Рішення № 116746439, 26.01.2024, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/2081/23

Номер провадження №2/351/112/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Собка В.М. ,

за участі секретаря - Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом адвоката Петричка Олександра Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, про визнання права власності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Петричка О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно - виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Коли позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька, то отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно.

21.03.2007 року, згідно договір купівлі-продажу ОСОБА_3 став власником металічного піднавісу (павільйону), який він придбав у ОСОБА_4 , який протягом багатьох років переобладнував. Нажаль, у зв`язку із тим, що батько позивача захворів, а потім помер, він не встиг відповідним чином оформити правовстановлюючі документи на вказаний виробничий будинок.

Адвокат Петричка О.Є., вказує, що крім позивача по справі на спадкове майно ніхто не претендує, однак, вважає за доцільне зазначити як відповідача, Снятинську міську раду, на території якої воно знаходиться.

На підставі наведеного просить суд визнати за позивачем право власності на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Представник позивача, адвокат Петричка О.Є. через канцелярію суду Вх.№ 9059 від 20.11.2023 року подав заяву про уточнення позовних вимог у якій просив визнати за ОСОБА_1 (позивачем), ІНФОРМАЦІЯ_2 ІН НОМЕР_1 право власності на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Справу розглядати у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив:

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_4, дата видачі 17.02.1990 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 (позивача по справі).

З свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого на ОСОБА_2 , слідує, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі слідує, що 21.07.2021 року приватним нотаріусом заведена спадкова справа №6802137.

Відповідно до довідки № 48/02-14 від 04.07.2023 року виданої приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу вбачається, що 21.07.2021 року ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини за законом № 84 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої заведено спадкову справу № 40/2021 від 21.07.2021 року. Інших спадкоємців, які подали заяву на прийняття спадщини немає.

З постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії №47/02-31 від 04.07.2023 року відомо, що ОСОБА_1 (позивачу по справі), жителю с. Запруття Коломийського району Івано-Франківської області відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами (цехи), що розташований в АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, зокрема оригіналу свідоцтва про право власності або будь-які інші документи, що підтверджують право власності на вищезазначений виробничий будинок.

Згідно Договору купівлі-продажу №2, складеного 21.03.2007 року приватним нотаріусом Зезюля Н.С. продала ОСОБА_2 металічний піднавіс (павільйон).

Відповідно до Технічного паспорта - реєстраційний номер ТI01: 0858-2232-5961-6544 , інвентаризаційна справа №186/23- будівля виробничого призначення з господарськими будівлями та спорудами (цехи) розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Із звіту про оцінку будівлі виробничого призначення, відомо, що ринкова вартість (згідно технічного паспорту Цех №1 «А», загальною площею 298,8 м.кв.; та цех №2 «Б» загальною площею 554,5 м.кв., 1980 року спорудження); ( без врахування ПДВ), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 становить 828 818 ( вісімсот двадцять вісім вісімсот вісімнадцять) гривень.

Також дослідивши Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що відсутність свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок не є підставою відмови у захисті права позивача.

На підставі вказаного, враховуючи, що в судовому засіданні на підставі вищевказаних доказів встановлено, що єдиним спадкоємцем спірного майна є позивач, який має намір прийняти спадщину, відсутність правовстановлюючого документу не є підставою для відмови в позові, а тому суд вважає, що позивач, набув право власності на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІН НОМЕР_1 , право власності на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Василь СОБКО