Ухвала суду № 116723709, 17.01.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/372/24 2/760/5518/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - державний нотаріус Дев`ятої київської нотаріальної державної контори Пічевська Наталія Вікторівна, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - державний нотаріус Дев`ятої київської нотаріальної державної контори Пічевська Н. В. про визнання права власності в порядку спадкування.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.

Відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, у позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, в обґрунтування зазначає, що вона знаходиться в скрутному майновому стані, оскільки отримує лише заробітну плату в розмірі 6 800, що підтверджується наказом про прийняття на роботу.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Враховуючи вищевикладені норми, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.

З матеріалів позовної заяви, наданих позивачем до суду вбачається, що на підтвердження скрутного матеріального становища останньою надано наказ № 1-к від 16 лютого 2023 року про прийняття на роботу, з якого вбачається розмір встановленого їй окладу - 6 800 грн, однак є неналежним доказом для звільнення від сплати судового збору, оскільки зазначений наказ не містить відомостей щодо розміру доходів заявника за увесь попередній календарний рік. Крім того, позивачем не надано доказів про наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, наявність на її утриманні інших осіб.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд доходить висновку, що вони не є достатніми для підтвердження скрутного майнового стану позивача.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно надати інші докази на підтвердження зазначених нею обставин щодо майнового стану, серед яких можуть бути довідки про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, довідка з податкової про річний дохід ОСОБА_1 за попередній рік або документи що підтверджують сплату судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становив 3 028 грн.

Отже розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру повинен становити не менше 1 211,20 грн (3 028х0,4=1 211,20), але не більше 15 140 грн (3 028х5=15 140).

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка складає 2 446 810 грн, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 15 140 грн (2 446 810х1%/100 = 24 468,10 грн, що є більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15 140 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви до Солом`янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази сплати судового збору або належні докази звільнення від сплати судового збору..

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 136, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про звільнення її від сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - державний нотаріус Дев`ятої київської нотаріальної державної контори Пічевська Наталія Вікторівна, про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна