Рішення № 116760211, 05.02.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/2406/23

Номер провадження № 2/712/197/24

29 січня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко О.П.

учасники по справі:

представник позивача Барабанщикова О.А.

відповідачка ОСОБА_2 , опікун відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування м. Черкаси до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент «Центр надання адміністративних послуг» про визнання права користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описовачастина

Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи

13 березня 2023 року позивач Орган опіки та піклування м. Черкаси звернувся до суду з позовом до Департаменту «Центра надання адміністративних послуг», ОСОБА_3 про відновлення реєстрації місця проживання малолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на первинному обліку служби у справах дітей перебуває малолітня ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_3 рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2016, справа № 2/712/1257/16, позбавлена батьківських прав щодо ОСОБА_6 . Відомості про батька у свідоцтво про народження дитини внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15,08.2016, справа № 712/8784/16-ц, малолітня була усиновлена громадянами України. 25.03.2020 баба дитини ОСОБА_7 звернулася до Соснівського районного суду про визнання малолітньої такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , у зв`язку з усиновленням дитини. 11 червня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси прийняв рішення про визнання малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 . Місце проживання малолітньої зареєстрували усиновителі за своїм місцем проживання.

17.05.2021 Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради малолітня на підставі рішення суду була знята з реєстрації місця проживання за вищезазначеною адресою.

27.01.2022 рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси, справа № 712/116/22, усиновлення малолітньої ОСОБА_5 скасовано за позовом усиновителів через психічні захворювання дитини. Дитина передана органу опіки та піклування м. Черкаси.

Наразі малолітня влаштована на навчання до Кропивнянського дитячого будинку для дітей шкільного віку Черкаської обласної ради, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Після закінчення навчання дитина повернеться на постійне місце проживання у м. Черкаси. До усиновлення малолітня ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.11.2013 до 17.05.2021 була зареєстрована у трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , співвласниками квартири є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

06.02.2023 служба у справах дітей Черкаської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» про скасування зняття з реєстрації, у зв`язку із скасування її усиновлення. У наданій Департаментом відповіді від 09.02.2023, зазначено, що реєстраційні дії проведені без порушень вимог, встановлених законом, та відсутні підстави для скасування зняття з реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_5 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4 .

Просить суд зобов`язати Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради провести реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_4 .

08 червня 2023 року представник позивача скерувала до суду уточнену позовну заяву за позовом органу опіки та піклування м. Черкаси до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» про зобов`язання Департаменту здійснення реєстрації «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР провести реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_4 . Просила залучити в якості відповідачів співвласників квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також залучити в якості третьої особи Департамент «Центр надання адміністративних послуг».

15 листопада 2023 року представник позивача скерувала заяву про зміну предмету позову, в якій просила суд визнати за малолітньою ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Представник позивача Барабанщикова О.А. позовні вимоги підтримала та просила задоволити з підстав, викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_2 , опікун відповідачки ОСОБА_3 позов не визнала та заперечували протии його задоволення. Також просила звільнити її від оплати судового збору, оскільки єдиним її доходом є допомога по народженню дитини в сумі 860 грн.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в ході судового розгляду підтримала ОСОБА_2 .

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Звільнено позивача від сплати судового збору Орган опіки та піклування м. Черкаси.

08 червня 2023 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси прийнято до розгляду позовну уточнену позовну заяву органу опіки та піклування м. Черкаси до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Департамент «Центр надання адміністративних послуг» про зобов`язання Департаменту здійснення реєстрації «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР провести реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_4 . Залучено в якості третьої особи Департамент «Центр надання адміністративних послуг». Залучено до участі в справі в відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

08 червня 2023 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2 . Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо віжчуження квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

15 серпня 2023 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси провадження у справі за позовом Органу опіки та піклування м. Черкаси до ОСОБА_8 закрито. Витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 1969 від 09.08.2012 р. по відділу ДРАЦС по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції).

30 листопада 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси закрито підготовче провадження у справі.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 915. Матір`ю дитини є ОСОБА_3 . Відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідально до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу.

З 06.11.2013р. місце проживання неповнолітньої ОСОБА_5 зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 .

16 травня 2016 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

15 серпня 2016 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси малолітню ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Черкаси Черкаської області, актовий запис про народження № 915 від 12.08.2011 по Соснівському районному у місті Черкаси відділ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, усиновлена громадянам України.

11 червня 2020 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси задоволений позов ОСОБА_7 до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, треті особи: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Визнано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 . Судом встановлено, що з моменту здійснення усиновлення припинено усі особисті та майнові права і обов`язки між ОСОБА_5 та співвласниками квартири.

Відповідно до довідки від 25.11.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 у період з 17.05.2021 року.

27 січня 2022 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси скасовано усиновлення громадянами України малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Малолітню ОСОБА_5 передано Службі у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради для подальшого влаштування. Судом встановлено, що між усиновлювачами і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачамим своїх батьківських обов`язків, оскільки дитина проявляє неадекватну психічну поведінку, намагання усиновлювачів адаптувати дитину до родини шляхом надання їй любові та турботи не дало жодних позитивних результатів, подальше перебування дитини у сім`ї усиновлювачів суперечить інтересам дитини, яка сама проявляє та висловлює бажання покинути дану родину, вказане потягне за собою подальше посилення напруження, конфліктів та формування дисфункціональної сімейної системи, судом задоволені позовні вимоги при скасування усиновлення відповідно до п.3 ч. 1 ст. 238 СК України.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 20.09.2022 № 709 влаштовано малолітню ОСОБА_5 до Криповнянського дитячого будинку для дітей шкільного віку Черкаської обласної ради на повне державне утримання, строком на шість місяців.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності від 14.02.2023 № 322835936 за адресою АДРЕСА_4 право власності в частці 1/8 належить ОСОБА_4 , в частці 1/4 ОСОБА_7 , в частці 1/4 ОСОБА_8 , в частці 1/4 ОСОБА_3 , в частці 1/4 ОСОБА_9 .

Відповідно до актового запису про смерть № 1969, складеного 09.08.2012 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_8 заведена спадкова справа № 09-2021 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. та належну йому частку квартири успадкували ОСОБА_7 (мати) та ОСОБА_4 (донька). 17.06.2021 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частину квартири за адресою АДРЕСА_4 .

ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_10 у зв`язку з укладенням шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.06.2020 року Серія НОМЕР_1 .

Відповідно до актового запису про смерть № 1661, складеного 17.06.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Спадкова справа після смерті не заводилась ( Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 72914799 від 21.06.2023р.). Належну спадкодавцю 3/8(+1/8) частину квартири успадкувала ОСОБА_3 (донька), яка проживала зі спадкодавцем на момент смерті та не відмовилась від спадщини.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.04.2022р. у справі № 712/845/22 визнано недієздатною ОСОБА_3 та призначено ОСОБА_2 опукуном недієздатної особи.

Норми права, якізастосував суд, та мотиви їх застосування

Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнанняабо оспорення права, свободи чи інтересу, за захистомя ких мало місцез вернення до суду

Частиною першою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

У статті 9 ЖК УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Житлові права охороняються законом за винятком випадків, коли вони здійснюються всупереч із призначенням цих прав чи з порушення.

Відповідно до ч.6 ст.167 Сімейного Кодексу України дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

Згідно з ст.238 Сімейного Кодексу України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.239 Сімейного Кодексу України у разі скасування усиновлення відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення. (ч.4 ст.239 Сімейного Кодексу України).

Відповідно до ст.247 Сімейного Кодексу України дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право: 1) на проживання в сім`ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; 2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; 3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_5 за фактом свого народження набула права користування спірною квартирою як дитина співвласниці квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 .

Позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 не вплинуло на обсяг права користування спірною квартирою.

У зв`язку з усиновленням неповнолітньої ОСОБА_3 до усиновлювачів перейшов обов`язок забезпечення житлом ОСОБА_5 , в зв`язку з чим за рішенням суду з 17.05.2021р. остання була знята з реєстрації у спірній квартирі.

Внаслідок скасування усиновлення за рішенням суду відповідно до п.3 ч. 1 ст. 238 СК України припинились сімейні відносини дитини з усиновлювачами без зберігання права дитини на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення та водночас у розумінні відповідно до ч.2 ст.239 Сімейного Кодексу України відновились обов`язки щодо зберігання права на проживання дитини з її родичами за походженням - матір`ю ОСОБА_3 , опікуном якої є донька ОСОБА_11 .

На час вибуття із спірного житла ОСОБА_5 була неповнолітньою особою, яка самостійно не могла визначати своє місце проживання, а тому за дитиною збереглося право на користування житлом за місцем проживання її матері, незважаючи на факт зміни постійного місця проживання та сам факт не проживання в спірному житловому приміщенні.

Оскільки малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт її не проживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом. Крім того, право користування житлом у дитини виникає на підставі факту її народження.

Аналогічний висновок сформульований Верховним судом у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 554/3289/20 (провадження № 61-2951св21).

Жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (стаття 16 Конвенції ООН про права дитини).

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Правова позиція Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) відповідно до пункту 1 статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів позитивні зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K., 21.02.1990). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення в справі Gillow v. the U.K., 24 листопада 1986 року), так і на наймача (рішення в справі Larkos v. Cyprus, 18 лютого 1999 року).

ЄСПЛ неодноразово зазначав про те, що концепція «житла» за змістом статті

8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. Тому, чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків із конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року).

Суд звертає увагу на те, що умовою реалізації принципу верховенства права при вирішенні спорів, у тому числі, щодо визнання права користування житлом та вселення особи, є принцип пропорційності.

ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема, й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З урахуванням зазначених норм права та релевантної практики ЄСПЛ можна зробити висновок про те, що принцип пропорційності втручання в право особи на користування житлом шляхом визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не буде порушено у випадку, якщо особа тривалий час не проживає у спірному житловому приміщенні без поважних причин, не ставиться до нього, як до свого постійного місця проживання, а тому не має з ним достатніх триваючих зв`язків.

Втрата триваючих зв`язків неповнолітньої ОСОБА_5 із спірним житлом відбулася не через її власне волевиявлення, оскільки вона, будучи неповнолітньою дитиною, у зв`язку з усиновленням проживала з усиновителями. Після скасування усиновлення з припиненням права користування житловим приміщення за місцем проживання усиновлювачів відновилось право користування дитиною право користування спірним житловим приміщення за місцем проживання її родичів за походженням, яке у ОСОБА_5 виникло з моменту народження на тих самих умовах, що у ОСОБА_11 .

Оцінивши забріні у справі докази, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки позов поданий на захист права неповнолітньої дитини на користування житлом, також визнання за неповнолітньою ОСОБА_5 права користування спірною квартирою не буде непропорційним втручанням у права співвласників, одним з яким є мати дитити ОСОБА_3 , опікуном якої є ОСОБА_2 .

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, відповідно до вимог якої судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач був звільнений від оплати судового збоур в сумі 2684 грн., тому в зв`язку з задоволенням позов оплату судового збору слід покласти на відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в рівних частках по 895 грн. з кожного.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_2 про звільнення від оплати судовго збору, суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

До стягнення з ОСОБА_2 , яка також є опікуном недієздатної ОСОБА_3 , підлягає судовий збір в сумі 1789 грн. Річний дохід ОСОБА_2 складає 860*12=10320 грн., що підтверджується довідкою про отримання щомісячної допомоги при народженні дитини.

Оскільки розмір судового збору 1789 грн. перевищує 5% річного доходу ОСОБА_2 - 10320/100*5 =516 грн., суд вважає, що клопотання про звільнення від оплати судового збору підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 77-81, 89, 263-265, 268, 273, 352-354 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.9 ЖК, ст. 167, 238, 239, 247 Сімейного Кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Звільнити ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах недієздатної ОСОБА_3 від сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 895 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скаргивсіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення складений 05 лютого 2023 року.

Позивач: Орган опіки та піклування м. Черкаси (ідентифікаційний код 04061547, м. Черкаси, вул.Байди Вишневецького, 36)

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 )

Третя особа: Департамент «Центр надання адміністративних послуг» (м. Черкаси, вул. Благовісна, 170, код ЄДРПОУ 44737357)