Єдиний державний реєстр судових рішень 235/50/23
1-кп/237/112/24
УХВАЛА
Іменем України
06.02.2024 року м.Курахове
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було призначене в підготовче судове засідання.
На день розгляду справи в підготовчому судовому засіданні від потерпілого у справі ОСОБА_6 надійшла заява, в якій він просив розгляд справи проводити без нього. А також у цій же заяві зазначив, що претензій до обвинуваченого не має і цивільний позов подавати не бажає.
Прокурор просив призначити справу до судового розгляду по суті обвинувачення, не вбачав будь-яких перешкод для цього.
Захисник заперечував і вважав не можливим призначити справу до розгляду, просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема не дотримано вимоги пункту 6 частини 2 зазначеної статті. Подав відповідне письмове клопотання.
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме: відсутні в обвинувальному акті обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 . На думку сторони захисту в такому вигляді обвинувальний акт не може бути призначений до розгляду в судовому засіданні. Відповідно до положень п.п.5 і 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення та обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання. Прокурором в обвинувальному акті не відображено обставину, що пом`якшує покарання у вигляді добровільного відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим, що є порушенням вимог КПК України які ставляться до обвинувального акту. Хоча під час досудового слідства всі необхідні документи обвинуваченим надавались про те, що він відшкодував шкоду потерпілому, надавались розписки потерпілого і прокурору відомо достеменно про наявність такої обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого. Але в обвинувальному акті ця обставина не була відображена.
Крім того, ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська було задоволено його скаргу на постанову прокурора від 12 липня 2023 року про часткову відмову в задоволенні клопотання. Слідчий суддя скаргу задовольнив, а постанову прокурора скасував. Після скасування постанови, прокурор не розглянув клопотання сторони захисту і до теперішнього часу воно є нерозглянутим. В клопотанні мова йшла про закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні захисник просив його клопотання задовольнити у повному обсязі та повернути обвинувальний акт від 05.08.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 прокурору у кримінальному провадженні № 1202305000000291, у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України, а саме змісту ст. 291 КПК України.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого клопотання захисника, зауваживши, що не зазначення вказаної стороною захисту пом`якшуючої обставини не є вирішальним для визначення законності та повноти обвинувального акту. На думку сторони обвинувачення, потерпілими по справі можуть бути заявлені цивільні позови на стадії судового розгляду, тому відсутність вказаної обставини, що пом`якшує покарання, є законною. В зв`язку із цим прокурором підкреслено, що порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України у даному випадку немає.
Суд, заслухавши думки сторін судового засідання, вивчивши матеріали справи та клопотання захисника, приходить до наступних висновків.
Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Частиною 1 статті 2 КПК встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ст. ст. 7, 8 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться, зокрема: верховенство права; законність; забезпечення права на захист та оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності тощо.
У відповідності до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 1ст. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність розгляду поданого клопотання захисника під час підготовчого судового засідання.
Пунктом четвертим ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291цього Кодексу. За своєю суттю обвинувальний акт є процесуальним документом сторони обвинувачення в якому відображені всі вагомі обставини кримінального провадження, які на думку прокурора є доведеними.
Частиною 2ст.291КПК Українивстановлюється вичерпнийперелік вимогдо обвинувальногоакту.В ньомуповинні міститися зокрема обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання.
Захисник на підтвердження своєї позиції надав в якості додатку до свого клопотання також лист про відкриття стороні обвинувачення матеріалів на 45 аркушах, серед яких є заява від потерпілого ОСОБА_6 від 23.06.2023 року, а також заява від ОСОБА_7 від 05.05.2023 року, як уповноваженої родички смертельно травмованого ОСОБА_8 , про добровільне повне відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди та відсутність претензій до ОСОБА_4 . Вказані заяви та копія закупочного листа на суму 9815 гривень, щодо витрат на поховання та відкривались стороною захисту 05.08.2023 року.
Відповідно до ст. 66 ч 1 п 2 КК України, при призначенні покарання, обставинами, які його пом`якшують, визнаються добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
За таких умов, суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення мала відомості про наявність обставини, що пом`якшує кримінальну відповідальність обвинуваченого, але обвинувальний акт таких відомостей не містить.
Суд не може прийняти до уваги заперечення прокурора, які полягають в тому, що потерпілий має право під час судового розгляду заявити свої позовні вимоги, оскільки право потерпілого на подання позову та встановлення обставин, які пом`якшують покарання, мають зовсім різну правову природу.
В даній конкретній справі, як було зазначено вище, потерпілий надав до суду заяву про те, що не має до обвинуваченого претензій матеріального і морального характеру і позов подавати не буде. Даний факт не може бути сам по собі обставиною, яка б пом`якшила покарання обвинуваченого, оскільки це право потерпілого заявляти чи не заявляти позовні вимоги.
Але ж сторона захисту наполягає, що під час досудового слідства шкода обвинуваченим була відшкодована добровільно, підтвердження про це надавались прокурору і тому, цей факт повинен бути зазначений в обвинувальному акті, як того і вимагає п. 6 ч 2 ст.291 КПК України.
Крім того, прокурор не спростував твердження сторони захисту про те, що після скасування постанови прокурора ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі розглянуте не було.
За таких обставин, у суду в підготовчому судовому засіданні є об`єктивні підстави для сумніву у відповідності обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального закону.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні повертає обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,2,7,8,26,91,110,291,303,314 КПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Повернути обвинувальний акт від 05.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України прокурору у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202305000000291.
Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_9
Судове рішення № 116789860, Мар'їнський районний суд Донецької області було прийнято 06.02.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 235/50/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: