Рішення № 116740484, 02.02.2024, Барський районний суд Вінницької області

125/40/24

2-а/125/1/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2024 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Захарчук С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В :

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав, що поліцейським відділу 1 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Курпітою В. М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії БАБ №721491 від 02 січня 2024 року, за складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Вказував, що при вирішенні інспектором справи про адміністративне правопорушення, було порушено ряд вимог чинного законодавства, що є підставою для скасування постанови.

Згідно зпостановою, 02 січня 2024 року близько 15:00 рухаючись за кермом автомобіля BMW 328і, державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобільною дорогою М03 (Тернопільська область, Тернопільський район), ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, нібито за перевищення швидкості. Зазначав, що направляючись вищевказаною автомобільною дорогою, в сторону с. Озерна, попереду та позаду нього слідували й інші транспортні засоби. Швидкість автомобіля відповідала вимогам ПДР. Перед в`їздом в населений пункт позивач знижував швидкість враховуючи дорожню обстановку та наявність інших автомобілів, які слідували попереду та позаду. Під час зупинки працівником поліції, останній пояснив, що ОСОБА_2 перевищив допустиму швидкість на відповідному відрізку дороги, і тому буде складено постанову про адміністративне правопорушення. Під час складання постанови позивачеві було відмовлено у наданні копій матеріалів адміністративного правопорушення для ознайомлення. Крім того, як виявилось, фіксація швидкості транспортного засобу здійснювалась на прилад TRUCAM з рук патрульного всередині транспортного засобу патрульної поліції, що є грубим порушенням статті 40 ЗУ «Про національну поліцію».

Позивач вказував, що одним із ключових порушень зі сторони патрульного є те, що інспектор взагалі не вправі був складати постанову, оскільки на даному відрізку дороги відсутній дорожній знак 5.70, який регулює монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху, в тому числі і швидкісного режиму. Таким чином, за відсутності відповідного дорожнього знаку патрульний не мав права здійснювати фото-відео фіксацію на даному відрізку ділянки дороги.

У постанові зазначено, що о 15 год. 17 хв. ОСОБА_1 рухався автомобільною дорогою у населеному пункті село Озерна Тернопільського району, а о 15 год. 20 хв. відносно нього складено постанову про адміністративне правопорушення. Протокол відсутній. Тобто, працівники поліції в проміжок трьох хвилин змогли об`єктивно оцінити всі обставини справи та визнати ОСОБА_1 винним у адміністративному правопорушенні. Такий короткий проміжок часу підтверджує не тільки формальність розгляду патрульним справи, а і той факт, що інспектором порушені й інші права позивача. Одним із таких порушень стало порушення права на захист, зокрема, позивач звертався за допомогою до адвоката, однак інспектор відмовився на вимогу адвоката надати змогу ознайомитись з матеріалами справи.

На підставі викладеного просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, складену поліцейським відділу 1 роти 1 батальйону старшим лейтенантом поліції Курпітою Василем Михайловичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії БАБ №721491 від 02 січня 2024 року за складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 605 гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву з проханням розгляд справи провести без його участі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час несення служби на автодорозі М-09 19 км «Тернопіль-Львів-Рава Руська» 02.01.2024 поліцейським Курпітою В. М. за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС00764) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу марки Бмв з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 116 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 66 км/год, чим порушив п. 12.9 б ПДР України. Після чого поліцейським було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Поліцейський підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України.

Вказував, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьомувраховується похибкаприладу ±2 км/год, тобто прирезультаті замірівшвидкості 116км/годприладом вжеврахована похибка. Так, в пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відео з нагрудної камери 474470, фото порушення. В матеріалах справи наявні відеозапис та фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 116 км/год. Вказані фотознімок та відеозапис дають можливість достовірно встановити місце фіксації швидкості транспортного засобу позивача, адже на них відображена фіксація швидкості руху автомобіля в населеному пункті, іншими об`єктами, які вказують на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався з перевищенням швидкості. Позивач не заперечує факту керування належним йому транспортним засобом 02.01.2024 о 15 год. 12 хв. на автомобільній дорозі М09,19 км. Відтак, позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення вимог п. 12.9. б ПДР України.

Також вважає недоцільним посилання позивача на те, що прилад TruCam має застосовуватися працівниками поліції на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки відповідно до частини 1 цієї статті, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні. Разом з тим, оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Зазначав, що застосування приладу TruCam LTI 20/20 є законним, оскільки визначене чинним Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність». Окрім того, як вбачається з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року № 22-38/49 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Відтак, в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.

Крім цього представник вказав, що на в`їзді у населений пункт Озерна як з боку м. Тернопіль, так і в напрямку м. Тернопіль встановлений дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту». Позивач перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49, відтак ключовим для встановлення місця вчинення правопорушення є відповідні географічні координати. Саме на фотознімку з приладу TruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті Озерна. До відзиву на позовну заяву відповідачем додається фотознімок з онлайн сервісу Google Maps із зазначенням географічних координат, які автоматично були вказані у фотознімку приладу TruCam, з яких вбачається, що фіксування швидкісного режиму позивача відбувалось саме в населеному пункті Озерна. При перенесення вказаних координат за допомогою загальнодоступних карт Google Maps цілком можна встановити, що прилад знаходився в межах населеного пункту Озерна. При цьому, як вбачається із фотознімку з приладу TruCam, відстань від приладу до автомобіля, яким керував позивач становила 210,9 м, а відтак і сам автомобіль позивача знаходився в межах населеного пункту.

Також зазначив, що в адміністративному позові позивачем зазначено, що працівниками поліції на його клопотання було відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи. Так, доказами по справі спростовується вказане твердження позивача, оскільки, як зафіксовано відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, після ознайомлення позивача із правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на запитання поліцейського, чи бажає позивач скористатись будь-яким із своїх прав, останній чітко відповідає, що ні. Проте вже після винесення оскаржуваної постанови під час ознайомлення із нею, позивач висловив бажання ознайомитись із матеріалами справ, на що, працівник поліції, який не зобов`язаний вже був розглядати будь-які клопотання особи, оскільки розгляд справи завершився, все ж таки, ознайомив позивача із відеозаписом, та свідоцтвом про повірку.

Щодо твердження позивача в адміністративному позові про здійснення контролю швидкісного режиму лише у тих місцях, які облаштовані відповідним дорожнім знаком 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», відповідач вказав, що Постановою КМУ «Про внесення змін до Правил дорожнього руху України» від 29 вересня 2021 року № 1091, була викладена нова редакція розділу 33 ПДР України «Дорожні знаки». Відповідно до якої, дорожнього знаку 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» в Правилах дорожнього руху України, не існує. Натомість, ПДР України доповнено дорожнім знаком 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». Оскільки порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» також не розповсюджуються на спірні відносини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 2КАСУкраїни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №721491 від 02.01.2023, складеною поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Курпітою В. М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень за те, що 02.01.2024 о 15:12 на автомобільній дорозі М09, 19 км, с. Озерна водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW 328i, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 116 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI20/20 TC000764, чим порушив п.п. 12.9.б ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 122 КУпАП.

До відзиву представником відповідача долучено наступні докази:

- фотознімки з приладу TruCam TC000764 та Інтернет ресурсу Google, із зазначенням географічних даних фіксації правопорушення, а саме: с. Озерна Тернопільської області, зображення номерних знаків транспортного засобу: НОМЕР_1 , та швидкості руху: 116 км/год;

- відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, яким зафіксовано, як поліцейський підійшов до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , представився, пояснив причину зупинки, також роз`яснив ОСОБА_1 його права, передбачені статтею 63 Конституції України і статтею 268 КУпАП. Після цього поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи зрозумілі йому права і чи бажає він ними скористатись, на що ОСОБА_1 відповів, що не бажає. Після цього поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що на нього буде складена постанова та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1700 гривень за перевищення швидкісного режиму в межах населеного пункту. Після складення постанови поліцейський зачитав ОСОБА_1 її зміст, а також на прохання ОСОБА_1 показав відео з приладу TruCam.

Крім цього, представником відповідача надано свідоцтво про повірку лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС00764, №22-01/29822 чинне до 11.12.2024, та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2903-2012, виданий 29.08.2012 Міністерством економіки розвитку і торгівлі України, на вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20.

Частиною 4 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Відповідно до підпункту 12.9.б Правил дорожнього руху водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену впунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно допідпункту "и" пункту 30.3цих Правил.

Згідно з пунктом 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать, серед іншого, забезпечення безпеки дорожнього руху, інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

З наведеної норми вбачається, що інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху передбачено саме для тих випадків, коли фіксація здійснюється в автоматичному режимі.

Відповідно до пунктів, 1, 3, 8, 11 частини 1 статті 23 Закону України«Про Національну поліцію», яка визначає основні повноваження поліції, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює провадженняу справахпро адміністративніправопорушення,приймає рішенняпро застосування адміністративних стягненьта забезпечуєїх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно допункту 1частини 1статті35ЗаконуУкраїни«Про Національнуполіцію»,поліцейський можезупиняти транспортнізасоби уразі якщо водій порушивПравила дорожнього руху.

Отже, контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, у тому числі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, належить до визначених законом повноважень поліції.

Згідно з частиною 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно зст.31 цього Законуполіція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення , зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що технічні прилади та технічні засоби, передбаченіпунктами 1і2цієї частини, поліція може (а не зобов`язана) закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Таким чином, поліція має право використовувати не лише техніку, що працює в автоматичному режимі, але й інші технічні засоби і технічні прилади з виявлення та/або фіксації правопорушень. Вказані технічні засоби і прилади поліція не обов`язково повинна закріплювати на однострої чи на службових транспортних засобах чи монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Отже, посилання позивача на те, що поліція не має права фіксувати правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху з допомогою технічного приладу, конструктивно призначеного для вимірювання швидкості в ручному режимі, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Дорожній знак,на якийвказує позивач, асаме знак5.70«Фото-,відеофіксування порушеньПравил дорожньогоруху», зазначаючи, що лише на ділянці, де він встановлений, поліція має право здійснювати контроль швидкості, у чинній редакції Правил дорожнього руху відсутній. Натомість є знак 5.76 Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 5 «Інформаційно-вказівні знаки» Правил дорожнього руху, цей дорожній знак позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів, і з його назви вбачається, що він стосується саме автоматичної відеофіксації порушень.

Жодними положеннями КУпАП чи Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі, частиною 1ст.40 вказаного Закону, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.

Трактування повноважень поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху таким чином, що поліцейський має право здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху лише у місцях, які спеціально позначені певним дорожнім знаком, звела б нанівець контрольні і превентивні повноваження поліції у цій сфері. Між тим, з вищенаведених норм законодавства вбачається, що інформування про здійснення контролю за безпекою дорожнього руху передбачено лише для випадків здійснення фіксації фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, тобто за допомогою стаціонарно встановлених технічних засобів і технічних приладів без безпосереднього залучення поліцейського до фіксації порушення.

Оскільки у випадку, що розглядається, порушення позивачем Правил дорожнього руху зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, то вимоги ч.2ст.40 Закону України «Про Національну поліцію»не розповсюджуються на спірні відносини.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки.

Згідно зпунктом 5частини 1статті 3Закону України«Про метрологіюта метрологічнудіяльність» до сфери законодавчо регульованої метрології належать такі види діяльності: контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів

Отже, лазерні вимірювачі швидкості транспортних засобів відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу.

Правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС 000764, підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29822, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 11.12.2023.

Даними з приладу TruCAM LTI 20/20 підтверджується, що правопорушення було вчинено в межах населеного пункту Озерна Тернопільської області, де згідно з ПДР України швидкість руху дозволена не більше 50 км/год, а швидкість транспортного засобу під керуванням позивача становила 116 км/год.

З долучених до відзиву документів вбачається, що лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 283 КУпАП, містить посилання на доказ вчинення позивачем адміністративного порушення, а саме на покази вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCAM із вказівкою на його серійний номер.

Стосовно доводів позивача щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, то наданим відповідачем відеозаписом спростовується порушення права позивача на захист, оскільки йому були роз`яснені його права, і позивач відмовився від користування цими правами під час розгляду справи. Крім того, за клопотанням позивача після винесення постанови йому було забезпечено ознайомлення з даними фіксації правопорушення.

Таким чином, відповідачем доведено, що позивача було законно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП, тому в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача необхідно залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250,255, 286, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю.

Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргунебулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 02.02.2024.

Суддя Юлія САЛДАН