Рішення № 116789884, 06.02.2024, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1627/23

Провадження № 2/242/37/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., за участю секретаря судового засідання Носаль А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості, в якій вказав, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулась до АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим, підписала Заяву № б/н від 22.11.2011 року. При укладенні Договору сторони керувалися ч.1ст.634 ЦК України. Відповідач при підписанні Анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування. Отже, підписавши заяву, між сторонами у відповідності дост. 634 ЦК Українибув укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав. Відповідач зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору щомісячними платежами, але в процесі користування кредитним рахунком не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.05.2023 року має заборгованість у розмірі 292727, 73 грн., яка складається з: 9 533, 98 грн. - заборгованість за кредитом; 282793, 85 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 400 заборгованість за пенею. Просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судовий збір у розмірі 4390,92 грн.

Заяви та клопотання сторін.

Заяв та клопотань не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.01.2024 року справу було передано судді Селидівського міського суду Донецької області Черкову В. Г., згідно до розпорядження № 29 від 13.12.2023 року.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справіDelcourt v. BelgiumСуд зазначив, що„у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справіBellet v. FranceСуд зазначив, що„стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі"Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Під час розгляду були досліджені письмові докази, відповідно до яких відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 22.11.2011 року. При укладенні Договору сторони керувалися ч.1ст.634 ЦК України. Відповідач при підписанні Анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформований про умови кредитування. Отже, підписавши заяву, між сторонами у відповідності дост. 634 ЦК Українибув укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав. Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору щомісячними платежами, але в процесі користування кредитним рахунком не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.05.2023 року має заборгованість у розмірі 292727, 73 грн., яка складається з: 9 533, 98 грн. - заборгованість за кредитом; 282793, 85 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 400 заборгованість за пенею.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час розгляду документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 4390,92 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 256-258, 509, 525, 526, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 133, 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.11.2011 року у розмірі 292727 (двісті дев`яносто дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 83 коп. станом на 30.05.2023 року, а також судовий збір у розмірі 4390 (чотири тисячі триста дев`яносто) грн. 92 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення складено та підписано 06.02.2024 р.

Суддя В.Г. Черков