Ухвала суду № 116817456, 23.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/34671/21

2/760/3512/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович А. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 січня 2022 року вищевказану позовну заву було залишено без руху.

Копію цієї ухвали позивачу було надіслано на поштову адресу, зазначену нею в позовній заяві, проте поштове відправлення повернулося на адресу Солом`янського районного суду міста Києва з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, а також додано до матеріалів справи докази, якими, на її думку, ці обставини підтверджуються.

З огляду на викладене, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а недоліки, встановлені судом, можуть бути усунуті під час судового розгляду, тому суд дійшов висновку про прийняття справи до розгляду.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 січня 2023 року за вказаною цивільною справою відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20 листопада 2023 року до суду надійшла заява від позивача про збільшення позовних вимог, в якій останньою заявлено ще одну вимогу про стягнення з відповідача на її користь грошових коштів в сумі 11 110,50 грн, стягнуті в порядку примусового виконання за виконавчим провадженням № 66778673.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши заяву позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під видом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається, і Верховний Суд вказує, що, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Отже під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Судом установлено, що 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просить стягнути грошові кошти в сумі 11 110,50 грн, стягнуті в порядку примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правові підстави для прийняття заяви з додатковими вимогами відсутні, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем, оскільки за такою заявою заявляються вимоги, які є новими, що не є за своїм змістом заявою про збільшення позовних вимог та суперечить положенням статті 49 ЦПК України, тобто є окремими та самостійними позовними вимогами, що не передбачено процесуальним законом.

Крім того, аналізуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне наголосити, що заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам статті 49 ЦПК України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України.

Керуючись статтями 43, 49, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна