Ухвала суду № 116810789, 07.02.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/267/23

Провадження № 1-кс/202/1129/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022040000000663 від 13.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №12022040000000663 від 13.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

01.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході досудового розслідування, встановлено майновий стан підозрюваного, а саме: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

З метою збереження нерухомого майна, для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), ураховуючи те, що в даному кримінальному провадженні є потерпілі, яким завдано матеріальну шкоду, виникла необхідність у позбавленні ОСОБА_4 можливості права на відчуження та розпорядження зареєстрованим за ним на праві власності майном, шляхом накладання арешту.

Враховуючи, що протиправними діями підозрюваного завдано матеріальну шкоду на загальну суму 739 920 грн, тому є достатні підстави вважати, що в разі незастосування заходів у вигляді заборони відчуження, розпорядження майном, це може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі іншим особам підозрюваним вказаного майна.

Враховуючи викладене просив слідчого суддю накласти арешт у кримінальному провадженні №12022040000000663 від 13.12.2022 на майно ОСОБА_4 , обмеживши його в праві на відчуження та розпорядження 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , а також заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного майна.

Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний та захисник заперечували проти накладення арешту, оскільки прокурором не доведена мета застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши учасників судового розгляду клопотання, повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №12022040000000663 від 13.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України .

01.02.2024 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на нерухоме майно щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

ОСОБА_4 є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У той же час слідчий суддя зазначає, що статтею 131КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст.132КПК застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.

Таким чином, частиною 3 ст.132КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб`єктів, які здійснюють кримінальне провадження.

Згідно вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

У клопотанні прокурора порушено питання про арешт нерухомого майна підозрюваного, з метою відшкодування шкоди, але матеріали клопотання не містять відомостей про те, що у кримінальному провадженні заявлені цивільні позови, що виключає можливість застосування такого заходу забезпечення як арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьомуслідчий суддяпогоджується здоводами прокурорапро те,що потерпіліабо прокурормають правоподати цивільнійпозов набудь-якійстадії кримінальногопровадження,але зазначає,що забезпечуватипозов,який щене заявленийє порушеннямст.41Конституції України,а такожст. 17 Загальної декларації прав людини, яка проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

Відтак, вимоги про накладення арешту задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1