Ухвала суду № 116803805, 06.02.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 лютого 2024 року м. Київ Справа № 320/6154/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , у якому просить суд:

1. Визнати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06 березня 2020р № 580 «Про внесення змін до Кодексу газорозподільних систем (від 30 вересня 2015 року № 2494) протиправною.

2. Визнати, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06 березня 2020р № 580 «Про внесення змін до Кодексу газорозподільних систем (від 30 вересня 2015 року № 2494) вважається такою, що не набрала чинності, і не може бути застосована.

3. Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняти постанову, якою зобов`язати операторів газорозподільчих систем здійснити перерахунок оплати за послугу з розподілу природнього газу у відповідності до правил, що діяли до прийняття оскаржуваної постанови за весь період незаконного застосування встановлених нею змін до Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позов не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, яка передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд враховує, що дана позовна заява була подана позивачем через систему "Електронний суд" 04.01.2024 та зазначає, що до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового в розмірі 1211,20 грн. № 3196-6288-6339-2406 від 04.01.2024.

В позовній заяві позивач вказує про положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, на 1 січня 2023 року - 2684 гривень, вважає, що за подання даного позову до суду з вимогами немайнового характеру необхідно заплатити 2684 грн х 0,4 = 1073 грн. 60 коп. судового збору та посилаючись на ст. 133 КАС України вказує про те, що втратив роботу, перебував на обліку в центрі зайнятості, в даний час в зв`язку із військовими діями, а також будучи передпенсійного віку має значні труднощі у працевлаштуванні, не має роботи, живе за рахунок незначних накопичень та допомоги рідних.

Посилаючись також на ч.3 ст. 42 Закону України «Про захист прав споживачів» вважає, що є підстави звільнення його від сплати судового збору.

Та, суд вважає необхідним зазначити про необґрунтованість позиції позивача з огляду на наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС).

Відповідно, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 Закону № 3674-VI - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону № 3674-VI).

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання, зокрема, фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Зокрема, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі - 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом враховано, що позов подано через систему "Електронний суд" 04.01.2024, відповідно за ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI застосовуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору та прожитковий мінімум на одну працездатну особу 3028,00 грн., слідує, що за даний адміністративний позов підлягає сплаті 2422,40 грн., але позивачем сплачено 1211,20 грн., надано вказану вище квитанцію.

Статтею 5 вказаного Закону №3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору.

З наявних в матеріалах справи документів, судом не встановлено наявність у позивача пільг за ст. 5 вказаного Закону №3674-VI .

Щодо зазначення позивачем скрутного майнового становища, суд вказує.

Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, як -предметом позову є розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI).

Виходячи з вищезазначеного, враховуючи предмет спору за вказаною справою, вбачається, що суд може своєю ухвалою, враховуючи майновий стан сторони, з відповідним клопотанням останньої, звільнити від сплати судового збору за наявності достатніх та належних доказів. Відповідні докази у суду на даний час відсутні, позивачем до позову не надані.

Також, суд зазначає, що Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За предметом спору в даній справі постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06 березня 2020р № 580 «Про внесення змін до Кодексу газорозподільних систем (від 30 вересня 2015 року № 2494)" є нормативно-правовим актом, який є відповідно актом управління (рішенням) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, що як наслідок не є тими відносинами які регулюються вказаним позивачем Законом України "Про захист прав споживачів" та не є підставою для застосування ч.3 ст. 42 Закону для звільнення від сплати судового збору.

Відтак, позов не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС, та вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. або докази звільнення від сплати, наявності скрутного майнового становища у вигляді довідки податкової інспекції, пенсійного фонду ОК-5, ОК-7 тощо.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому, необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 1211,20 грн. або докази звільнення від сплати, наявності скрутного майнового становища (довідка податкової інспекції, пенсійного фонду ОК-5, ОК-7, тощо).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Войтович І.І.