Рішення № 116802650, 05.02.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року Київ справа №320/25140/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, я кому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не вчинення дій з метою повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» сплаченої суми виконавчого збору у розмірі 126 655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору №70815205 від 23.01.2023;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підготувати та направити до органу Казначейства подання щодо повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 126 655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору №70815205 від 23.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2023 у справі №910/14479/21 видано наказ Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/14479/21 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 266 550,00 грн таким, що не підлягає виконанню. Позивач звернувся до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого збору, у сумі 126 655,00, що становить 10% від суми стягнення, в частині якої виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню. На день звернення до суду кошти у розмірі 126 655,00 грн позивачу не повернуто та відповідь від відповідача щодо розгляду поданої позивачем заяви не надходила.

Ухвалою суду від 22.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги позивача та зазначив, що на момент перерахування коштів стягувачу та виконавчого збору, в матеріалах виконавчого провадження №70815205 була відсутня інформація від сторін виконавчого провадження про часткове виконання рішення суду. Вважає, що оскільки виконавче провадження закінчено, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України, підстави для повернення виконавчого збору відсутні.

Представником позивача подано заяву про залишення відзиву без розгляду, яка обґрунтована тим, що вона підписана особою, яка відсутня в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у розділі Відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Представником відповідача подано письмові пояснення щодо заяви позивача про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду, де зауважує, що Департамент Державної виконавчої служби здійснює представництво інтересів відділу примусового виконання рішень департаменту та його посадових осіб. Зазначає, що представнику невідомо причину не відображення інформації в Реєстрі. На підтвердження своїх повноважень долучено копію наказу про призначення, копію посадової інструкції, копію положення про Департамент державної виконавчої служби, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2019 №616/к, копію положення про відділ правового забезпечення, затвердженого Державним секретарем Міністерства від 17.11.2021.

Учасниками справи заявлено клопотання про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі №910/14479/21 стягнуто з ДП «НАЕК "Енергоатом» на користь Корпорації 10 916 909,40 грн основного боргу, 2 435,02 грн пені, 523 861,03 грн 3 % річних, 1 234 595,09 грн інфляційних втрат та 190 176,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/14479/21 стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Корпорації 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційному порядку оскаржувалось рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 лише в частині стягнення суми судового збору та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/14479/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/14479/21 залишено без змін.

Додатковою постановою від 26.10.2022 у справі №910/14479/21 заяву Корпорації про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Корпорації 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із судовими рішеннями виключно в частині стягнення судового збору, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №910/14479/21 в частині стягнення з відповідача на користь Корпорації 190176, 00 грн судового збору, ухвалити в цій частини нове судове рішення, яким повернути Корпорації із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, на підставі частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верховного суду від 17.11.2022 касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №910/14479/21 скасовано в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» судового збору у справі №910/14479/21. У цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №910/14479/21 залишено без змін.

При цьому, 30.05.2022 позивачем було перераховано на користь Корпорації «ТСМ ГРУП» частину заборгованості у сумі 1 266 550,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7104 від 30.05.2022.

23.01.2023 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мирухін С.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №70815205 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/14479/21 від 23.12.2022.

24.01.2023 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, згідно якої виконавче провадження №70815205 з примусового виконання наказу №910/14479/21 від 23.12.2022, який приєднано до зведеного виконавчого провадження №36363275.

Постановами державного виконавця від 06.02.2023 виведено виконавче провадження №70815205 із зведеного виконавчого провадження №36363275 та закінчено виконавче провадження №70815205 при примусовому виконанні наказу №910/14479/21 від 23.12.2022 виданого Господарським судом міста Києва, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суму та перерахуванню стягувачу коштів у розмірі 12 677 800,54 грн, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

17.02.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» звернулося до Господарського суду міста Києва, з заявоюпро визнання таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14479/21 в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 266 550,00 грн. Судом було встановлено, що сума основного боргу в розмірі 1 266 550,00 грн була самостійно сплачена боржником ще 30.05.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученнями від 30.05.2022 № 7104.Тобто до відкриття виконавчого провадження № 70815205 боржником було в добровільному порядку сплачено на користь стягувача грошові кошти у розмірі 1 266 550,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023, визнано наказ Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14479/21 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 266 550,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

10.03.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про повернення виконавчого збору, де просив підготувати подання до органу казначейства про повернення позивачу стягнутого до державного бюджету виконавчого збору у сумі 126 655,00 грн, що становить 10% від суми стягнення, в частині якої виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню.

Виконавчий збір не був повернутий, тому позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальними законами, що регулюють правовідносини, що вникають між сторонами в ході виконавчого провадження, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VIII.

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За приписами ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 45 Закону передбачено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті 24 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі), визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - «Порядок №787»; у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно з пунктом 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, 12 листопада 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №826/7120/17 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Міністерства юстиції України, Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві про скасування постанови в частині, визнання протиправною бездіяльність, стягнення з Державного бюджету України безпідставно сплачену суму виконавчого збору, провадження у якій було відкрите за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року.

У вказаній справі Верховний Суд відхилив скаргу Мін`юсту й залишив без змін оскаржувані судові рішення.

За аналогічного правового регулювання, яке маємо у цій справі, Верховний Суд у пункті 46 постанови від 12 листопада 2020 року дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Мін`юст є органом, у повноваження якого входить приймати документ (подання), на підставі якого органи казначейства здійснюють повернення коштів.Тобто на Міністерство юстиції, територіальним органом якого є відповідач, законодавчо покладено обов`язок оформлення подання до органу Казначейства про повернення позивачеві надміру сплачених платежів.

Суд звертає увагу на таке.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.01.2023 №70815205 з позивача було стягнуто виконавчий збір у розмірі 1267780,05 грн внаслідок невиконання в добровільному порядку рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 наказ Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14479/21 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 266 550,00 грн визнано таким, що не підлягає виконанню. Оскільки до відкриття виконавчого провадження № 70815205 боржником було в добровільному порядку сплачено на користь стягувача грошові кошти у розмірі 1 266 550,00 грн.

10.03.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про повернення виконавчого збору, де просив підготувати подання до органу казначейства про повернення позивачу стягнутого до державного бюджету виконавчого збору у сумі 126 655,00 грн, що становить 10% від суми стягнення, в частині якої виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню. Однак, виконавчий збір не був повернутий, а відповідач не вчинив будь-яких дій щодо повернення коштів за вказаною заявою позивача.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787).

Згідно з пунктом 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм статті 253 та частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.

Міністерство юстиції є органом, який відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету зобов`язаний забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Отже повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тобто органу державної виконавчої служби разом зі заявою про повернення коштів з бюджету.

Враховуючи, що надмірно стягнуті кошти є виконавчим збором у відповідному виконавчому провадженні, а Відділ примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є органом, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів, суд прийшов до висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати контроль за справлянням спірних коштів до державного бюджету.

Також пунктом 5 Порядку №788 визначено, що повернення цих коштів здійснюють органи казначейства, але на підставі подання органів, що контролюють справляння коштів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16 (провадження №12-110гс18).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо ненадання позивачу подання для повернення стягнутого виконавчого збору внаслідок визнання Господарським судом міста Києва наказу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14479/21 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 266 550,00 грн визнано таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246,262,284,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не вчинення дій з метою повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» сплаченої суми виконавчого збору у розмірі 126655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору №70815205 від 23.01.2023.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622; адреса: вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) підготувати та направити до органу Казначейства подання щодо повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661; адреса: вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) 126655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору №70815205 від 23.01.2023.

Стягнути на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (код ЄДРПОУ 05425046; адреса: м. Вараш, Рівненська обл., 34400) судовий збір у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622; адреса: вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.