Рішення № 116840913, 07.02.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10526/23

(2/199/829/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

07.02.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернуся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 15 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Івеструм» та відповідачем було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №13639-09/2022, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 12000 гривень строком на 30 днів, зобов`язавшись повернути його в порядку, строки та на умовах, визначених кредитним договором. В подальшому на підставі договору факторингу №29062023 від 29 червня 2023 року позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за вищевказаним кредитним договором. Посилаючись на те, що відповідач свої кредитні зобов`язання не виконала належним чином, внаслідок чого в неї станом на 30 жовтня 2023 року утворилась кредитна заборгованість в загальному розмірі 49800 гривень, з яких: 12000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 37800 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

16 листопада 2022 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №4839102, за умовами якого відповідач отримала у позику 4000 гривень, зобов`язавшись їх повернути до 04 лютого 2023 року (продовжено до 11 березня 2023 року), сплативши за користування позикою 1,76% на день (протягом першого розрахункового періоду) та 3% на день (основна ставка протягом решти строку позики), які збільшено в подальшому до 2,% та 3% на день відповідно. В подальшому на підставі договору факторингу №11-05/2023 від 11 травня 2023 року позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за вищевказаним договором позики. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов`язання із повернення позики не виконала належним чином, внаслідок чого в неї станом на 31 жовтня 2023 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 12640 гривень, з яких: 4000 гривень заборгованість за тілом позики, 8640 гривень заборгованість за процентами за користування позикою, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

23 листопада 2022 року між ТОВ «ФК «Качай гроші» та відповідачем було укладено в електронній формі договір кредитної лінії №00-6076211, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3700 гривень строком на 120 днів, зобов`язавшись повернути його до 23 березня 2023 року в порядку, строки та на умовах, визначених кредитним договором. В подальшому на підставі договору факторингу №25072023 від 25 липня 2023 року позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за вищевказаним кредитним договором. Посилаючись на те, що відповідач свої кредитні зобов`язання не виконала належним чином, внаслідок чого в неї станом на 25 липня 2023 року утворилась кредитна заборгованість в загальному розмірі 11677,2 гривень, з яких: 3700 гривень заборгованість за тілом кредиту, 7977,2 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідача до суду не надходив, в зв`язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм», як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №13639-09/2022, за умовами якого відповідач отримала у безготівковій формі на банківську картку кредит в розмірі 12000 гривень строком на 30 днів, зобов`язавшись його повернути до 14 жовтня 2022 року, сплативши за користування кредитом 912,5% річних від суми кредиту, а також інші обов`язкові платежі. З боку відповідача договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору з додатком, паспортом споживчого кредиту.

Згідно п.2.4 договору про надання фінансового кредиту обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Пунктом 4.3 договору про надання фінансового кредиту у разі, якщо позичальник не повернув кредит в строк, зазначений у п.1.2 (30 днів) та/або в додатку до цього договору, проценти, передбачені п.2.3 цього договору (912,5% річних) продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.

02 листопада 2022 року, 10 жовтня 2022 року, 23 листопада 2022 року, 07 грудня 22 року, 19 грудня 2022 року між тими ж сторонами укладено додаткові угоди до договору про надання фінансового кредиту №13639-09/2022 від 15 вересня 2022 року, якими продовжено строку кредитування останній раз до 28 грудня 2022 року, що підтверджується копіями вказаних додаткових угоди.

Із матеріалів цивільної справи судом також встановлено, що на відміну від кредитодавця позичальник належним чином свої договірні зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №13639-09/2022 від 15 вересня 2022 року не виконала, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за цим кредитним станом на 29 червня 2023 року в загальному розмірі 49800 гривень, з яких: 12000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 37800 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості, витягом з реєстру боржників.

29 червня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм», як первісним кредитором (клієнтом), та позивачем, як новим кредитором (фактором), укладено договір факторингу №29062023, за умовами якого позивач набув належних первісному кредиторові прав вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №13639-09/2022 від 15 вересня 2022 року, а саме права на стягнення кредитної заборгованості, розмір якої станом на момент укладення означеного договору факторингу становив ті ж самі 49800 гривень. В подальшому цей розмір боргу та його складові станом на 30 жовтня 2023 року залишились незмінними. Викладені обставини підтверджуються копією договору факторингу, копією акту прийому-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, розрахунком заборгованості, копією повідомлення про відступлення права вимоги.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що 16 листопада 2022 року між ТОВ «Маніфою», як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено в електронній формі договір позики №4839102, за умовами якого відповідач отримала у позику 4000 гривень, зобов`язавшись їх повернути згідно графіку до 04 лютого 2023 року, сплативши за користування позикою 1,76% (базова 2,2% на день) на день за перший розрахунковий період, а потім 3% на день (основна ставка). Договір підписано з боку відповідача електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Викладені обставини підтверджуються копією договору з додатками, паспортом позики.

21 грудня 2022 року між тими ж сторонами у тій же формі укладено додаткову угоду №1 до договору позики №4839102 від 16 листопада 2022 року, якою продовжено загальний строк користування позикою до 11 березня 2023 року, збільшено процентну ставку за користування позикою до 2,2% на день (базова ставка), змінено графік повернення позики. Викладені обставини підтверджуються копією додаткової угоди з додатками.

Із матеріалів цивільної справи судом також встановлено, що на відміну від позикодавця позичальник належним чином свої договірні зобов`язання за договором позики №4839102 від 16 листопада 2022 року не виконала, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за цим договором позики станом на 11 травня 2023 року в загальному розмірі 12640 гривень, з яких: 4000 гривень заборгованість за тілом позики, 8640 гривень заборгованість за процентами за користування позикою, що підтверджується розрахунком заборгованості, витягом з реєстру боржників.

11 травня 2023 року між ТОВ «Маніфою», як первісним позикодавцем (клієнтом), та позивачем, як новим кредитором (фактором), укладено договір факторингу №11-05/2023, за умовами якого позивач набув належних первісному позикодавцеві прав вимоги до відповідача за договором позики №4839102 від 16 листопада 2022 року, а саме права на стягнення заборгованості, розмір якої станом на момент укладення означеного договору факторингу становив ті ж самі 12640 гривень. В подальшому цей розмір боргу та його складові станом на 31 жовтня 2023 року залишились незмінними. Викладені обставини підтверджуються копією договору факторингу, копією акту прийому-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, розрахунком заборгованості.

Також судом встановлено, що 23 листопада 2022 року між ТОВ «Качай гроші», як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено договір кредитної лінії №00-6076211, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого на її картку кредитного ліміту в розмірі 3700 гривень строком на 120 днів, зобов`язавшись повернути кредит до 23 березня 2023 року відповідно до графіку платежів, сплативши за користування кредитом 0,1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом перших 10 днів, а потім 2,2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, а також інші обов`язкові платежі, визначені договором. Також у договорі сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку кредитування, є процентами, що нараховуються за неправомірне користування грошовими коштами в розумінні ст.625 ч.2 ЦК України. Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору з додатками, копією паспорту споживчого кредиту.

Із матеріалів цивільної справи судом також встановлено, що на відміну від кредитодавця позичальник належним чином свої договірні зобов`язання за договором кредитної лінії №00-6076211 від 23 листопада 2022 року не виконала, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за цим кредитним станом на 25 липня 2023 року в загальному розмірі 11677,2 гривень, з яких: 3700 гривень заборгованість за тілом кредиту, 7977,2 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості, витягом з реєстру боржників.

25 липня 2023 року між ТОВ «Качай гроші», як первісним кредитором (клієнтом), та позивачем, як новим кредитором (фактором), укладено договір факторингу №25072023, за умовами якого позивач набув належних первісному кредиторові прав вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №00-6076211 від 23 листопада 2022 року, а саме права на стягнення кредитної заборгованості, розмір якої станом на момент укладення означеного договору факторингу становив ті ж самі 11677,2 гривень. Викладені обставини підтверджуються копією договору факторингу, копією акту прийому-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, розрахунком заборгованості.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»), а також договір позики (ст.1046 ЦК України).

Нормою ст.1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмові формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Споживче кредитування».

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями ст.3 ч.1 п.5 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормою ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором про надання фінансового кредиту №13639-09/2022 від 15 вересня 2022 року з урахуванням на договір факторингу №29062023 від 29 червня 2023 року, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між ТОВ «ФК «Інвеструм», як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, договору про надання фінансового кредиту №13639-09/2022 від 15 вересня 2022 року в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової, шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) кредитодавця укласти такий договір у мережі Інтернет, як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти означений договір здійснено шляхом підписання електронного примірника кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин вищевказаний кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін цього договору прав та обов`язків, передбачених цим договором. Свої договірні зобов`язання кредитодавцем ТОВ «ФК «Інвеструм» виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав, оскільки тіло кредиту та проценти за його користування у повному розмірі та строки, а також станом на час розгляду справи не повернув. За таких обставин, враховуючи, що в ході розгляду справи також підтверджено укладення договору факторингу №29062023 від 29 червня 2023 року, який за своїми формою та змістом, суб`єктним складом відповідає вимогам законодавства на момент укладення, суд приходить до висновку про дійсність заявленого позивачем факту набуття ним, як новим кредитором, належних первісному кредитору прав вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в розмірі заявленої до стягнення кредитної заборгованості в повному обсязі. Відтак позовні вимоги за вищевказаним кредитним договором є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог за договором позики №4839102 від 16 листопада 2022 року з урахуванням на договір факторингу №11-05/2023 від 11 травня 2023 року, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між ТОВ «Маніфою», як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, вказаного договору позики в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової, шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) позикодавця укласти такий договір. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти означений договір здійснено шляхом заповнення нею формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин вищевказаний договір позики за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін цього договору прав та обов`язків, передбачених цим договором. Свої договірні зобов`язання позикодавцем виконано в повному обсязі та надано відповідачу позику в обумовленій договором сумі шляхом перерахування на визначений відповідачем банківський рахунок. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала, оскільки тіло позики та проценти за його користування у повному розмірі та строки, а також станом на час розгляду справи не повернула. За таких обставин, враховуючи, що в ході розгляду справи також підтверджено укладення між ТОВ «Маніфою» та позивачем у справі договору факторингу №11-05/2023 від 11 травня 2023 року з додатковою угодою до нього, які за своєю формою та змістом, суб`єктним складом відповідають вимогам законодавства на момент укладення, суд приходить до висновку про дійсність заявленого позивачем факту набуття ним, як новим позикодавцем (кредитором), належних первісному прав вимоги до відповідача за вказаним договором позики в розмірі заявленої до стягнення заборгованості в повному обсязі. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором кредитної лінії №00-6076211 від 23 листопада 2022 року з урахуванням на договір факторингу №25072023 від 25 липня 2023 року, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між ТОВ «Качай гроші», як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, договору кредитної лінії №00-6076211 від 23 листопада 2022 року в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової, шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) кредитодавця укласти такий договір у мережі Інтернет, як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти означений договір здійснено шляхом підписання електронного примірника кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин вищевказаний кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін цього договору прав та обов`язків, передбачених цим договором. Свої договірні зобов`язання кредитодавцем ТОВ «Качай гроші» виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала, оскільки тіло кредиту та проценти за його користування у повному розмірі та строки, а також станом на час розгляду справи не повернула. За таких обставин, враховуючи, що в ході розгляду справи також підтверджено укладення договору факторингу №25072023 від 25 липня 2023 року, який за своїми формою та змістом, суб`єктним складом відповідає вимогам законодавства на момент укладення, суд приходить до висновку про дійсність заявленого позивачем факту набуття ним, як новим кредитором, належних первісному кредитору прав вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в розмірі заявленої до стягнення кредитної заборгованості в повному обсязі. Відтак позовні вимоги за вищевказаним кредитним договором є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених всіх позовних вимог, а отже і наявність достатніх підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2684 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 205, 207, 512-514, 516, 525, 526, 530, 601-612, 625, 626, 629, 639, 1046-1048, 1054, 1055, 1077-1079, 1082 ЦК України, ст.ст.13, 18 Закону України «Про споживчий кредит», ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014; адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №13639-09/2022 від 15 вересня 2022 року станом на 30 жовтня 2023 року в загальному розмірі 49800 гривень, з яких: 12000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 37800 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014; адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30) заборгованість за договором позики №4839102 від 16 листопада 2022 року станом на 31 жовтня 2023 року в загальному розмірі 12640 гривень, з яких: 4000 гривень заборгованість за тілом позики, 8640 гривень заборгованість за процентами за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014; адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30) заборгованість за договором №00-6076211 від 23 листопада 2022 року станом на 25 липня 2023 року в загальному розмірі 11677,2 гривень, з яких: 3700 гривень заборгованість за тілом кредиту, 7977,2 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014; адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судовий збір в розмірі 2684 гривень.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко