Ухвала суду № 116816870, 07.02.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/962/24

Номер провадження 1-кс/711/323/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчої - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромвідділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000460 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Віхорівка Братського району Іркутської області російської федерації, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не є особою з інвалідністю, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідча відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12023250000000460 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023250000000460 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про порядок призову та обізнаним щодо підстав звільнення від призову на військову службу у воєнний час громадян, маючи зв`язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч положень вищевказаного законодавства, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в період часу з 01.12.2023 по 01.02.2024 року під час особистих зустрічей із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виконання злочинного умислу, направленого на отримання для себе неправомірної вигоди в сумі 6 500 доларів США за вплив на невстановлених на теперішній час членів військово-лікарської комісії та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою визнання громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я та прийняття остаточного рішення про видачу ОСОБА_7 переліку документів, які будуть підставою для виїзду такої категорії громадян за кордон, на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», вчинив дії направленні на одержання неправомірної вигоди в сумі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) доларів США від ОСОБА_7 .

Встановлено, що 01.12.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 296, познайомився з присутнім там ОСОБА_5 , який під час розмови повідомив ОСОБА_7 , що має можливість допомогти оформити довідку ВЛК про непридатність для проходження військової служби за грошову винагороду в сумі 6500 доларів США та висловив ОСОБА_7 вимогу про надання йому неправомірної вигоди матеріального характеру у вигляді грошових коштів, у сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) доларів США, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави службовими особами військово-лікарської комісії, з метою визнання громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатним до військової служби за станом здоров`я, та прийняття остаточного рішення про видачу ОСОБА_7 переліку документів, які будуть підставою для виїзду такої категорії громадян за кордон.

Розуміючи протиправність дій ОСОБА_5 , а також те, що останній пропонує йому отримати висновок ВЛК з відміткою обмежено придатний до проходження військової служби в невстановлений законом спосіб за грошову винагороду, ОСОБА_7 звернувся із заявою до правоохоронних органів.

Так, під час чергової зустрічі 22.12.2023 приблизно о 17 год. 00 хв., яка відбулась на парковці магазину «Делікат», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 300, ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_7 , в тому, що виготовлені для нього документи про непридатність, які стануть підставою для виїзду за кордон, будуть справжніми.

В подальшому, під час зустрічі, яка відбулась 04.01.2024 на парковці магазину «Делікат», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 300, ОСОБА_5 зазначив, що для того, щоб розпочати процес виготовлення документів про непридатність до військової служби за станом здоров`я, які стануть підставою для виїзду за кордон, необхідно надати йому 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США, а решту суми, тобто 3 000 (три тисячі) доларів США, після виготовлення вказаних документів.

Втілюючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_5 01.02.2024, близько 11 год. 10 хв., зустрівся з ОСОБА_7 на парковці магазину «Делікат», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 300, в ході якої ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 сісти до автомобіля марки ВАЗ, моделі 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 , де ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_7 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 01 лютого 2024 року становить 131469 (сто тридцять одна тисяча чотириста шістдесят) гривень, за здійснення ним впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме членів військово-лікарської комісії та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою визнання громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

02.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням.

Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Ініціатор клопотання зазначає, що з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини, існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у якому підозрюється.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у якому підозрюється.

Обставинами, які, на думку сторони обвинувачення, дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1. Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки та зумовлені тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо його винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.

За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу, а особливо тримання під вартою, потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов`язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.

Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, однак дії, які кваліфікуються ОСОБА_5 є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс. Такі дії ОСОБА_5 свідчать про відсутність стимулюючих засобів запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, оскільки впродовж останнього часу на території України в засобах масової інформації щомісячно затримуються посадовці військово-лікарських комісій та територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час отримання неправомірної вигоди.

Кримінальне правопорушення, в тому числі у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за його вчинення санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, слідча вважає за необхідне врахувати, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, із застосуванням психологічного впливу на ОСОБА_7 , отримав від військовозобов`язаного неправомірну вигоду в розмірі 3 500 доларів США.

Усвідомлюючи резонансність вказаної справи, настання можливої відповідальності, останній, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи суворість покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на: свідка (заявника) ОСОБА_7 , у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на нього незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження; свідків понятих, які були присутні під час проведення обшуку та затримання останнього, а також осіб, які були присутніми під час його проведення, у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз; свідків осіб, копії документів яких було вилучено під час проведення обшуку автомобіля ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 ; експертів на даний час в рамках кримінального провадження, планується призначення ряду судових експертиз, зокрема хімічних, у тому числі експертиз, щодо вилученої під час обшуку автомобіля ОСОБА_5 порошкоподібної речовини жовтого кольору та вилученого за місцем проживання ОСОБА_5 предмета, схожого на вогнепальну зброю.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім того, враховуючи те, що в автомобілі виявлено та вилучено копії та оригінали документів третіх осіб, в тому числі і повістки вручені вказаним громадянам працівниками РТЦК та СП, а також листи РТЦК та СП про необхідність з`явитись до РТЦК та СП, окрім того, виявлено та вилучено медичні документи та медичні картки третіх осіб, що може свідчити про те, що ОСОБА_5 мав на меті вчинити, чи вчинив інші аналогічні злочини, щодо сприяння у вирішенні питання, щодо визнання непридатними до військової служби вказаних осіб. Тож, враховуючи, те, що вказані особи на даний час не допитані в рамках вказаного кримінального провадженні, то ОСОБА_5 , перебуваючи на волі зможе на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідча, за погодженням з прокурором, просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з утриманням у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Крім того прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також, перебуваючи на волі останній може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на заявника ОСОБА_7 , шляхом його вмовлянь до зміни показів, з метою уникнення покарання, що йому загрожує у разі визнання винним. Крім того, враховуючи характер кримінально-протиправних дій, інкримінованих в провину ОСОБА_5 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. На підставі викладеного, прокурор вважав, що саме тримання під вартою підозрюваного зможе запобігти вказаним ризикам. Щодо обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави прокурор поклався на розсуд суду.

Слідча ОСОБА_4 додатково вказала, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, обґрунтована зважаючи на зібрані у кримінальному провадженні докази. Ризик продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється, або ж вчинити інше кримінальне правопорушення полягає в тому, що під час обшуку автомобіля підозрюваного було виявлено та вилучено особисті документи інших людей, що може свідчити про вчинення підозрюваним аналогічних кримінально-протиправних дій.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував свою причетність до кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому вказав, що він за грошову винагороду надає консультаційні послуги лише інформаційного характеру громадянам щодо оформлення документів необхідних для отримання відстрочки від мобілізації. Просив слідчого суддю врахувати, що він одружений з ОСОБА_8 , має двох малолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та постійне місце проживання, що свідчить про наявність в нього міцних соціальних зв`язків. Він не має наміру переховуватись від слідства та суду, чи вчиняти дії, які можуть зашкодити кримінальному провадженню, тому відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Просив відмовити у застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість та недоведеність підозри та відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема зазначав, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, оскільки ОСОБА_5 не має ніякого відношення до військово-лікарської комісії та територіальних центрів комплектування. Ніяких кримінально-протиправних дій він не вчиняв, доказів про вимагання коштів прокурором не надано. Вказані ризики є неконкретизованими та надуманими стороною обвинувачення. Його підзахисний одружений з ОСОБА_8 , має двох малолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійне місце проживання, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків. Його підзахисний не має наміру та підстав для переховування. Щодо ризику впливу на свідків, то ОСОБА_5 не знає їхнього місця проживання, тому даний ризик відсутній. Він вперше притягується до кримінальної відповідальності, доказів що може вчинити інше кримінальне правопорушення не надано, це лише припущення сторони обвинувачення. Також зазначив, що на даний час ОСОБА_5 працює по договору на виконання разової роботи. Прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 . Просив відмовити в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати нічний домашній арешт, або інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Допитана, за клопотанням сторони захисту, в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона є дружиною підозрюваного ОСОБА_5 , від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Їхня сім`я проживає в орендованій квартирі за адресою АДРЕСА_2 . Чоловіка вона може охарактеризувати лише з позитивної сторони, він добрий та турботливий батько, допомагає їй у вихованні дітей, офіційно не працює, проте має періодичні підробітки на будівельних роботах, а також допомагає у неї на роботі, а саме на базі ОПС. На уточнююче питання слідчого судді свідок повідомила, що про інші джерела доходу чоловіка їй нічого невідомо.

Допитаний, за клопотанням сторони захисту, в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що він рідний брат ОСОБА_8 , дружини підозрюваного ОСОБА_5 . Останнього може охарактеризувати лише з позитивної сторони, як людину, яка завжди прийде на допомогу, люблячого та турботливого батька та чоловіка. Офіційно ОСОБА_5 не працює, проте має періодичні підробітки на будівельних роботах. На уточнююче питання слідчого судді свідок повідомив, що про інші джерела доходу ОСОБА_5 йому нічого невідомо.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено,що СУГУНП вЧеркаській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12023250000000460 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскаціє майна.

01.02.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 02.02.2024 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом обшуку від 01.02.2024, протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично підозрюваний та його адвокат дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_5 , який є підозрюваним, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Так, при встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_5 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. А беручи до уваги, що злочин, інкримінований в провину ОСОБА_5 є корупційним, отже у разі засудження останнього за ч. 3 ст. 369-2 КК України до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружений, має двох малолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, вказані захисником характеризуючі дані, не можуть бути вирішальними та такими, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на заявника ОСОБА_7 , слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом. Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.

За такого слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику ймовірного впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_7 , з боку підозрюваного ОСОБА_5 .

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_5 підозрюється, оскільки останній офіційно не працює, немає постійного джерела доходу та з урахуванням інкримінованих йому дій, а також виявлених та вилучених в ході проведення обшуку транспортного засобу підозрюваного документів сторонніх осіб, вбачається, що вказана незаконна діяльність могла мати систематичний характер та бути джерелом отримання незаконного прибутку підозрюваним, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення іншого та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

В той же час, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено існування можливості незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні. При цьому суд зазначає, що у контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А відтак доводи прокурора щодо можливості впливу підозрюваним на експертів носять абстрактний характер і є лише його припущенням.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 45 КК України є корупційним злочином та має підвищену суспільну небезпеку, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, на думку слідчого судді не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкуванню підозрюваного зі свідком у даному кримінальному провадженні та можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу на спосіб вчинення інкримінованого в провину ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та встановлення обмеження на виїзд за межі України військовозобов`язаних осіб, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваного, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчинених кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, зокрема щодо наявності міцних соціальних зв`язків та позитивних характеристик, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчим суддею не встановлено, а стороною захисту не надано.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2024 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.

Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 01.02.2024, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.02.2024. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу строком 60 днів, тобто до 31.03.2024 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000460 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 31 березня 2024 року включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 01.02.2024.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача- UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача- ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12023250000000460, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2023.

Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись за межі міста Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідком ОСОБА_7 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити,що уразі невиконанняобов`язківзаставодавцем,а також,якщо підозрюваний,будучи належнимчином повідомленим,не з`явитьсяза викликомдо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду безповажних причинчи неповідомить пропричини своєїнеявки,або якщопорушить іншіпокладені нанього призастосуванні запобіжногозаходу обов`язки,застава звертаєтьсяв дохіддержави тазараховується доспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни йвикористовується упорядку,встановленому закономдля використаннякоштів судовогозбору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 31 березня 2024 року включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1