учасником бойових дій.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги, що Конституція України та закони України покликані охороняти не лише конкретного громадянина, а й суспільство в цілому, в той час як людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особи винного, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, позицій потерпілих щодо призначення виду та міри покарання обвинуваченому, які пов`язують із ізоляцією його від суспільства, суд проаналізувавши всі ці фактори приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції частини інкримінованої статті, яке не містить альтернативних покарань у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання, яке є обов`язковим.

Правові підстави для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлені.

На переконання суду та у відповідності до ст. 50 КК України, саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 27 986,00 гривень та моральної шкоди в розмірі 700 000 гривень заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

В обґрунтування позову в частині моральної шкоди позивач вказувала, що в внаслідок смерті її доньки в результаті ДТП, вона перенесла моральні страждання, зумовлені невиправними, негативними змінами в її житті. Вона переживає негативні спогади, емоційні та тілесні реакції при згадуванні раптової смерті рідної людини. Вказувала, що пережила глибокі душевні хвилювання, знижений та нестійкий настрій, постійну емоційну напругу. Після смерті доньки її стан здоров`я суттєво погіршився, вона часто звертається до лікаря, вживає ліки. Її моральні страждання поглиблює й те, що дитина загиблої, а саме її онук ОСОБА_34 залишився сиротою, оскільки донька самотужки виховувала дитину, відтак страждання від того, що дитина осиротіла завдають їй ще більших страждань. Крім цього, такі страждання її поглиблює й поведінка самого ОСОБА_3 адже він намагався уникнути від відповідальності за тяжкий злочин. Вважає, що ОСОБА_3 не розкаюється у своїх злочинних діях, що мають наслідком смерть її доньки, самоусунувся від спроби пом`якшити її моральний стан та її родини, що лише поглиблює нестерпний душевний біль та хвилювання потерпілої. Вона фактично втратила не лише рідну доньку, а й надії та мрії на майбутнє.

На підтвердження майнової шкоди позивач надала до суду товарні чеки за проведення поминальних обідів на загальну суму 27 986,00 грн. (а.п. 31-36 Том №1).

Також просила суд відшкодувати їй витрати на правничу допомогу в розмір 8100, 00 грн. (а.п. 107-112 Том №1 ).

Відповідач ОСОБА_3 заперечень у формі відзиву щодо заявлених до нього позовних вимог не висловив.

Разом з цим, відповідач надав до суду розписку складену ОСОБА_8 про відшкодування шкоди по кримінальному провадженні в розмірі 5000, 00 доларів США та 60 000,00 грн., отримання вказаних коштів потерпіла ОСОБА_8 підтвердила в ході судового розгляду.

Крім цього, не заперечувалось потерпілою ОСОБА_8 , що за її заявою та заявами ОСОБА_8 , ОСОБА_35 (який діяв в інтересах неповнолітнього ОСОБА_34 ) ПАТ «Страхова компанія «УСГ» 05.05.2023 на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області у справі №136/886/22 від 05.04.2023 прийняла рішення про виплату страхового відшкодування за шкоду пов`язану із смертю особи у розмірі 260 000 грн.

Згідно з рішенням суду у справі №136/886/22 було присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", зокрема на користь ОСОБА_8 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. - страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті потерпілої; 13 860,00 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. - страхового відшкодування витрат на поховання.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

За ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, в тому числі, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вказані норми є загальними, у той час, як чинний ЦК України містить спеціальні норми, щодо порядку відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки та особою, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено цінність людського життя, після протиправного впливу на яке настала смерть людини, і після того можливо б було суду вирахувати моральну шкоду завдану родичам померлого внаслідок їх душевних страждань із вказаного приводу.

Відповідно до змісту ст. 1194 ЦК України, п. 27.4 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на страховика покладено обов`язок відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), в загальному розмірі такого страхового відшкодування (регламентної виплати) стосовно одного померлого в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, з виплатою їх рівними частинами. Покладення обов`язку щодо виплати моральної шкоди в повному розмірі на обвинуваченого, не відповідатиме вищевказаним вимогам чинного законодавства та суперечитиме меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Різниця ж між визначеним розміром шкоди та страховим відшкодуванням підлягає відшкодуванню обвинуваченим.

Потерпіла як цивільний позивач по справі ОСОБА_8 , яка є матір`ю загиблої в ДТП ОСОБА_12 , втративши дочку, безумовно пережила сильні душевні страждання зумовлені передчасною, трагічною смертю доньки, смерть рідної доньки безумовно є трагедією для матері, викликає душевний біль, неспокій, порушення звичного способу життя. Наслідком вказаної дорожньо-транспортної пригоди є незворотним наслідком, який неможливо виправити, а тому час не може загоїти отриману душевну рану позивача, непоправну втрату і страждання зумовлені загибеллю доньки, такі страждання є триваючими і не припинятимуться протягом життя.

Моральна шкода характеризується тим, що її не можна відчути на дотик, осягнути зором, така шкода проявляється станом душі людини, її внутрішніми переживаннями та стражданнями.

З урахуванням обставин даної справи, суд приходить до висновку, що позивачу як матері померлої було завдано моральної шкоди.

Факт протиправний дій ОСОБА_3 , його вини та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями і наслідками у виді смерті, доведено в ході судового розгляду.

Беручи до уваги викладені обставини, матеріальний стан ОСОБА_3 ступінь його вини, інші обставини, які мають істотне значення, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди підлягає до часткового задоволення у розмірі 500 000 грн., що відповідатиме характеру, розміру та тривалості моральних страждань матері у зв`язку зі смертю доньки, не є надмірним, незважаючи на те, що відповідач на даний час е працює, оскільки він має у власності майно, такий розмір не призводить до збагачення, відповідатиме принципам розумності та справедливості.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до норм чинного законодавства моральна шкода зумовлена смертю ОСОБА_12 була частково відшкодована і страховиком, тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі зменшеному на розмір страхового відшкодування, яке в силу закону було виплачене страховиком за зверненням ОСОБА_8 та коштів сплачених ОСОБА_3 добровільно у відшкодування шкоди, а саме: 500 000,00 грн. - 138686, 00 грн. (5000 доларів США х 27,7372 грн. (еквівалент доларів США до гривні на момент випалти)) - 60 000,00 грн. - 18 000,00 грн (виплата страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті потерпілої за рішенням суду страховиком) =283 314,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 матеріальних витрат на поминальні обіди в розмірі 27 986,00 грн., які підтверджені документально та пов`язані з вказаною ДТП, вони не відносяться до процесу поховання в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому суд приходить до висновку, що вони підлягають стягненню на користь потерпілої ОСОБА_8 , як особи що їх понесла, з ОСОБА_3 як безпосереднього винуватця ДТП.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Також з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні експертиз.

На підтвердження витрат на правову допомогу до матеріалів кримінального провадження було надано Договір про надання правової допомоги від 29.06.2021 укладений між адвокатом ОСОБА_10 та ОСОБА_8 відповідно до якого було узгоджену ціну договору та порядок розрахунків (а.п.107,108 Том №1); Додаткова угода від 11.11.2021 (а.п.109 Том №1); квитанція до прибуткового касового ордеру за №17 від 11.11.2021 про сплату ОСОБА_8 на виконання умов Договору та Додаткової угоди 8100,00 грн. (а.п.111 Том №1); Акт приймання передачі виконаних робіт на суму 8100,00 грн. та попередній детальний розрахунок робіт від 11.11.2021 на суму 8100,00 грн (а.п.111, 112 Том №1)

Беручи до уваги те, що понесені потерпілою витрати на правову допомогу документально підтверджені, суд приходить до висновку про їх стягнення із обвинуваченого на користь потерпілої.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України понесені судові витрати на проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2021, слід вирішити у порядку ст.174 КПК України.

Накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2021 арешт на майно ОСОБА_3 для забезпечення цивільного позову не скасовувати до виконання рішення в частині цивільного позову.

Також судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2021 (а.п.239-244 Том №2) до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави.

Відповідно до протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 15.06.2021 (а.п. 227-229 Том №2), ОСОБА_3 було затримано 15.06.2021 о 01:55 год.

Відповідно до листа від 18.06.2021 за № 358/40/01-2021 начальника Ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП у Вінницькій області (а.п. 245 Том №2), у зв`язку із внесенням ОСОБА_36 коштів в сумі 181 600, 00 грн. як застави за ОСОБА_3 , в підтвердження чого є квитанція №93508939, ОСОБА_3 було звільнено 18.06.2021 з під варти згідно з ч.4 ст.202 КПК України,.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, строк попереднього ув`язнення Шахно з 15.06.2021 по 18.06.2021 слід зарахувати з розрахунку день за день у строк покарання, оскільки останнього засуджено до позбавлення волі.

Відповідно до частини 11 статті 182 КПК України, застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

За відсутності згоди заставодавця ОСОБА_36 на погашення майнових зобов`язань обвинуваченого підстав для звернення застави в дохід держави, судом не встановлено, отож вона підлягає поверненню особі, що внесла її.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 5 (п`ять) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування основного покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_3 на виконання цього вироку суду.

Строк відбування додаткового покарання обраховувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15.06.2021 по 18.06.2021.

Повернути ОСОБА_36 заставу внесену за ОСОБА_3 в сумі 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз, а саме: судової експертизи технічного стану транспортного засобу - 1 201,34 грн.; судової автотехнічної експертизи - 1 144,15 грн.; судової біологічної експертизи - 20 124,19 грн.; судової експертизи відео-, звукозапису - 9560,00 грн., а разом 32 029 (тридцять дві тисячі двадцять дев`ять) грн.. 68 коп.

Речові докази - а саме: автомобіль марки «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , ключі з брелком, чохол з керма автомобіля, - повернути законному володільцеві, попередньо скасувавши арешт майна в цій частині накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2021, решту речових доказів на які накладено арешт за цим судовим рішенням, - знищити.

Арешт накладений на майно ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2021, задля забезпечення цивільного позову ОСОБА_8 , - залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 у відшкодування моральної шкоди 283 314 (двісті вісімдесят три тисячі триста чотирнадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 у відшкодування майнової шкоди 27 986 (двадцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 витрати на правову допомогу у сумі 8 100 (вісім тисяч сто) гривень 00 коп..

Апеляційна скарга може бути подана на вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1