Рішення № 116803981, 22.01.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 рокусправа № 380/17722/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Морської Галини Михайлівни

за участю:

секретаря судового засідання Наум`як Х.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Добушовського О.Р.

представника відповідача Григоришин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у Львівській області від 04.07.2023 №278-ос "Про особовий склад";

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області №2294 від 30.06.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників батальйону конвойної служби ГУНП".

Ухвалою від 02.08.2023 у справі відкрите провадження, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 14.09.2023 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначене на 02.10.2023 11:45 год.

Протокольною ухвалою від 02.10.2023 відкладено підготовче судове засідання до 23.10.2023 13:30 год у зв`язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою від 23.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2023.

Ухвалами від 13.11.2023, 04.12.2023, 08.01.2024 розгляд справи відкладено.

У судовому засіданні 22.01.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним: «…Як вбачається зі спірного наказу, що такий виданий на підставі наказу ГУ НП у Львівській області №2294 від 30.06.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників батальйону конвойної служби ГУНП», де зазначено за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог п.1 ч.2 ст.18 «Про Національну поліцію», пунктів 4, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ, підпунктів 1.1, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІзастосувати до начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_6) дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Відповідач виносячи зазначені накази послався на те, що відносно мене були складені протоколи про адміністративні правопорушення ААД №016396 за ч.І ст.130 КУпАП та ААД №016384 за ст.124 КУпАП.

Разом з тим, складення зазначених протоколів про адміністративні правопорушення, є лише доказами у справах про адміністративне правопорушення, що перебувають на розгляді Яворівського районного суду Львівської області, не можуть свідчити про вчинення мною зазначених адміністративних правопорушення, що може бути встановлено лише і тільки на підставі рішення суду, як наслідок може свідчити про вчинення мною дисциплінарних проступків, що можуть бути підставою для мого звільнення.

Наголошую, що вини у скоєнні інкримінованих мені адміністративних правопорушень я не визнаю, про що буду заперечувати під час розгляду справ про адміністративне правопорушення Яворівським районним судом Львівської області.

Юридична відповідальність особи, в тому числі і за порушення працівника поліції, настає лише у випадку вчинення нею правопорушення. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В контексті спірних правовідносин, це, зокрема, означає, що я повинен відповідати за порушення, які вчинені мною особисто. Разом з тим, жодних правопорушень я не вчиняв, а відтак відсутні підстави для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності…».

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що на підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що начальник конвою відділення № 1 взводу № 1 роти № 2 БКС ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 будучи зобов`язаним, як працівник поліції, відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог наказів, доручень МВС України, НП України та ГУНП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, 24.06.2023 перебуваючи поза службою, за адресою місця проживання вживав алкогольні напої (що підтверджується висновком лікаря КНП НЛ ім.Юрія Липи від 24.06.2023 № 35, старший сержант поліції ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат газоаналізатора «Драгер» - 2,54 проміле). Після чого, унаслідок особистої недисциплінованості, рухаючись на власному автомобілі «Volkswagen-Passat» д.н.з НОМЕР_1 та на автодорозі «Львів-Краківець», будучи неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із вантажним автомобілем «Mersede-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом «Shvarzlummer» д.н.з. НОМЕР_3 , на підставі чого відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 016396 за ч.І ст.130 КУпАП та серії ААД №016384 за ст.124 КУпАП, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №193746 за ч. 1 ст. 126 КУПаП.

Вказаними своїми діями старший сержант поліції ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, зокрема вимоги пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, підпунктів 1.1,1.2., 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції, з огляду на що вбачається за необхідне застосувати до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 найсуворіший захід дисциплінарного впливу, передбачений статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ.

Щодо твердження позивача про відсутність підстав для притягнення його до адмінвідповідальності, зазначив, що у ході службового розслідування не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях старшого сержанта поліції ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративних правопорушень, а надавалася правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку, при цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує наявність в діях старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , складу дисциплінарного проступку.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Наказом начальника ГУНП у Львівській області № 2294 від 30.06.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників батальйону конвойної служби ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимоги пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 6, 13 частини третьої статті 1, частиною 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, підпунктів 1.1, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП у Львівській області № 278 о/с від 04.07.2023 начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погодившись із цими наказами, позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що спірний наказ прийнятий за результатами службового розслідування, призначеного наказом начальника ГУНП у Львівській області від 26.06.223 № 221.

28.06.2023 року затверджений Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни начальником конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 (далі - Висновок службового розслідування).

За результатами службового розслідування встановлено наступне:

«… 26 червня 2023 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня близько о 18:00 на автодорозі напрямком «Львів - Краківець» по вул. Шевченка, 23 в с. Наконечне Перше, Яворівського району, начальник конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 батальйону конвойної служби (далі - БКС) старший сержант поліції ОСОБА_1 керуючи приватним автомобілем марки «Volkswagen-Passat», д.н.з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із вантажним автомобілем «Mersede-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом «Shvarzlummer», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку (ЄО Яворівського РВП ГУНП від 24.06.2023 № 6047).

Під час спілкування з водієм старшим сержантом поліції ОСОБА_1, в останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови та координації рухів), однак від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку на місці події за допомогою газоаналізатора «Драгер» останній відмовився. У подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, на що останній погодився.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 35 від 24.06.2023 виданого КНП НЛ ім. Юрія Липи « ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння», результат тесту за допомогою газоаналізатора «Драгер» - 2.54 проміле. У подальшому відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 016396 за ч.І ст. 130 КУпАП та серії ААД №016384 за ст.124 КУпАП, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №193746 за ч. 1 ст. 126 КУпАП. На момент оформлення адміністративних матеріалів старший сержант поліції ОСОБА_1 перебував поза службою, без вогнепальною зброї…».

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав особисто письмові пояснення: «...24.06.2023 протягом усього дня перебував удома, де займався по господарству, а саме: косив газон подвір`я, під час чого вживав спиртні напої, а саме: розпив одну пляшку коньяку «Жан-Жак» об`ємом 0,5 л., проте всієї пляшки не допив, у якій залишилось ще 150 грам коньяку, після чого увечері, приблизно о 17:50 будучи в стані алкогольного сп`яніння я сів у свій автомобіль марки «Volkswagen-Passat» д.н.з НОМЕР_1 , я направився у с. Наконечне Перше, на АЗС «Укрнафта», щоб купити пального до газонокосарки. Надалі, виїхавши на автодорогу у напрямку Львів-Краківець та проїхавши відстань приблизно 50-60 км/год, допустив зіткнення із вантажним автомобілем «Mersede-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок вчинення мною ДТП мій власний автомобіль отримав механічні пошкодження передньої частини, жодних тілесних ушкоджень мені не заподіяно. На пропозицію працівників ВРПП Яворівського РВП ГУНП пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці події я відмовився, оскільки не довіряв їхньому приладу, на що працівниками ВРПП мані запропоновано пройти вказаний огляду у медичному закладі, на що я погодився. За результатами якого згідно висновку № 35 від 24.06.2023 виданого КНП НЛ ім. Юрія Липи, я перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат - 2.54 проміле. Також хочу зазначити, що внаслідок ДТП було складено протоколи про правопорушення за частиною І ст.130, ст.124 КУпАП, за ч.І ст.126 КУпАП. На момент вчинення мною правопорушення, я перебував поза службою в цивільному одязі без вогнепальної зброї. Свою вину визнаю, по даному факту більше нічого повідомити не можу. Пояснення написані мною власноручно...».

Матеріали службового розслідування містять пояснення водія вантажного автомобіля «Mersede-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який 24.06.2023 повідомив: «…24.06.2023 близько 17:45 я рухався на автомобілі «Mersede-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом «Shvarzlummer», д.н.з. НОМЕР_3 зі сторони смт Краківець в сторону м. Львів по селі Наконечне Перше Яворівського району Львівської області, включивши лівий поворот до магазину , не здійснивши поворот як почув удар ззаду. Вийшовши з автомобіля побачив пошкодження причіпа та автомобіль «Volkswagen-Passat» д.н.з НОМЕР_1 та водія, який сидів за кермом. Водій, який сидів за кермом легкового автомобіля був напідпитку…».

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до наступного:

«… 1. Подальше проведення службового розслідування завершити.

2. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження.

3. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, підпунктів 1.1, 1.2, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, застосувати до начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції…».

Зазначені висновки службового розслідування стали підставою для прийняття спірних наказів.

У наказі начальника ГУНП у Львівській області № 2294 від 30.06.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників батальйону конвойної служби ГУНП» вказані порушення позивачем вимог наступних норм:

- пункт 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»:

«…Поліцейський зобов`язаний: … 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва»;

- пункти 4, 6, 13 частини третьої статті 1, частина 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ: «… Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: … 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; … 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; … 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; … 5. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування…»;

- підпункт 1.1, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування»: «… Кожному поліцейському органів та підрозділів ГУНП у Львівській області: 1.1 Професійно виконувати службові обовязки, в т.ч. передбачені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, а також вимоги посадових інструкцій (функціональних обов`язків) згідно займаної посади. Діяти лише на підставі, у межах повноважень, та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; … 1.8 за будь-яких обставин та відносно будь-якої людини як в робочий, так і в неробочий час дотримуватись норм професійної етики, не допускати фактів керування транспортними засобами у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння. При зверненні до особи не допускати фактів зверхності, погроз, не іронізувати, не використовувати ненормативну лексику та не допускати дискримінацій в будь-якій формі».

Клопотанням від 13.09.2023 представник позивача долучив до матеріалів справи постанову Яворівського районного суду Львівської області від 05.09.2023 у справі № 944/4279/23, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Копія рішення містить відмітку, що воно станом на 12.09.2023 не набрало законної сили.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на вказане рішення, стверджував, що скільки відсутній склад адміністративних правопорушень, відповідно позивач не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Позивач також у судовому засіданні стверджував, що не перебував за кермом автомобіля підчас ДТП, а пояснення під час службового розслідування надав під диктовку.

Просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні стверджувала, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджується матеріалами службового розслідування - наданими особистими письмовими поясненнями позивача та записами бодікамер поліцейських, які оформляли ДТП та складали протоколи про адмінправопорушення. Також зазначила, що адміністративна відповідальність і дисциплінарна відповідальність - це різні види відповідальності, які не залежать одна від одної.

Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач не заперечував факт перебування ним у стані алкогольного сп`яніння, він заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

До матеріалів справи відповідачем долучені відеозаписи, записані на цифровий носій інформації та підписані електронним цифровим підписом уповноваженого представника відповідача, на яких зафіксовані обставини описані у відзиві та в матеріалах службового розслідування.

Судом досліджені фрагменти вказаних відеозаписів у судовому засіданні.

На відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відображено процес ознайомлення позивача ОСОБА_1 зі змістом складених відносно нього адміністративних матеріалів, а саме протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, працівник поліції повідомив позивачу про те, що 24.06.2023 року о 17:45 на автодорозі «Львів-Краківець» водій керував автомобілем транспортним засобом «Volkswagen- Passat», д.н.з НОМЕР_4 (водночас, перепитує ОСОБА_1 «керували?», на що останній відповідає «так») не врахував дорожньої обстановки, не вибравши безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль, який рухався в попутньому напрямку. Після оголошення змісту протоколу, працівник перепитує ОСОБА_1 «Ви згідні з даним протоколом?» на що останній відповідає «Так». Також ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення щодо змісту складених адміністративних матеріалів.

На фрагменті «7 хвилина 26 секунд» працівник поліції запитує чоловіка, який був за кермом транспортного запису «Mersedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом «Shvarzlummer», д.н.з. НОМЕР_5 «Ви бачили хто був за кермом?» на що останній ствердно відповідає «Так, так, це він», показуючи на ОСОБА_1 .

На відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відображено як працівник поліції запитує ОСОБА_1 « ОСОБА_1 , ти керував автомобілем «пасат»»?, на що позивач відповідає «Ні, я не керував», після чого інспектор запитує «Як відбулося зіткнення?», ОСОБА_1 відповів «Я не знаю як воно було, я не їхав, сидів збоку». В подальшому працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, на що останній погоджується. На фрагменті «1 хвилина 34 секунди» ОСОБА_1 відмовляється від проходження тесту за допомогою газоаналізатора «Драгер» та каже, що хоче поїхати в лікарню.

На фрагменті «2 хвилини 15 секунд» працівник поліції повторно запитує ОСОБА_1 « ОСОБА_1 , як відбулося зіткнення?» на що останній відповідає «Та про**бав десь, ваші пасли, значить». Після цього працівник поліції повідомляє « ОСОБА_1 , на Вас винесли протокол за ст.124. Вас ознайомлювати з тим протоколом?». ОСОБА_1 відмовляється ознайомлюватися. Працівник поліції ознайомлює позивача зі змістом протоколу.

Із дослідженого відеодоказу слідує, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння: на питання відповідав суперечливо - спочатку заперечив, що керував транспортним засобом, потім підтвердив та погодився із протоколом.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, тут і надалі в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з пунктами 1, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд зауважує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарна комісія наділена багатьма повноваженнями з метою встановити факти та обставини правопорушення, в тому числі проводити опитування, оцінювати пояснення поліцейського, витребовувати та вивчати документи та інші докази, отримувати консультації спеціалістів, користуватися базами даних тощо. Комісія встановлює, чи був факт порушення та чи винен у ньому поліцейський, а також визначає вид стягнення до поліцейського, у випадку, коли він визнається комісією винним. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідач у відзиві стверджує, що звільнення позивача на підставі висновку службового розслідування, яким установлено в його діях склад дисциплінарного проступку, є самостійною підставою для застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та не залежить від наявності чи відсутності вини у діях позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, а тому не вимагає доведення його вини у адміністративному провадженні. Наполягає, що метою службового розслідування не було встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, саме обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, характер його поведінки досліджувались в ході проведення службового розслідування, а висновки дисциплінарної комісії ґрунтувалися виключно на зібраних в ході проведеного службового розслідування доказах.

Суд вважає обґрунтованими такі доводи відповідача та враховує при вирішенні цієї справи судову практику Верховного Суду, стосовно притягнення поліцейських до відповідальності на підставі висновків службового розслідування, та висновки викладені, зокрема, у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 21.04.2021 у справі № 824/523/19-а, від 14.04.2021 у справі № 320/3085/20, від 16.11.2023 № 600/1876/22-а та інших.

Так Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження або провадження про притягнення особи до адміністративної відповідальності та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Матеріалами справи підтверджується, що у цій справі склад дисциплінарного проступку встановлений дисциплінарною комісією на підставі матеріалів службового розслідування, в ході якого були зібрані докази: письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 (водія вантажного автомобіля), який був учасником ДТП, пояснення поліцейських, які перебували на місці події безпосередньо після його скоєння, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, відеозапис факту відмови від проходження медичного огляду на місці ДТП.

Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оскаржуваних у цій справі наказів, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні службової документації та відібраних поясненнях у осіб, причетних до досліджуваних подій.

А тому суд досліджує та надає оцінку висновку службового розслідування та зібраним в ході цього службового розслідування доказам, та оцінює доведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суд зауважує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, керівник має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 13.10.2020 у справі № 805/3079/17-а, від 26.11.2020 у справі № 580/1415/19, від 24.09.2020 у справі № 420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а.

Суд погоджується із відповідачем, що дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, суд вважає спірні рішення правомірними та законними.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, у разі відмови від позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 02 лютого 2024 року.

СуддяМорська Галина Михайлівна