Постанова № 11677227, 11.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2010 року Справа № 2а-6569/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Псоміаді С.І.,

розгл?янувши у відкритому судовому? засіданні адміністративну справу? за позовом Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2010 року ВП № 18189303, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2010 року ВП № 18189303.

У позові позивач зазначив, що при виконанні судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових сум державним виконавцем відповідача було винесено постанову про арешт грошових коштів позивача на суму 542,75 грн. на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35218039000088 КПК 2501250 УДК м. Стаханова ГДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788. Посилаючись на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим соціальні виплати на поточний 2010 рік, позивач просить скасувати вказану постанову державного виконавця.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав суду заперечення проти позову, в яких посилається на таке. На виконання до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Луганській області надійшов виконавчий лист № 2а-130 про стягнення з УПСЗН Стахановської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною в розмірі 472,29 грн. У відповідності до вимог ст.ст. 3, 18, 24, 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від фактично стягнутої суми та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. 17.05.2010 року державним виконавцем відповідно до ст.ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» винесено постанову про арешт коштів боржника на відповідному цільовому розрахунковому рахунку. Таким чином, дії державного виконавця є правомірними та відповідають чинному законодавству. Тому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та розглянути справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 2а-130, виданий 21.02.2010 року Стахановським міським судом про стягнення з УПСЗН Стахановської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною в розмірі 472,29 грн.

На виконання зазначеного виконавчого листа державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ в Луганській області відкрито виконавче провадження, у рамках якого, у звязку з відмовою добровільного виконання судового рішення, державним виконавцем винесено постанову від 17.05.2010 року ВП № 18189303 про накладення арешту на виконання зазначеного виконавчого листа у межах суми 542,75 грн., з яких: 472,29 грн. за рішенням суду, 47,23 грн. виконавчий збір, 23,23 грн. витрати на проведення виконавчих дій.

Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35218039000088 КПК 2501250 УДК м. Стаханова ГДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788. Вказані обставини підтверджуються копією постанови про арешт коштів боржника та не заперечуються відповідачем.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» встановлений порядок накладання арешту на кошти, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках.

Так, згідно з п. 30 Постанови № 609 арешт на кошти установ та організацій, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках, може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або державного виконавця.

Постанова про арешт може виконуватися протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж протягом останнього робочого дня з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи у період завершення бюджетного року. Постанова про арешт знімається з обліку в останній робочий день одночасно із закриттям рахунка боржника, після чого повертається протягом трьох робочих днів органу, який її прийняв, з повідомленням про стан її виконання або причини невиконання.

Згідно з п. 32 Постанови № 609 постанова про арешт та за наявності копія виконавчого документа і рішення суду надсилається органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.

Арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку.

Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Мін'юстом, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню.

У разі потреби накладення арешту на окремий рахунок боржника чи окремий код економічної класифікації видатків бюджету державний виконавець у постанові про арешт може зазначити номер такого рахунка чи коду економічної класифікації.

17.05.2010 року, як було зазначено вище, державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області прийнята постанова про арешт грошових коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти на цільовому розрахунковому рахунку, що належать позивачу в межах суми 542,75 грн., постанову направлено на виконання до УДК в м. Стаханові ГУДКУ у Луганській області.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

·коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону;

·авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього Закону;

·стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

·інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч. 4 ст. 45 вказаного Закону до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:

·перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;

·оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;

·поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;

·розшук боржника, його майна або розшук дитини;

·оголошення в засобах масової інформації;

·інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 п. 23 Постанови КМУ № 609 судові витрати, державне мито, штрафи, виконавчий збір, інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки». У разі коли у затвердженому кошторисі боржника цей код економічної класифікації видатків не передбачений або коли за цим кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша ніж сума списання, або коли на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за цим кодом, безспірне списання здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким стягується основний борг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість накладення арешту на грошові кошти позивача з метою списання витрат на організацію та проведення виконавчих дій та виконавчого збору.

Таким чином підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Луганській області при накладанні арешту на грошові кошти позивача не враховано вказану норму Постанови КМУ № 609.

Щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти позивача в межах суми 472,29 грн., то суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність коштів на виплату боргу, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2010 року ВП № 18189303 задовольнити частково.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.05.2010 року ВП № 18189303 в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 47,23 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 15 жовтня 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяО.В. Солоніченко