Рішення № 116836936, 06.02.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/18702/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення з 01.12.2019 виплати позивачу пенсії в сумі 23741,57 грн відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення за № 33/45-107 від 03.04.2023, виданої Державною установою ''Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області'' з обмеженням її максимальним розміром; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплачувати позивачу з 01.12.2019 пенсію в розмірі 23741,57 грн відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення за № 33/45-107 від 03.04.2023, виданої Державною установою ''Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області'' без обмеження її максимальним розміром, враховуючи раніше виплачені суми.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що пенсія йому нараховується та виплачується відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/45-107 від 03.04.2023, виданої Державною установою ''Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області'' з обмеженням максимального розміру, що свідчить про порушення відповідачем його конституційного права на соціальний захист.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 27.12.2023, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався. При цьому, суд зазначає, що відповідачем згідно штампу на конверті подано відзив на позов 16.01.2024 без клопотання про поновлення процесуального строку на його прийняття, як наслідок поданий понад строк відзив не може бути прийнятий судом до уваги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб, виходячи з 58% грошового забезпечення.

Уповноваженим органом складено та направлено відповідачу довідку від 03.04.2023 №33/45-107 про розмір грошового забезпечення позивача, в якій зазначено: посадовий оклад 3600,00 грн; оклад за спеціальним званням 2200,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції (40%) 2320,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (79,84%) 6483,01 грн; премія (62,58%) 9138,56 грн, а всього 23741,57 грн (а.с.17-18).

Згідно наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії позивача, станом на 01.09.2023 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становить 23741,57 грн, що з урахуванням основного розміру пенсії 58% грошового забезпечення становить 13770,11 грн (58% від 23741,57 грн), з урахуванням індексації та інших надбавок, розмір пенсії позивача становить 17425,69 грн, до виплати 17425,69 грн (а.с.16).

Вважаючи, що відповідачем пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром, а саме в розмірі 17425,69 грн, а не 23741,57 грн, як вказано в довідці про розмір грошового забезпечення від 03.04.2023 №33/45-107, позивач звернувся до відповідача з відповідними заявами (а.с.19, 21).

Листами від 31.10.2023 та від 06.12.2023 відповідач, зокрема, повідомив позивача, що перерахунок пенсії з 01.12.2019 проведено на підставі оновленої довідки ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 03.04.2023 №33/45-107, що враховується для перерахунку пенсії за нормами чинними на 19.11.2019 із урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій (грошове забезпечення в довідці 23741,57 грн) в розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.20, 22-23).

Вважаючи, що відповідачем пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром, а саме не в розмірі 23741,57 грн, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У свою чергу, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, з наведеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд наголошує, що дослідження правомірності прийняття рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень повинно здійснюватися на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовуватись юридичною правильністю (правомірністю) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №826/16634/16, від 05.09.2018 у справі №826/8956/17 та від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, яка в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права.

Суд звертає увагу, що уповноваженим органом складено та направлено відповідачу довідку від 03.04.2023 №33/45-107 про розмір грошового забезпечення позивача, в якій зазначено: посадовий оклад 3600,00 грн; оклад за спеціальним званням 2200,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції (40%) 2320,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (79,84%) 6483,01 грн; премія (62,58%) 9138,56 грн, а всього 23741,57 грн (а.с.17-18).

Як встановлено судом основний розмір пенсії позивача становить 58% грошового забезпечення.

Тобто, 58% (основний розмір пенсії позивача) з суми 23741,57 грн (загальна сума грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії, вказаного в довідці від 03.04.2023 №33/45-107) становить 13770,11 грн. З урахуванням індексації та інших надбавок, розмір пенсії позивача становить 17425,69 грн, до виплати 17425,69 грн (а.с.16).

Матеріалами справи, а саме протоколом перерахунку пенсії, підтверджується, що відповідачем на підставі довідки від 03.04.2023 №33/45-107 проведено позивачу перерахунок пенсії. При цьому, пенсія йому не обмежена максимальним розміром та виплачується з урахуванням усіх надбавок, доплат та підвищень.

З огляду на викладене, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом його права не були порушені.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: : Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).

Повне судове рішення складено 06.02.2024.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО