Постанова № 11677400, 14.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 р. № 2а-7541/10/1370

о 11 год., 00 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго», представник Миць О.О. (довіреність № 445/3 від 08.09.2010 року)

до Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області, представник не з'явився

про скасування податкових повідомлень рішень № 0000441600/0, № 0000451600/0 від 21.07.2010 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач МКП «Золочівтеплоенерго»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Золочівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000441600/0, № 0000451600/0 від 21.07.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується із вказаними податковими повідомленнями рішеннями ДПІ у Золочівському районі Львівської області, оскільки здійснювало платежі із зазначенням періоду та призначенням платежу по податковим зобовязанням.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення на підтвердження позовних вимог, просила суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог з підстав, що у позивача є податковий борг, який погашався коштами сплаченими позивачем, згідно п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

21.07.2010 року відповідачем складено акт № 12/15-213/20808336 про результати перевірки позивача з питань дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону У країни «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Перевіркою встановлено, що згідно поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість задекларована сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за лютий 2010 року становить 93731,00 грн. В акті перевірки також зазначені розрахунки штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість, згідно яких сума штрафних санкцій становить 6927,52 грн. та 2132,85 грн.

21.07.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000441600/0, яким відповідно до вказаного акту перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання податку на додану вартість, передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.7. п. 7 ст. 7, п.п. 17.1.7., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та зобовязано сплати штраф у розмірі 20%, у сумі 6927,52 грн.

21.07.2010 року ДПІ у Золочівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення рішення № 0000451600/0 яким відповідно до вказаного акту перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання податку на додану вартість, передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.7. п. 7 ст. 7, п.п. 17.1.7., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та зобовязано сплати штраф у розмірі 10% у сумі 2132,85 грн.

Щодо вказаних податкових повідомлень рішень судом встановлено:

17.03.2010 року МКП «Золочівтеплоенерго»подано декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2010 року. Задекларована сума податку до сплати становить 93731,00 грн. Граничний термін сплати податкових зобовязань по податку на додану вартість 30.03.2010 року. Згідно платіжних документів МКП «Золочівтеплоенерго»здійснювало платежі з податку на додану вартість за лютий 2010 року наступними платіжними дорученнями: № 169 від 11.03.2010 року на суму 1000,00 грн., № 171 від 12.03.2010 року на суму 2000,00 грн., № 189 від 15.03.2010 року на суму 5000,00 грн., № 207 від 18.03.2010 року на суму 6500,00 грн., № 211 від 19.03.2010 року на суму 14000,00 грн., № 215 від 22.03.2010 року на суму 10000,00 грн., № 220 від 23.03.2010 року на суму 10000,00 грн., № 222 від 25.03.2010 року на суму 12000,00 грн., № 230 від 26.03.2010 грн. на суму 10000,00 грн., № 240 від 29.03.2010 року на суму 19000,00 грн., № 244 від 30.03.2010 року на суму 10000,00 грн. на суму 96500,00 грн. Всього сплачено 96500,00 грн. з призначенням платежу - податок на додану вартість за лютий 2010 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ із змінами і доповненнями, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону України, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються заперечення відповідача, щодо правомірності застосування в даному випадку по відношенню до позивача положень п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, оскільки докази (вищевказані платіжні доручення), що є у справі вказують на призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за лютий 2010 року, відтак сплата позивачем зобовязань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними та допустимими доказами,

Згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї ж Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї ж Інструкції. При цьому згідно п. 3.8. цієї ж Інструкції, «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Таким чином, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником.

У податкового органу відсутні право чи обовязок самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України викладеною у листі № 358/13/13-09 від 17.03.2009 року.

Позивач, у встановлені законом строки виконав своє зобовязання зі сплати ПДВ за лютий 2010 року, що виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім цього, відповідач по суті не заперечив строки та розмір сплати позивачем податкових зобовязань зазначених в платіжних документах доданих до даної справи.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, а саме:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області № 0000441600/0 від 21.07.2010 року;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області № 0000451600/0 від 21.07.2010 року.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області № 0000441600/0 від 21.07.2010 року та податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області № 0000451600/0 від 21.07.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго»(ЄДРПОУ 20808336, Львівська область, м. Золочів, вул. Лермонтова, 1) 3,40 грн. судового збору.

4. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 17.09.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.