Ухвала суду № 116806234, 06.02.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 лютого 2024 року ЧернігівСправа № 620/14414/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України, у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 грудня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

зобов`язати Центральну телерадіостудію Міністерства оборони України нарахувати й виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 грудня 2018 року включно в сумі: 38 662, 99 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

30.10.2023 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Позивач у поданій відповіді на відзив заперечував проти клопотання про залишення без розгляду та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши вищевказану заяву та дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, є Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Выдповыдно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

За статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно підпункту 2 пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відповідно до абзацу 3 пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

За таких обставин, на думку суду, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 КЗпП України. До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, у тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення.

Така правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом при вирішенні подібних правовідносин, а саме у постанові від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 01 грудня 2019 року (справа №823/726/16), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16).

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в п. 2.3 мотивувальної частини Рішення № 9-рп/2013 від 15.10.2013 вказав, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. Конституційний Суд також вказав, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь- яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Конституційний Суд України при тлумаченні статті 233 КЗпП України виходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином в цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, стягнення індексацій грошового забезпечення не може бути обмежено будь-яким строком звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовних вимог.

Керуючись статтями 122, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА