Рішення № 116775186, 24.01.2024, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/594/24

Справа №754/11920/23

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

представника позивача Зінчука Я.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 42334,18 грн, з яких 35846,66 грн - заборгованість за тілом кредиту та 6487,52 грн - заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0020/980/011624203/1 від 04.06.2018, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

04.06.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 була укладена заява-анкета про надання банківських послуг № 0020/980/011624203/1, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, інформаційного листка, Тарифів Банку/Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті Банку (https://www.otpbank.com.ua). Ha підставі заяви-анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Всі інші умови кредитування (зобов`язання за Кредитною лінією) визначено у Інформаційному листку.

Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту, з якого вбачається інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до заяви-анкети визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підстав процентної ставки, розмір якої визначається заявою-анкетою, тарифами банку та договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 36% річних. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за ним не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день подання позовної заяви становить 42334,18 грн.

Відзив на позовну заяву

У відзиві на позовну заяву відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає твердження позивача про наявність заборгованості у сумі 42334,18 грн необґрунтованими та, виходячи зі змісту положення ст. 81 ЦПК України, не доведеними належними і допустимими доказами.

Відповідачка зазначає, що 04.06.2018 на підставі заяви-анкети № 0020/980/011624203/1 АТ «ОТП Банк» відкрив їй поточний (картковий) рахунок. Протягом усього періоду користування кредитною карткою вона сумлінно виконувала обов`язки перед банком, заборгованості не мала та вчасно здійснювала всі необхідні платежі.

19.03.2020, перебуваючи на робочому місці, відповідачка отримала телефонний дзвінок від співробітників АТ «ОТП Банк», які повідомили про те, що відбувається сторонній доступ до її карткового рахунку. Оскільки sms повідомлень про списання коштів відповідачці не надходило вона зателефонувала до банку та попросила заблокувати картку. Того ж дня відповідачка звернулася до поліції із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення - заволодіння сторонніми особами грошовими коштами у розмірі 28 000,00 грн.

За фактом заяви відповідачки слідчим відділенням Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області було розпочато досудове розслідування вчиненого правопорушення, попередня кваліфікація ч. 1 ст. 190 КК України, відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110230000863. Після реєстрації заяви, з документами про внесення відомостей про злочин до ЄРДР відповідачка поїхала до банку, де додатково написала заяву про викрадення грошей сторонніми особами.

На даний час досудове слідство триває, позивач про даний факт обізнаний, оскільки відповідачка надала позивачу копію талону повідомлення про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, до того ж 17.05.2023 ухвалою Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/3324/23 задоволено клопотання дізнавача сектору дізнання Обухівського РУП ГУ НП в Київський області про зобов`язання АТ «ОТП Банк» розкрити банківську таємницю та надати тимчасовий доступ до документів, що містять банківську таємницю, що стосуються клієнта банку ОСОБА_1 .

Відповідачка вважає, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо невідкладного повідомлення АТ «ОТП БАНК» про несанкціоноване списання коштів з її банківського рахунку, у зв`язку із чим банк був зобов`язаний відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням незаконної операції.

Відповідачка стверджує, що завчасно повідомила про незаконні дії з її карткою, викрадення коштів стало можливо внаслідок неналежного виконання посадових обов`язків співробітникам АТ «ОТП Банк», які перебуваючи з нею на зв`язку, не заблокували картку і дали час невідомим особам здійснити крадіжку коштів у сумі 28000,00 грн.

Відповідачка звертає увагу суду, що відповідно до долучених позивачем до позовної заяви матеріалів «Звіт рахунок за період з 04.06.2018 по 27.03.2023», дата оспорюваних операції про незаконне зняття грошей 19.03.2020, але датою списання коштів зазначено 23.03.2020, на цей час банку було достовірно відомо про крадіжку коштів, але списання все одно відбулося.

На неодноразові звернення до працівників АТ «ОТП Банк» відповідачка до цього часу не отримала інформації про результати службового розслідування відносно незаконного викрадення коштів з її картки.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.10.2023 представником позивача подано заяву про долучення документів.

24.10.2023 представником позивача подано додаткові пояснення.

05.12.2023 відповідачкою подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 24.01.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, відповідачка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

04.06.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за заявою-анкетою про надання банківських послуг № 0020/980/011624203/1, згідно з якою на дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 36% річних; на дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. У заяві-анкеті визначено картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Вказана заява-анкета є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, інформаційного листка, Тарифів Банку/Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті Банку (https://www.otpbank.com.ua).

На підставі вказаного договору позивач відкрив картковий рахунок та надав електронний платіжний засіб кредитну картку.

Згідно з розрахунком позивача за договором № 0020/980/011624203/1 від 04.06.2018 за картковим рахунком № НОМЕР_2 станом на 24.03.2023, доданим до позовної заяви, заборгованість відповідачки за період з 04.06.2018 по 11.03.2021 становить 42334,18 грн.

Відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування від 29.05.2020 до ЧЧ Обухівського ВП ГУ НП Київській області надійшла письмова заява від ОСОБА_1 , про те, що 19.03.2020 близько 13 год 40 хв. за адресою АДРЕСА_1 невстановлена слідством особа шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами у сумі 28 000,00 грн, чим спричинила ОСОБА_1 матеріальної шкоди сума, якої встановлюється. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 190 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 21 КПК України внесено ОСОБА_2 , слідчим СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110230000863 від 29 травня 2020 року.

У липні 2022 року відповідачка зверталася до НБУ зі скаргою на дії АТ «ОТП Банк».

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» був укладений Договір факторингу № 24/03/23, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за № 265. Відповідно до умов даного Договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0020/980/011624203/1 від 04.06.2018 в сумі 42334,18 грн, з яких 35846,66 грн - заборгованість за тілом кредиту та 6487,52 грн - заборгованість за відсотками.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.05.2023 у справі № 372/3324/22 клопотання дізнавача сектору дізнання Обухівського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Шустової Н.С. про надання тимчасового доступу до речей і документів - задоволено. Зобов`язано АТ «ОТП Банк» розкрити банківську таємницю та надати тимчасовий доступ до персональних даних особи, що містять банківську таємницю та стосуються клієнта банку ОСОБА_1 , а саме:

- документів, які формують банківську справу за банківською карткою: № НОМЕР_3 , відкритою на ім`я клієнта банку ОСОБА_1 , в тому числі номери мобільних телефонів клієнта банку, на ім`я якого відкрита банківська картка;

- виписок (в електронному та паперовому вигляді) про рух грошових коштів по усіх рахунках клієнта банку ОСОБА_1 , за період часу з 00 год. 00 хв. 18.03.2020 по 00 год. 00 хв. 21.03.2020, з інформацією про: точний час надходження перерахування грошових коштів за вказаним рахунком; залишок грошових коштів на кінець та початок банківського дня; призначення платежів; розрахункові (поточні) рахунки юридичних (фізичних) осіб - контрагентів та банківські установи, в яких вони відкриті; назви юридичних (фізичних) осіб - контрагентів, коди ЄДРПОУ/РНОКПП; що перебувають у володінні АТ «ОТП Банк», з подальшим вилученням належним чином завірених копій документів.

Норми права та мотиви суду

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Відповідно до пунтків 7-9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 19-21.03.2020), емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Відповідно до п. 12.1-12.3 Додатку № 2 до Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, якщо Картку втрачено чи викрадено або з іншої причини вона стала непридатною для використання, а також якщо сторонній особі став відомий ПІН-код або реквізити платіжної Картки (номер Картки, строк дії Картки, С?С або СVV-2), чи у випадку несанкціонованого використання картки третіми особами Клієнт повинен терміново заявити про це до Банку шляхом надання усної заяви. Якщо Картку втрачено за кордоном, необхідно повідомити про це в найближчу поліцейську дільницю, а потім зв`язатися з Банком. Після повідомлення Клієнтом чи довіреною особою Клієнта Банку про втрату Картки або про несанкціоноване використання Картки третіми особами, Клієнт звільняється від відповідальності за операції, здійснені з Карткою, крім випадків визначених договором. Клієнт зобов`язується, в разі необхідності, надати Банку всю інформацію для розслідування обставин зникнення Картки. Дані про всі загублені та вкрадені Картки вносяться до Стоп-листа. При знаходженні Картки, про яку заявлено, як про вкрадену чи загублену Клієнт повинен негайно повідомити про це Банк. Нову Картку Банк видає за письмовою заявою Клієнта.

Відповідачка підтверджує, що 04.06.2018 на підставі заяви-анкети № 0020/980/011624203/1 АТ «ОТП Банк» відкрив їй картковий рахунок.

Однак відповідачка вказує, що 19.03.2020, перебуваючи на робочому місці, вона отримала телефонний дзвінок від співробітників АТ «ОТП Банк», які повідомили про те, що відбувається сторонній доступ до її карткового рахунку. Оскільки sms повідомлень про списання коштів відповідачці не надходило, вона зателефонувала до банку та попросила заблокувати картку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка звернулася до поліції із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення щодо заволодіння сторонніми особами грошовими коштами.

За фактом заяви відповідачки слідчим відділенням Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області було розпочато досудове розслідування вчиненого правопорушення, попередня кваліфікація ч. 1 ст. 190 КК України, відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110230000863, про що в свою чергу АТ «ОТП Банк» був попереджений.

З виписки по картковому рахунку (а.с. 68-82), а також і з розрахунку самого позивача (а.с. 32-44) вбачається, що датою операцій є 19.03.2020, але кошти з карткового рахунку відповідачки списані за цими операціями 23.03.2020.

Слід зауважити, що позивачем не було доведено, що відповідачка не зверталася до АТ «ОТП Банк» із усною заявою про несанкціоноване списання коштів у спірний період (19-23.03.2020), а також, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, списання коштів.

Саме позивач, як правонаступник АТ «ОТП Банк», має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за кредитною карткою, її особового рахунку або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, підстав для стягнення з відповідача на користь позивачазаборгованості немає. Тому, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ: 43115064, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, оф. 402.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2024.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак