Ухвала суду № 116791993, 05.02.2024, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1314/23

Провадження №1-кп/471/10/24

Номер рядка звіту 238

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське Миколаївської області кримінальне провадження зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023153170000148 від 07.10.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Братське Братського району Миколаївської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працює, на утриманні малолітніх дітей не має, військовозобов`язаний, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

7 жовтня 2023 року, близько 00 год. 00 хв., більш точного часу встановити не вдалось можливим, ОСОБА_4 прийшов на територію ігрового майданчику «Містечко мрій», що розташований між АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій.

ОСОБА_4 , перебуваючи в громадському місці, близько 00 год. 00 хв.07.10.2023 року, з метою реалізації раптово виниклого злочинного умислу, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, намагаючись самоутвердитися за рахунок пошкодження чужого майна і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення, з хуліганських спонукань підійшов до дерев`яної бесідки з дерев`яним столом та лавками, які призначенні для відпочинку населення та перебувають на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна, взявшись обома руками за стільницю дерев`яного столу, перекинув його за межі альтанки.

Потім, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись на території ігрового майданчику «Містечко мрій», підійшов до навісу у формі парасолі, під яким розташований бетонний столик та два бетонні стільці, які призначенні для відпочинку населення та перебувають на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна, взявшись обома руками за стільницю бетонного столика, вирвав його разом з кріпленням із землі, після чого, правою ногою почергово вдарив по двох бетонних стільцях, що розташовані один біля одного.

ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись на території ігрового майданчику «Містечко мрій», наблизився до дерев`яного будиночку «Млин», який призначений для розваг дітей та перебуває на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна 07.10.2023 року о 00:04 год. тричі вдарив ногою по вказаному будиночку, після чого впираючись обома руками у вказаний будиночок, перекинув його, при цьому не реагуючи на зауваження про припинення протиправних дій особи, що проходила повз майданчик.

Потім, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись на території ігрового майданчику «Містечко мрій», підійшов до бетонного столика та двох бетонних стільців, що розташовані неподалік сцени та які призначенні для відпочинку населення та перебувають на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна, о 00:07 год., взявшись обома руками за стільницю бетонного столика, вирвав її з ніжки столика та покинув біля бетонних стільців.

Потім, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись на території ігрового майданчику «Містечко мрій», підійшов до пісочниці, яка призначена для дитячих розваг та перебуває на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна, взявшись обома руками за дерев`яний каркас пісочниці, перекинув її.

Потім, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись на території ігрового майданчику «Містечко мрій», в період з 00:07 год. до 00:11 год. підійшов до дерев`яних лавок, металева основа яких забетонована в землі, що розташовані біля комплексу дитячих гірок та призначені для відпочинку населення, а також перебувають на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна, почергово обома руками вирвав із землі чотири лавки та перекинув їх.

Потім, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись на території ігрового майданчику «Містечко мрій», о 00:12 год. підійшов до червоної дерев`яної лавки, що розташована під дерев`яним навісом та призначена для відпочинку населення, а також перебуває на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна, обома руками штовхнув сидіння лавки та скинув його з ніжок на підлогу.

Потім, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись на території ігрового майданчику «Містечко мрій», о 00:13 год. підійшов до дерев`яної лавки з металевою основою, що розташована біля перехрестя стежок, та призначена для відпочинку населення, а також перебуває на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи завдання наслідків у вигляді пошкодження майна, взявшись обома руками за лавку, почав двигати її з місця, після чого перекинув лавку та в подальшому підняв лавку та виніс її за межі дитячого майданчика, після чого викинув в очерет на березі річки «Мертвовід», що розташована неподалік вул. Лісова в смт. Братське Вознесенського району (Братська ТГ) Миколаївської області.

Таким чином, ОСОБА_4 пошкодив дерев`яний стіл, бетонний столик з двома стільцями, пісочницю, дерев`яний будиночок «Млин», бетонний столик, п`ять дерев`яних лавок з металевою основою та червону дерев`яна лавку, що перебувають на балансі Братської селищної ради Вознесенського району, чим спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 13 000 гривень.

Грубе порушення громадського порядку в діях ОСОБА_4 виразилось в ускладненні впорядкованих функціональних відносин із забезпечення відпочинку людей. Явна неповага до суспільства в діях останнього виразилась у відкритих діях, які були очевидні для нього, нехтуючи громадським порядком, елементарними правилами поведінки, моральності та добропорядності. Особлива зухвалість в діях ОСОБА_4 виразилась в грубому порушенні громадського порядку, а саме явній неповазі до суспільства, що супроводжувалося особливою нахабністю.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , за участі захисника, звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до статті 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальний проступок, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на даний час щиро розкаявся, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував завдані збитки. При цьому обвинувачений ствердив, що права, надані йому законом розуміє, з наслідками звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження обізнаний, суть пред`явленого йому обвинувачення зрозумів, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі.

Представник потерпілого не заперечувала проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, вказала, що завдані збитки відшкодовані в повному обсязі.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши подане клопотання, суд приходить до наступного.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 296 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Статтею 45 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.

Згідно пункту 3 вказаної вище постанови Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК України. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з привод вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинив вперше, вчинене ним діяння відноситься до категорії кримінальних проступків, за місцем свого проживання характеризується позитивно, в даний час об`єктивно сприймає вчинене ним діяння та його наслідки, розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдані збитки.

Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, вчинене кримінальне правопорушення поставлене в провину ОСОБА_4 дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення. Також, наявні умови та підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України з урахування роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23грудня 2005року.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 286, 369-372, 381 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 в порядку статті 45 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 296 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям, відповідно до вимог статті 45 КК України.

Кримінальне провадження №12023153170000148 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статтею 296 КК України - закрити.

Речові докази-залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів.

Повний текст ухвали проголошено 06.02.2024 року.

Суддя - ОСОБА_1