Ухвала суду № 116794553, 05.02.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.02.2024 Справа № 914/278/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

розглянув матеріали заяви

Приватного підприємства «Вторпласт» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 313Е, ЄДРПОУ 31215005) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з

Приватного підприємства «Львів-Полімер» (80460, Львівська обл., Кам`янка - Буський район, с. Ременів, вул. Сушка, 8, код ЄДРПОУ 13818110) 47 520,00 грн заборгованості

встановив:

31 січня 2024 року Господарським судом Львівської області зареєстровано заяву Приватного підприємства «Вторпласт» про видачу судового наказу з вимогою стягнення з Приватного підприємства «Львів-Полімер» 47 520,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Розглянувши подану заяву, у відповідності до вимог розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Так відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. (ч.1 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»).

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, ПП «Вторпласт» долучено платіжну інструкцію №14 від 26.01.2024 на суму 302,80 грн. Однак, як вбачається із призначення платежу, у вказаному документі зазначено іншого заявника, а саме ПП «Лінія», адже у призначенні платежу зазначено: «Судовий збір, за видачу судового наказу за заявою ПП «Лінія» до ПП «Львів-Полімер» Господарський суд Львівської області».

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена в ухвалі від 16.01.2019 у справі №905/1057/18).

Відтак, неможливо достеменно встановити, що судовий збір сплачено саме за розгляд заяви про видачу судового наказу де заявником є ПП «Вторпласт», і відповідно, прийняти долучене платіжне доручення як доказ, що підтверджує сплату заявником судового збору у встановленому порядку за розгляд заяви про видачу судового наказу.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Приватного підприємства «Вторпласт» від 29.01.2024 про видачу судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству «Вторпласт» у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства «Львів-Полімер» 47 520,00 грн заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.