Рішення № 116745782, 02.02.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2128/21

Провадження № 2/309/533/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Піцура Я.Я.,

з участю секретаря судового засідання Росоха Д.І.,

законного представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Хустської міської ради, Служби у справах дітей Хустської міської ради, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 , Хустської міської ради, Служби у справах дітей Хустської міської ради, про визнання заповіту недійсним.

Позов вимоги вмотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її малолітнього сина ОСОБА_5 , батько її сина помер раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02.03.2021 вона в інтересах малолітнього сина звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим дідом, після чого їй стало відомо, що померлий склав заповіт від 03.12.2020. Стверджує, що на заповіті міститься підпис, що не належить померлому ОСОБА_5 і даний заповіт ним не підписувався. Померлий останнім часом зловживав спиртними напоями і не міг у повній мірі надавати значення своїм діями та оцінювати їх.

Посилаючись на ет, що підпис на заповіті проставлено не спадкоємцем, а іншою особо просить суд визнати недійсним заповіт від 03.12.2020 укладений ОСОБА_5 .

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Плешинець М.В. просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування посилається на те, що твердження позивача про те, що на заповіті міститься не підпис ОСОБА_5 не підтверджено жодним доказом. Форма та зміст заповіту відповідає приписам чинного законодавства. Пред`явлений позов є недоведеним.

У судовому засіданні законний представник позивача ОСОБА_1 просила позов задовольнити. Стверджує, що ОСОБА_5 заповіт не підписував, він не міг його підписати, бо був неграмотний. Вказує, що будинок навіть не приватизований. Не враховано, що є внук, а відповідач є лише сусідом і не зрозуміло чому на нього складено заповіт. Він його споював.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Вказує, що заповіт відповідає вимогам закону. Позовні вимоги не доведені. Судом призначалися експертизи підпису, які не проведено. Жодного доказу непідписання заповіту ОСОБА_5 немає.

Представник відповідачів Хустської міської ради, Служби у справах дітей Хустської міської ради в судове засідання не з`явися подавши клопотання про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави позовної заяви, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Відповідно до заповіту від 03.12.2021, посвідченого секретарем Нижньоселищенської сільської ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати на день смерті, і на все те, на що згідно з законом матиме право заповів ОСОБА_4 (а.с.14).

Позивач ОСОБА_6 є внуком померлого ОСОБА_5 (а.с.6, 7, 11, 12), і при цьому його батько - ОСОБА_7 (син ОСОБА_5 ) помер ще ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

02.03.2021 року ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_5 (а.с.8).

Відповідно до ст.ст. 1233, 1234 ЦК України, заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі виконання такого правочину недійсним судом не вимагається.( ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства(ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України.

Заповіт відповідно до ст. ст. 1247, 1248 ЦК України складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють у тому числі таку нотаріальну дію, як посвідчення заповітів (крім секретних).

Позивачем пред`явлено позов про визнання заповіту недійсним з посиланням на те, що підпис у заповіті від 03.12.2021 року виконано не ОСОБА_5 , і іншою особою.

Однак, всупереч приписам ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування указаних обставин.

Зокрема належним та допустимим доказом того, що підпис на правочині не належить особі від імені якої він вчинений, а належить іншій особі - є саме висновок судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 18.08.2021 повністю задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_9 , про витребування доказів. Витребувано: у Нижньоселищанського старостинського округу Хустської міської ради оригінал заповіту від 03 грудня 2020 року, складеного ОСОБА_5 , жителем АДРЕСА_1 ; 2) із Закарпатської дирекції УДП ПЗ «Укрпошта» відомості бухгалтерського обліку щодо виплати пенсії ОСОБА_5 , у період з червня 2020 року по грудень 2020 року, на яких міститься оригінал підпису особи про отримання пенсії; 3)

з Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області оригінал пенсійної справи по оформленню пенсії на ОСОБА_5 .

Після надходження витребуваних оригіналів документів, за клопотанням представника позивача ОСОБА_9 ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 25.07.2022 року призначено судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: 1. Чи виконано підпис на оригіналі заповіту, що посвідчений Нижньоселищенською селищною радою Хустського району Закарпатської області за реєстровим № 50 від 03.12.2020 року складеного ОСОБА_5 ним самим чи іншою особою? Проведення експертизи доручено Закарпатському Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. У розпорядження експерта було надано матеріали даної цивільної справи та витребувані оригінали документів.

08.08.2022 року на адресу Хустського районного суду Закарпатської області повернулася дана цивільна справа з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи. Клопотання вмотивоване тим, що відомості за липень 2020 року, серпень 2020 року, листопад 2020 року підписані від імені ОСОБА_5 одною особою, а відомості за грудень 2020 року, жовтень 2020 року та червень 2020 року підписані або іншою особою або у них відобразилася варіативність почерку ознаки, якої відсутні в інших відомостях. Тобто достовірність наданих зразків викликає сумнів. Тому просить надати більшу кількість достовірних зразків почерку гр. ОСОБА_5 у максимально можливій кількості, а також підтвердити, які з наданих зразків є достовірно дійсними зразками почерку гр. ОСОБА_5 .

Після надходження 08.08.2022 клопотання експерта, судом відновлювалося провадження у справі та надавалася можливість учасникам справи надати якісь додаткові матеріали для проведення експертизи. Однак у судове засідання учасники справи не з`явилися, від представника позивача ОСОБА_9 надійшло клопотання про проведення даного судового засідання без участі позивача та його представника, такі не скористалися своїм правом подати додаткові докази указані у клопотання експерта (яке направлялося на їх адресу), чи подати клопотання про витребування доказів.

Враховуючи наведене, а також те, що суд не вправі витребовувати чи отримувати докази з власної ініціативи, цивільна справа була повернута експерту для проведення експертизи за наявними у справі матеріалами, якщо це можливо.

Після чого, 29.11.2022 дана цивільна справа повернулася з Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України з повідомленням експерта про не можливість проведення експертизи.

У подальшому ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 23.02.2023 ще раз призначено у даній справі судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено ті ж питання. Проведення експертизи доручено ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз». При цьому, при вирішенні даного питання у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 стверджував, що у даній експертній установі найновіше обладнання і експерти такої установи зможуть провести експертизи на підставі наявних матеріалів. При витребування якихось додаткових матеріалів для проведення експертизи ні позивач, ні його представник клопотань не заявляли.

Однак, 05.10.2023 року дана справа повернулася з експертної установи ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» без виконання експертизи з тих підстав, що у зразках, а саме у відомостях на виплату пенсій соціальної допомоги де містяться підписи ОСОБА_5 виконані різними особами і не можуть бути порівняльним матеріалом для проведення дослідження.

А отже, суд, у відповідності до приписів ч.5 ст. 12 ЦПК України суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, зокрема судом витребувано усі заявлені представником позивача докази, надіслано такі докази разом з матеріалами справи експерту, і після надходження клопотання експерта надано учасникам справи, у тому числі й позивачу можливість надати додаткові докази чи поставити питання про їх витребування, чим останній не скористався, після чого ще раз було призначено експертизу іншій установі за вибором позивача.

Відтак суд констатує, що в матеріалах справи відсутні належній та допустимі докази, які б підтверджували той факт, що підпис у заповіті від 03.12.2021 року виконано не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Узагальнюючи наведене суд констатує, що пред`явлений позов є недоведеним, а отже задоволенню не підлягає.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.1247, 1248 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Хустської міської ради, Служби у справах дітей Хустської міської ради, про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2024 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.