Рішення № 116801330, 02.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 рокуСправа №160/34229/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

27.12.2023 Приватне підприємство «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2023 №70681 про відповідність Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35163747) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Приватне підприємство «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35163747) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.11.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №70681 про відповідність ПП «СТРОЙАВТОСЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з встановленням операцій: з придбання товарів (послуг) у платників з ознаками ризиковості; з постачання товарів (послуг) платникам з ознаками ризиковості. Позивач вважає протиправним оскаржуване рішення, оскільки ПП «СТРОЙАВТОСЕРВІС» здійснює реальну господарську діяльність, має достатні трудові та матеріальні ресурси. У рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку №70681 від 03.11.2023 не зазначено на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Прийняття рішення про відповідність позивача критерію ризиковості через відносини з контрагентами, визнаними такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, суперечить принципу індивідуальної відповідальності, відповідно до якого настання відповідальності можливо лише у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 відкрито провадження у справі № 160/34229/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10.01.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ПП «СТРОЙАВТОСЕРВІС» рішенням №70681 від 03.11.2023 включено до переліку ризикових як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення щодо включення до переліку ризикових було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладних на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризик здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Внесення позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника, дії контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої системи результатів засідання комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права.

11.01.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/34229/23 у судовому засіданні з викликом сторін за позовом Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «СТРОЙАВТОСЕРВІС» є юридичною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань види економічної діяльності ПП «СТРОЙАВТОСЕРВІС» за КВЕД: 43.21 Електромонтажні роботи (основний); 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 43.29 Інші будівельно-монтажні робот; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 42.91 Будівництво водних споруд; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.21 Виробництво радіаторів і котлів центрального опалення; 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

03.11.2023 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної прийнято оскаржуване рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №70681, яким відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, з урахуванням отриманої від платника податку інформації та копій відповідних документів від 25.10.2023 №1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 04.07.2022 -04.07.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 35042112;

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 13.07.2022 -30.08.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 39980430;

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 13.07.2022 -17.08.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 39980430;

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 30.08.2022 -30.08.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 39980430;

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 04.07.2022 -04.07.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 39687027;

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 04.07.2022 -04.07.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 39687027;

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 09.11.2022 -09.11.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 41473376;

- тип операції придбання; період здійснення господарської операції: 27.07.2022 -27.07.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 40237747;

- тип операції постачання; період здійснення господарської операції: 11.07.2022 -12.01.2023; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 41000190.

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» комісією не зазначено документи, не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку.

10.11.2023 ПП «СТРОЙАВТОСЕРВІС» була подана до ДПС України скарга на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2023 №70681 про відповідність Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку.

16.11.2023 рішенням ДПС України про результати розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №73131 скаргу ПП «СТРОЙАВТОСЕРВІС» було залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - без змін.

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках)».

Суду не надано жодного документу в якості доказу, на підставі якого винесено оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Суд критично ставиться до схем руху сум, наданих відповідачем, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Суд зазначає, що Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто для застосування прописаного у Порядку №1165 механізму, у тому числі щодо прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, необхідний сам факт існування податкової накладної/розрахунку коригування, що подаються для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до п.п. 5, 6 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток І), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Одним із критеріїв ризиковості платника податку (який визначений підставою в оскаржуваному рішенні) є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операцій зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. (п. 8 Додатку 1 Порядку № 1165).

Отже, згідно з Порядком № 1165 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області) не має права робити висновок про відповідність критеріям ризиковості платника податку з посиланням на п.8 критеріїв ризиковості платника податку, якщо не має поданих для реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування та вказаної в них господарської операції.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної / розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту рішення відомо, що комісією відповідача прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

У рішенні не наведено доказів, що підтверджують ознаки здійснення ризикових операцій позивачем з посиланням на відповідні документи.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача №70681 від 03.11.2023 як такого, що прийнято останнім не у спосіб, передбачений законодавством України.

Натомість, з огляду на бланк рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, викладений у додатку №4 до Порядку №1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, ефективним способом захисту прав позивача є задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2 684,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Як встановлено судом між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання правових (юридичних) послуг №05-06/23 від 05.06.2023.

Суд вказує, що пунктом 1.1. Договору встановлено, що Виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги Виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг згоджуються Сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Завданням на надання правових (юридичних) послуг №2 від 01.12.2023 до договору №05-06/23 від 05.06.2023 визначено, що вартість юридичних послуг (врегулювання спору між Замовником та ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2023 №70681 про відповідність Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (критеріям ризиковості платника податку) є фіксованою та складає 15 000,00 грн.

При цьому, у завданні №2 від 01.12.2023 визначено, що загальна вартість послуг сплачується Замовником у безготівковій формі на рахунок Виконавця таким чином: 10 000,00 грн сплачується протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня надання Виконавцем рахунку на оплату Замовнику; 5 000,00 грн сплачуться протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання рішення суду, з відміткою про набрання законної сили.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: копію договору про надання правових (юридичних) послуг №05-06/23 від 05.06.2023; копію завдання на надання правових (юридичних) послуг №2 від 01.12.2023 до договору №05-06/23 від 05.06.2023; копію рахунку на оплату №2 від 05.12.2023 на суму 15 000,00 грн; копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 25.01.2024; копію платіжної інструкції №16 від 05.12.2023 на суму 10 000,00 грн.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Як вже встановлювалося судом, за надання правничої допомоги клієнт сплачує Адвокату суму в розмірі 15 000,00 грн. (п. 2.1. Завдання на надання правових (юридичних) послуг №2 від 01.12.2023 до договору №05-06/23 від 05.06.2023).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідачем у власних письмових запереченнях щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 10.01.2024 зазначено лише про неспівмірність заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката, однак не надано жодних належних доказів щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Отже, суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, доходить висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн є реальними та підтвердженими.

При цьому, суд зауважує, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

Зважаючи на викладені обставини вимога щодо відшкодування понесених витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню, оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2023 №70681 про відповідність Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35163747) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Приватне підприємство «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35163747) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35163747) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «СТРОЙАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35163747) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко