Постанова № 11676770, 05.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.10.10Справа №2а-9884/10/18/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Лавренчук О.В. , при секретарі судового засідання Детяренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна Роща"

до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників:

від позивача Кутова Н.М., довіреність № б/н від 10.06.10 р., паспорт НОМЕР_1;

від позивача - Долгополова Н.А., довіреність №б/н від 10.06.10 р., паспорт НОМЕР_2

від відповідача Радін А.О., довіреність №2559/р від 16.07.10, посвідчення НОМЕР_3.

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001131502/0 від 23 липня 2010 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки № 1071/15-2/313953454 від 16.07.2010 року про неправомірне включення ТОВ "Міндальна Роща" в податковий кредит за травень 2010 року податку на додану вартість у розмірі 5896,00 грн. по податковим накладним, виписаним в березні 2010 року, не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" не заборонено включати до податкового кредиту суми за податковими накладними, отриманими із запізненням.

У судовому засіданні представники позивача на позовних вимогах наполягали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких проти позову заперечував, посилаючись на акт перевірки № 1071/15-2/313953454 від 16.07.2010 року, положення п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п. п. 7.7.1 п. 7.7 , п. п. 7.7.2 п. 7.7, п. п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" . Відповідно, за результатами перевірки податкових декларацій за березень 2010 року ТОВ "Міндальна роща" завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зоюов"язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 5896,00 грн.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2010 року ДПІ у м. Алушті АР Крим було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 18.06.2010 року по 16.07.2010 року за № 1071/15-2/313953454 ( а. с. 10-22).

Згідно з висновком акту перевірки, в порушення п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 та п.п. 7.7.3 п. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 (зі змінами та доповненнями), абз. 2 п. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 р. (зі змінами та доповненнями), п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 року ТОВ "Міндальна роща" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 5896,00 грн.

На підставі встанових в акті перевірки порушень, згідно п.п. "б" п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000 р. ДПІ у м. Алушті АР Крим зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов"язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 5896,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 р. № 0001131502/0 (а. с. 9).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність винесення податковим органом оскаржуваного податкового - повідомлення рішення, судом враховується наступне.

Судом встановлено, що позивач відобразив у звітному податковому періоді за квітень та включив до податкового кредиту суми по податкових накладних за березень 2010 року отриманих від: ЗАТ "Санаторій "Слава" податкова накладна №111 від 26.03.2010 р. сума ПДВ - 26,69,; КР ЗАТ "Київстар Дж.Ес.ЕМ." податкова накладна №21107/5 від 31.03.2010 р. на суму ПДВ - 107,45 грн.; ТОВ "Витаз" податкова накладна №40 від 26.03.2010 р. на суму ПДВ - 61,67 грн.; "Управління по експлуатації газового господарства" податкова накладна №25/а від 12.03.2010 р. на суму ПДВ - 4492,20 грн.; ТОВ "Система для готелів та ресторанів" податкова накладна №444 від 13.03.2010 р. на суму ПДВ - 500,08 грн.; ЗАТ "Укртелеком" податкова накладна №16344/01 від 31.03.2010 р. на суму ПДВ - 15,91 грн. на загальну суму ПДВ - 5912,40 грн., яка фактично сплачена у сумі ПДВ 5896,49 грн. - у березні 2010 року.

Сторони не заперечують викладених обставин та вони знайшли своє документальне підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За змістом підпункту 7.4.5 цього пункту не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Під час розгляду справи встановлено, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, виписані контрагентами в березні 2010 року .

Фактично податкова накладна від 26.03.2010 року № 40 на загальну суму ПДВ 370,00 грн. отримана позивачем 27.04.2009 року (а. с. 25), податкова накладна від 26.03.2010 р. №111 на загальну суму ПДВ 160,12 отримана позивачем 21.04.2010 р. (а.с.26), податкова накладна від 13.03.2010 р. №00444 на загальну суму ПДВ 3000,48 отримана позивачем 30.04.2010 р. (а.с.27), податкова накладна від 10.03.2010 р. №94 на загальну суму ПДВ 4250,40 отримана позивачем 30.04.2010 р. (а.с.28); податкова накладна від 12.03.2010 р. №25/А на загальну суму ПДВ 26953,20 грн. отримана позивачем 27.04.2010 р. (а.с.29).

Позивачем сума ПДВ була включена у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому була отримана податкова накладна, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкової накладної було б безпідставним.

Враховуючи, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, відповідачем не наведено жодних доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідач зазначає, що скарги від позивача про ненадання йому податкової накладної по операції за березень 2010 року не надходило.

Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що не можна розуміти як обовязок.

Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

До того ж, згідно з роз'ясненнями ДПА України від 23.02.2006 р. № 3408/7/16-1517-26 при переході на централізовану (зведену) сплату ПДВ компанія має право відображувати у власному податковому обліку як коригування податкових зобов'язань, так і податкового кредиту, що відбувається внаслідок відображення в податковому обліку податкових накладних, отриманих від постачальників за попередні податкові періоди із запізненням, розрахунків корегування кількісних і вартісних показників по податкових накладних, отриманих і виписаних філіями за період перебування зареєстрованими платниками ПДВ, але з дотриманням встановленого терміну позовної давності.

Крім того, відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим № 0001131502/0 від 23 липня 2010 року, без вимоги про визнання його протиправним та скасування.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим № 0001131502/0 від 23 липня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, який і підлягає поверненню.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови буде виготовлено у строки визначені ч.3 ст. 160 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0001131502/0 від 23 липня 2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" (ю.а.: 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. В. Хромих, 21-а, ф.а: 98500, АР Крим/, м. Алушта, алея Декабристів, 5, ідентифікаційний номер 31395454) судовий збір у розмірі 3,40грн.

Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Встановити Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим місячний строк, протягом якого надати до Окружного адміністративного суду АР Крим звіт про виконання постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки або після перегляду постанови судом апеляційної інстанції та залишення її в силі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня прийняття постанови.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови у разі неподання нею апеляційної скарги.

Суддя Лавренчук О.В.