Рішення № 116766338, 05.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/16740/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 126)доФірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (04116, місто Київ, вулиця Провіантська, будинок 3)простягнення 52 358 грн 51 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" з вимогами до Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 52 358 грн 51 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати спожитої електроенергії в строк, визначений договором, у зв`язку чим позивачем нараховано 40 903 грн 99 коп. пені, 8 662 грн 67 коп. інфляційних втрат та 2 791 грн 85 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/16740/23, справу прийнято до розгляду та постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.11.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.12.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01.01.2019 постачальником електричної енергії та універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1268 від 26.10.2018 є Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (стаття 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричне енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила) укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, зокрема, за фактом споживання електричної енергії.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному веб-сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

18.01.2022 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут", як постачальником, та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП (надалі - договір постачання), пунктом 1.1 якого визначено, що цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком №1 до договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору постачання за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з договором.

Згідно пункту 5.8 договору постачання розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За умовами пункту 5.9 договору постачання розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 5.10 договору постачання передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору.

Відповідно до пункту 5.11 договору постачання якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно пункту 5.13 договору постачання споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов`язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору постачання).

У комерційній пропозиції № 9 (надалі - комерційна пропозиція), що є додатком №3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022, сторони погодили, зокрема ціни на електричну енергію; територію, на якій постачальник пропонує відповідну комерційну пропозицію; спосіб оплати.

Відповідно до пункту 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Також пунктом 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Згідно пункту 7 комерційної пропозиції у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених пунктом 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

За змістом статей 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Укладений між сторонами договір постачання за своєю правовою природою є договором енергопостачання та належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022 надав акти прийняття-передавання електричної енергії за період з червеня 2022 року по серпень 2023 року, а саме: за червень 2022 року на суму 22 295 грн 258 коп., за липень 2022 року на суму 26 903 грн 52 коп.; за серпень 2022 року на суму 17 142 грн 71 коп.; за вересень 2022 року на суму 19 168 грн 80 коп.; за жовтень 2022 року на суму 38 640 грн 00 коп.; за листопад 2022 року на суму 35 669 грн 76 коп.; за грудень 2022 року на суму 34 322 грн 40 коп.; за січень 2023 року на суму 44 822 грн 40 коп.; за лютий 2023 року на суму 42 803 грн 04 коп.; за березень 2023 року на суму 42 285 грн 60 коп.; за квітень 2023 року на суму 34 747 грн 44 коп.; за травень 2023 року на суму 36 570 грн 24 коп.; за червень 2023 року на суму 49 695 грн 36 коп.; за липень 2023 року на суму 53 774 грн 16 коп. та за серпень 2023 року 57 607 грн 44 коп., а також надано щомісячні рахунки за спожиту електричну енергію за вказаний період.

04.05.2023 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут", як кредитором, та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю, як боржником, укладено договір реструктуризації заборгованості №7265-р (надалі - договір реструктуризації), згідно якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор та боржник домовились про реструктуризацію кредиторської заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором та не погашена згідно з договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022 шляхом розстрочення на 12 календарних місяців.

Відповідно до пункту 1.2 договору реструктуризації боржник визнає та сплачує кредитору заборгованість за договором про постачання у сумі 269 159 грн 52 коп. що утворилася у боржника перед кредитором станом на 30.04.2023 та підтверджується актом звіряння (додаток №2 до договору реструктуризації), а саме: електроенергія - 269 159 грн 52 коп.

Пунктом 2.3 договору реструктуризації визначено, що у разі порушення боржником строків виконання зобов`язань, встановлених графіком погашення заборгованості (пункт 2.1 цього договору) та/або виконання їх у неповному обсязі, графік погашення заборгованості вважається зміненим: боржник упродовж 3 робочих днів з дня порушення, зобов`язаний сплатити (погасити) кредитору увесь залишок несплаченої реструктуризованої заборгованості за цим договором, який визначається як різниця між загальною сумою реструктуризованої заборгованості та сумою, яка надійшла на рахунки кредитора від боржника за договором.

Відповідно до пункту 2.4. договору реструктуризації у разі порушення боржником строків погашення реструктуризованої заборгованості за зміненим графіком (пункт 2.3 договору реструктуризації), договір між сторонами вважається розірваним на наступний робочий день після спливу строку (3 робочих днів), визначеного у пункті 2.3 договору.

Додатком № 2 до договору реструктуризації встановлено наступний графік погашення заборгованості: до 25.05.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.06.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.07.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.08.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.09.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.10.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.11.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.12.2023 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.01.2024 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.02.2024 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.03.2024 у розмірі 22 429 грн 96 коп.; до 25.04.2024 у розмірі 22 429 грн 96 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання щодо оплати вартості використаної (купленої) електричної енергії, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 40 903 грн 99 коп. пені, 2 791 грн 85 коп. 3 % річних та 8 662 грн 67 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 15.07.2022 по 17.08.2023 на суму боргу з оплати спожитої електричної енергії за періоди, які не включені до договору реструктуризації заборгованості №7265-р від 04.05.2023.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти позову Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, зазначає, що такі форс-мажорі обставини, як воєнний стан (і як наслідок, безробіття), скоротило надходження оплат за спожиті комунальні послуги від мешканців багатоквартирних будинків, а відтак призвело до заборгованості перед Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" по оплаті електричної енергії, яку споживали мешканці цих будинків. На підтвердження наявності обставин непереборної сили відповідачем надано лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Суд відзначає, що воєнний стан та військова агресія Російської Федерації проти України в рівній мірі має негативний влив на господарську діяльність сторін, в той час як відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено ст. 44 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тотожні приписи містяться в статті 617 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, до відзиву на позов не долучено доказів на підтвердження обставин несплати мешканцями багатоквартирних будинків за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу відповідача, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, а також у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №910/9723/22, від 17.10.2023 у справі №910/19817/21, від 19.10.2023 у справі №910/962/22, тобто є усталеною правовою позицією касаційного суду.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Таким чином, відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку з оплати поставленої електричної енергії не виконував, систематично допускаючи прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Крім того, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.11 договору постачання якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно пункту 7 Комерційної пропозиції у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Із частини 5 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що постачання електричної енергії є видом житлово-комунальних послуг і на ці правовідносини розповсюджується вказаний Закон, який є спеціальним нормативно-правовим актом до спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Проте відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №530-ІХ, що набрав чинності 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 з 12 березня 2020 року та продовжений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 до 30 червня 2023 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 40 709 грн 53 коп., нарахованої за період з 15.07.2022 по 24.07.2023 на суму основного боргу по кожному спірному місяцю надання послуг, згідно наданого позивачем розрахунку є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 194 грн 46 коп. пені, нарахованої за період з 15.08.2023 по 17.08.2023, 2 791 грн 85 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 15.07.2022 по 17.08.2023, та 8 662 грн 67 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2022 року по травень 2023 року.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, місто Київ, вулиця Провіантська, будинок 3, ідентифікаційний код 14073675) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126, ідентифікаційний код 42206328) пеню в розмірі 194 (сто дев`яносто чотири) грн 46 коп., 3 % річних в розмірі 2 791 (дві тисячі сімсот дев`яносто одна) грн 85 коп., інфляційні втрати 8 662 (вісім тисяч шістсот шістдесят два) грн 67 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 597 (п`ятсот дев`яносто сім) грн 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька