Ухвала суду № 116743773, 02.02.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1841/24

Провадження № 1-кс/202/1088/2024

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з повною вищою освітою, офіційно працевлаштованого на посаді електромонтера у Регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», одруженого, який має на утриманні малолітню доньку 2020 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 26 січня 2024 року приблизно о 19 годині 15 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в темний час доби із ввімкненим ближнім світлом фар по мокрому асфальтобетонному покриттю просп. Металургів Металургійного району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з боку зупинки громадського транспорту «95 Квартал» (далі по тексту - ЗГТ) у напрямку вул. Вадима Гурова, завчасно не вжив усіх можливих дій для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, щоб надати дорогу пішоходу. В результаті чого напроти ЗГТ «Червоний Гірник» по просп. Металургів Металургійного району м. Кривого Рогу водій ОСОБА_5 , рухаючись у крайній лівій полосі для руху, здійснив наїзд лівою передньою частиною керованого ним автомобіля, на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину дороги у невстановленому для переходу місці.

Своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.3, Правил дорожнього руху України. Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Криворізької установи виконання покарань №3, строком на 60 днів без визначення розміру застави.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні надав письмові заперечення та зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведено. ОСОБА_5 працевлаштований, одружений, має на утриманні дитину 2020 р.н., що нівелює можливість порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. З урахуванням наведеного, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, або застосувати до підозрюваного біль м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання. Також адвокат зазначив, що у разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити останньому розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024040000000124 від 26 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

31 січня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у вчиненні дій, які виразились у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має вищу освіту, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні доньку 2020 р.н., місце реєстрації за яким і мешкає, раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного з необережності, що спричинило смерть ОСОБА_7 , 1972 р.н..

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може: переховування від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв`язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцаріі» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваної має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таким чином, виходячи з мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, з урахуванням права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутня.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначено в клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання буде занадто м`яким запобіжним заходом та може не забезпечити достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, необережності вчиненого злочину, а також особи підозрюваного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування до нього запобіжного західу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на нього обов`язки, визначені пунктами 2,3,4,8 частини 5 статті 194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На думку слідчого судді, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених пунктами 2,3,4,8 частини 5 статті 194 КПК України, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності отримання підозрюваним невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом до 29 березня 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити на виконання до відділу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 15 хвилин 06 лютого 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_8