Ухвала суду № 116784351, 01.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30945/19

Провадження № 1-кп/761/671/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

судді ОСОБА_1 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100009421 від 01.09.2018 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.191КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 191КК України.

14.01.2020 року у вказаному кримінальному провадженні винесено ухвалу, якою надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_2 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 ухиляється від суду, відтак, останнього оголошено у розшук.

Відповідно до протоколу затримання від 21.01.2020 обвинуваченого ОСОБА_2 затримано 21.05.2020 на підставі ухвали суду від 14.01.2020 року.

У подальшому ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.05.2020 частково задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень та відповідно звільнено з-під варти з зали суду.

Разом з цим, у подальшому в підготовчі судові засідання на розгляд кримінального провадження обвинувачений не з`являвся, та будучи повідомленим завчасно та належним чином про час та дату судового засідання, контактний телефон обвинуваченого вимкнутий, самостійно до суду не з`являвся. При цьому, в ході судового розгляду було встановлено, що виконати ухвалу про привід обвинуваченого виявилось неможливим, оскільки з рапортів уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП в м. Києві вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ОСОБА_2 не проживає, сусіди про обвинуваченого ніколи не чули та його самого не бачили.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Разом з цим, в порушення свого обов`язку ОСОБА_2 жодних документів на підтвердження внесення коштів на відповідний рахунок суду не надав. Інших відомостей про внесення таких коштів ОСОБА_2 або іншою особою - заставодавцем, у суду немає.

Відтак, ухвалою суду від 23.11.2023 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_2 для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою та останнього оголошено в розшук.

Відповідно до протоколу затримання від 31.01.2024 обвинуваченого ОСОБА_2 затримано 31.01.2024 на підставі ухвали суду від 23.11.2023 року.

У судовому засіданні 01.02.2024 прокурор підтримала раніше заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Також зазначив, що ОСОБА_2 заяймається волонтерською діяльністю, ремонтує транспортні засоби. Через скрутне матеріальне становище не зміг внести заставу у визначений судом строк та розмірі. Ризики наведені прокурором спростовує тим, що обвинувачений має неповнолітню дитину, є директором ТОВ «Тіп-Топ Плюс». Відтак, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника та додав, що не мав наміру переховуватися від суду, щодо явки у попередні судові засідання - він поклався на свого колишнього захисника, який запевняв, що йому не потрібно приходити. Про те, що він перебував у розшуку не знав до моменту свого затримання. Також повідомив, що має постійне місце проживання, а саме: АДРЕСА_2 .

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_2 , процесуальну поведінку обвинуваченого, тяжкість покарання, суд дійшов висновку про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою.

При цьому суд враховує, що обвинувачений систематично не з`являвся в судові засідання, не повідомляв суд про зміну місця проживання, не виконував покладені на нього судом обов`язки та був оголошений у розшук. Дані обставини у своїй сукупності свідчить про те, що існують ризики, на які посилається прокурор, а саме, що обвинувачений перебуваючи на волі зможе переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.

Судом також береться до уваги, що згідно з практикою ЄСПЛ суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «W проти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.

Вирішуючи питання щодо необхідності зміни запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою, судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку про необхідність зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 31 березня 2024 року включно, підстав застосування запобіжного заходу для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - суд не вбачає.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та розміру завданої шкоди, суд вважає, що ОСОБА_2 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого у межах, передбачених ч. 2 ст. 182 КПК України, у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_2 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження та обсяг підозри, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інших даних про його особу, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2 суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з застави на запобіжний захід у вигляді триманняпід вартою - задовольнити.

Змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з застави на запобіжний захід у вигляді триманняпід вартою до 31 березня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуаченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шіістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юрдичною особою (заставодацем) на депозитний рахунок для внесенян застави:

Отримувач: ТУДСА в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Києві,

Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року по справі 761/30945/19.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,такі обов`язки:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжного заходу - покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення прокурором, обвинуваченим, його захисником.

Повний текст ухвали оголосити 05 лютого 2024 року о 11 год. 15 хв.

Суддя: ОСОБА_1