Ухвала суду № 116762157, 31.01.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7700/19

провадження 1-кс/462/248/24

У Х В А Л А

31 січня 2024 року м.Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого слідчого відділенняВідділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Франківськоїокружної прокуратурим.ЛьвоваЛьвівської області ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №12019140060003646від 03.12.2019року,про застосуваннязапобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодопідозрюваногоу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, без місця реєстрації та який проживає на АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє - 31.05.2018року Франківськимрайонним судомм.Львоваза ч.2ст.209,ч.3ст.146,ч.4ст.190,ч.3ст.357,ч.3ст.358,ст.70КК України на3роки позбавленняволіз конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 15.02.2021 року по відбуттю строку покарання,

встановив:

31.01.2024 року слідчий СВ ВП№1ЛРУП №2ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_4 ,за погодженням із прокурором, звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в її провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 03.12.2019 року до ЄРДР за №12019140060003646, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_6 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як не має постійного місця проживання у м.Львові, кримінальні правопорушення, вчинені підозрюваним, відносяться до категорії тяжких злочинів, та у разі доведення вини підозрюваного, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки спосіб вчинення злочинів, характеризує підозрюваного, як особу, що немає достатніх моральних цінностей, соціально-стримуючих факторів, схильного для досягнення своїх злочинних цілей, свідоме нехтування підозрюваним не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятими морально-етичними цінностями. Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, яке просять задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили частково, зазначивши, що пред`явлену підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, не заперечують. При цьому, підозрюваний шкодує про вчинене, сприяє слідству для встановлення істини у кримінальному провадженні. Вважають, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .

Заслухавши доводисторін кримінальногопровадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.

Встановлено,що СВВП №1ЛРУП №2ГУНП уЛьвівській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№12019140060003646від 03.12.2019року.

29.01.2024року ОСОБА_6 затримано напідставі ст.208КПК Українита 30.01.2024року йомуповідомлено пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1 ст.263 КК України, за обставин того, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 10.55 год. 23.01.2024 року придбав та переніс до АДРЕСА_2 , де в подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КабінетуМіністрів України№576від 12.10.1992року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року, збув ОСОБА_7 корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, промислового виготовлення із маркуванням на днищі фарбою чорного кольору «1078277 Т» та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), промислового виготовлення, з маркуванням фарбою чорного кольору «18» та методом тиснення у метал 77 УЗРГМ «349-2», з внутрішньої сторони важеля з маркуванням фарбою чорного кольору «386-77-77», які є оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, відноситься до бойових припасів та придатна до вибуху, за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 3500 грн., тим самим здійснив умисне, незаконне придбання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Окрім цього, 29.01.2024 року ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 15:30 год. 29.01.2024 року придбав та переніс до АДРЕСА_3 , де в подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КабінетуМіністрів України№576від 12.10.1992року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року, умисно збув ОСОБА_7 предмет овальної форми темно-зеленого кольору з наявними поперечними та повздовжними бороздами у верхній частині наявним гвинтовим отвором, який зовні схожий на корпус гранати типу Ф-1 із маркуванням на днищі фарбою чорного кольору «1073973 Т» та один предмет схожий на підривач типу УЗРГМ з маркуванням фарбою на зовнішній стороні важиля барвником чорного кольору «29» та методом тиснення у метал -73 УЗРГМ «583», на запалі барвником червоного кольору наявний напис «М», за що отримав від ОСОБА_7 кошти у розмірі 3500 грн. та одразу був затриманий працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків.

Відповідно до ч.1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставинами,що даютьпідстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненнівказаних кримінальнихправопорушень єнаявність вматеріалах досудовогорозслідування достатніхоб`єктивнихдоказів,тобто обґрунтованістьпідозри підтверджуютьсяматеріалами кримінальногопровадження,зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.01.2024 року, протокол добровільної видачі від 21.01.2024 року , висновком експерта №СЕ-19/103-24/1104-ВТХ від 26.01.2024 року, протокол добровільної видачі від 29.01.2024 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, постановою про визнання речовим доказом, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 29.01.2024 року.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об?єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, слідчий суддя враховує специфіку кримінальних правопорушень, за якими оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, неодружений, не має місця реєстрації, офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходів, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів.

Таким чином, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, вважаю, що можливість того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування, і в подальшому суду, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наведені обставини, реально існує.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтересв триманніпідозрюваного підвартою,не зважаючина презумпціюневинуватості,превалює надпринципом свободиособистості,томудля запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення процесуальних дій слідчого, клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає строк дії ухвали у шістдесят днів, тобто, з врахування його затримання 29.01.2024 року, - до 28.03.2024 року включно.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_6 підозрюється увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.263КК України, що згідно ст.12КК України є тяжким злочином.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов?язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов?язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя разом з положеннями ст.182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (дивіться Toшев проти Болгарії, № 56308/00, § 68, 10 серпня 2006 року; і Iванчук проти Польщі, № 25196/94, § 66, 15 листопада 2011 року).

Враховуючи, що матеріалах клопотання відсутнє документальне підтвердження матеріальної спроможності підозрюваного сплатити заставу в розмірі вказаному в клопотанні, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн.

На переконання слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов?язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, при внесенні застави, вважаю, що слід покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що забезпечить дієвість кримінального провадження, процесуальну поведінку підозрюваного та процесуальні дії слідчого.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №12019140060003646від 03.12.2019рокуОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали по 28.03.2024 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 грн., яку підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитнийрахунок длявнесення застави(UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду, слідчого судді, процесуального прокурора та слідчого за першою вимогою;

2)повідомляти слідчого,прокурора чисуд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3)утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

4)здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо підозрюваний ОСОБА_6 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя: ОСОБА_1