Ухвала суду № 116766800, 02.02.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"02" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/180/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» (09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Каштанова, 54, код 32010004) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ «Фортіс-Фарма» (09108, Київська обл., м. Біла Церква (з), вул. Кожедуба Івана, буд. 359, код 40398314) 30000,00 грн заборгованості за договором поставки № АЕ-498-3011/22 від 30.11.2021 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ «Фортіс-Фарма» 30000,00 грн заборгованості за договором поставки № АЕ-498-3011/22 від 30.11.2021 р.

За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

У поданій до суду заяві про видачу судового наказу заявником в порушення п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України зазначено найменування боржника як ТОВ «Фортіс-Фарма», тоді як відповідно до відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повним найменуванням боржника є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Фарма».

В заяві про видачу судового наказу місцезнаходження заявника вказано як: 09200, Київська область, місто Кагарлик, вул. Каштанова, 54. Однак як вбачається з відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» є: 09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Каштанова, 54.

Отже, заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу зазначено неповне найменування боржника та неповну адресу заявника.

Крім того, місцезнаходження боржника вказано як: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 34, кв. 84. Однак як вбачається з відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Фарма» є: 09108, Київська обл., м. Біла Церква (з), вул. Кожедуба Івана, буд. 359.

Отже, заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 5 ч. 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Заявником не дотримано вимог. Заявником не зазначено переліку доказів, якими він обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про стягнення 30000,00 грн за договором поставки № АЕ-498-3011/22 від 30.11.2021 р.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

До матеріалів заяви про видачу судового наказу не додано копії договору поставки № АЕ-498-3011/22 від 30.11.2021 р., за яким пред`явлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Фарма» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Фарма» 30000,00 грн заборгованості.

Наведене свідчить про недотримання заявником при зверненні до суду вимог п. 3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявник зазначає, що 03.10.2022 р. було підписано додаток-специфікацію № 3 до договору, згідно якої сторони узгодили найменування товару, ціну та строки його оплати, а саме: 100 % від вартості товару сплачується покупцем до 24.10.2022 р. Заявник вказує, що після поставки товару між сторонами була підписана видаткова накладна № 8199 від 04.10.2022 р. на суму 47400,00 грн з ПДВ.

Заявник стверджує, що боржником 10.07.2023 р. було здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 17400,00 грн, однак доказів цього до матеріалів заяви не додано.

Отже, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заявником до заяви про видачу судового наказу не додано доказів, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. 148, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Фарма» 30000,00 грн заборгованості за договором поставки № АЕ-498-3011/22 від 30.11.2021 р.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева