Рішення № 116801207, 08.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 рокуСправа №160/28190/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу №160/28190/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан-Пак» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллан-Пак» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 № UA110170/2023/000046/1; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 № UA110170/2023/000047/1; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 № UA110170/2023/000048/1; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 №UA110170/2023/000049/1; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 №UA110170/2023/000050/1; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 №UA110170/2023/000051/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за другорядним методом, є неправомірними, оскільки надані документи містять усі дані, необхідні для визначення митної вартості товару, зокрема і транспортної складової митної вартості, та не містять розбіжності і неточності. Позивач вважає, що подані, ним документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують заявлену митну вартість. Зазначені сумніви відповідача у достовірності поданих декларантом відомостей не обґрунтовані в розумінні вимог ст. 53 МКУ і подальші дії відповідача, із тому числі витребування додаткових документів, відмова, в застосуванні визначеного декларантом методу митної вартості та винесення рішень про коригування митної вартості є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

22.11.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з чим, митницею були витребувані від позивача додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

27.11.2023 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву в якій підтримано позицію, заявлену у позовній заяві та зазначено, що відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 14.01.2023 між ТОВ «Аллан-Пак» та ULTRA FAST DEVELOPMENT LIMITED» (Китай) було укладено контракт №U001 на закупівлю поліпропіленової плівки.

Дана обставина сторонами не оспорюється та підтверджується матеріалами справи.

До вказаного договору сторонами погоджено Специфікацію №12 від 03.07.2023 року, згідно з якою було узгоджено найменування товару, його загальну кількість та вартість, а також зазначено, що ціни вказані на умовах FOB NINGBO.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №U001 від 14.01.2023 року компанією «ULTRA FAST DEVELOPMENT LIMITED» (Китай)» було здійснено поставку товару: «Біаксеальна орієнтована поліпропіленова плівка не пориста, не армована, не щарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами. Країна походження: CN. Торгова марка: Kinlead. Виробник: Zhejiang Kinlead Innovative Materials Co., LTD.»

17.10.2023 року позивачем було подано до Дніпровської митниці електронні митні декларації:

№23UA110170003748U0, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту). Ціна за одиницю встановлена на рівні 1,535 дол.США/кг.;

№23UA110170003749U0, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту). Ціна за одиницю встановлена на рівні 1,515 дол.США/кг.;

№23UA110170003750U2, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту). Ціна за одиницю встановлена на рівні 1,517 дол.США/кг.;

№23UA110170003767U0, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту). Ціна за одиницю встановлена на рівні 1,591 дол.США/кг.;

№23UA110170003757U6, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту). Ціна за одиницю встановлена на рівні 1,554 дол.США/кг.;

№23UA110170003774U0, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту). Ціна за одиницю встановлена на рівні 1,535 дол.США/кг.

До електронних митних декларацій позивачем були додані наступні документи: (0003) сертифікати якості б/н від 23.07.2023, від 12.07.2023, від 07.07.2023, від 22.07.2023, від 02.07.2023, від 15.06.2023; (0271) пакувальний лист б/н від 21.08.2023; (0325) рахунок-проформа №U2230923 від 03.07.2023; (0380) рахунки-фактури (інвойси) №230923 від 14.08.2023, №KL230923A-1 від 21.08.2023, №KL230923B-3 від 21.08.2023, №KL230923B-2 від 21.08.2023, №KL230923A-2 від 21.08.2023, №KL230923B-1 від 21.08.2023, №KL230923A-3 від 21.08.2023; (0705) коносамент №HS123081290 від 25.08.2023; (0730) автотранспортні накладні №771023 від 10.10.2023, б/н від 11.10.2023, б/н від 12.10.2023, №01 від 12.10.2023, б/н від 13.10.2023, б/н від 11.10.2023; (0861) сертифікати про походження товару №23C3306A1670/00319 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00318 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00320 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00323 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00401 від 16.10.2023, №23C3306A1670/00321 від 21.08.2023; (3002) платіжний документ, на підтвердження вартості товару №205 від 06.07.2023, №210 від 15.08.2023; (3004) рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №05102023-2 від 10.10.2023, №306 від 19.09.2023, №312 від 16.10.2023, №09102023-1 від 11.10.2023, №06102023-1 від 12.10.2023, №324 від 10.10.2023, №06102023-1 від 13.10.2023, № 10102023-1 від 11.10.2023; (3005) банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортних послуг №9036 від 26.09.2023, №9132 від 16.10.2023; (3006) калькуляція транспортних витрат №495 від 16.10.2023; (4100) зовнішньоекономічний договір №U001 від 14.01.2022; (4103) доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 12 від 03.07.2023; (4301) договори про перевезення №010422 від 01.04.2022, №05102023-2 від 05.10.2023, №24/07 від 24.07.2023, №10072023-2 від 10.07.2020, № 06102023-1 від 06.10.2023, №11/10 від 11.10.2022, №0910.2023-09 від 09.10.2023, № 23.06.2023-1 від 23.06.2023, № 07092023-1 від 07.09.2023; (9000) акти надання послуг № 312 від 16.10.2023, № 343 від 16.10.2023; (9000) заявки №1 від 05.10.2023, № 15 від 21.08.2023, №2 від 09.10.2023, №2 від 10.10.2023, №3 від 10.10.2023, №1 від 10.10.2023.

На етапі перевірки митних декларацій відповідач повідомив позивача про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару, оскільки відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

17.10.2023 року відповідачем позивачу надіслані повідомлення, відповідно до яких на підставі результатів спрацювання автоматизованої системи управління ризиками для виконання митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, у зв`язку з проведенням контролю визначення митної вартості товарів, для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів документи відповідно до статті 53 Кодексу, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); транспортні перевізні документи; якщо здійснювалось страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення..

Листами №17/10-1, №17/10-2, №17/10-3, №17/10-4, №17/10-5, №17/10-6 від 17.10.2023 року представник позивача повідомив митний орган про те, що декларантом надані всі документи, які підтверджують митну вартість товару, і надати інші додаткові запитувані документи декларант немає можливості у встановлений 10-тиденний строк.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 17.10.2023 року № UA110170/2023/000046/1, № UA110170/2023/000047/1, № UA110170/2023/000048/1, №UA110170/2023/000049/1, №UA110170/2023/000050/1, №UA110170/2023/000051/1.

В зазначених рішеннях вказано, що в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару «плівка пакувальна, загальнопромислового призначення, з полімерів пропілену, гнучка, біаксеально орієнтована (ВОРР)», співставна з оцінюваним з урахуванням виробника (ZhejiangKinleadlnnovativeMaterialsCo.Ltd.), торгової марки (Kinlead), марки (HSD 11), товщини, імпортованого за контрактом з безпосереднім виробником товару на комерційних умовах поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за основним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 19.04.2023 року №23UA100100429662U9 на рівні 1,7271 дол.США/кг. та з урахуванням вищезазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-b - ціна за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 19.04.2023 №UA100100/2023/429662 - 1,7271 дол. США/кг.

Незгода позивача з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи рішення відповідача про коригування митної вартості товару на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи визначає Митний Кодекс України.

Статтею 1 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, закріплено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно частин 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою та другою статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою належного оформлення придбаного в іноземного постачальника товару, позивач подав відповідачу митні декларації та для підтвердження заявленої вартості товару надав митному органу такі документи: сертифікати якості б/н від 23.07.2023, від 12.07.2023, від 07.07.2023, від 22.07.2023, від 02.07.2023, від 15.06.2023; пакувальний лист б/н від 21.08.2023; рахунок-проформа №U2230923 від 03.07.2023; рахунки-фактури (інвойси) №230923 від 14.08.2023, №KL230923A-1 від 21.08.2023, №KL230923B-3 від 21.08.2023, №KL230923B-2 від 21.08.2023, №KL230923A-2 від 21.08.2023, №KL230923B-1 від 21.08.2023, №KL230923A-3 від 21.08.2023; коносамент №HS123081290 від 25.08.2023; автотранспортні накладні №771023 від 10.10.2023, б/н від 11.10.2023, б/н від 12.10.2023, №01 від 12.10.2023, б/н від 13.10.2023, б/н від 11.10.2023; сертифікати про походження товару №23C3306A1670/00319 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00318 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00320 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00323 від 21.08.2023, №23C3306A1670/00401 від 16.10.2023, №23C3306A1670/00321 від 21.08.2023; платіжний документ, на підтвердження вартості товару №205 від 06.07.2023, №210 від 15.08.2023; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №05102023-2 від 10.10.2023, №306 від 19.09.2023, №312 від 16.10.2023, №09102023-1 від 11.10.2023, №06102023-1 від 12.10.2023, №324 від 10.10.2023, №06102023-1 від 13.10.2023, № 10102023-1 від 11.10.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортних послуг №9036 від 26.09.2023, №9132 від 16.10.2023; калькуляція транспортних витрат №495 від 16.10.2023; зовнішньоекономічний договір №U001 від 14.01.2022; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 12 від 03.07.2023; договори про перевезення №010422 від 01.04.2022, №05102023-2 від 05.10.2023, №24/07 від 24.07.2023, №10072023-2 від 10.07.2020, № 06102023-1 від 06.10.2023, №11/10 від 11.10.2022, №0910.2023-09 від 09.10.2023, № 23.06.2023-1 від 23.06.2023, № 07092023-1 від 07.09.2023; акти надання послуг № 312 від 16.10.2023, № 343 від 16.10.2023; заявки №1 від 05.10.2023, № 15 від 21.08.2023, №2 від 09.10.2023, №2 від 10.10.2023, №3 від 10.10.2023, №1 від 10.10.2023.

Аналізуючи вказані документи, суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного митного законодавства.

Водночас відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю певних розбіжностей, які зазначені в оскаржуваних рішеннях.

Підставами для таких висновків слугували обставини, які є ідентичними в кожному рішенні.

Так, відповідач вказує на те, що у сертифікатах якості виданих компанією «ZhejiangKinleadlnnovativeMaterialsCo., Ltd.» не вказано, що вона є виробником товару. Крім того, у вказаних документах відсутні відомості, що дозволяють ідентифікувати сертифікати якості з оцінюваною партією товару. У сертифікатах якості наведене посилання на замовлення (oder), butch, проте в матеріалах митного оформлення посилання на вказані реквізити відсутні. Відповідно до пункту 2.1 зовнішньоекономічного контракту, ціна товару включає вартість тари, упаковки, страхування, маркування. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, якщо здійснювалось страхування, документами, що підтверджують заявлений рівень митної вартості є страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування. Вказані документи не надані до митного оформлення. Для підтвердження вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польша)- Дніпро (Україна), яке виконується на підставі договору між ТОВ «АЛЛАН-ПАК» та перевізниками, відповідач вимагає надати бухгалтерські документи, що підтверджують вартість наданих послуг залученими підрядними транспортними організаціями - безпосередніми перевізниками, зазначеними в автотранспортних накладних (CMR).

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача з наступних підстав.

Щодо сертифікату якості, суд зазначає, що сертифікат якості не визначає митної вартості товару, він не входить до переліку документів, зазначених в пункті 2 статті 53 Митного кодексу України, а може бути наданий додатково на вимогу митного органу у разі, якщо документи зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тому належність сертифіката відповідній партії не впливає на розрахунок митної вартості.

Стосовно зауваження митного органу про те, що відповідно до положень п.2.1 контракту, ціна включає вартість тари, пакування, страхування, маркування, при цьому, відомості щодо вартості страхування та документи, що містять відомості про вартість страхування до митного оформлення не надано, суд зазначає, що оскільки за умовами контракту продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, вартість страхування включена у вартість товару.

В свою чергу, обов`язок декларанта надати документи, що підтверджують вартість страхування виникає, у випадку, якщо здійснювалося страхування безпосередньо декларантом і витрати на таке страхування не увійшли до вартості товару.

Оскільки вартість страхування увійшла в вартість товару за умовами контракту, страхування здійснено продавцем, а позивач не ніс витрат на таке страхування, відповідно не повинен був надавати документи що підтверджують вартість страхування.

Що стосується витрат на транспортування, суд зазначає наступне.

Для підтвердження вартості транспортування за маршрутом NINGBO (Китай)- Гданськ (Польща)-Дніпро (Україна) були надані наступні документи: договори на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення TOB «АЛЛАН-ПАК» та TOB «Єврофорвард Сервіс» від 01.04.2022 №010422, між ТОВ «АЛЛАН-ПАК» та ФОП ОСОБА_1 від 11.10.2022 №11/10, з ФОП ОСОБА_2 від 24.07.2023 року №24/07; транспортні документи (коносаменти та автотранспортні накладні CMR); акти виконаних транспортних послуг, рахунки на сплату послуг транспортування, перевантаження та експедиційних послуг; заявки на транспортування, платіжні доручення про сплату транспортних послуг; договори між експедиторами та безпосередніми перевізниками, зазначеними в автотранспортних накладних (автотранспортне перевезення за маршрутом Гданськ (Польща)-Дніпро (Україна).

З досліджених судом договорів, укладених безпосередньо з позивачем, встановлено, що такі договори передбачають право у експедиторів на залучення до виконання послуг інших осіб.

В свою чергу, декларант для підтвердження вартості витрат на транспортування має надати документи що підтверджують транспортні витрати на підставі договорів укладених з ним безпосередньо.

Вимога надати бухгалтерські документи, що підтверджують вартість наданих послуг залученими підрядними транспортними організаціями - безпосередніми перевізниками, зазначеними в автотранспортних накладних (CMR), є необґрунтованою, оскільки декларант не має договірних взаємовідносин з такими особами та не повинен мати в розпорядженні такі документи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача обґрунтованих сумнівів у визначеній декларантом митній вартості товару.

Однак, тільки наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає відповідачу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, позивачем надано митному органу всі необхідні документи, які у сукупності підтверджують розмір витрат на транспортування, що включаються до складових митної вартості задекларованого позивачем товару.

Враховуючи наведене та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що висновки митного органу щодо ненадання позивачем всіх необхідних документів та наявність розбіжностей в наданих документах, які не дозволяють визначити митну вартість товарів за ціною договору (контракту), не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 року у справі № 818/902/17.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові № 1140/3242/18 від 23.07.2019 року вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленнях та в рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а тому використання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару є неправомірним.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з наведеного, в спірному рішенні міститься посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами.

При цьому у них не зазначено загальна кількість партії раніше оформленого товару, розрахунок митної вартості, не наведені торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива. Умови поставки раніше оформленого митним органом товару відрізняються від умов поставки задекларованих товарів.

Окремо суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 року у справі №814/141/17.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення шляхом визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 року № UA110170/2023/000046/1, від 17.10.2023 № UA110170/2023/000047/1, від 17.10.2023 року № UA110170/2023/000048/1, від 17.10.2023 року №UA110170/2023/000049/1, від 17.10.2023 року №UA110170/2023/000050/1, 17.10.2023 року №UA110170/2023/000051/1.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан-Пак» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 3 393,50 грн.

Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у черговій щорічній відпустці з 25.12.2023 року по 07.01.2024 рок, рішення ухвалено 08.01.2024 року у перший робочий після відпустки день.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан-Пак» (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 6, ЄДРПОУ 34870651) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 року № UA110170/2023/000046/1, від 17.10.2023 року № UA110170/2023/000047/1, від 17.10.2023 року № UA110170/2023/000048/1, від 17.10.2023 року №UA110170/2023/000049/1, від 17.10.2023 року №UA110170/2023/000050/1, від 17.10.2023 року №UA110170/2023/000051/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан-Пак» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці суму сплаченого судового збору в розмірі 3 393,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська