Рішення № 116775132, 26.01.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №755/20790/21

Провадження №2-др/752/11/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника відповідача Галич І.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву адвоката Величко Лариси Петрівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Величко Лариса Петрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 274000 грн. з Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».

Заява обґрунтована тим, що правова допомога в межах цивільної справи №755/20790/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди надається ОСОБА_1 адвокатами АО «ГРЕЙСЕРС» на підставі Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021, Додаткової угоди №1 від 29.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021, Додаткової угоди №2 від 29.05.2023 до Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021 та Додаткової угоди №3 від 12.12.2023 до Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021, якими визначено обсяг правової допомоги, яка надається ОСОБА_1 та гонорар АО «ГРЕЙСЕРС» за надання адвокатами правової допомоги позивачу.

Відповідно до п. 2.2 п. 2 Додаткової угоди №1 від 29.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021, погодинна ставка роботи адвоката Адвокатського Об`єднання «ГРЕЙСЕРС» за надання Клієнту правової допомоги до моменту подачі позову до суду та під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний експортно- імпортний банк України», про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, у суді першої інстанції становить 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок) за час роботи адвоката Адвокатського Об`єднання «ГРЕЙСЕРС» та застосовується до всіх видів правової допомоги, за виключенням представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях.

Підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години роботи адвоката.

Годиною роботи вважається одна година часу, який був витрачений адвокатом Адвокатського Об`єднання «ГРЕЙСЕРС» безпосередньо на надання правової допомоги/юридичних послуг Клієнту.

Фіксована ставка роботи адвоката Адвокатського Об`єднання «ЕРЕЙСЕРС» застосовується за надання правової допомоги Клієнту з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції, у судових засіданнях по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди та становить 4 000,00 (чотири тисячі гривень, 00 копійок) за кожне призначене судом судове засідання, на яке прибув адвокат Адвокатського Об`єднання «ГРЕЙСЕРС».

Гонорар за фіксованою ставкою у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень, 00 копійок) також сплачується Клієнтом у тому разі, коли судове засідання було призначене судом першої інстанції, адвокат Адвокатського об`єднання «ГРЕЙСЕРС» прибув в судове засідання, однак, воно не відбулося з причин неявки представника Відповідача, або ж інших незалежних від адвоката Адвокатського об`єднання «ГРЕЙСЕРС» причин.

Актом приймання-передачі наданої правової допомоги (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами АО «ГРЕЙСЕРС», та здійснених ними витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правової допомоги) від 29.12.2023, який відповідно до п.п. 6.8.4 п. 6 Статуту АО «ГРЕЙСЕРС» підписаний між старшим партнером, засновником АО «ГРЕЙСЕРС», адвокатом Лисенко С.С. та ОСОБА_1. підтверджено повне виконання робіт (надання правової допомоги) з боку виконавця - АО «ГРЕЙСЕРС» та відсутність претензій у Клієнта по виконаній роботі.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 29.12.2023, за Договором про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021 року, Додатковою угодою №1 від 29.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021, Додатковою угодою №2 від 29.05.2023 до Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021, Додатковою угодою №3 від 12.12.2023 до Договору про надання правової допомоги №90/2021 від 29.11.2021, який підписаний обома Сторонами та містить в собі детальний опис наданої АО «ГРЕЙСЕРС» та прийнятої Клієнтом правової допомоги, розмір основного гонорару АО «ГРЕЙСЕРС» за погодинними та фіксованими ставками становить 274 000,00 грн.

Представник відповідача адвокат Галич І.Л. надала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просила відмовити в стягненні цих витрат, а у разі їх стягнення зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн.

Свою позицію обґрунтували тим, що позивач надав розорахунок суми судових витрат лише через 2 роки після подання позову, що є порушенням ч.1 ст.134 ЦПК України.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 274000 грн. не є співмірним із часом, витраченим представниками позивача на виконання відповідних робіт, обсяг наданих ними послуг та виконаних робіт не відповідає критерію розумності.

Так, в судовому засіданні брали участь одразу два адвокати. Тягар доказування у справах такої категорії лежить на роботодавці, а тому роль позивача є пасивною, відтак участь двох адвокатів є невиправданою. Стягнення витрат на участь адвокатів в судових засіданнях, які не відбулись не відповідає критерію розумності. Підготовка клопотань та заяв, які містять велику кількість цитувань нормативних актів, на що витрачалось декілька годин часу, не є співмірним з обсягом виконаних робіт, а витрачений час є явно завищеним. Підготовка клопотань про залучення судової практики не була необхідною, оскільки суд самостійно здійснює пошук правових норм.

Зазначене свідчить про не співмірність розміру витрат на правничу допомогу із часом, витраченим адвокатами на виконання робіт, та обсягом наданих послуг.

Позивач та його представники в судове засідання не з`явились, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Представник відповідача адвокат Галич І.Л. просила відмовити в стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а у разі їх стягнення зменшити розмір заявлених витрат до 5000 грн.

Відповідно до ч. ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва заходилась цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

08.12.2023 до суду надійшла заява представника позивача про відшкодування судових витрат після ухвалення судом рішення.

27.12.2023 судом було ухвалене рішення, згідно з яким позовні вимоги були задоволені частково.

При цьому, під час ухвалення цього рішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

01.01.2024 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

29.11.2021 між ОСОБА_1 та АО «ГРЕЙСЕРС» був укладений Договір про надання правової допомоги №90/2021, умовами щодо захисту прав та законних інтересів позивача.

Також між ОСОБА_1 та АО «ГРЕЙСЕРС» до вищезазначеного Договору укладались Додаткова угода №1 від 29.11.2021, якою визначено погодинну ставку роботи адвоката в сумі 3000 грн. та гонорар успіху у сумі 10% від розміру присудженої суми, врегульовано питання порядку та строків оплати наданих послуг, додаткових витрат; Додаткова угода №2 від 29.05.2023, якою визначено гонорар за фіксованою ставкою роботи адвоката в сумі 4500 грн. за кожне судове засідання, в яке прибув адвокат; Додаткова угода №3 від 12.12.2023, якою визначено, що клієнт зобов`язаний оплатити основний гонорар, що обліковується за погодинними та фіксованими ставками відповідно до п.2.2. Додаткової угоди, а фактичний розмір основної винагороди підлягає визначенню на підставі фактично наданої допомоги, про що сторонами складається акт-приймання передачі наданої правової допомоги.

29.12.2023 ОСОБА_1 та АО «ГРЕЙСЕРС» був складений акт-приймання передачі наданої правової допомоги в сумі 274000 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Як вбачається з рішення від 27.12.2023, судом було вирішено питання про розподіл судових витрат, які складаються з оплати судового збору, проте питання стягнення витрат на професійну правничу не вирішувалось, а тому слід ухвалити додаткове рішення по цій справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, які складаються з оплати правової допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зауважує, що позовні вимоги майнового характеру були задоволені частково, зокрема в частині стягнення моральної шкоди, а тому представник позивача необґрунтовано вимагає стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в повному розмірі, оскільки це суперечить принципу розподілу судових витрат, закріпленого у ст. 141 ЦПК України.

Вивчивши докази, надані відповідачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату гонорару адвоката, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на правову допомогу з позивача на користь відповідача.

Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що зазначені витрати не в повній мірі відповідають критерію розумності їхнього розміру, не є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, необхідністю надання таких послуг.

При цьому суд вважає слушними заперечення представника відповідача адвоката Галич І.Л., якими вона обґрунтувала заперечення проти стягнення витрат на правову допомогу.

Суд погоджується з тим, що підготовка клопотань та заяв, які містять велику кількість цитувань нормативних актів, на що витрачалось декілька годин часу, дійсно не є співмірним з обсягом таких робіт, а підготовка клопотань про залучення судової практики, клопотання про витребування раніше заявлених доказів, не була необхідною.

Зазначене свідчить про те, що не всі надані адвокатами послуги були необхідними, а розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із розміром часу, витраченим адвокатами на виконання робіт, а тому заявлений до стягнення розмір витрат підлягає зменшенню.

При цьому суд не погоджується з позицією представника відповідача, яка заперечувала проти відшкодування позивачу витрат на правову допомогу взагалі, оскільки така позиція явно суперечить нормам ЦПК України, якими врегульовано порядок розподілу витрат.

Вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу, суд також не погоджується з позицією представника відповідача, яка просила у разі стягнення цих витрат зменшити їх розмір до 5000 грн.

Суд зауважує, що сторона відповідача заявила про стягнення з позивача на свою користь 800799 грн., вважаючи такий розмір витрат обґрунтованим та розумним.

Визначаючи конкретний розмір витрат на правову допомогу, крім вищенаведеного, суд враховує складність справи, її категорію, реально виконані адвокатами роботи, значення справи для сторін, наявність публічного інтересу до справи, а тому вважає можливим стягнути витрати на правову допомогу позивачу за рахунок відповідача в розмірі 100000 грн.

Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 138, 141, 142, 270, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Величко Лариси Петрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Відмовити в задоволенні решти вимог заяви.

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представники позивача: адвокати Величко Лариса Петрівна, Куса Людмила Ігорівна, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, буд. 37/1, офіс 102, секція НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», місцезнаходження: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112.

Представник відповідача: адвокат Галич Ірина Леонідівна, місцезнаходження: м. Київ, пров. Бехтерівський, буд. 4-А, офіс 19.

Повний текст додаткового рішення складений 01.02.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова