Ухвала суду № 116790754, 30.01.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4957/23

Провадження №6/463/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.

за участю секретаря судових засідань Гавц О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі, -

встановив:

заявник ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до суду в порядку вимог ст.442 ЦПК України із заявою про заміну стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах №2-з4443.

Заяву мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.12.2007 у справі №2-з4443 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №261/2004 від 20.08.2004 року в розмірі 200047,08 грн.

06 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_3, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за договором кредитної лінії №261/2004 від 20.08.2004 року. У зв`язку із чим ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , а тому з метою реалізації своїх прав, як правонаступника первісного кредитора (стягувача) ПАТ «Комерційний Банк «Надра», заявник звернувся до суду з відповідною заявою, яку просить задовольнити.

Від представника боржника ОСОБА_1 на адресу суду надійшло заперечення, відповідно до якого останній заперечував проти задоволення заяви з мотивів, викладених в запереченні.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у поданій заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Комерційний Банк «Надра» в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник боржника та боржник в останнє судове засідання, призначене на 30.01.2024 року в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням положень абзацу 2 частини 3 ст.442 ЦПК України, відповідно до яких неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну стягувача у виконавчому листі у відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, тому фіксування судового процесу 30.01.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оглянувши матеріали справи та додані до неї документи, дослідивши обставини справи, постановляючи ухвалу відповідно до вимог ст. 260,442 ЦПК України, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442ЦПК України та статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.12.2007 у справі №2-з4443 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №261/2004 від 20.08.2004 року в розмірі 200047,08 грн.

Крім того, 06 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_3, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за договором кредитної лінії №261/2004 від 20.08.2004 року. У зв`язку із чим ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Факт переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» прав кредитора, а відтак права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №261/2004 від 20.08.2004 року стверджується копією Договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_3 від 06 серпня 2020 року; копією протоколу електронного аукціону; копією Реєстру договорів; копією платіжного доручення №1 від 06.07.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що боржником ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №261/2004 від 20.08.2004 року не сплачена.

Відповідно до вимог законодавства, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

У вказаній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Дніпрофінансгруп» просило -замітини сторону стягувача з ПАТ «Комерційний Банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах по справі №2-з4443, які видавалися Личаківським районним судом м.Львова.

Як зазначено вище, рішення суду про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №261/2004 від 20.08.2004 року було ухвалено 24 грудня 2007 року та набрало законної сили у встановленому законом порядку.

На час ухвалення 24 грудня 2007 року відповідного судового рішення діяла попередня редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом (п.2 ч.1 ст.22). Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (п.1 ч.2 ст.22).

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ.

Згідно пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду вказувала: «75. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. 76. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

При цьому, з відповіді Личаківського відділу Державної виконавчої служби у м.Львові від 04.01.2024 року №835 вбачається, що на виконанні Личаківського відділу Державної виконавчої служби у м.Львові перебувало виконавче провадження №8294515 на підставі виконавчого листа №2-34443 від 23.04.2008 року.

Так, 21.08.2008 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 26.09.2009 державним виконавцем винесено постанову про повернення ВД стягувачеві. Крім того, по вищевказаному документу було повторно відкрито та завершено декілька виконавчих проваджень, останнє з яких було відкрите 26.10.2015 року постановою державного виконавця, а 29.09.2016 року постановою державного виконавця повернено ВД стягувачеві.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Зважаючи на те, що рішення Личаківського районного суду м. Львова про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №261/2004 від 20.08.2004 року було ухвалено 24 грудня 2007 року та набрало законної сили у встановленому законом порядку, а заявник звернувся до суду із вимогою про заміну стягувача у виконавчих листах 16.06.2023 року, набувши права вимоги до боржника при цьому ще 06.08.2020 року, суд приходить до висновку про те, що строк пред`явлення виконавчих листів № 2-з3443 до виконання значно сплив. Заявник одночасно із зверненням із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не подавав. Відомостей про переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання подана заява та додані до неї документи не містить.

У зв`язку із спливом строку пред`явлення виконавчих листів № 2-з3443 до виконання та не поновлення таких судом у зв`язку із не зверненням заявника із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, а тому в задоволенні заяви відмовляє.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

постановив:

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Суддя: Мармаш В. Я.