Ухвала суду № 116753243, 05.02.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8979/23

Провадження № 6/638/315/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в залі суду заяву голови правління ОСББ «МОЄ МІСТЕЧКО» Суренського М.О. про виправлення описок в наказі Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року по справі № 638/8979/23, суд,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся голова правління ОСББ «МОЄ МІСТЕЧКО» Суренський О.М. із заявою про виправлення описок в наказі Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року по справі № 638/8979/23, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, зазначивши, що в реквізитах стягувача (ОСББ) допущені описки..

Суд, дослідивши матеріали справи та заяву про виправлення описки, дійшов наступних висновків.

04 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано наказ по справі №638/8979/23 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСББ «НАШ ГОРОДОК».

Відповідно до частин першої та другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Суд, перевіривши доводи заяви, зауважує, що опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмового або вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що має вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Суд зазначає, що виправлення описки є правом, а не обов`язком суду і необхідність її виправлення виникає тоді, коли допущена описка має істотний характер, спотворює текст судового рішення, що може призвести до труднощів або унеможливити його виконання.

Із системного аналізу матеріалів справи № 638/8979/23 вбачається, що в наказі від 04 серпня 2023 року вказані реквізити стягувача, зазначені в заяві про видачу судового наказу, подану до суду від 01 серпня 2023 року. В свою чергу, зазначені реквізити в заяві про виправлення описки від 31 січня 2024 року не відповідають реквізитам первісної заява про видачу наказу.

Верховний Суд у постановах від 21.07.2020 року по справі № 521/1074/171 та від 29.01.2021 року по справі № 22-ц/354/112 сформував таке визначення «описки»: «Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо)».

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Суд наголошує, що особа звертається до суду з метою захисту в судовому порядку свого порушеного права або інтересу, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.

Права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні визначені ст.ст. 57, 58 КПК України вдповідно.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009 року), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Питання, яке просить вирішити заявник із посиланням на приписи ст. 269 ЦПК України, є виправлення помилки, яке у вказаному рішенні (судовому наказі) по справі, за зазначених обставин, відсутнє.

Отже, представник заявника голова правління ОСББ має достатній професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинен бути обізнаний про критерії, які законодавчо встановлені для «помилки», та про правові наслідки поданої заяви.

Вказана правова позиція щодо обізнаності юриста із вимогами процесуального законодавства висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі №9901/118/19.

З огляду на встановлене, подана головою правління ОСББ «МОЄ МІСТЕЧКО» Суренським М.О. заява не містить належного обгрунтування наявності в судовому наказі помилки, яка підлягає виправленню, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 371, 372, 379 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви голови правління ОСББ «МОЄ МІСТЕЧКО» Суренського М.О. про виправлення описок в наказі Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року по справі № 638/8979/23 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий