Рішення № 116766593, 05.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/15955/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ СИСТЕМС ГРУП» (03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103, оф. 402) про стягнення 115 002,00 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (далі - позивач, АТ «УКРТРАНСГАЗ») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ СИСТЕМС ГРУП» (далі - відповідач, ТОВ «ІСГ») про стягнення 115 002,00 грн пені, а також 2 684,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 2210000056 про закупівлю робіт від 18.10.2022 в частині порушення строків подання документів для отримання допуску на об`єкт, передбачених пп. 7.3.3. п. 7.3. Договору, необхідного для початку відліку строку виконання робіт, у зв`язку з чим відповідачу, згідно п. 8.3. Договору, було нараховано пеню.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/15955/23 та справу передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 18.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення разом з відзивом надати суду; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу запропоновано у строк не пізніше п`ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачу в той самий строк, докази направлення надати суду разом з відповіддю на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 18.10.2023 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0600054367420) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 18.10.2023, який направлявся на адресу ТОВ «ІСГ»: 03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103, оф. 402, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до абз. 3 п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.10.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

22.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача Шатохіна М.С. надійшла Заява про вступ у справу як представника з доданням відповідних документів.

29.12.2023 через систему «Електронний суд» від представників позивача надійшли Клопотання/Заява про відкликання заяви про вступ у справу в якості представника Шатохіна М.С.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.10.2022 між АТ «УКРТРАНСГАЗ» (далі - Замовник) та ТОВ «ІСГ» (далі - Підрядник) був укладений Договір № 2210000056 про закупівлю робіт (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору роботи, зазначені в п. 1.2 Договору (далі - роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Умовами п. 1.2. Договору передбачено, що найменування робіт: «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт систем резервного та аварійного електроживлення об`єктів АТ «Укртрансгаз»)», код ЄЗС ДК 021-2015: (50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки).

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що строки виконання робіт зазначені у графіку виконання робіт, який наведений у додатку № 2 до Договору.

Ціна цього Договору становить 7 666 800,00 грн, в тому числі ПДВ - 1 277 800,00 грн (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом строку, зазначеного у графіку виконання робіт, після отримання від Замовника допуску до виконання робіт на об`єктах Замовника (далі - допуск на об`єкт). Місце виконання робіт зазначене у технічному завданні (п. 5.2. Договору).

Відповідно до пп. 5.5.1. п. 5.5. Договору передбачено організацію виконання робіт, а саме: для виконання встановлених цим Договором робіт Замовник надає Підряднику допуск на об`єкт, відповідно до вимог Інструкції з безпечного виконання сторонніми (підрядними) організаціями робіт, завдань та надання послуг на об`єктах підприємств Групи Нафтогаз, затвердженої рішенням акціонера від 14.04.2020 № 379, рішенням правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 10.04.2020, протокол № 168.

Замовник зобов`язаний надати Підряднику допуск на об`єкт для виконання робіт на умовах цього Договору (пп. 7.1.1. п. 7.1. Договору).

Згідно з пп. 7.3.3. п. 7.3. Договору, Підрядник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати укладення цього Договору надати документи, передбачені чинним законодавством України та умовами цього Договору, для отримання від Замовника допуску на об`єкт.

Підрядник зобов`язаний належним чином виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором та усіма іншими діючими договорами, укладеними з Замовником (пп. 7.3.18. п. 7.3. Договору).

Умовами п. 8.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 8.3. Договору, у випадку несвоєчасного надання документів, передбачених пп. 7.3.3 цього Договору Підрядник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одного десятого) відсотка від ціни Договору за кожен день прострочення виконання.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 8.13. Договору).

Пунктом 13.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє по « 31» липня 2023 року, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення зазначених у розділі 6 гарантійних строків, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов`язань. Сторони, підписуючи цей Договір, підтверджують, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не може бути підставою для відмови Сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Будь-які повідомлення за цим Договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій Стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом або доведені до відома іншої Сторони кур`єром під розписку. Поштовою адресою кожної зі Сторін вважається поштова адреса, зазначена у розділі 16 цього Договору або письмово повідомлена нею іншій Стороні відповідно до п. 14.8 цього Договору (п. 14.10. Договору).

Поштовою адресою ТОВ «ІСГ», зазначеною у розділі 16 цього Договору, є: 03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103, оф. 402.

Згідно з п. 15.1. Договору, невід`ємною частиною цього Договору є: 15.1.1. Додаток № 1. Технічне завдання. 15.1.2. Додаток № 2. Графік виконання робіт. 15.1.3. Додаток № 3. Договірна ціна. 15.1.4. Додаток № 4. Вимоги до банківської гарантії (забезпечення виконання Договору).

Умовами Додатку № 2 до Договору «Графік виконання робіт» передбачено, що строк виконання робіт становить 180 календарних днів після отримання від Замовника допуску на об`єкт.

Згідно з Витягу з Протоколу № 168 засідання правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 10.04.2020, було прийняте рішення затвердити Інструкцію з безпечного виконання сторонніми (підрядними) організаціями робіт, завдань та надання послуг на об`єктах підприємств Групи Нафтогаз (додаток 1) та погодити рішення акціонера АТ «УКРТРАНСГАЗ» про затвердження Інструкції як обов`язкової для Товариств (додатки 3-7).

Розділом 2 Інструкції з безпечного виконання сторонніми (підрядними) організаціями робіт, завдань та надання послуг на об`єктах підприємств Групи Нафтогаз (далі - Інструкція) передбачений Перелік документів для отримання допуску.

Так, умовами п. 2.1. Інструкції передбачено, що стороння організація, яка планує виконувати роботи на об`єктах підприємства Групи Нафтогаз (далі також - об`єкти), не пізніше ніж за сім робочих днів до початку роботи подає на ім`я керівника відповідного підрозділу підприємства Групи Нафтогаз, де згідно з договором передбачається проведення робіт, заяву на отримання допуску для виконання робіт на об`єктах підприємств Групи Нафтогаз (далі - Заява), форму якої наведено у додатку 1 до Інструкції.

Перелік документів які додаються сторонньою організацією до Заяви зазначений у п. 2.2. Інструкції.

Порядок оформлення та надання допуску передбачений розділом 3 Інструкції.

Додатком 1 до Інструкції визначена форма Заяви на отримання допуску для виконання робіт на об`єктах підприємств Групи Нафтогаз.

15.11.2022 ТОВ «ІСГ» звернулось до АТ «УКРТРАНСГАЗ» із заявою вих. № 15112022/01, в якій просило оформити Допуск на виконання робіт на майданчику адмінбудівлі Укргазтезв`язок в м. Боярка (плановий термін виконання робіт з 18.11.2022 до закінчення всіх необхідних робіт) з долученням відповідних документів.

Вказана заява була отримана АТ «УКРТРАНСГАЗ» 17.11.2022, що підтверджується вхідним штемпелем Управління «УКРГАЗТЕХЗВ`ЯЗОК» АТ «УКРТРАНСГАЗ» № 3301ВХ-22-527 від 17.11.2022.

19.12.2022 ТОВ «ІСГ» звернулось до АТ «УКРТРАНСГАЗ» із заявою вих. № 19122022/01, в якій просило оформити Допуск на виконання робіт по ремонту систем резервного та аварійного електроживлення на об`єктах AT «Укртрансгаз», а саме: Стрийського ВУПЗГ, Опарського ВУПЗГ, Дашавського ВУПЗГ, Богородчанського ВУПЗГ, Угерського ВВРіСП (плановий термін виконання робіт з 20.12.2022 до закінчення всіх необхідних робіт) з долученням відповідних документів.

Вказана заява була отримана АТ «УКРТРАНСГАЗ» 21.12.2022, що підтверджується вхідним штемпелем АТ «УКРТРАНСГАЗ» № 1001ВХ-22-13565 від 21.12.2022.

20.01.2023 ТОВ «ІСГ» звернулось до АТ «УКРТРАНСГАЗ» із заявою вих. № 20012023/01, в якій просило оформити Допуск на виконання робіт по ремонту систем резервного та аварійного електроживлення на об`єктах AT «Укртрансгаз», а саме: Мринського ВУПЗГ (плановий термін виконання робіт з 25.01.2023 до закінчення всіх необхідних робіт) з долученням відповідних документів.

Вказана заява була отримана АТ «УКРТРАНСГАЗ» 24.01.2023, що підтверджується вхідним штемпелем АТ «УКРТРАНСГАЗ» № 1003ВХ-23-55 від 24.01.2023.

26.01.2023 ТОВ «ІСГ» звернулось до АТ «УКРТРАНСГАЗ» із заявою вих. № 26012023/01, в якій просило оформити Допуск на виконання робіт по ремонту систем резервного та аварійного електроживлення на об`єктах AT «Укртрансгаз», а саме: Пролетарського ВУПЗГ, Первомайського РБ УГЕС (плановий термін виконання робіт з 30.01.2023 до закінчення всіх необхідних робіт) з долученням відповідних документів.

Вказана заява була отримана АТ «УКРТРАНСГАЗ» 30.01.2023, що підтверджується вхідним штемпелем АТ «УКРТРАНСГАЗ» № 1001ВХ-23-1045 від 30.01.2023.

З огляду на порушення відповідачем строку надання документів для отримання від Замовника допуску на об`єкт, передбаченого пп. 7.3.3. п. 7.3. Договору, 06.07.2023 АТ «УКРТРАНСГАЗ» звернулось до ТОВ «ІСГ» ( 03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103, оф. 402) з претензією № 1001ВИХ-23-5522 про сплату 115 002,00 грн пені, нарахованої відповідно до п. 8.3. Договору, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист 0102122395879 від 06.07.2023, накладної Укрпошти № 0102122395879 від 06.07.2023 та фіскального чеку від 06.07.2023.

Оскільки вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, сума пені за порушення строку надання документів для отримання від позивача допуску на об`єкт відповідачем не сплачена і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

Як зазначалось між АТ «УКРТРАНСГАЗ» та ТОВ «ІСГ» був укладений Договір № 2210000056 про закупівлю робіт від 18.10.2022.

Згідно зі ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, в редакції, що діяла на момент проведення процедури закупівлі та порядку підписання Договору (далі - Закон № 922-VIII).

Пунктом 6 частини першої ст. 1 Закону № 922-VIII передбачено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару

Згідно з частиною першою ст. 41 Закону № 922-VIII, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга ст. 837 ЦК України).

Умовами п. 1.1. та п. 1.2. Договору передбачено, що Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору роботи, зазначені в п. 1.2 Договору (Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт систем резервного та аварійного електроживлення об`єктів АТ «Укртрансгаз»)», код ЄЗС ДК 021-2015: (50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що строки виконання робіт зазначені у графіку виконання робіт, який наведений у додатку № 2 до Договору.

Умовами Додатку № 2 до Договору «Графік виконання робіт» передбачено, що строк виконання робіт становить 180 календарних днів після отримання від Замовника допуску на об`єкт.

З вищенаведених умов Договору вбачається, що початок виконання робіт та строк їх виконання пов`язаний із виконанням відповідачем зобов`язань з отримання від Замовника допуску на об`єкт.

Умовами пп. 7.1.1. п. 7.1. Договору передбачено зобов`язання Замовника надати Підряднику допуск на об`єкт для виконання робіт на умовах цього Договору, тоді як Підрядник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати укладення цього Договору надати документи, передбачені чинним законодавством України та умовами цього Договору, для отримання від Замовника допуску на об`єкт (пп. 7.3.3. п. 7.3. Договору).

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, Договір № 2210000056 про закупівлю робіт був укладений сторонами 18.10.2022, у зв`язку з чим, враховуючи умови пп. 7.3.3. п. 7.3. Договору, відповідач був зобов`язаний надати документи, передбачені чинним законодавством України та умовами цього Договору, для отримання від позивача допуску на об`єкт протягом 10 (десяти) робочих днів з дати укладення цього Договору, а саме в період з 19.10.2022 до 01.11.2022 включно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача із першою заявою вих. № 15112022/01 від 15.11.2022 про оформлення допуску на виконання робіт з долученням відповідних документів та яка була отримана позивачем лише 17.11.2022, що підтверджується вхідним штемпелем Управління «УКРГАЗТЕХЗВ`ЯЗОК» АТ «УКРТРАНСГАЗ» № 3301ВХ-22-527 від 17.11.2022 на вказаній заяві.

Доказів надання відповідачем документів, передбачених чинним законодавством України та умовами Договору, для отримання від Замовника допуску на об`єкт в строк, визначений пп. 7.3.3. п. 7.3. Договору, в матеріали справи надано не було.

Таким чином, Підрядник всупереч умовам Договору та взятих на себе зобов`язань, несвоєчасно надав передбачені п.п. 7.3.3. п. 7.3 Договору документи необхідні для надання Замовником допуску на об`єкт для початку виконання робіт чим допустив прострочення на 15 календарних днів (з 02.11.2022 по 16.11.2022 включно).

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга ст. 217 ГК України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша ст. 199 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною першою ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 8.3. Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного надання документів, передбачених пп. 7.3.3 цього Договору Підрядник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одного десятого) відсотка від ціни Договору за кожен день прострочення виконання.

Ціна Договору становить 7 666 800,00 грн, в тому числі ПДВ - 1 277 800,00 грн (п. 3.1. Договору) .

Частиною шостою ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Положеннями частини другої ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно частини четвертої ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу надання документів в строк, передбачений договором, не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються. Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він розрахований вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення зобов`язань щодо своєчасного надання документів для отримання дозволу за період з 02.11.2022 по 16.11.2022 у розмірі 115 002,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 86, 129, 232, 236 - 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ СИСТЕМС ГРУП» (03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103, оф. 402; код ЄДРПОУ: 39794298) на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ: 30019801) пеню у розмірі 115 002 (Сто п`ятнадцять тисяч дві) грн 00 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ