Рішення № 116730390, 19.01.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року Справа № 915/390/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника прокуратури: Брагара Д.В.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: Молчанова Є.Д.,

представника відповідача-2: Глущук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області),

до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 ,

до відповідача-2: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Вознесенське лісове господарство",

про: стягнення 802291,79 грн,-

в с т а н о в и в:

Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви від 26.06.2023 про зміну предмету позову, просить суд стягнути в солідарному порядку з Військової частини НОМЕР_1 та Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки зелених насаджень в сумі 802291,79 грн.

В обґрунтування вимог прокурор вказує наступне:

- протягом вересня 2020 року спеціалістами Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведено аудит фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за результатами якого встановлені факти порубки протягом 2016 - 2020 років багаторічних зелених насаджень без відповідних дозвільних документів (відповідно до аудиторського звіту №520/4/51/аз від 01.10.2020);

- згідно такого звіту спилювання військовою частиною НОМЕР_1 дерев проводилось з метою очищення технічної території від поламаних внаслідок стихійних лих та буревіїв насаджень;

- 14.06.2021 в межах кримінального провадження №42021150410000004, за участю представника Державної екологічної інспекції, оглянуто місце події - частину території військової частини НОМЕР_1 площею 3 га (квартал 13 виділ 1 Прибузького лісництва), за результатом огляду якої встановлений факт порубки 209 дерев;

- 16.06.2021 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок рубки невстановленими особами дерев лісового захисного насадження в межах технічної території військової частини НОМЕР_1 , проведеного згідно постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», який склав 802291,79 грн;

- прокурор стверджує, що військова частина НОМЕР_1 , на порушення вимог законодавства, що регулює порядок проведення санітарної рубки дерев, без дозвільних документів здійснила порубку 209 дерев, чим спричинено державі збитки на суму 802291,79 грн;

- також прокурор вважає, що Державне підприємство «Вознесенське лісове господарство», як постійний лісокористувач земельної ділянки площею 104 га на якій розташована військова частина НОМЕР_1 , допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяло неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев;

- прокурор стверджує, що військова частина НОМЕР_1 та Державне підприємство «Вознесенське лісове господарство» будучи спільними користувачами земельної ділянки та маючи тотожні за своєю суттю права та обов`язки відносно такої земельної ділянки несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов`язань щодо належної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Ухвалою суду від 15.03.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та прокурору встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24.04.2023.

Відповідач-1 - Військова частина НОМЕР_1 заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- в регіоні в якому розміщується військова частина не одноразово на протязі 2017 - 2020 років проходили буревії, в наслідок чого дерева були зламані (залишалась лише частина стовбура або зламане навпіл дерево з повислою на місці зламу верхньою частиною);

- після проходження буревіїв військовою частиною проводилися заходи, щодо очищення технічної території від зламаних сухих і аварійних дерев, з метою забезпечення пожежної безпеки біля місця зберігання боєприпасів. За результатами очищення технічної території складалися акти оприбуткування дров з поставкою на бухгалтерський облік. У актах зазначено, що на технічній території військової частини проведено спилювання та очищення від поламаних дерев акації після сильного вітру, з метою забезпечення належного рівня вибухопожежобезпеки місць зберігання авіаційних засобів ураження;

- дерева та зелені насадження, які були спиляні на території військової частини НОМЕР_1 не знаходилися на бухгалтерському обліку, а ні у військовій частині НОМЕР_1 , а ні в Державному підприємстві «Вознесенське лісове господарство», є самостійними та не мають жодної цінності для держави.

Відповідач-2 - Державне підприємство "Вознесенське лісове господарство" заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- за результатами вивчення матеріалів базового лісовпорядкування різних років, правовстановлюючих документів та картографічних матеріалів встановлено, що земельна ділянка площею 104 га розташована в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (квартал 13, 14 Прибузького лісництва), на території якого розташована військова частина НОМЕР_1 входила до складу земель лісогосподарського призначення;

- така земельна ділянка є частиною земель лісогосподарською призначення, постійним лісокористувачем якої є Державне підприємство «Ліси України» в особі філії «Вознесенське лісове господарство», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство»;

- фактичне користування земельною ділянкою за кадастровим номером 4822080800:01:000:0107, до складу якої входить і квартали 13, 14 Прибузького лісництва, військовою частиною НОМЕР_1 здійснюється з 2006 року;

- військова частина НОМЕР_1 є режимним об`єктом, інформація про який та доступ до нього чи закріпленої за ним територією охороняється законом та належить до компетенції Міністерства Оборони України;

- враховуючи режимність та правовий статус військової частини НОМЕР_1 , виконання покладених на посадових осіб державної лісової охорони обов`язків, було об`єктивно неможливим у зв`язку із відсутністю доступу до території такої військової частини;

- забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу.

Ухвалою суду від 24.04.2023 у даній справі замінено відповідача-2 - Державне підприємство "Вознесенське лісове господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Вознесенське лісове господарство» та змінено найменування органу прокуратури з Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на Миколаївську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.

Також, ухвалою суду від 24.04.2023 за відповідним клопотанням відповідача-1 зобов`язано Миколаївський обласний центр з гідрометеорології надати суду інформацію про гідрометеорологічну обстановку на території м.Вознесенськ та Вознесенського району Миколаївської області у період з 01.01.2017 по 26.10.2020. Відкладено підготовче засідання на 25.05.2023.

Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) у відповіді на відзиви відповідачів вимоги прокурора підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та вважає, що Державне підприємство "Вознесенське лісове господарство", як постійний лісокористувач, та військова частина НОМЕР_1 , як особа, діями якої здійснено безпосередньо незаконну вирубку, мають нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій їм території.

25.05.2023, 26.06.2023, 24.07.2023 та 21.08.2023 судом відкладалось підготовче засідання відповідно на 26.06.2023, 24.07.2023, 21.08.2023 та 12.09.2023 за відповідними клопотаннями учасників справи.

Ухвалою суду від 12.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2023.

16.10.2023 судом відкладено розгляд справи на 15.11.2023.

15.11.2023 та 11.12.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 11.12.2023 розгляд справи призначено на 22.12.2023.

22.12.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки головуючий у даній справі суддя Мавродієва М.В. перебував в нарадчій кімнаті по справі №915/1236/23. Ухвалою суду від 22.12.2023 розгляд справи призначено на 18.01.2024.

В ході розгляду справи учасники справи підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) у письмовому клопотанні вимоги прокурора підтримала в повному обсязі та просила справу розглядати без її участі.

У судовому засіданні 18.01.2024 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 19.01.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до приписів ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 за №230, Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно з розділом II вказаного Положення, Держекоінспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пункт 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (пункт 10).

Суд враховує, що Державна екологічна інспекція Південно-західного округу є єдиним органом у межах територіальної юрисдикції Миколаївської та Одеської областей стосовно реалізації повноважень щодо відшкодування завданих довкіллю збитків.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

За такого, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

З метою дотримання ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Миколаївською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону 16.02.2023 листом за №5-4-704вих-23 (т.1 а.с.89-92) проінформовано Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) про виявлення незаконної рубки 209 дерев на території військової частини НОМЕР_1 (квартал 13 виділ 1 Прибузького лісництва Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство») та про завдану шкоду в розмірі 802291,79 грн.

З отриманої відповіді Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) від 06.03.2023 за №778/1.2 (т.1 а.с.85,86) вбачається, що останньою не передбачається вжиття заходів до стягнення завданої шкоди, в т.ч. з причин відсутності фінансування на сплату судового збору.

Суд враховує, що Державна екологічна інспекція Південно-західного (Миколаївська та Одеська область) округу є єдиним органом у межах територіальної юрисдикції Миколаївської та Одеської областей стосовно реалізації повноважень щодо відшкодування завданих довкіллю збитків, однак враховуючи бездіяльність такого органу, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

09.02.2006 за актом прийому (передачі) будівель, споруд та території військового містечка Квартирно-експлуатаційний відділ м.Миколаїв передав, а Військова частина НОМЕР_1 прийняла разом з будівлями та спорудами земельну ділянку площею 136,5 га (т.1 а.с.25).

17.10.2019 відділом у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за Квартирно-експлуатаційним відділом м.Миколаїв зареєстровано право користування на земельну ділянку площею 163,34 га, з присвоєнням кадастрового номеру 4822080800:01:000:0107, цільове призначення - для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (для розміщення військової частини НОМЕР_1 ), форма власності - державна власність (т.1 а.с.38-40).

13.04.2021 за Квартирно-експлуатаційним відділом м.Миколаїв зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 163,34 га (т.1 а.с.51,52).

Спеціалістами Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведено аудит фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 .

Аудиторським звітом №520/4/51/аз від 01.10.2020 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 (т.1 а.с.26-33) встановлені факти порубки протягом 2016 - 2020 років близько 200 одиниць дерев без відповідних дозвільних документів (т.1 а.с.26-33). Таким звітом встановлено, що спилювання військовою частиною НОМЕР_1 дерев проводилось з метою очищення технічної території від поламаних, внаслідок стихійних лих та буревіїв, насаджень.

За таким фактом 16.01.2021 Миколаївською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42021150410000004 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.34).

12.04.2021 слідчим Вознесенського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області внесено постанову про залучення у кримінальному провадженні спеціаліста - представника Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) для визначення розміру збитків завданих навколишньому природному середовищу (т.1 а.с.41,42).

14.06.2021 в межах кримінального провадження, за участю представника Державної екологічної інспекції, оглянуто місце події - частину території військової частини НОМЕР_1 площею 3 га (квартал 13 виділ 1 Прибузького лісництва), за результатом огляду якої встановлений факт порубки 209 дерев породи «Акація» (т.1 а.с.43-45).

16.06.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної невстановленими особами внаслідок незаконної рубки 209 дерев породи «Акація» лісового захисного насадження на земельній ділянці площею до 3 га в межах технічної території в південному напрямку сектору №1 військової частини НОМЕР_1 , що розташоване біля с.Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, виконаного згідно постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», яка склала 802291,79 грн (т.1 а.с.47-49).

01.03.2022 слідчим у кримінальному провадженні №42021150410000004 винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 КК України (т.1 а.с.74-78).

Такою постановою встановлено, що не встановлені службові особи військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, протягом 2016 - 2020 років на технічній території військової частини, площею близько 163,3 га, що розташована на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, здійснили вирубку лісових насаджень, а саме близько 200 одиниць дерев, без відповідних на те документів.

Згідно листа Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» за вих.№65 від 28.01.2022 (т.1 а.с.58,59) земельна ділянка площею 104,0 га, розташована в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (квартали 13 та 14 Прибузького лісництва), на якій розташована військова частина НОМЕР_1 , з 1973 року входить до складу земель лісогосподарського призначення. Згідно матеріалів останнього базового лісовпорядкування 2014 року така земельна ділянка також відноситься до земель лісового фонду Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство». Відповідно до таксаційних описів земельної ділянки відноситься до категорії «захисні ліси»: квартал 13 (ліси протиерозійні) - 58,0 га - інші не лісопридатні землі; квартал 14 (ліси протиерозійні) - 55,0 га в т.ч.: балка (50,2 га), лісові культури (4,5 га), просіка квартальна (0,3 га).

Як вбачається зі статуту Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» (т.1 а.с.70-73), таке підприємство створено, зокрема, з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (п.3.1 статуту).

Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних рубок, пошкоджень, притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства (п.3.2.6 статуту); відведення і таксація лісосік (п.3.2.8 статуту); облік і використання лісових ресурсів (п.3.2.9 статуту).

Згідно п.6.2.1 статуту, підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства.

Підприємство зобов`язане забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів (п.6.2.1 статуту).

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Враховуючи викладене, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Вказана правова позиція співпадає з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №927/1096/16, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 09.12.2019 у справі №906/1338/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 24.02.2021 у справі №906/366/20, від 30.11.2021 у справі №926/2174/20, від 15.06.2022 у справі №909/114/21.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Державне підприємство «Вознесенське лісове господарство» у відповідності до вимог статті 17 Лісового кодексу України з 1973 року було постійним лісокористувачем земельної ділянки площею 104 га, на якій розташована військова частина НОМЕР_1 , та на якого чинним законодавством було покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території, зокрема і на такій земельній ділянці.

До того ж, за приписами статті 65 Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Відповідно до статті 67 Лісового кодексу України, у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Згідно пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 84 Лісового кодексу України, з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

Згідно пункту 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №555 від 27.07.1995 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №756 від 26.10.2016, (далі - Санітарні правила в лісах України) для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу (пункт 5 Санітарних правил в лісах України).

Відповідно до пункту 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №724 від 12.05.2007 (далі - Правила поліпшення якісного складу лісу), санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.

Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

Згідно пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісу, підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Відповідно до пункту 20 Правил поліпшення якісного складу лісу, вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України.

За пунктом 13 Санітарних правил в лісах України, власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.

Згідно пункту 26 Санітарних правил в лісах України, під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. На ділянках вибіркових санітарних рубок залишають дерева, які виконують важливі біоценотичні функції (старі дуплясті, з відшарованою корою; найстаріші; сухостійні з відламаною кроною (стремпи); з розлогою кроною та боковими гілками, перпендикулярними або близько перпендикулярними стовбуру дерева; вивернуті разом з кореневою системою (виворотні); з гніздами птахів; сховищами кажанів), про що робиться відмітка у лісорубному квитку.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №9 від 21.03.2013 затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Методичні вказівки), які застосовуються при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), зокрема рубок формування і оздоровлення лісів (догляду, санітарних, лісовідновних, переформування, пов`язаних з реконструкцією, ландшафтних), інших заходів з формування і оздоровлення лісів (догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів).

Відповідно до пункту 4.1 Методичних вказівок, облік деревини на виділених лісосіках здійснюється за: площею; кількістю дерев, що призначені в рубку (подеревно); кількістю заготовленої деревини.

Згідно пункту 4.2 Методичних вказівок, відбір дерев у рубку здійснюється для усіх видів рубок (крім суцільних), якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки, 8 см і більше. Одночасно з відбором дерев у рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м.

Відповідно до пункту 4.16 Методичних вказівок, при проведенні вибіркових рубок та рубки поодиноких дерев застосовується облік деревини за кількістю дерев, що призначені в рубку. За необхідності орган Держлісагентства, може запровадити при здійсненні відведення і таксації лісосік вибіркових санітарних рубок нумерацію дерев, що підлягають вирубуванню із складанням спеціальної відомості та зазначенням причин включення до рубки кожного дерева.

Водночас за пунктами 4.9, 4.10 Методичних вказівок, при проведенні суцільних рубок застосовується облік за площею, таксація лісосік здійснюється методом суцільного переліку. Суцільний перелік здійснюється в кожній ділянці окремо шляхом обміру діаметрів дерев мірною вилкою в порядку, встановленому пунктами 4.4 - 4.6 цих Методичних вказівок, та занесенням результатів обміру до польової перелікової відомості дерев, призначених в рубку (додаток 2) без їх клеймування.

Системний аналіз наведених положень нормативних актів свідчить, що вибіркова санітарна рубка лісу є одним із заходів поліпшення санітарного стану лісу, які призначаються на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень й повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень та проводяться власниками (постійними лісокористувачами) лісів на підставі виданого їм спеціального дозволу - лісорубного квитка шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених через пошкодження (внаслідок пожеж, шкідників, хвороби лісу, аварій, стихійного лиха) окремих попередньо відібраних (визначених) шляхом нумерування (вимітки) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м дерев або їх груп.

Отже, проведення вибіркової санітарної рубки лісу передбачає дотримання нормативно закріплених вимог для здійснення цих заходів поліпшення санітарного стану лісу - процедури, яка на практиці включає такі етапи: 1) проведення лісопатологічного обстеження лісових насаджень зі складанням за результатами відповідного акту лісопатологічного обстеження; 2) повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень; 3) складання переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів; 4) нумерування (вимітку) дерев (їх груп) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м; 5) видачу лісорубного квитка на проведення вибіркової санітарної рубки лісу; 6) вибіркову санітарну рубку лісу.

Прокурор стверджує, що військова частина НОМЕР_1 , на порушення вимог вказаних нормативних актів, що регулюють порядок проведення санітарної рубки дерев, без дозвільних документів здійснила порубку 209 дерев, чим спричинено державі збитки.

Відповідачем - військовою частиною НОМЕР_1 не спростовано таких доводів прокурора та не надано суду доказів дотримання вказаних нормативних актів, що регулюють порядок проведення санітарної рубки дерев при здійсненні рубки 209 дерев породи «Акація» лісового захисного насадження на земельній ділянці площею до 3 га в межах технічної території в південному напрямку сектору №1 військової частини (квартал 13 виділ 1 Прибузького лісництва), що розташоване біля с.Бузьке Вознесенського району Миколаївської області.

При цьому, наведені військовою частиною заперечення щодо проведення протягом 2017 - 2020 років заходів з очищення технічної території від зламаних сухих і аварійних дерев, з метою забезпечення пожежної безпеки біля місця зберігання боєприпасів, не спростовують того факту, що дозвільні документи на проведення таких заходів не були отримані.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

За приписами статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Отже, відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Лісового кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство», як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого службовими особами військової частини НОМЕР_1 скоєно незаконне вирубування лісу (дія).

При цьому, посилання Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» на неможливість здійснення контролю через режимність об`єкту військової частини судом відхиляються, оскільки надані лісовому господарству чинним законодавством повноваження, з метою забезпечення охорони і збереження лісу, дозволяють проведення перевірок на будь-яких об`єктах (п.7 Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976 (із змінами та доповненнями).

Таким чином, Державне підприємство «Вознесенське лісове господарство», як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування службовими особами військової частини 209 дерев порід «Акація» лісового захисного насадження на земельній ділянці площею до 3 га в межах технічної території в південному напрямку сектору №1 військової частини (квартал 13 виділ 1 Прибузького лісництва), що розташоване біля с.Бузьке Вознесенського району Миколаївської області.

Неналежне виконання Державним підприємством «Вознесенське лісове господарство» встановлених чинним законодавством і його статутом обов`язків та незаконне вирубування службовими особами військової частини 209 дерев порід «Акація» підтверджується аудиторським звітом №520/4/51/аз від 01.10.2020 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 ; протоколом огляду місця події від 14.06.2021, який складено в межах кримінального провадження за участю представника Державної екологічної інспекції; розрахунком заподіяної шкоди; що безумовно свідчить про причинно наслідковий зв`язок, між незаконними діями відповідача-1, а також протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача-2, та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.

Вказана правова позиція співпадає з правовою позицією, викладеною Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 24.02.2021 у справі №906/366/20.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4) ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписів ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що за стандартом вірогідності доказів прокурор довів факт незаконного вирубування дерев службовими особами військової частини НОМЕР_1 на підвідомчій території Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство».

При цьому, відповідачі не надали жодних доказів, які б об`єктивно могли спростувати або обґрунтовано навести суду факти, що могли би поставити під сумнів вірогідність відповідних обмірів та розрахунків спеціалістів Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Судом встановлено, що розмір збитків на загальну суму 802291,79 грн розраховано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища за Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008.

При цьому, судом враховано, що розмір нарахованих державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища збитків відповідачами не спростовано.

За такого, оскільки відповідачами до суду не надано доказів відсутності їх вини та вчинення ними дій, спрямованих на збереження і охорону лісів, та недопущення самовільної рубки лісу, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Відповідачі не спростували вимоги та доводи прокурора, та не надали суду відповідні докази, які свідчать про відшкодування ними шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 802291,79 грн.

За результатами дослідження наданих учасниками доказів, суд дійшов висновку про доведеність законність та обґрунтованість заявлених прокурором вимог, а отже задоволенню їх в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в рівних частках по 6017,19 грн.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини НОМЕР_1 та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Вознесенське лісове господарство" на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки зелених насаджень в сумі 802291,79 грн, зарахувавши кошти на рахунок: (IBAN) UA488999980333109331000014386, отримувач: Казначейство України, код ЄДРПОУ 37992030, Миколаїв.ГУК/тгс Бузьке, код класифікації доходів бюджету 24062100.

3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону 6017,19 грн судового збору.

4. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Вознесенське лісове господарство" на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону 6017,19 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 29.01.2024 року.

Суддя М.В.Мавродієва