Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/3773/23
2/214/1044/24
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 лютого 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ковтун Н.Г.,
за участю секретаря - Фартушної Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/3773/23 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Товкун Альона Вікторівна до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення,-
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 інтереси якого представляє адвокат Товкун А.В. звернувся в суд з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 9873,25 грн., а також 2500,00 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позову посилається на те, що він з 08.11.2007 працює на підприємстві відповідача Криворізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на різних посадах, а з 09.05.2014 працює складачем поїздів 5 розряду. За період з 2017-2021 роки перебував у щорічних відпустках та користувався правом на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, яка відповідно до умов колективного договору мала складати не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги. Однак, станом на момент звернення до суду із позовною заявою жодних доплат на відшкодування допомоги на оздоровлення за спірні періоди додатково відповідачем не нараховано та не виплачена.
Таким чином загальна сума недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення становить 9873,25 грн., у зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх трудових прав.
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року судом відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та не оспорюється відповідачем, що ОСОБА_1 працює на підприємстві відповідача Криворізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на різних посадах, а з 09.05.2014 працює складачем поїздів 5 розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.12-15).
У періоди з 19.09.2018 по 20.10.2018, з 22.10.2018 по 21.11.2018, з 15.05.2019 по 14.06.2019, з 06.01.2020 по 20.01.2020, з 04.01.2021 по 18.01.2021 позивачу надавалась щорічна тарифна відпустка, про що зазначав в позовіпозивач та не спростовановідповідачем.
Так, нарахований та виплачений розмір фактично отриманої допомоги на оздоровлення підтверджується табуляграмами за вересень 2018 року, жовтень 2018 року, травень 2019 року, січень 2020 року та січень 2021 року (а.с.16,17,18,19,20).
Отже, сума недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення становить 9873,25 грн.
Звертаючись до суду позивач вважає, що відповідач порушив п.3.1.14 Колективного договору на 2015 рік, укладеного між Криворізькою дирекцією залізничних перевезень та головою Криворізького територіальної організації, схваленого на конференції трудового колективу 18.03.2015.
Дія колективного договору подовжена у 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 і до укладання колективного договору АТ «Укрзалізниця», що підтверджується копіями постанови №П-3 від 31.01.2017, №-8-25г від 12.01.2018, №П-2-25г від 04.01.2019, №П-9-11г від 02.01.2020, №П-11-89г від 28.12.2020 «Про продовження дії Колективного договору» (а.с24,25,26,27,28,2930,31).
Так, пунктом 3.1.14 Колективного договору встановлено, що при кожному наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини (у випадку поділу відпустки на частини), незалежно від періоду її надання, виплачувати за письмовою заявою матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 40% тарифної ставки чи посадового на момент надання допомоги, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги.
Згідност. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно дост. 13 КЗпП Українитаст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.
Статтею 13 КЗпП Українивизначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.
Згідност. 18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.
Відповідно до ч. 2ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Як вбачається зі змісту Колективного договору п. 3.1.14 Колективного договору на 2015, укладеного між Криворізькою дирекцією залізничних перевезень та головою Криворізької територіальної профспілкової організації, схваленого на конференції трудового колективу18.03.2015, який є чинним станом на спірні періоди року, встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% ставки чи посадового окладу н момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги.
Відповідно до спільної постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. №Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 постановлено застосувати з 01.04.2017 замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом».
Крім того, спільною постановою керівництва структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровської залізниці» та Криворізькою територіальною профспілковою організацією №П-5-8г/а від 31.03.2017 постановлено, застосувати з 01.04.2017 у діючому колективному договорі СП «Криворізька дирекція залізничних перевезень» замість величини 2мінімальна заробітна плата», розрахункову величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом».
Крім того, спільною постановою керівництва структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровської залізниці» та Криворізькою територіальною профспілковою організацією №П-13-85г від 10.06.2021 постановлено, внести зміни до колективного договору Криворізької дирекції залізничних перевезень, а саме: пункт 3.1.14 викласти в новій редакції «При наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини (у випадках поділу її на частини) незалежно від періоду її надання, виплачувати один раз на рік згідно х положенням, за письмовою заявою працівника, матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 50 відсотків тарифної ставки чи посадового окладу за посадою, контру обіймає працівник. Встановленого штатним розписом на дату подання заяви, але не менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством України на 01 січня (податкового) звітного періоду.
У 2021 мінімальна заробітна плата складала 6000,00 грн.. прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2270,00 грн. Тобто, застосування виплати у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2*2270=4540,00 грн.) є нижчим ніж розмір мінімальної заробітної плати, як це вимагає п.3.1.14 діючого Колективного Договору, тобто погіршує становище працівників підприємства та прийнята не в порядку чинного законодавства.
Згідно з п. 1.4 Колективного договору, необхідні зміни, доповнення до колективного договору можуть вноситися за взаємною домовленістю, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові та соціальні-економічні інтереси працівників, які встановлено чинним законодавством та колективним договором і затверджується на спільному засіданні керівництва дирекції і президії Теркому, а всі інші на конференції трудового колективу.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», тобто на момент прийняття Постанови № П-5-58г/а від 31.03.2017, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3 200,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 1600,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 1860,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2325,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 1921,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2401,25 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 2102,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2627,50 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 2270,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2837,50 грн.
Отже, сума недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за вказаний період ОСОБА_1 становить у 2018 році 1421,75 грн., за 2018 рік 1421,75 грн., 2019 рік 1771,75 грн., за 2020 рік 2095,50 грн., за 2021 рік 3162,50 грн.
Таким чином, прийняття 31.03.2017 спільної постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. №Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 про застосування з 01.04.2017 замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом», є діями, що погіршували становище працівників.
Відповідно дост. 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Стаття 9 КЗпПне вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.
Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці.
Так,стаття 58 Конституції Українипередбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Ст.9КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.
Стаття 22 Конституції Українигарантує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Проаналізувавши у сукупності положення ст.ст. 22,58 Конституції України,ст.9 КЗпП України, суд дійшов висновку, що нові Закони, які погіршують становище працівників, зокрема призводять до зменшення певних виплат, розмір яких врегульований до прийняття цих Законів, договорами про працю не мають зворотньої сили.
Таким чином, Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України» погіршив становище позивача та інших працівників підприємства щодо розміру матеріальної допомоги, звузив його право на матеріальну допомогу, а тому не має зворотної сили та не може бути застосований при визначення розміру цієї допомоги.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо недоплати позивачу частини матеріальної допомоги на оздоровлення є неправомірними.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога в розмірі 9873,25 грн.
Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки, позивач на підставістатті 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору, на підставістатті 141 ЦПК України, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Частиною 1статті 133ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 частини 3статті 133ЦПК Українивстановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1статті 137ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина 3статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн., надавши при подані позову до суду договір про надання правової допомоги № 22/05 від 22.05.2023, укладеного міжадвокатом Товкун А.В. та Гуппа О.Д. (а.с.38-42), копію ордеру (а.с.37), акт № 1 про надання правової допомоги від 22.05.2023 (а.с.43), оригінал квитанції № 3254025 від 22.05.2023 про сплату витрат за правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.(а.с.44), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.45).
Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.
Керуючись ст. ст.12,13,81,259,263,264,265,293 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Товкун Альона Вікторівна до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 9873 (дев`ять тисяч вісімсот сімдесят три ) грн. 25 коп. недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815.
Суддя Н.Г. Ковтун
Судове рішення № 116776683, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 05.02.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 214/3773/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: