Ухвала суду № 116818262, 07.02.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7576/23

1-кп/205/34/24

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

7 лютого 2024 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участюсекретаря ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні, в місті Дніпро кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ,

у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілої - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.

Під чассудового засіданняпрокурор заявивклопотання про продовженняобвинуваченому запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою,оскільки ризикине зменшилися, аінші запобіжнізаходи незможуть забезпечитивиконання обвинуваченимсвоїх зобов`язань,оскільки ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні особливотяжкого злочину, не працює,не маєсталих соціальних зв`язківа томуз метоюуникнення кримінальноївідповідальності обвинуваченийможе переховуватися відсуду. Також пояснив що потерпіла, яка є його співмешканкою неодноразово в судовому засіданні наголошувала, про те, що вона боїться обвинуваченого у зв`язку з чим не виключає можливість тиску з боку обвинуваченого на потерпілу.

Потерпіла ОСОБА_5 повністю підтримала заявлене клопотання, заперечує проти зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 , оскільки його поведінка свідчить про прояви агресії до неї, а перебуваючи на свободі, він знов може загрожувати її життю.

Обвинувачений ОСОБА_3 не погоджується із заявленим клопотанням та просить суд обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Пояснив, що він повністю розуміє наслідки не виконання запобіжного заходу. Також в нього є місце проживання а його мати може забезпечити його матеріально. Зобов`язується нікому не спричиняти шкоди.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки вважає що більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого. При цьому пояснив, що у обвинуваченого є житло яке належить йому на праві часткової власності в якому він може проживати. Також на теперішній час всі свідки допитані, проведена повторна судово- медична експертиза. Залишилася лише судово - психіатрична експертиза , проведення якої не залежить від свідків та потерпілої. Вважає, що цілодобовий домашній арешт зможе в повній мірі забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступного.

29 травня 2023 року, ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2023 року, відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався, в останнє ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року. Строк дії ухвали спливає 11 лютого 2024 року.

На час розгляду клопотання в провадженні суду кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 знаходиться з 21 липня 2023 року, тоб то 7 місяців.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд, за наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня його застосування.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Так, відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Провадження посуті інкримінованого ОСОБА_3 обвинувачення знаходитьсяна стадіїдослідження доказів. Обвинуваченийпід час наданняпояснень повністюзмінив своїпокази з приводу розгортання подій,що малимісце 28травня 2023року,у зв`язку зчим за ухвалоюсуду,було проведенослідчий експеримент за показами обвинуваченого наданихним всудовому засіданні.На підставіотриманих даних підчас слідчогоексперименту, проведено повторнусудово-медичнуекспертизу.Також у зв`язкуз неврівноваженою поведінкоюобвинуваченого під чассудового розгляду,його поясненьщодо перебування під час події встані афекту, судомза клопотаннямсторони обвинуваченнябуло призначеносудову психіатричнуекспертизу якадо теперішньогочасу непроведена.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Приймаючи рішення за доводами сторони захисту про відсутність достатніх правових підстав для продовження ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу в виді тримання під вартою суд вважає їх неспроможними та виходить з того, що на даному етапі кримінального провадження та судового розгляду в поведінці обвинуваченого існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Так ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного до особливо тяжкого злочину (ст.12 КК України), отже суд виходить з того, що без застосування до нього запобіжного заходу в виді тримання під вартою існує висока вірогідність переховування від суду, враховуючи тяжкість можливого покарання у разі доведення його вини в інкримінованому злочині. На думку суду, обвинувачений цілком усвідомлює суворість можливого покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, що слід визнати вагомим чинником існування ризиків порушення ним процесуальної поведінки під час судового розгляду.

Аналізуючи ризики незаконного впливу обвинуваченого на свідків та інших учасників кримінального провадження, суд вважає їх безпідставними, оскільки всі свідки сторони обвинувачення вже допитані в судовому засіданні, слідчий експеримент за зміненими поясненнями обвинуваченого вже проведено.

Однак судове провадження знаходиться на завершальній стадії судового розгляду, судом досліджено всі докази, але прийняття остаточного рішення не можливе у зв`язку з не проведення судово психіатричної експертизи по не залежним від суду обставинам, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_3 розуміючи не відворотність можливого покарання може здійснити спробу переховування від суду що, спростовують доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Розглядаючи питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу в виді домашнього арешту, суд приходить до наступного.

На підтвердження ризику переховування, суд враховує введення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи застави не можуть попередити наведеним ризикам та можливого переховування ОСОБА_3 від суду.

Застосування застави до обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе у зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочину проти життя та здоров`я людини.

Таким чином ймовірність настання негативних наслідків та ризиків які в поведінці обвинуваченого продовжують існувати, не зменшились а тому більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Отже, суд прийшов до обґрунтованого висновку доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку.

При вирішенні даного питання суд також враховує що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартого та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Суд звертає увагу, що кримінальне провадження надійшло до суду лише 21 липня 2023 року, та знаходиться в провадженні суду тільки 7 місяців, у зв`язку з чим вважає, що продовження запобіжного заходу з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а складність кримінальної справи, та зміна показів обвинуваченого, яка вимагає від суду більшого часу для їх перевірки виправдовує його подальше тримання під вартою.

У світлі положень ст. 28 КПК України, з урахуванням специфіки інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 злочину, дане кримінальне провадження є вочевидь складним. Відповідно, на даному етапі судового розгляду, суд не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою при цьому на думку суду у даній конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки продовжує існувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за можливе продовжити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шестидесяти днів.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне розмір застави не обирати, оскільки, злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_3 пов`язаний із спричиненням шкоди здоров`ю потерпілої.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023041690000808 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань № 4» УДПтСУ в Дніпропетровській області строком на шістдесят діб тоб то до 6 квітня 2024 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1