Рішення № 116768332, 01.02.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/16963/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Волинської митниці про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , позивачі) звернулися з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у пропуску через митний кордон України 02.04.2023 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.04.2023 № UA 205110/2023/000605.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.04.2023 позивачами були заповнені та подані декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей на суму 83195 євро кожна, а також, передбачений МК України та іншими нормативними актами, перелік документів на підтвердження походження коштів. Ними надані банківські документи про рух коштів та їх зняття з власних рахунків у банках та обміну. Проте, уповноважений орган видав картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на ім`я ОСОБА_1 з причини відсутності дозвільних документів у громадянки ОСОБА_2 , що підтверджують зняття особою готівки з власних рахунків у банках.

Позивачі вважають, що такі дії працівника митниці щодо оформлення картки відмови та саме рішення відповідача є протиправними, оскільки ними при поданні митних декларацій було подано повний та вичерпний перелік документів, визначених законодавством на підставі яких ними здійснювалося переміщення через митний кордон валютних цінностей.

Відтак вважають дії інспектора митниці та оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню. З наведених підстав позивачі просили позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час проведення митного контролю та митного оформлення вивезення готівки в іноземній валюті громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були подані відповідні декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей на суму 83195 євро кожна та перелік документів про рух коштів, довіреність на розпорядження коштами, чеки на валютно-обмінні операції на ім`я ОСОБА_1 .

В результаті проведеного аналізу було встановлено, що вказані готівкові кошти, які декларувались позивачами згідно поданих квитанцій належать ОСОБА_1 . Відтак враховуючи вимоги чинного законодавства, які регламентують переміщення валютних цінностей через митний кордон, у громадянки ОСОБА_2 були відсутні документи, що підтверджують валютно-обмінні операції на суму задекларованої валюти.

Тому у відповідності до вимог митного законодавства інспектором було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.04.2023 № UA 205110/2023/000605.

Водночас звертає увагу суду, що в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№ UA 205110/2023/000605 вказано причину відносно якої вона видавалась, та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить митне оформлення переміщуваних цінностей. З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачі у відповіді на відзив не погодилися з аргументами відповідача з підстав, аналогічних тим, що викладені у позовній заяві. Крім того, зауважили, що відсутність у ОСОБА_2 квитанцій на валютно-обмінні операції не була підставою для прийняття оскаржуваного рішення та в ньому не зазначена.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей на суму 83195 євро кожна (а.с. 187, 15,186 зворот).

До митної декларації ОСОБА_1 долучено: виписки з особового рахунку за період з 13.02.2023 по 29.03.2023 та операцій по рахунку за 30.03.2023 та 31.03.2023, які видані АТ «ОТП Банк» м.Рівне (а.с.155-158), довіреність на розпорядження поточним та депозитним рахунком від 04.10.2022, видана на ім`я ОСОБА_3 (а.с.161) та чек на валютно-обмінні операції від 20.03.2023 на суму 100000 євро (а.с.154).

ОСОБА_2 до митної декларації долучено: виписки з особового рахунку за період з 13.02.2023 по 29.03.2023 та операцій по рахунку за 30.03.2023 та 31.03.2023, які видані АТ «ОТП Банк» м. Рівне (а.с.8-14), довіреність на розпорядження поточним та депозитним рахунком від 04.10.2022, видана на ім`я ОСОБА_3 (а.с.47), та чек на валютно-обмінні операції від 20.03.2023 на суму 46395 євро (а.с.153).

Також знаття позивачами готівки із власних рахунків підтверджується платіжними інструкціями на видачу готівки за період з 20.02.2023 по 30.03.2023, які здійснювалися уповноваженою особою ОСОБА_3 (а.с.17-46, 139-152).

Волинською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 02.04.2023 № UA 205110/2023/000605 (а.с.54).

Картка відмови оформлена на гр. ОСОБА_1 .

Підставою відмови у пропуску через митний кордон України, задекларованих валютних цінностей ОСОБА_2 зазначено «у зв`язку з відсутністю дозвільних документів у громадянки ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , що підтверджують зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках, т/з VOLKSWAGEN TOUAREG р.н. НОМЕР_2 підлягає поверненню на митну територію України».

Позивачі, не погоджуючись із діями інспектора митниці та прийнятою карткою відмови, звернулися до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 МК України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається зКонституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені устатті 7цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом, для здійснення митних формальностей можуть використовуватися паперові примірники таких документів, надані декларантом або уповноваженою ним особою.

Переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимогЗакону України"Про валюту і валютні операції".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про валюту та валютні операції» транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна норма міститься у пункту 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого Постановою Правління НБУ №3 від 02.01.2019 (далі Положення №3).

Пунктом 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ №5 від 02.01.2019 (далі Положення №5), визначено, що фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують: зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Як вбачається із частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Абзацом 1 частини 6 статті 257 даного кодексу визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.Положення про митні деклараціїтаформицих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, апорядок заповнення таких деклараційта інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа (далі Порядок №631).

Згідно з п.1.1 розділу I цей Порядок розроблено відповідно дочастини другої статті 246 Митного кодексу України(далі - Кодекс) з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ.

Пунктом 1.2 розділу I Порядку № 631 визначено, що картка відмови - картка відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як встановлено пунктами 8.1, 8.2, 8.5 Розділу VIII Порядку № 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюєтьсякартка відмовиза формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеногостаттею 255 Кодексудля завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.

Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) Декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.

Як вбачається із картки відмови підставою для її винесення стало відсутність дозвільних документів у громадянки ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_1 , що підтверджують зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках.

При цьому у оспорюваному рішенні роз`яснено вимоги виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, а саме надання дозвільних документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки.

Однак, суд вважає, що оспорюване рішення винесено із порушенням вимог чинного законодавства, враховуючи наступне.

Вищенаведеними нормативними актами встановлено процедуру переміщення валютних цінностей через митний кордон України що перевищують еквівалент більше 10000 євро та вимоги щодо наявності відповідних документів для цього.

Зокрема, така особа подає митну декларацію та документи, що підтверджують: зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро (п. 18 Положення №5).

Як вбачається із долучених до справи документів, ОСОБА_2 до митної декларації було долучено відповідні документи про наявність власного рахунку та коштів на ньому, виписки з банку про рух коштів на рахунку, про зняття готівки, платіжні інструкції на зняття готівки в період з 20.02.2023 по 31.03.2023 та довіреність на ОСОБА_3 , якою останнього позивач уповноважила бути уповноваженим в АТ «ОТП Банк» і зокрема наділила його правом на зняття та отримання коштів з його рахунку.

Тобто суд констатує, що на момент подання декларації ОСОБА_2 , інспектору митниці були подані відповідні документи, визначені Положенням №5, що підтверджують зняття готівки з її власних рахунків.

Відтак, зазначені у оспорюваному рішенні підстави відмови не відповідають фактичним обставинам встановленим під час судового розгляду справи та наявним в справі доказам.

При цьому суд зазначає, що зняття готівки ОСОБА_3 з рахунків Червонюк Г.В. за наявності належно завіреної довіреності, свідчить про те, що така особа діє не у власних інтересах, а в інтересах довірителя. За таких умов це підтверджує зняття готівки з власних рахунків саме декларантом.

Крім того, слід зауважити, що пункт 18 Положення №5 вимагає подання документів на підтвердження зняття готівки та не містить заборони для зняття іншою особою, за наявності відповідних повноважень.

Визначальним в даному випадку є доведення особою, що такі кошти зняті з її рахунків, що Червонюк Г.В. і було зроблено.

Відповідачем не доведено наявності правових підстав для висновку про відсутність дозвільних документів у ОСОБА_2 , що підтверджують нею зняття готівки з власних рахунків, які покладені в основу оспорюваного рішення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, при вирішенні спорів, предметом яких є правомірність винесених суб`єктом владних повноважень рішень, необхідно враховувати, що обов`язок доведення його правомірності покладається саме на митний орган. Це пов`язано із тим, що саме митний орган (у даному випадку відповідач) є особою, що заперечує право платника на переміщення валютних цінностей через митний кордон України, та саме він, в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен доводити правомірність прийнятого ним рішення.

У разі виникнення спору між особою та державою суд не може відмовити особі в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати сумніви інакше, як неспроможність митного органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.

Натомість, не доведення державним органом обґрунтованості та законності висновків, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, має стати підставою для надання захисту особі, якщо вчинене ним, на думку державного органу порушення, не було переконливо доведено останнім перед судом.

Будь-який інший підхід не відповідатиме завданням адміністративного судочинства. Разом з тим, у цій справі, як зазначено вище, відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності нормам чинного законодавства висновків щодо допущення позивачем порушень чинного митного законодавства, з підстав у них зазначених, а тому картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205110/2023/000605 від 02.04.2023, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а позов в цій частині до задоволення.

Водночас суд не бере до уваги, викладені у відзиві доводи представника відповідача про те, що в результаті проведення детального аналізу поданих документів було встановлено, що всі готівкові кошти в сумі 146395 євро, які декларувалися позивачами згідно поданих квитанцій про здійснення валютно-обмінних операцій належать громадянину ОСОБА_1 , оскільки такі мотиви не були викладені в оскаржуваній картці відмови.

Що стосується викладених у заявах по суті справи тверджень позивачів та їх представника про те, що у даному випадку при митному переміщенні валютних цінностей через митний кордон було відмовлено у цьому ОСОБА_2 , а картка відмови виписана на ОСОБА_1 , враховуючи наступне.

Із долучених до справи документів вбачається, що позивачі та інша громадянка слідували через митний кордон України разом на т/з VOLKSWAGEN TOUAREG р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Проаналізувавши норми МК України, які регламентують переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, винесення картки відмови та положень Розділу VIII Порядку № 631 суд вважає, що винесення за таких обставин картки відмови на ім`я ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом не суперечить вищевказаним нормативним актам та є правомірним.

Суд при вирішенні даного спору дав правову оцінку спірному рішенню, а саме картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205110/2023/000605 від 02.04.2023 та прийшов до висновку про його протиправність. Визнання протиправним та скасування рішення судом, не потребують в подальшому визнання протиправними дій посадової особи щодо відмови у пропуску через митний кордон декларанта, наслідком якого є прийняте такою особою рішення, що є предметом спірних правовідносин у даній справі.

У даному випадку причиною не пропуску через державний кордон є рішення, а не дії посадової особи.

Враховуючи вищезазначене, в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора митниці Наумчика О.П. щодо відмови у пропуску через митний кордон позивачів слід відмовити.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Звертаючись до суду, позивачі сплатили судовий збір у сумі 2147,20 гривень кожен (за кожну немайнову вимогу по 1073,60 грн), що підтверджується квитанціями до платіжних інструкцій на переказ готівки № 51 та №52 від 07.07.2023 (а.с.72-73).

Відтак судовий збір стягується пропорційно до задоволених вимог.

Отже, на користь позивачів необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір по 1073,60 грн пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205110/2023/000605 від 02.04.2023.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк